Напишіть нам

Всі теми

Дошкільна освіта Норвегії: як дітей навчають відповідальності й самостійності

Основне – забезпечити, щоб усі діти в садку могли насолоджуватися хорошим дитинством із належним рівнем благополуччя, дружбою та іграми, – ідеться в держстандарті початкової освіти Норвегії. Тамтешні дитсадки повинні готувати дітей до активної участі в суспільстві та допомогти закласти основи гарного життя. Усі діти в садочку мають розвиватися, вчитися й відчувати прогрес.

“Нова українська школа” публікує ключові моменти держстандарту початкової освіти Норвегії з коментарями директорки дитячого садка Харбіц в Осло Софії Ельвебредд.

ПРО ГРУ

  • Дитячі садки мають задовольняти потребу дітей в іграх. Ігри мають бути в центрі, майданчиком для розвитку та навчання дітей, а також соціальної та мовної взаємодій.
  • Дитячі садки повинні надихати і створювати можливість для різноманітних ігор як на вулиці, так і в приміщенні.
  • Дитячі садки повинні намагатися забезпечити умови, за яких усі діти зможуть завдяки іграм переживати щастя, гумор, збудження – як наодинці так і разом з іншими.

ПРО ПРАВА Й ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

  • Діти мають право на захист особистої недоторканності. Тому треба дотримуватись етичних принципів під час документування стану дітей (індивідуально та в групах).

Софія Ельвебредд:

Батьки дають згоду на знімання й використання фотографій дитини (пости у відкритих і закритих групах, друк у альбомах, дозвіл на фотографування чужих дітей). Заборонено знімати дітей оголеними та в глузливому вигляді (наприклад, з розмазаною їжею на обличчі).

Ми намагаємося робити фото в дії й менше знімати обличчя. Також питаємо дозволу на знімання в дітей: дехто й  у рік може сказати чи показати, хочуть вони робити фото чи ні. Ми маємо це поважати.

Я не певна, що під час групових фото треба питати дозволу, але, наприклад, якщо робимо портрет і вішаємо на стіну, то питаємо, яке фото дитина хоче обрати.

Також, коли ми документуємо події в групі, то не називаємо імена. Не кажемо “ця дитина щось зробила”, а “відбулося ось це”. Коли хтось когось вдарив, батькам постраждалої дитини скажуть лише факт, але не скажуть, хто це зробив. Якщо потрібна допомога від інших інстанцій (соцслужби чи педагогічного центру, де ми можемо просити допомогу зі спостереження за дитиною), то спершу треба отримати письмову згоду батьків.

  • Діти мусять мати можливість регулярно брати участь у плануванні та оцінюванні діяльності дитячого садка.

Софія Ельвебредд:

Коли є час (у колі, під час їжі, екскурсій, заміни підгузків, переодягання), ми розпитуємо дітей, які вже вміють говорити, що їм подобається в тій чи іншій діяльності, чи хочуть вони робити щось інше чи по-іншому, чи було комфортно, чи сподобалося заняття. Так вихователі бачать, чи вдалася форма роботи. Питаємо, що діти бачили, що снилося, що планували робити. Багато зосереджуємося на превенції сексуального насилля й домагань.

Також маємо демократичне голосування: “йдемо завтра в ліс чи до моря?”. Голосуємо руками або за допомогою лего: будуємо дві вежі й дивимося, яка вища.

Коли діти ще не говорять, намагаємося інтерпретувати мову тіла й невербальні знаки.

  • Усі діти мають право висловлювати свою думку щодо того, що відбувається в дитячому садку, у спосіб, який відповідає їхньому віку. Це стосується навіть дітей, які ще не вміють говорити.
  • Дитячі садки повинні спостерігати та реагувати на різну поведінку й потреби кожної дитини. Погляди дітей враховують відповідно до їхніх віку та рівня зрілості.
  • Дітей не варто обтяжувати відповідальністю, яку вони ще не можуть на себе прийняти.

Софія Ельвебредд:

Ми ніколи не залучаємо дітей ухвалювати дорослі рішення. Наприклад, ніколи не покладемо на дитину відповідальність за безпеку. Можемо запитати, чи хоче дитина комусь допомогти, але це не обов’язок.

ОБОВ’ЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ

Персонал повинен:

  • розмірковувати про професійні та етичні питання, бути в курсі всіх нових тенденцій;
  • наглядати за стосунками між дітьми в групах, між дітьми та персоналом і між персоналом та батьками;
  • пропонувати дітям долучатися до різних типів бесід, у яких вони зможуть пояснювати, цікавитися, рефлексувати та ставити питання;

Софія Ельвебредд:

Від моменту, коли дитина приходить до садка (10 місяців), якщо дитині щось цікаво, ми разом дивуємося й пізнаємо ці речі чи процеси. Це спільне пізнання. Вихователь разом із дітьми цікавиться, чому небо блакитне, чи можемо ми розтопити сніг і заморозити його знову. Запитання мають бути відкритими.

  • заохочувати дітей фантазувати та грати з мовою, звуками, римами та ритмом;

Софія Ельвебредд:

Ігри з мовою – це пісні, вірші. Якщо йдеться про тодлерів і рими, то це можуть бути й не слова, а звуконаслідування чи слова, які не існують, але які римуються. У нас у садку є багато інструментів, на яких діти можуть пограти, є гітара, на якій грають вихователі.

  • знайомити дітей із різними мовами, місцевими діалектами та говірками через вірші, пісні, літературу та тексти з минулого та сучасності;
  • заохочувати дітей до гри з мовою, символами та текстом і стимулювати їхні мовну цікавість, обізнаність та розвиток;
  • ознайомити дітей з особами, місцями та установами місцевої громади, щоби створити відчуття приналежності та допомогти знаходити дорогу та безпечно подорожувати;

Софія Ельвебредд:

Це й екскурсії, і запрошення гостей до садка. Ми відвідуємо пожежні частини під час тижня відкритих дверей, а також намагаємося запрошувати поліцейських і пожежних до садків. Намагаємося також контактувати з різними установами поблизу садка. Наприклад, відвідувати геріатричні заклади, робити дружні візити до стареньких.

Минулого року ми запрошували до садка пенсіонерів у ролі додаткового дорослого. Це дуже добре: багато дітей не мають поблизу дідусів і бабусь, бо вони з інших країн чи з інших частин Норвегії.

Під час екскурсій, якщо дитина вже може йти сама, ми намагаємося, щоб усі ходили якомога більше.

Ми вчимося правильно переходити вулицю, розповідаємо, де чий будинок, де магазин, щоби діти орієнтувалися у своєму районі.

Щотижня ми відвідуємо велику квіткову крамницю, у якій є папуга.

  • оцінювати свою педагогічну практику: описувати, аналізувати та інтерпретувати свою педагогічну практику з урахуванням своїх планів, закону про дитячі садки та рамкового плану. Ці оцінювання проводять для того, щоби пересвідчитися, що про всіх дітей піклуються відповідно до цих документів.

ПРО ПЛАНУВАННЯ

  • Планування дає змогу персоналу думати й діяти довгостроково. Планування має сприяти забезпеченню тяглості та розвитку кожної дитини та для групи дітей загалом. Воно також має базуватися на спостереженні, документації, рефлексії, систематичному оцінюванні та бесідах із дітьми та батьками.
  • Дитячі садки мають складати річний план. Вони також повинні складати плани на коротший чи довший періоди, а також для різних груп дітей, коли виникає така потреба. У річному плані серед іншого описується, як дитячий садок підходить до догляду, гри, формувального оцінювання та навчання. Він також має описувати розвиток. План має містити інформацію про те, як діти та батьки залучені до планування та як дитячий садок оцінює свою педагогічну практику. Він також має описувати, що дитячий садок робить для призвичаєння нових дітей та для забезпечення співпраці і взаємозв’язку зі школою.

ПРО ЗВ’ЯЗОК ЗІ ШКОЛОЮ

  • У партнерстві з батьками дитячий садок повинен забезпечити безпечний та якісний перехід дитини від дитячого садка до школи.
  • Дитячий садок та школа повинні обмінюватися знаннями та інформацією, які допоможуть їм співпрацювати заради переходу дітей та зарахування до школи. Дитячий садок повинен отримати згоду батьків, перш ніж обмінюватися зі школою інформацією про окремих дітей.

Софія Ельвебредд:

Останній рік садка – це підготовка до школи. Але в цей рік дітей вчать не літер і цифр, а самостійності: зав’язувати шнурки, ходити самостійно в туалет. Ми можемо навчати і шкільних речей, якщо дітям це цікаво, але загалом позиція така, що писати й читати вони мають вчитися в школі.

У межах підготовки ми відвідуємо школи, граємося на тамтешніх майданчиках, робимо спільні зустрічі з іншими садками нашої громади, щоб усі діти були знайомі до того, як потраплять в одну школу.

Є анкети, які заповнюють і діти, але тільки з дозволу батьків.

Для дітей, які мають особливі освітні потреби, є перехідні зустрічі між школою, батьками, садком та іноді іншими установами, з якими вже має зв’язок дитина.

  • Найстарші діти мають розвинути зацікавлення початком навчання в школі й виявити, що є взаємозв’язок між дитячим садком і школою.

ПРО БАТЬКІВ

  • Батьки та працівники дитячого садка спільно відповідають за добробут та розвиток дитини.
  • Співпраця з батьками має відбуватися як на індивідуальному рівні, з батьками кожної дитини, так і на груповому.
  • Індивідуальний рівень означає регулярний обмін спостереженнями та оцінкою здоров’я, добробуту, досвіду, розвитку й навчання кожної дитини між батьками та садочком. Дитячий садок має обґрунтовувати свої оцінки батькам та враховувати їхні думки.
  • Груповий рівень передбачає комунікацію через батьківську раду та координаційний комітет.

ПРО ІНКЛЮЗИВНІСТЬ

  • Інклюзивність полягає в сприянні соціальній участі. Зміст навчальної програми дитячого садка має викладатися так, що різні діти зможуть брати участь відповідно до своїх потреб та обставин. Гра – це найважливіший майданчик для спілкування в дитячому садку. Для деяких дітей раннє втручання може означати, що персонал повинен працювати методично та систематично – протягом коротшого чи довшого періоду – над включенням цих дітей до значущих соціальних взаємин.
  • Якщо є підстави вважати, що загальні педагогічні практики дитячого садочка не можуть задовольнити потреби дитини, дитячий садок має повідомити батькам про їхнє право вимагати експертної оцінки для встановлення, чи є в дитини особливі освітні потреби.

ЦІЛІ ТА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

  • Навчальна програма дитячого садка повинна бути всебічною, різноманітною та адаптованою до кожної окремої дитини та групи дітей. У дитячому садку діти зможуть гратися та досліджувати свої креативність, відчуття дива та допитливість. Догляд, формувальний розвиток, гра, навчання, соціальні навички та комунікаційні й мовні процеси повинні розглядатися в контексті, а разом вони мають сприяти всебічному розвитку дітей.
  • Дитячий садок повинен бути культурним майданичком, де діти будуть співтворити власну культуру в атмосфері гарного настрою та радості.
  • Середовище дитячого садка має бути водночас і безпечним, і складним та давати дітям можливість займатися різноманітними формами руху. Персонал повинен дизайнувати фізичне середовище так, щоб усі діти мали можливість брати активну участь в іграх та інших заходах, а також – щоб іграшки та обладнання були доступними для дітей.

Софія Ельвебредд:

Складне середовище означає середовище, яке спонукає до руху: куверкання, лазіння (для цього є спеціальні конструкції, а якщо є дерева, то заохочують лазити по них). Головне – щоби дитина могла м’яко приземлитись і не травмувалася. Дітей ніколи не підсаджують туди, куди вони не змогли би вилізти самотужки. Більшість територій садків нерівні. Наш дворик, наприклад, має штучні пагорби.

У Норвегії вважається, що якщо дитина прийшла із садка чиста – день не вдався. Тому всі в грязюці до моменту, коли їх переодягнуть. На вулиці діти щодня. Тільки якщо -10, то молодша група не повинна гуляти занадто довго. Старша – коли -15.

Ми заохочуємо дітей пізнавати світ: дивитися на ліс і море. Увесь персонал має вміти надавати першу медичну допомогу (мати сертифікат). Якщо діти граються біля води, хтось із вихователів повинен мати пройдений курс із порятунку на воді. Тому такі прогулянки ризикові, але безпечні.

Надія Швадчак, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – HighwayStarz, Depositphotos

Публікація підготовлена за сприяння Програми підтримки освітніх реформ в Україні “Демократична школа”, що реалізовується Європейським центром ім. Вергеланда та Міністерством освіти і науки України у партнерстві з Всеукраїнським фондом “Крок за кроком” та фінансується Міністерством закордонних справ Норвегії.

Матеріали за темою

Обговорення