Дослідження НУШ: як і для чого оцінюватимуть компетентності третьокласників

Дослідити, проаналізувати і покращити. Саме таку амбітну мету поставили перед собою розробники дослідження – як впроваджуються цінності і завдання НУШ, аналогів якого початкова школа ще не бачила.

В експерименті, який відбудеться у вересні-жовтні, візьмуть участь 150 шкіл. Цього року досліджуватимуть навчання у третіх класах, щоб отримати точку відліку і пізніше порівняти результати з класами, які навчаються за новими Стандартом і програмами.

Журналістка “Нової української школи” дізнавалася, з якою метою і як відбуватиметься дослідження та чому його не варто боятися.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Допомогти собі ж, вчителям, своїм колегам, теперішнім і майбутнім учням та їхнім батькам. Саме такий висновок можна зробити після розмови з керівницею проекту Центру підтримки освітніх реформ Оленою Заплотинською.

“Глобальне завдання – будувати освітню політику на достовірних даних. Масове впровадження НУШ почалося 2018 року. Очевидно, треба досліджувати, як спрацьовують концепти, закладені в реформу.

Такий зворотний зв’язок дуже важливий для Міністерства освіти і науки, експертних груп, що працюють над стандартами освіти, програмами та навчальними матеріалами для того, щоб далі коригувати процеси, закладені в реформу освіти, вносити зміни в навчальні матеріали, програми підготовки вчителів початкової школи, післядипломної освіти, організацію освітнього середовища, систему оцінювання для початкової школи. І важливо це бачити на самому початку, відслідковувати динаміку“.

Восени минулого року міністерка освіти і науки Лілія Гриневич звернулася за підтримкою на зібранні міжнародних донорів. Профінансувати першу хвилю дослідження зголосилися МФ “Відродження” та Швейцарське бюро співробітництва.

Вибірку, до якої потрапили 150 навчальних закладів, робив Київський міжнародний інститут соціології. Географія дослідження охоплює 24 області та Київ. У кожній області представлені всі типи населених пунктів, зокрема й малі міста, селища міського типу та села.

За типами закладів освіти у вибірці є загальноосвітні, ліцеї, гімназії, спеціалізовані школи з поглибленим вивченням окремих дисциплін, школи-колегіуми. У вибірку також включено 25 пілотних шкіл – по одній у кожній області та Києві.

Дослідження НУШ: як і для чого оцінюватимуть компетентності третьокласників

Географія дослідження охоплює 24 області та Київ. У кожній області представлені всі типи населених пунктів, зокрема й малі міста, селища міського типу та села. Фото: автор – Levranii, Depositphotos

Дослідницька група мала отримати письмову згоду на участь у моніторингу від кожного закладу освіти. Пані Олена зізнається, що були школи, які відмовлялися від участі в дослідженні без жодної аргументації. Але таких одиниці.

“Можливо, є побоювання, що результати дослідження можуть негативно вплинути на репутацію закладу або мати якісь наслідки для вчителя, директора. Це не так. Усі отримані під час дослідження дані будуть деперсоніфіковані, результати будуть стосуватись загалом усіх закладів, а не якогось конкретного з вибірки”.

КОГО І ЩО БУДУТЬ ВИВЧАТИ

Респонденти дослідження – учні третіх класів, вчителі початкової школи, адміністрації шкіл і батьки.

“Ми будемо дивитися на засвоєні компетентності і навички, які учні здобули за перший цикл початкової школи. Важливо зробити це дослідження саме на початку нового навчального року, коли діти починають пригадувати. Звертаємо увагу більше на м” які навички (soft-skills): як діти працюють у команді, спільно знаходять рішення, комунікують тощо”.

Що будуть досліджувати:

  • за якими програмами навчаються;
  • які методи роботи вчителя у класі переважають;
  • чи відбувається інтеграція освітнього змісту;
  • чи сформовані ключові компетентності та наскрізні вміння;
  • як співпрацюють учні;
  • чи комфортно учням у школі;
  • як налагоджена комунікація вчителя з учнями;
  • як налагоджена комунікація вчителя з батьками;
  • що думають про навчання у школі батьки: чи з радістю дитина йде до школи, чи безпечно і комфортно там почувається, чи цікаво їй на уроках, чи може дитина сподіватись на підтримку вчителя, чи задоволені рівнем знань та умінь, які дитина отримує у школі.

Педагоги будуть знати про те, що їхня школа і їхній клас беруть участь у дослідженні. “Період проведення теж відомий – останній тиждень вересня–жовтень. Сподіваюся, обійдемося без “відкритих” уроків. Адже нам не треба “красивої картинки”, ми хочемо побачити як воно є насправді”.

На початку вересня проведуть онлайн-сесію для директорів шкіл, на якій детально розкажуть, як буде відбуватися дослідження, що робитимуть експерти, скільки днів вони будуть у школі, яка допомога потрібна від директорів (зокрема, щоб отримати згоду від батьків, а також зібрати батьків і провести анкетування).

ЯК ВІДБУВАТИМЕТЬСЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Методів дослідження три: спостереження, ситуативне завдання та опитування у вигляді інтерв’ю та анкетування.

Експерти – найвідповідальніша частина в цій роботі. Дослідження глибинне, потребує від експерта розуміння, як організовується навчальне заняття, які основні навички, уміння повинні бути сформовані в учнів після 2 класу, як організовувати групову роботу та індивідуальні інтерв’ю з дітьми.

У кожному регіоні працюватимуть від 4-х до 6-ти експертів. Загалом їх буде близько 80-ти. “З експертами нам допомагає Lego Foundation. Здебільшого, це методисти з ІППО або вчителі-тренери НУШ. Для них проведуть спеціальне навчання наприкінці серпня – як працювати з інструментарієм, як проводити спостереження, анкетування та інтерв’ю з різними групами респондентів. Відпрацюємо також логістику”.

Під час спостереження за проведенням уроків один експерт фіксуватиме роботу учнів на уроці – як комунікують між собою та з вчителем, як працюють у групах тощо.

Інший буде спостерігати за роботою вчителя – як організовує урок, як учитель комунікує з дітьми, які організаційні форми роботи застосовує залежно від того чи іншого заняття, оцінювання результатів, використання освітнього середовища тощо.

Ситуативне завдання отримає невелика група дітей. Експерти мають фіксувати, як діти працюють над вирішенням певного завдання, враховуючи рівень компетентностей, які до третього класу мали опанувати школярі.

Третій блок інструментів – анкетування і усне опитування. Анкети отримають учні, вчителі та батьки. Ще буде невелике інтерв’ю з окремими учнями класу, вчителем, керівником школи або його заступником.

В учнів будуть цікавитися психологічним комфортом у класі й школі, взаєминами з друзями та вчителем, проведенням уроків. “В анкеті потрібно буде обрати смайлик для відповіді: коли ти приходиш до школи, який значок підходить твоєму відчуттю; коли бачиш своїх однокласників, вчителя; що ви зазвичай робите на уроці; чи розказуєш батькам, що було у школі; чи батьки запитують про день у школі?”.

Вчителів запитуватимуть, за якими програмами навчають, чи проходили навчання і чи воно їм допомогло в застосуванні нових підходів до навчання дітей. “Також буде рефлексія вчителя щодо роботи учнів у його класі – як вони висловлюють думки, як працюють з текстами, наскільки добре співпрацюють у групах, як можуть писати короткі висловлювання”.

В адміністрації експерти запитуватимуть про навчання вчителів початкових класів, в якій формі воно відбувалося, чи вважають вони його корисним, чи змінилося щось у співпраці одне з одним, як організоване середовище, як відбувається комунікація з батьками.

Дослідження НУШ: як і для чого оцінюватимуть компетентності третьокласників

Педагоги будуть знати про те, що їхня школа і їхній клас беруть участь у дослідженні. Фото: автор – Syda_Productions, Depositphotos

В анкеті для батьків будуть запитання про настрій, з яким дитина йде до школи, як батьки співпрацюють з учителем, як часто і в якій формі вони отримують зворотний зв’язок.

“Ми хочемо зрозуміти, чи справді батьки знають і поділяють цінності НУШ. Що для них важливіше – щоб діти могли на практиці використовувати здобуті у школі знання, вміння та навички, чи вони більше орієнтовані на тверді знання (hard skills)”.

Експерти працюватимуть три дні – два у школі і один день потрібен для обробки даних.

“Ми сподіваємося, що на початок грудня будемо мати всі оброблені матеріали, щоб працювати з ними. Плануємо опублікувати перший звіт за результатами дослідження наприкінці року, – каже пані Олена. І додає, що це дослідження буде лише першою хвилею, точкою відліку.

Наступного року мають провести аналогічне дослідження серед учнів, що навчались за новим стандартом початкової освіти. Тоді можна буде порівнювати результати та робити висновки.

“Сподіваюся наші висновки допоможуть формувати освітню політику в країні. Можливо, доведеться вносити зміни у програми з навчання і перепідготовки педагогів”.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – ArturVerkhovetskiy, Depositphotos

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Матеріали за темою

Обговорення