Напишіть нам

Всі теми

Дошкілля Сінгапуру: як навчають малечу в одній із найкращих освітніх систем

Сінгапур – місто-держава, що кілька разів поспіль посідає високі позиції в міжнародному дослідженні PISA.

І хоча дослідження перевіряє знання та вміння 15-річок, таких результатів неможливо було би досягти без системного підходу до освіти, що починається з дошкілля.

Роль дошкільного виховання в Сінгапурі визначають як “підготовку дітей до навчання впродовж життя”. Робота вихователів та педагогів раннього розвитку спрямована на уважне спостереження за кожною дитиною, на основі якої їй пропонуватимуть навчальну програму, що найбільш відповідатиме її здібностям та потребам.

А ще – діти в садочку мають почуватися щасливими. Без цього не може йтися про результативне навчання.

“Нова українська школа” зробила огляд дошкільного стандарту Сінгапуру. Як і чого навчаються малюків – читайте далі.

У дошкільному стандарті Сінгапуру прописано, що діти мають отримувати задоволення від спостереження за довкіллям та пізнання світу. Адже дітям подобається спостерігати, вивчати, уявляти, виявляти, розслідувати, збирати інформацію та обмінюватися отриманими знаннями. Тож на цих природних здібностях і має ґрунтуватися освіта.

Бажаними результатами дошкільного навчання стандарт називає:

  • міцні моральні та соціальні цінності;
  • уміння працювати та грати з іншими;
  • позитивна Я-концепція (тобто самоусвідомлення) та впевненість;
  • сильна цікавість до речей довкола дітей;
  • здатність ефективно спілкуватися англійською та рідною мовами;
  • фізичний контроль та маніпулятивні навички (фізичний розвиток, відчуття тіла, уміння ним керувати та навички самообслуговування);
  • позитивне ставлення до здорового способу життя;
  • позитивні сімейні цінності та міцні зв’язки з громадою;

“Навчати думати та думати, щоби навчатись” – лейтмотив дошкільного стандарту Сінгапуру. А навчання спрямоване, насамперед, на розвиток мовленнєвих навичок, які, на думку фахівців, є наріжним каменем розвитку думки та здатності аналізувати інформацію. А також на взаємодію з оточенням та усвідомлення своїх почуттів і потреб.

Дошкільна освіта – перший крок до реалізації принципу навчання протягом життя. Тож, згідно зі стандартом, підготувати дитину до подальшого шкільного навчання означає, що діти:

  • отримують задоволення від того, що вони роблять. Це радісні діти;
  • охоче ставлять запитання, щоби дізнатися більше про світ. Це допитливі діти;
  • прагнуть вчитися та вміють ділитися. Це доброзичливі діти.

ПРИНЦИПИ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Цілісний підхід до розвитку та навчання

Кожна дитина – унікальна й потребує індивідуального підходу до розкриття її потенціалу, на основі чого й має відбуватися ефективне раннє навчання. Вважається, що діти дошкільного віку мають набувати досвід у шести основних галузях:

  • естетика і творче вираження. Дітям потрібно дати змогу виражати свої почуття та ідеї за допомогою танців, музики та іншого мистецтва.
  • екологічна обізнаність. Вважається основою подальшого наукового навчання. Діти спостерігають найближче оточення та вчаться робити висновки, поступово розширюючи межі своїх зацікавлень і досліджень.
  • мова та грамотність. Відіграють вирішальну роль у формуванні мислення. Рольові ігри, спів, римування та читання, а також занурення в багате мовне середовище мотивують дітей використовувати мову в побутових ситуаціях та у взаємодії з іншими.
  • розвиток рухових навичок. Хоч рух і вважається природним для людини, розробники стандарту застерігають, що діти потребують часу та простору для цього. Рух, зі свого боку, призводить до стимуляції та розвитку мозкових функцій.
  • математика. Дітям пропонують використовувати символи, цифри, назви фігур, що дає їм змогу помічати взаємозв’язки та розвиває уяву.
  • само- та соціальна свідомість. Розуміння та дотримання цінностей та правил, що встановлені в суспільстві, соціально та морально прийнятної поведінки допомагають дитині бути успішною у взаємодії із соціумом. Проте не варто забувати і про індивідуальні потреби, амбіції та прагнення кожного. Баланс цих двох понять дає змогу формувати основи для повноцінного життя.

Комплексне навчання

Діти, особливо дошкільного віку, не розрізняють навчання за дисциплінами, вони віднаходять нові знання в тому, що їх оточує. Тож їхній досвід має бути інтегрованим та міждисциплінарним, що дає змогу розуміти не лише окремі теми, але і їхній взаємозв’язок.

Активне слухання

Увага дорослих до дитячих зацікавлень, потреб та інтересів замість заповнення робочих зошитів чи повторювання вправи є основою дошкільної освіти. Стандарт рекомендує:

  • зважати, що активність дітей у дослідженнях, експериментуванні та прагненні до знань не завжди впорядкована, робочий безлад може бути корисним для зростання;
  • навколишній світ має бути безпечним для дитячих активностей;
  • помилки та невдачі – частина навчання, що допомагають дітям знаходити нові шляхи та не боятися пошуку.

Підтримка навчання

Дошкільнята мають відчувати задоволення та незалежність, досліджуючи світи та вивчаючи нове. Очікування та вимоги дорослого мають бути реалістичними та спиратися на індивідуальні особливості дитини. Вихователь лише скеровує роботу, дитина шукає шляхи та робить свої помилки.

Навчання через взаємодію

Уважне слухання, розуміння та співпереживання – основа взаємодії. Причому стосується вона всіх учасників освітнього процесу: діти вчаться слухати однолітків та дорослих і висловлювати свою думку, проте й дорослі повинні уважно ставитися до думок вихованців. Працюють індивідуально та в парах і групах дітей.

Іншим аспектом взаємодії є мовно-літературне середовище, де діти мають вільний доступ до друкованих матеріалів та книжок.

Навчання через гру

Гра – найкращий інструмент для розвитку дитини, стимулювання її творчих здібностей, навчання ухвалювати рішення, взаємодії, робити вибір, виражати почуття, бути відповідальною тощо. Також гра допомагає вдосконалювати знання мови, уміння користуватися математичними, особистісними та соціальними навичками.

Фото: автор – szeyuen, Depositphotos

ЯК І ЧОГО НАВЧАЮТЬ ДОШКІЛЬНЯТ

Усе починається з індивідуальності дитини

Діти з різною швидкістю вивчають нове, опановують навички та продукують ідеї. Це не можна пришвидшувати та вимагати від усієї групи виконувати завдання на одному рівні. А отже, не можна порівнювати дитину з іншими. Вихователь має спостерігати за дитиною, бути уважним до її потреб та можливостей, підтримувати та спрямовувати її діяльність, виявляти сильні сторони та потенційні можливості для навчання, мінімізуючи проблеми та підтримуючи в труднощах.

Дорослі (вихователі та батьки) повинні уважно спостерігати за дитиною, щоби своєчасно реагувати на особливі освітні потреби та складнощі в навчанні в разі їхньої появи.

Формування позитивного навчального клімату

Вихователі повинні створити таке середовище, де діти почуваються захищеними та цінними і включені в спільний процес. Дітей можна та потрібно заохочувати ставити запитання та ризикувати у своїх експериментах, проте й навчати брати відповідальність за свої дії. Але основне тут – взаємоповага та безпека.

Підготовка навчального середовища

Вважається, що організація простору, у якому навчаються діти, сильно впливає на ефективність та результат. Наприклад, якщо вчительський стіл розташований у передній частині кімнати перед столами дітей, то це, ймовірно, призведе до пасивності дітей, які будуть очікувати, поки вихователь скаже їм, що і як робити. Вихователі мають вільно пересуватися приміщенням і спонукати дітей бути активними.

Навчальне середовище має бути якнайбільш різноманітним та спонукати дітей до самостійних досліджень. Рекомендується створити кілька навчальних центрів (обладнаних посібниками, матеріалами, іграми, тематичними речами тощо) в одному приміщенні:

  • драматична гра;
  • світ мініатюр;
  • мистецтво та ремесла;
  • мова;
  • блоки / кубики;
  • гра з водою;
  • гра з піском;
  • дослідження;
  • бібліотека;
  • настільні іграшки;
  • комп’ютер;
  • рахування.

Варто також знайти місце для демонстрації дитячих робіт – так дошкільнята навчаються пишатися результатами своєї праці й усвідомлювати свою цінність.

Планування діяльності

Це завдання дорослого, який має усвідомлювати мету діяльності та розуміти, як підтримати кожного з вихованців на шляху до цієї мети. Стандарт рекомендує не ставити одночасно більше однієї-двох цілей для кожної діяльності.

Навчання стає ефективним, коли дорослий:

  • планує заняття, яке буде актуальним, творчим, можливо, складним, але обов’язково приємним для дитини;
  • використовує випадкові можливості для навчання та пояснень;
  • може пояснити дитині мету заняття;
  • використовує різноманіття мови для спілкування з дитиною;
  • підтримує дитину та мотивує її навчатися;
  • бачить навчання, мінімум, на крок уперед.

Матеріали

Вибір та дизайн навчальних матеріалів, що відповідає віковим потребам дитини. Окрім підготовлених друкованих матеріалів, рекомендується застосовувати чисті аркуші паперу, письмові інструменти та засоби для малювання, аби стимулювати вільне самовираження дитини.

Використання комп’ютерної техніки повинно відповідати цілям та завданням навчання, змісту програми та віковим особливостям дитини. А робочі зошити та друковані матеріали використовуватися для закріплення вивченого, але не як основа навчального процесу.

Спостереження та моніторинг розвитку дітей

Дорослим рекомендується не лише спостерігати за індивідуальними особливостями кожної дитини, але й занотовувати результати спостережень та рефлексій. Тут важлива співпраця вихователів із батьками, обмін досвідом та спостереженнями. Так, дорослі працюють разом над розвитком потенційних можливостей дитини та ефективністю навчання загалом.

Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – pat138241, Depositphotos

Публікація підготовлена за сприяння Програми підтримки освітніх реформ в Україні “Демократична школа”, що реалізовується Європейським центром ім. Вергеланда та Міністерством освіти і науки України в партнерстві з Всеукраїнським фондом “Крок за кроком” та фінансується Міністерством закордонних справ Норвегії.

Матеріали за темою

Обговорення