Теми статті: агенти змін, вчителям, директорам, педагогіка партнерства, фінансування освіти
12 Серпня 2020
3 725
0
Минулого року ГО “Смарт освіта” через фокус-групи та онлайн-опитування директорів з’ясовувала, що насправді потребують освітні управлінці.
Виявилось, що одна з найбільш затребуваних речей – обмін досвідом та можливість дізнатися, як колеги вирішують аналогічні проблеми.
Аби допомогти закрити цю потребу, ГО “Смарт освіта” й сайт “Нова українська школа” збирають поради директорів – як впоратися з тією чи іншою проблемною ситуацією.
15 директорів зі всієї України розкажуть про найпоширеніші проблеми у своїх школах та як вони їх вирішують. Це – практичні кейси, які кожен керівник школи може “приміряти” на себе.
Згодом усі історії складуть посібник, який буде безкоштовно розповсюджуватися серед керівників закладів середньої освіти.
Четверта розповідь – Людмили Хорькової, директорки Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №114 Криворізької міської ради.
Криворізька загальноосвітня школа №114
Кількість учнів – 828
Стаж роботи директоркою – 18 років
Бухгалтерія централізована – у відділі освіти Інгулецької районної в місті Кривому Розі ради
Для мене найбільшою проблемою є питання травматизму дітей. Це те, що спричиняє найбільше занепокоєння. Не можу сказати, що це часто відбувається, але хвилювання щодо цього найбільші. Усе інше можемо вирішувати, обговорювати, спільно працювати з колективом.
Іншою проблемою є “старіння” педагогічних колективів, немає притоку молодих кадрів.
Простими питаннями є ті, що ми можемо вирішувати без надмірних зусиль: осучаснити навчальний простір, забезпечити підготовку вчителів для опанування нових програм, організувати експериментальну роботу та інше. Це вдається робити завдяки педагогічному колективу, який має свої традиції та є високо професійним. Обговорюємо, розподіляємо обов’язки, виконуємо, підбиваємо підсумки.
Комплексними проблемами вважаю ті, що не залежать від нас: небажання молодих кадрів працювати з дітьми (хоча ми на міському рівні навіть проводили для випускників педагогічного вишу та молодих вчителів “Форум майбутнього вчителя”), низький рівень обізнаності молодих батьків і небажання зростати до “усвідомленого батьківства”, брак бажання державних органів піднести престиж педагогічної праці, фінансові, проблеми забезпеченості шкіл сучасною технікою та обладнанням.
Натомість, нам пощастило мати добру співпрацю з управлінням освіти. Особливість нашого району така, що ми живемо в місті, але насправді тут ми всі одне одного знаємо. Як у великій родині. Тому наші погляди концептуально не відрізняються, у керівництва школи та в органів влади. Ми робимо спільну справу. Якщо виникає невдоволення, ми можемо обговорювати питання, знайти спільне рішення.
Наш голова району за освітою педагог і розуміє наші проблеми. Наприклад, коли я запропонувала запросити до нас у район Ландау Центр із “Мандрівною наукою”, то окреслила свій шлях розв’язання проблеми з датами, транспортом, ночівлею науковців. З боку голови району отримала допомогу в забезпеченні ночівлі і транспорту. Ми вирішили, що це може бути заходом для всіх шкіл району.
У нас налагоджена співпраця з місцевими підприємствами. Ми стали партнерами вже давно, коли цехи комбінату закріплювалися виконкомом районної ради за школами. Відтоді ми регулярно підтримуємо контакти: на всі важливі для гірників свята та на свята новорічного циклу їдемо до шефів із концертною та ігровою програмами, на День Незалежності разом ставимо мініспектаклі, оформлюємо виставку декоративно-ужиткового мистецтва. Участь дітей – добровільна.
Директор може стати цим “провідником”, який зв’язує школу та виробничий цех. Адже доводиться проводити всю “дипломатичну” роботу із шефами. У нашому закладі понад 70% дітей працівників комбінату, а в цеху працюють наші колишні випускники, батьки колишніх учнів. Ми можемо отримати допомогу від них, коли потрібні спеціалісти – електрики, слюсарі, будівничі та інші. Це дуже цінна співпраця.
Пишемо листи-прохання бізнесменам, колишнім учням: провести урок, розповісти про особливості своєї професії, узяти участь у грі з розвитку фінансової грамотності, узяти участь у толоці, підписати видання для дітей у бібліотеку.
Також листи пишемо напередодні зимових свят і знайомимо шефів із дитячими мріями. Більш “господарчі” питання – це вже прерогатива директорки. Іноді пишемо про проблеми закладу на сайті школи або в соціальних мережах.
Нещодавно опублікували матеріал про упорядкування шкільного подвір’я і про наміри змінити дизайн клумб. Уже є кілька пропозицій про співпрацю і про допомогу з посадковим матеріалом.
Про зиск для підприємств не йдеться. Крім поваги, подяки, любові та гарних свят ми нічого більше не пропонуємо, бо дотримуємось принципів доброчесності. Наш заклад – відкрита установа. Ми звітуємо про всі справи, що відбуваються в закладі, говоримо про проблеми, пишемо та звертаємося по допомогу.
Ми співпрацюємо з підприємством “Чисте місто”, яке чотири роки тому запропонувало цикл уроків із сортування сміття. Екологічна активістка Ольга Костіна проводила з учнями цікаві заняття з демонстрацією речей, виготовлених із твердих побутових відходів.
Ми проводили акцію “Ні – поліетиленовим пакетам”, домовлялися з власниками магазинів скоротити кількість безплатних пакетів, виступали перед батьками, проводили флешмоби.
На початку нашої діяльності проєкт “Чисте місто” подарував нам картонні контейнери. Минулого року ми отримали в подарунок пластикові контейнери, нещодавно коштом міського бюджету отримали ще два комплекти контейнерів для паперу, пластику, металу та скла.
Раз на 1–2 місяці ми запрошуємо машину від “Чистого міста” і здаємо сировину. За кошти, отримані від “Чистого міста”, придбали настільний теніс, десять крісел-груш та два килими для куточків відпочинку (зони спілкування без ґаджетів), сидіння для шкільного кінопростору, двадцять м’яких кубиків, парасольки для танцювальних композицій, коркові дошки.
Саме учні вирішують, які речі нам необхідно придбати для школи. Це заохочує та формує навички бережливого ставлення до речей.
У директора є мало можливостей “відсіювати” вчителів, які не працюють “з повною віддачею”. Але це робить саме життя. Колектив школи сильний, працьовитий. Ми допомагаємо молодим учителям у становленні. Хоча, на жаль, в останні роки мало молодих спеціалістів приходять до школи.
Власним прикладом заохочуємо будь-яку участь у навчанні, проходженні курсів, вебінарів, запрошуємо до школи освітніх експертів, двічі проводили ЕdCamp та “Осінні події”, проводили “корисні канікули для вчителів” – вивчали ІКТ та англійську мову, постійно є експериментальними майданчиками.
Нових людей приймаємо на роботу “за інтуїцією”, хоча іноді помиляємось. Умотивовувати можу тільки власним прикладом.
Діти в нас позитивні, відкриті та активні. Заохочуємо їх до різної діяльності. Традицією стали тематичні дні. Крім високого рівня уроків, проводимо “корисні перерви”, де учні отримують можливість розв’язувати “мозколомки”, грати в ігри, проводити досліди, перевіряти в ігровій формі свої знання, грати в теніс, настільний футбол. Такод жіти проводять свої радіопрограми.
Наприкінці кожного навчального року відбувається “Свято Інтелекту та Таланту”, коли за присутності батьків та інших гостей дітей нагороджують кубками, подарунками, дипломами та грамотами. Це заохочує і є подією року.
Є багато дітей, залежних від ґаджетів. Це вчителі використовують під час уроків – учні застосовують потрібні мобільні додатки. А щоби відволікти від ґаджетів під час перерв, ми зробили спеціально облаштовані зони, у яких діти можуть відпочивати без телефонів. Тільки живе спілкування.
Для батьків постійно проводимо анонімне анкетування з основними двома питаннями: “Що вам подобається в школі? Що вам не подобається в школі і ви би хотіли змінити?”. Це – барометр настроїв батьків. Переважно, батьки беруть участь в обговоренні питань, пов’язаних з освітнім процесом, але є частина дуже пасивних батьків, яких не цікавить життя дітей у школ
Їх намагаємось залучити до проведення різних заходів, до традиційних зимових святкових зустрічей “У колі друзів”. На них діти звітують перед батьками про свою роботу і проводять святкову програму.
Завжди налаштовуємо дітей на те, щоби вони розповідали про шкільне життя вдома. Багато наших свят розпочинаються зранку, у той час, коли батьки приводять дітей до школи, щоби вони стали свідками Дня Мистецтва, наприклад, або інших шкільних справ.
Ми відкриті для наших батьків: щодня публікуємо інформацію про школу, про потреби, про успіхи та результати.
Опитування учнів проводимо за більш детальною анкетою у Google-формах або в Офіс365. Там є запитання про те, що подобається в школі, а що – ні, що хотіли би змінити, які пропозиції щодо уроків, дозвілля, їдальні, які тематичні дні потрібно зробити, які фільми обрати для перегляду. Двері кабінету директора та адміністрації завжди відкриті, учні знають, що можна заходити та пропонувати різні ініціативи. Також є скринька побажань та пропозицій. Діти відкриті та сміливо пропонують різні речі, заходи.
Для забезпечення прозорості та відкритості діяльності закладу під час батьківських зборів, міських семінарів, EdCampів ми пропонуємо всім охочих учням відповідати на будь-які питання батьків або гостей школи. На так званих брифінгах лунають питання про ставлення до людей з інвалідністю, про інклюзію, про заходи, що проводяться, про уроки директорки, про забезпечення підручниками, про булінг. Діти відверто спілкуються з громадськістю, батьками, відповідають на запитання.
Читайте попередні тексти із серії:
Ольга Головіна, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – alphaspirit, Depositphotos
Публікація підготовлена за підтримки Представництва “Фонду Фрідріха Науманна за Свободу” в Україні. Фонд Фрідріха Науманна за Свободу – фонд ліберальної політики, що сприяє зміцненню свободи та гідності людини в усіх сферах суспільства. Детальніше за посиланням.
Обговорення