Напишіть нам

Всі теми

Директорські лайфхаки: де брати гроші на зміни і що робити, якщо з вчителем не по дорозі

Минулого року ГО “Смарт освіта” через фокус-групи та онлайн-опитування директорів з’ясовувала, що насправді потребують освітні управлінці.

Виявилось, що одна з найбільш затребуваних речей – обмін досвідом та можливість дізнатися, як колеги вирішують аналогічні проблеми.

Аби допомогти закрити цю потребу, ГО “Смарт освіта” й сайт “Нова українська школа” збирають поради директорів – як впоратися з тією чи іншою проблемною ситуацією.

15 директорів зі всієї України розкажуть про найпоширеніші проблеми у своїх школах та як вони їх вирішують. Це – практичні кейси, які кожен керівник школи може “приміряти” на себе.

Згодом усі історії складуть посібник, який буде безкоштовно розповсюджуватися серед керівників закладів середньої освіти.

П’ята розповідь – Оксани Добровольської, директорки загальноосвітньої школи №14 у Тернополі.

ПРО ШКОЛУ

Кількість учнів – 900

Стаж роботи директором – 2 роки

Автономна бухгалтерія – є

ЯКИМ МАЄ БУТИ ДИРЕКТОР

Директору треба мати розуміння, чого він / вона хоче досягти. Не на велику перспективу, бо світ непередбачуваний. Усе робиться малими кроками – ставиш цілі й поступово їх досягаєш. Також варто розуміти, що зміни одразу не відбудуться.

Проблеми намагаюся вирішувати так, щоби було найменше спротиву й найбільше користі. Я – тренерка НУШ і прийшла на посаду директорки з баченням, що школа має бути сучасною і з новим обладнанням.

ЛАЙФХАК 1. ЯК ВИЗНАЧИТИ, ЩО ПОТРІБНО ЗМІНИТИ

Спочатку ми мали окремі зустрічі з учителями, батьками й дітьми, а потім зустрілися разом. Кожен писав своє бачення на плакатах і тоді приходили до спільного. Це було щодо всіх шкільних проблем: і освітнього процесу, і середовища, і фінансового забезпечення.

Наприклад, так ми зробили курси за вибором, які пропонували батьки й учні: з’явилися фінансова і медіаграмотності, інтегровані курси української мови та літератури. Також ввели додаткові уроки англійської і курси польської.

Утім, найпоширенішою проблемою для нас залишається зміна освітнього середовища.

Кошторис

Найперше ми вирішили провести інтернет у кожен кабінет. Тоді ми це запротоколювали й вирахували, скільки потрібно грошей. Оскільки школа надає платні послуги – надає в оренду приміщення – ми мали кошти на спеціальному рахунку.

ЛАЙФХАК 2. ЯК СТВОРИТИ ПРАВИЛА

Коли я стала директоркою, то почала реєструвати школу на різні проєкти. Так ми потрапили в проєкт “Демократична школа”, завдяки якому відбулося багато змін: поменшало конфліктних ситуацій, а ті, що залишилися, вирішуємо мирно. Також ми налагодили демократичні відносини між учнями, батьками і вчителями, почали прислухатися одне до одного, сформували шкільні правила.

Наші правила – це не якісь заїжджені формулювання, діти самі їх пропонували, прописували на рівні кожного класу. Тоді ми вибрали спільні правила і зробили їх загальношкільними. Вони стосуються всіх: і вчителів, і учнів.

Правила школи. Фото надала директорка

Завдяки участі в іншому проєкті – “Happy Ukraine” – ми визначили цінності нашого закладу: мудрість, свобода і любов. Школа мусить мати цінності, бо це її обличчя, це те, чим дихає наша школа, що вона розвиває в дітях, принаймні намагається. Це цінності, за якими живуть наші вчителі, діти й батьки.

ЛАЙФХАК 3. ДЕ БРАТИ КОШТИ НА ЗМІНИ

Оренда приміщень

Оренда – вагома підтримка школи. Ми здаємо в оренду спортзал і зал у підвальному приміщенні. Так діти мають можливість додатково займатися в спортивних секціях і в танцювальному клубі, а орендарі допомагають і з ремонтом, і з оснащенням.

Благодійний рахунок

Час від часу публікуємо його на нашій сторінці у фейсбуці. Якщо хтось із випускників чи батьків має бажання – надсилають кошти. Нам краще, щоб усе було чітко, офіційно і зі звітом.

Допомога міста

Багато допомагає управління освіти і міська влада – потрібно звертатися.

Перед тим, як відбувається розподіл міського бюджету на школи, ми складаємо план, що би хотіли змінити. І подаємо заявки. Це все ми прописуємо із заступниками. Перед тим – збираємо батьків і учнівське самоврядування і визначаємо пріоритети розвитку школи.

Так ми, наприклад, просили гроші на ремонт туалетів – і нам допомогли. Тепер туалети сучасні. Діти в захваті.

Громадський бюджет

Є багато проєктів громадського бюджету. Цьогоріч ми виграли 300 тисяч гривень на встановлення тренажерів на спортмайданчику. Нещодавно встановили. Але це мусить мати підтримку батьків. Вони мають голосувати самі й залучати родичів, знайомих. Я не вважаю, що має бути адміністративний тиск, але класні керівники просять батьків бути активними. Зазвичай батьків мотивують діти: “Зробіть це для нас, це потрібно”.

Також цього року міська влада пропонує шкільний громадський бюджет. Кожен клас, від 7-го до 11-го, буде створювати свої проєкти про те, що би вони хотіли змінити в школі. Тоді відбудеться голосування серед дітей. Проєкт, який набере найбільше голосів, розгляне конкурсна комісія (сюди входитимуть батьки, вчителі й учні), і тоді подамо проєкт на розгляд у міськраду, де на нього виділять фінансування.

Ресурсна кімната у школі

ЛАЙФХАК 4. ЯК ПРАЦЮВАТИ З БАТЬКАМИ

Зараз в законодавстві немає положення про батьківський комітет, тому ми зробили ініціативну групу, до якої може долучатися будь-хто, а не тільки голови батьківських комітетів, як це було раніше. Залучених батьків стало більше. Якщо є 29 класів, то на зустрічі приходять 35 людей. Для швидкого інформування маємо групу у вайбері.

Ми спілкуємося з вузьким колом, а далі кожен член ініціативної групи в межах свого класу розповідає й переконує решту батьків. Зустрічі проводимо разом із заступником. Бувають зустрічі разом із дітьми.

Такі зустрічі модерую я або психолог.

На що впливають батьки

Батьки можуть впливати на формування варіативного складника навчання (саме так з’явилися курси медіа- й фінансової грамотності, польської мови). Також батьки проводять уроки, організовують екскурсії, освітні й виховні квести в межах школи й парку.

На зміну харчування впливати не можемо, бо є держдокументи, яких мусимо дотримуватися. Проте батьки можуть прийти й подивитися, як харчуються їхні діти в їдальні.

ЛАЙФХАК 5. ЯК РОЗВ’ЯЗУВАТИ ПРОБЛЕМИ МІЖ УЧИТЕЛЯМИ Й УЧНЯМИ

Трапляється проблема конфлікту поколінь. Траплялося, що учні 7-8 класів казали, що вчитель їх не сприймає, занижує оцінки. Коли починаєш розбиратися, то вчителі інколи не розуміють поведінки сучасних дітей, що вони по-іншому думають і що телефон на парті не обов’язково свідчить, що дитина не слухає чи грається. Забороняти телефон не має сенсу – краще перетворити його на засіб для навчання.

У таких конфліктних ситуаціях ми проводимо тренінгові заняття про психологію підлітків, до яких залучаємо вчителів. Розказуємо й батькам. Усе відбувається в діалозі. Якщо вчитель не мав рації, то визнає помилку і намагається інакше ставитися до дітей. Якщо ж мав рацію, то пояснюємо дитині, що бувають ситуації, коли й вона може помилятися, що не варто загострювати ситуації, а краще не повторювати подібне. Усе спрямовано на роз’яснення за допомогою бесіди.

Часто бувають проблеми з оцінками, коли батьки вважають, що дитина знає на вищий бал. Такі спірні питання треба вирішувати. На початку року і діти, і батьки ознайомлюються з критеріями оцінювання. Вчителям я наголошую, щоби більше використовували принципи формувального оцінювання, акцентували на поступі в розвитку, щоби кожна дитина бачила, як вона зростає. Якщо виникають конфліктні ситуації – можемо розібрати подібні випадки на загальних зборах (без імен і прізвищ), щоби надалі таких проблем не було.

ЛАЙФХАК 6. ЯК ПОДОЛАТИ ПАСИВНІСТЬ ДІТЕЙ І ВЧИТЕЛІВ

Ми пояснюємо батькам, що і вони відповідальні за навчання дітей. А самі намагаємося підвищувати мотивацію, залучаючи сучасні технології і форми роботи. Вчителі працюють над підвищенням мотивації  учнів. Для цього ми проводимо багато тренінгів.

На шляху змін дуже важлива команда. Усі кажуть, що я прихильна до людей і люди до мене тягнуться. Мене підтримала адміністрація попереднього директора, усі заступники залишилися. Ми всі розуміємо, що треба змінюватися.

Згуртувати як адміністрацію, так і вчителів, допомагають саме тренінгові заняття. Минулого року ми провели дводенну серпневу конференцію: виїхали на турбазу. Всі думали, що ми будемо відпочивати, а ми працювали! Вчителі ділилися досвідом, підготували різні майстерки… Цю подію потім згадували цілий рік.

Цьогоріч ми теж проводимо в межах школи (не)конференцію в стилі ЕдКемп, де присутні діти, батьки і вчителі.

Фото надала директорка

Щоб учителі хотіли підвищувати свої компетентності – директору треба показувати приклад. Я відвідую багато семінарів і освітніх форумів, а потім ділюся знаннями на наших педагогічних спілкуваннях. Тоді вчителі бачать, що можливості є – і самі намагаються щось відвідувати. На початку було двоє-троє таких вчителів, потім п’ятеро-шестеро. Чому так мало? Бо працювали, як працювали, і всім було добре. Але я людина, яка не може сидіти на місці, тому рекомендую – або ми працюємо й рухаємося вперед, або нам не по дорозі.

ЛАЙФХАК 7. ЩО РОБИТИ, КОЛИ З УЧИТЕЛЕМ НЕ ПО ДОРОЗІ

Я нікого не примушую звільнятися й не створюю таких умов. Я говорю так: “Ви маєте бачити, наскільки цікаві дітям. І якщо готові працювати з сучасними технологіями – працюйте далі. Ви маєте розуміти, що треба вчитися й змінюватися”. І були вчителі, які визнавали: я того не осилю і цього не буду. Допрацьовували рік і прощалися. Усе спокійно, демократично й без образ.

Також щороку ми проводимо анкетування, де діти оцінюють роботу вчителя. Постійно є скринька зворотного зв’язку, яку я щотижня переглядаю. Це роблю тільки я й можу підказати вчителю, в якому класі треба змінити методику, бо не всі діти сприймають. Минулого навчального року тривожних записок було менше. Буває, дитина пише, що вчитель несправедливо до неї ставиться. Тоді я роблю індивідуальні зустрічі: окремо з учителем, окремо з дитиною – і ми приходимо до спільної думки.

Спільних зустрічей не проводимо, бо в таких випадках учитель буде почуватися винним, а дитина – що їй все дозволено. Треба зважати й на вчителя, бо навчальний процес має бути комфортний для всіх учасників.

Кабінет у мене завжди відчинений. Учні знають, що можуть спокійно заходити й говорити про будь-які проблеми, які у них виникають

ЛАЙФХАК 8. ЯК ЗАПОБІГТИ ЦЬКУВАННЮ

У нас є школа медіації, де діти працюють із психологом і запрошеними гостями (це можуть бути арттерапевти). У школі медіації вчать розуміти, що таке конфлікт, як він виникає, як його уникати і правильно з нього виходити. Ці заняття може відвідувати кожен, але, як правило, це роблять активні учні. Якщо психолог бачить, що хтось із дітей провокує інших, то запрошує їх на заняття. Проте далі відвідувати ніхто не змушує.

До директорки в разі конфліктів учня не ведуть. Діти не сприймають мене як кару, бо я не хочу, щоби вони мене боялися. Тільки якщо класний керівник і заступник з виховної роботи не можуть упоратися з ситуацією – тоді долучаюся я.

Читайте попередні тексти із серії:

  1. Директорські лайфхаки: контракти з дітьми про хорошу поведінку та алгоритм вирішення конфліктів у школі
  2. Директорські лайфхаки: як оновити колектив, випрацювати спільні правила для школи й покращити простір
  3. Зібрати актив школи і вчити дітей не конфліктувати. Як львівська директорка розв’язує проблеми
  4. Директорські лайфхаки: співпраця з підприємцями й сортування сміття

Надія Швадчак, “Нова українська школа”

Автор усіх фото крім підписаних – Дмитро Ларін

Публікація підготовлена за підтримки Представництва “Фонду Фрідріха Науманна за Свободу” в Україні. Фонд Фрідріха Науманна за Свободу – фонд ліберальної політики, що сприяє зміцненню свободи та гідності людини в усіх сферах суспільства. Детальніше за посиланням.

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber, а також Telegram для учнів

Матеріали за темою

Обговорення