День батька: як привітати татусів-військових і підтримати дітей, батьки яких далеко

У 2023 році День батька в Україні відзначають 18 червня. Цей день є ще однією нагодою сказати татам про свою любов до них та нагадати про те, як ви їх цінуєте.

На жаль, через повномасштабну війну не всі батьки можуть бути поруч зі своїми дітьми в цей день. Хтось із татів захищає рідних та Україну на фронті, а хтось навіки став героєм.

Тому важливо вміти підтримати дітей, яких від зустрічі з татом розділяє відстань. Якщо ж дитина втратила батька на війні, то близьким не варто залишати її наодинці та не ігнорувати втрату.

“Нова українська школа” зібрала поради психологинь щодо того, як привітати татусів-військових із Днем батька та які слова підтримки для дітей підібрати, якщо тато не поруч.

У новій статті читайте:

• як привітати тата, якщо він військовий;
• що побажати та як провести час разом;
• що робити, коли дитина сумує та хвилюється за батька, який на фронті;
• чому не варто обіцяти дітям швидку зустріч із татом, якщо ви точно цього не знаєте;
• як рідним підтримати дитину, тато якої загинув на фронті.

Про це розповіли Наталія Подоляк, сімейна та дитяча психологиня, Лариса Дідковська, психологиня, психотерапевтка, доцентка кафедри психології ЛНУ ім. Івана Франка, та Христина Гринчишин, психологиня, психотерапевтка центру здоров’я та розвитку “Коло сім’ї”.

ВИСЛОВЛЮЄМО ЛЮБОВ, ДЯКУЄМО ТА РОБИМО ЩОСЬ СПІЛЬНО: ЯК ПІДТРИМАТИ ТАТА-ЗАХИСНИКА НА ДЕНЬ БАТЬКА

Такі свята, як-от День батька, підтримують наші сімейні цінності й ще раз наголошують, що сім’я і родина є одними з найважливіших у нашому житті, впевнена Наталія Подоляк. Адже завдяки сім’ї ми знаходимо підтримку в складні часи. І навіть маленький малюнок чи лист, присвячений нашим захисникам, додає їм сили.

Однак першочергово в День батька військові для своїх дітей є татами, наголошує психотерапевтка. Тож спочатку варто висловити свою любов до тата, сказати, що ви його дуже любите, цінуєте, що він у вас є. А вже згодом, якщо батько військовий, можна додати такі фрази:

• я вдячний/а тобі за те, що ти захищаєш мене, нашу сім’ю та всю Україну;
• я та наша сім’я дуже чекаємо на тебе (такі послання досить важливі для військових, адже дають опору і віру).

На День батька важливо вітати татусів від щирого серця, додає Лариса Дідковська. Тож дітям не потрібно вибудовувати складні дорослі конструкції, адже чим більше тієї дитячої щирості та правди, тим краще сприйматиметься таке привітання.

Можна сказати татові про свою любов, наголосити, що він дуже важливий для вас, що ви за ним сумуєте й дуже чекаєте вдома.

Якщо ж тато в цей день буде поруч із дитиною, то під час спільних активностей та ігор варто враховувати бажання обох. Краще запитати, що хоче зробити разом із дитиною тато, а чого хоче дитина. Важливо знайти спільне рішення, аби всім було цікаво. Адже найбільше задоволення можна отримати від тих дій, які нам справді важливі та цінні.

“Можна зробити разом якийсь виріб (щось вирізати, витесати тощо). Потім під час розлуки він нагадуватиме й дитині, і татові про спільно проведений час та про емоції, які колись вони відчували.

Тобто спочатку з’ясовуємо, що подобається дитині та на що готовий відгукнутися батько, а потім робимо щось разом”, – розповіла психологиня.

Наталія Подоляк додала, що татам також важливо запитувати дитину, як у неї справи, з ким вона дружить, про що мріє, які бажання має.

• Дошкільнята й діти початкової школи люблять проводити час в ігровій формі, тож можна пограти в щось разом, покататися на велосипедах або ж подивитися мультфільм із попкорном.
• А ще можна побудувати такий собі місточок у майбутнє: проговорити план втілення своїх мрій та бажань, що ви разом будете робити після перемоги.
• Підліткам варто дати більше місця для ухвалення власних рішень. Наприклад, вони можуть самостійно обрати фільм, який хочуть подивитися з татом. Тобто робити щось разом, орієнтуючись на погляди підлітків.

Водночас, за словами Наталії Подоляк, потрібно врахувати, що в цей день не всі батьки зможуть бути поруч зі своїми дітьми. І в останніх може загостритися сум та тривога про тата. Тому дорослим, які на той момент будуть поруч із дитиною (мама, бабусі, дідусі тощо), треба знати, як її підтримати.

“Потрібно розуміти, що страх та тривога дітей раціональні, адже їхні батьки ризикують своїм життям і ніхто не може пообіцяти, що з татом усе буде добре. Тому не варто давати дітям пусті обіцянки”, – додала психотерапевтка.

• Натомість вона радить рідним проговорити з дитиною таке: “Ми всі надіємось, що тато повернеться. І він робить усе, щоби якомога швидше повернутися до нас із перемогою”.

Такі слова дають надію на майбутнє і водночас не створюють марних сподівань.

Якщо ж у дитини виникатимуть питання, коли вона побачиться з татом, коли повернеться в Україну, то в такий момент важливо бути чесними. За словами Лариси Дідковської, це не означає, що потрібно розповідати дитині всю правду дорослого світу, але й обманювати не треба.

• Якщо ви маєте якісь орієнтири щодо свого повернення в Україну чи зустрічі з татом, то можна цим поділитися з дитиною;
• якщо ж ви не знаєте часових проміжків, то варто обговорити умови повернення. Наприклад, ви повернетеся, коли Україна переможе й тато буде вдома;
• у такий спосіб дитина не чекатиме даремно конкретної дати, а покладатиметься на умову.

У випадку, якщо дитина дуже хвилюється за тата, то дорослим першочергово варто переглянути власну поведінку. Якщо вони поруч із дитиною надмірно нервують, не можуть стабілізувати свій стан, то це згодом передасться і дитині, додала Наталія Подоляк. Тому дорослим варто звернути увагу на себе – як вони поводяться, що транслюють дитині, які їхні емоційні реакції викликали такий стан. А вже потім заспокоювати дитину.

Наприклад, можна сказати, що тато на зв’язку, він надсилає повідомлення або ж телефонує, пише, що він живий і з ним усе гаразд.

• Можна також сказати: “У такий спосіб він турбується про нас. Давай ми це будемо цінувати. Віру в нас ніхто не забирав і ми можемо вірити в краще”.

Також тривога зменшується під час активної діяльності: прогулянки, спорт, плавання, перебування на свіжому повітрі тощо. Після фізичних навантажень тіло розслабляється і градус тривоги падає.

“На когнітивному рівні ми підтримуємо дитину словами “ми віримо”, “ми сподіваємось”, а в поведінковому плані можемо чимось її зайняти. Наприклад, нехай дитина намалює листівку для тата й передасть її волонтерами. Або ж можна організувати з друзями флешмоби: намалювати плакат для всіх татусів, які зараз на фронті, записати короткі відеозвернення з привітаннями, зняти на відео якийсь танець тощо. Творчість і взаємодія в групі добре працюють як взаємопідтримка”, – додала психотерапевтка.

Також Лариса Дідковська нагадала про п’ять умов клімату безпеки, у якому діти почуватимуться більш захищено та спокійно:

• захист, турбота та любов: дитина має відчувати, що той, хто зараз її захищає та підтримує – це той, хто її любить;
• стабільність: дорослі мають стежити за проявом своїх емоцій при дітях;
• тепло (емоційне, тілесне): можна обійняти дітей, посидіти поруч. Але, звісно, варто зважати на вік. Якщо це підлітки, то є ймовірність, що при обіймах ви наштовхнетеся на протест. Тож перед тим, як обійняти, краще запитати дозволу;
• свобода дій: не варто обмежувати дитину в категоричний спосіб, водночас дорослі мають контролювати, щоб її дії були в межах безпеки;
• прогнозованість або передбачуваність: дитина має знати, чого чекати від своїх рідних.

“Тож під час розлуки з кимось із батьків інший дорослий має зважати на ці умови. Якщо в День батька тато не поруч, то мамі важливо будувати діалог із дитиною. Коли дитина старшого віку, то вислухати її ідеї, як вона хоче привітати тата. Фрази “ти молодчина”, “тато буде задоволений” – додадуть підтримки.

Дітей меншого віку можна трохи скеровувати. Наприклад, розповісти, що сьогодні свято тата і ви можете разом його привітати, зателефонувати йому і сказати, як ви його любите”, – додала психологиня.

Якщо дитина все ж засумувала, то не варто забороняти цю емоцію, розповіла Христина Гринчишин. Варто нормалізувати емоції та проговорити їх із дитиною. Можна сказати: “Так, це дійсно сумно, що тато в цей день не з нами. Я теж сумую за ним. Але ми можемо татові зателефонувати, написати листівку, зняти відео тощо, і в такий спосіб ми передамо йому свою любов. Ці речі є не менш вагомими й татові буде приємно”.

ЯК ПІДТРИМАТИ ДИТИНУ, ЯКА ВТРАТИЛА ТАТА НА ВІЙНІ

Наталія Подоляк наголосила, що важливо не залишати таких дітей наодинці. У цей день дитину може підтримати хрещений тато, дідусь чи рідний дядько. Звичайно вони ніколи не замінять тата, але будуть поруч і дитина не почуватиметься самотньо.

Також у цей день можна написати лист подяки чи пам’яті про тата.

“Важливо не замовчувати втрату, бо дитина подумає, що її просто ігнорують і про тата всі забули. Друзі теж можуть підтримати й сказати: “Твій тато великий молодець. Ми вдячні, що він нас захищав. Ми пишаємося твоїм татом”. Ці слова будуть доречними”, – розповіла Наталія Подоляк.

За словами Христини Гринчишин, у такі дні, коли згадують про сім’ю, тата, маму, не можна зовсім уникнути сумної реакції дітей, які переживають втрату. Тому не варто забороняти дітям сумувати або ж уникати згадок про тата чи маму.

Перед такими тематичними днями варто запитати дітей, чи знають вони щось про свято та чи хочуть святкувати. У такий спосіб ви даєте дітям час усе обдумати й вирішити, як вони провели б цей день.

“З досвіду однієї з моїх клієнток, після того, як вона запитала сина, чи хоче він святкувати День батька, він дав стверджувальну відповідь. Хлопчик захотів відвідати могилу батька і з’їсти там тортик, адже це свято тата. Потім, прийшовши додому, вони переглядали сімейний фотоальбом. Так, часом може бути сумно, але й водночас дитина розумітиме, що про її тата не забули й він завжди буде з нею в думках”, – додала Христина.

Своїми рекомендаціями, як підтримати дітей, які переживають втрату, поділилась і Лариса Дідковська:

• важливо під час розмов враховувати вік дітей;
• маленьким дітям не варто казати, що в них немає тата і вже не буде. Натомість можна розповісти, що тато не може бути присутнім фізично, але завжди буде супроводжувати духовно. Його душа поруч і він завжди буде твоїм татом;
• важливо, щоб дитина не відчувала меншовартості на фоні інших дітей, які мають батьків. Якщо тато загинув, захищаючи Україну, то можна проговорити тему гордості за те, що тато дитини – герой. Донести дитині, що вона нічим не гірша від інших лише через те, що в неї немає тата. Навпаки – він чи вона є сином / донькою героя, який віддав життя за свою сім’ю та рідну землю;
• тобто компенсувати меншовартість відчуттям великої цінності;
• друзі дітей, які переживають втрату, також можуть їх підтримати. Якщо не знаєте, як правильно поводитися з людиною, яка втратила когось із рідних, то можна прямо їй сказати:

“Я не знаю, як зробити так, щоб тобі стало краще. Я розгублений/а. Але мені дуже важливо, щоби ти й далі залишався/лась моїм другом чи подругою”.

Таке щире зізнання викличе повагу й може допомогти дитині відкритися.

• якщо дружба раніше була для вас джерелом підтримки та опори, то вона має залишатися такою і надалі.

“Тож не варто відмовлятися від таких родинних свят та днів. Вони в наш нестабільний час є дуже важливими, адже допомагають повернути в наше життя якусь рутину з минулого, яка є передбачуваною та стабільною. Такі повторювані події з мирного життя хоч на деякий час можуть загасити нашу тривогу, страх та стати опорою”, – підсумувала психологиня.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Титульне фото: armyinform.com.ua