Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

Дистанційна освіта Латинської Америки: цікаві рішення для організації навчання без інтернету

За даними Міністерства цифрової трансформації, на початок осені цього року 17 тисяч населених пунктів в Україні не забезпечено доступом до швидкісного інтернету. Тобто більше п’яти мільйонів українців не мають якісного інтернету або не можуть його собі дозволити. Навіть 40% шкіл у цих регіонах не можуть похвалитися стабільним з’єднанням із мережею. Приріст кількості підключених до інтернету населених пунктів із кожним роком уповільнюється, провайдери кажуть, що це “комерційно невигідний” для них проєкт.

З іншого боку, наприкінці року стало відомо, що доступу до “Всеукраїнської школи онлайн” через телеканали більше не планується. Тож здійснювати навчання дистанційно в період січневого локлауну будуть переважно за допомогою онлайн-технологій. Але як за таких умов забезпечити доступ до навчання всіх дітей? “Нова українська школа” пропонує ознайомитися з досвідом країн, де проблему розв’язують максимально ефективно.

КОЛУМБІЯ

навчальний серіал від найкращих учителів

За три тижні після початку карантину в Колумбії почалася радіотрансляція навчальних подкастів. Ініціатива під назвою A prender la Onda (ALO) (Щоб увімкнути хвилю) належить об’єднанню вчителів Колумбії, що входить у глобальну мережу Teach For All (Навчання для всіх) та має на меті розвиток дітей країни з різних верств населення й формування їхнього успішного майбутнього.

Програма ALO вже реалізувала 10 сезонів та понад 70 серій навчального продукту, які транслюються через місцеві радіостанції, що охоплюють понад 40 муніципалітетів країни, а також через месенджер WhatsApp та інші цифрові платформи.

Ідея радіотрансляцій навчальних матеріалів у Колумбії виникла ще в середині минулого століття, коли було розроблено низку радіопрограм, спрямованих на боротьбу з неграмотністю населення у віддалених селищах. До підготовки нинішнього проєкту залучені вчителі та студенти старших курсів, незалежно від їхнього місця перебування – запис трансляцій потребує мінімального технічного забезпечення та доступу до інтернету.

Команда ALO розробляє гнучку навчальну програму для кожного сезону, планує кожну серію за принципом уроку: введення, ціль навчання, основний зміст, домашнє завдання тощо. Тривалість кожного епізоду складає в середньому 10 хвилин. Трансляція відбувається двічі на день – вранці та ввечері, що дає змогу учням повернутися до вже прослуханого, якщо щось лишилося незрозумілим, або долучитися до навчання в зручний час.

Вчителі мають можливість використовувати радіоуроки, комбінуючи їх з іншими методиками дистанційної освіти. Наприклад, учні можуть обговорювати у WhatsApp з учителем почуте під час трансляції, виконувати домашні завдання та відправляти їх учителеві. Команда ALO також підтримує комунікацію з вчителями через WhatsApp, Facebook та Instagram, навчаючи їх додаткових методик та інструментарію за допомогою візуального контенту. Це, зі свого боку, дає змогу викладачам урізноманітнити навчання для своїх учнів.

БРАЗИЛІЯ

додаткові комплекти підручників та індивідуальна підтримка кожного учня

У бразильському штаті Сан-Паулу – одна з найбільших шкільних систем у Латинській Америці: 3,5 млн учнів, понад 5 тисяч шкіл. На початку пандемії Державний департамент освіти (DE/SP) одним із перших у країні затвердив план підтримки освітян.

Він забезпечив додаткове розроблення та друкування навчальних комплектів, насамперед, для молодшої школи. Комплект містить підручники, літературу та методички для батьків щодо охорони здоров’я та навчання. З адресною доставкою цих матеріалів освітянам допомагала поліція.

Державні школи в Бразилії опікуються дітьми з малозабезпечених сімей, надаючи їм щоденне безплатне харчування. Тож у карантин DE/SP запустив програму забезпечення їх продуктами через перерахування адресної грошової допомоги.

Ще на початку квітня для підтримки вчителів створено Освітній медіацентр Сан-Паулу (Centro de Mídias da Educação de São Paulo), завданням якого стало створення та трансляція основного та додаткового навчального контенту.

Насамперед, медіацентр зробив спеціальний застосунок, який давав тимчасовий безплатний доступ до низки приватних освітніх платформ.

Трохи пізніше почалася повноцінна трансляція освітнього контенту для дітей та вчителів на чотирьох відкритих телеканалах. До створення відеоконтенту залучені найкращі педагоги країни, які до цього вже мали досвід створення онлайн-уроків.

Окрім цього, DE/SP забезпечив спонсорування навчальних онлайн-пакетів для учнів та студентів із безплатним трафіком для певних сайтів. Інтернет-провайдери отримали за це низку пільг та знижок.

За даними дослідження, лише 40% учнів мають доступ до інтернету, тоді як мобільним зв’язком охоплено понад 94% населення. Тому за ініціативою DE/SP адміністрації шкіл та вчителі мали зв’язуватися з батьками кожного учня та обговорювати можливі шляхи здобуття знань дитиною та необхідність отримання додаткових друкованих матеріалів для навчання.

ПЕРУ

систему багатоканального навчання розгорнуто всього за 12 днів

Міністерство освіти Перу (MINEDU) з початком карантинних обмежень запустило багатоканальне дистанційне навчання Aprendo en Casa (Навчайся вдома), причому розроблено й запущено її було лише за 12 днів. Вона повністю відповідає національній навчальній програмі країни і призначена для відтворення чотирма основними каналами: телебачення, радіо, інтернет та друковані матеріали.

За даними ЮНІСЕФ, 85% сімей країни мають телевізор, 84% – радіо, 82% – мобільні телефони й лише 24% – доступ до інтернету. До того ж тільки 69% будинків у сільській місцевості електрифіковано. Тож забезпечити доступ до матеріалів дітям із віддалених регіонів доволі складно. Проте за підтримки уряду чотири найбільші оператори мобільного зв’язку погодилися на нульову ставку для цифрової платформи Aprendo en Casa. Додатково підписано домовленості з Microsoft та Amazon Web Services щодо підтримки урядових порталів та систем.

Для навчання онлайн використовували власний контент, розроблений місцевими вчителями, а також напрацювання колег сусідніх країн. Проте здебільшого матеріали розробляли експерти відділу базової освіти MINEDU з нуля – плани уроків, сценарії, адаптації для мультиканального відтворення, переклад усіма мовами, що використовують у країні.

До реалізації проєкту залучали як державні, так і приватні теле- і радіостанції. Відділ освітніх технологій MINEDU, окрім уже наявної платформи онлайн-освіти, розробив нову цифрову платформу з адаптуванням до мобільних пристроїв. Ця платформа дає змогу підтримувати необмежену кількість користувачів одночасно, а також відрізняється “веблегкістю” – можливістю використовувати в місцевостях із поганою пропускною здатністю інтернету. Партнерами програми також стали популярні мобільні додатки.

Тим не менш, на початку літа минулого року 15% учнів не мали доступу до навчальних програм одним із запропонованих способів. Тоді місцеві освітні групи (UGEL) розробили інші ініціативи, наприклад, ретрансляція радіоконтенту за допомогою гучномовців у громадських центрах, поширення додаткових друкованих матеріалів тощо.

Специфіка дистанційної освіти Латинської Америки: цікаві рішення для організації навчання без інтернету

Фото: автор – aletia, Depositphotos

Для вчителів розроблено інструкції щодо підтримки учнів та їхніх батьків, а також для ознайомлення із державною програмою Aprendo en Casa, підтримки зворотного зв’язку між усіма ланками освітнього процесу.

ЧИЛІ

ефективна підтримка дітей із тимчасовими ООП

Особливість освітньої системи Чилі – наявність, окрім звичайних шкіл, закладів так званого “другого шансу”. Це система шкіл для дітей та підлітків із проблемних сімей. Такі діти вже намагалися навчатися у звичайних школах, але через сімейні проблеми (алкоголь, наркотики тощо) змушені були покинути навчання, у багатьох випадках – на кілька років.

Такі діти часто не можуть відновитися в попередніх школах, адже ставлення до них неоднозначне. З іншого боку, вчити таких дітей через їхнє соціальне становище доволі важко, а коли йдеться про карантинні обмеження та дистанційну освіту – ситуація ще ускладнюється.

Здебільшого, ці діти не лише не мають доступу до інтернету вдома, але й мають низький рівень комп’ютерної та цифрової грамотності. Зважаючи на такі нюанси, Sumate Foundation, яка опікується навчанням цих дітей, зробила акцент на використанні мобільних телефонів для забезпечення безперервності навчання під час пандемії, адже 95% учнів мають гаджети. Навчання відбувається за допомогою безоплатних соціальних мереж – WhatsApp, Instagram та Facebook.

Основне завдання шкіл “другого шансу” – не стільки надати академічні знання, скільки емоційну та соціальну підтримку. Тому вчителі, які працюють за програмами Sumate, підтримують своїх учнів цілодобово через групи у WhatsApp. Причому соціальні працівники також беруть у цьом участь, відслідковуючи дітей, які не виходять на зв’язок, і з’ясовуючи обставини.

Пріоритетом навчання для цієї категорії учнів є емоційна підтримка, тому Sumate розробила систему отримання знань. Викладачі різних предметів скооперувалися, щоби розробити міждисциплінарні посібники, які об’єднали різні предмети та методики наскрізного викладання. Адже такий підхід дає змогу підвищити увагу та сконцентрованість дітей на роботі, порівняно з навчанням за підручниками з кожного предмету.

Фотографії сторінок посібника відправили учням у WhatsApp та розмістили на сторінках шкіл у Facebook та Instagram. Учні можуть виконувати домашні завдання та відправляти вчителю свої роботи в зошиті або посібнику. Навчання стає персоналізованим, адже учням дозволяють виконувати завдання в зручний для себе спосіб – письмово, на комп’ютері, за допомогою додаткових програм. Також дітей заохочують до виконання нестандартних завдань – групових та індивідуальних проєктів, віртуальних змагань, дотримання нових правил спілкування в соцмережах тощо.

З іншого боку, суттєво зросло навантаження на вчителів, адже учні можуть просити їх знайти необхідну інформацію в мережі, щоби виконати завдання, або вивчити питання глибше. Зважаючи на це, для них розроблено розклад чергувань, коли вони мають бути на зв’язку з учнями, проводити групові та індивідуальні заняття, відслідковувати емоційний стан дітей.

Статтю підготовлено за матеріалами Організації економічного співробітництва та розвитку

Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – michaeljung, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення