Теми статті: вчителям, громадянська освіта, закордонний досвід
16 Серпня 2023
1 460
0
Предмет “Громадянська освіта” в Канаді обов’язковий у старшій школі. Курс знайомить учнів із державним управлінням, функціями кожного з рівнів влади в країні та поняттям “світового громадянства”. Основа предмету – можливість для учнів отримати практичний досвід.
Як вважають канадські педагоги, саме в такий спосіб діти можуть розпочати свою активну громадську діяльність ще навчаючись у школі. А значить, їхня позиція поступово перейде з ними в доросле життя – розуміння глибшатиме, знання поширюватимуться та працюватимуть на розвиток країни.
Про це, зокрема, під час онлайн-воркшопу українським вчителям розповів Крейг Марлатт, учитель громадянської освіти, рівності та географії в старшій школі міста Уксбрідж, провінція Онтаріо.
“Нова українська школа” підготувала короткий конспект тренінгу. У текстовому варіанті читайте про таке:
Більшість курсів старшої школи в Канаді триває 18 тижнів. Однак курс громадянської освіти зазвичай об’єднаний з іншим, присвяченим побудові кар’єри. На обидва також виділяють 18 тижнів, тому виходить, що саме на громадянську освіту відводиться половина – тобто 9 тижнів.
Це такий собі загальний курс, після проходження якого (вже за власним бажанням) учні можуть заглиблюватися в теми
Звичайно, вчитель має план курсу та основні тематичні напрями кожного уроку. З цим документом педагог знайомить і своїх учнів, щоби вони знали, як будуть працювати впродовж цих дев’яти тижнів. Тут же зазначено різновиди робіт, які вони виконуватимуть під час цього навчання. Пояснюється, як вчитель здійснюватиме оцінювання і які критерії успіху визначає.
Кожен урок починається з огляду теми та її місця в загальній картині курсу громадянської освіти. Це дає змогу учням бути більш сфокусованими на предметі вивчення, адже їм зрозумілі цілі та взаємозв’язки.
Так, учні поступово дізнаються про державне управління та громадянство з метою зробити власний внесок у розвиток місцевої громади, країни й світу загалом.
Звичайно, кожен вчитель має своє бачення та може вносити корективи. Адже кожен клас індивідуальний, і можливо, деякі теми та поняття варто розглянути більш докладно, приділивши цьому ще трохи часу.
Для школярів молодшого віку можна, наприклад, починати урок із такої собі розповіді-казки, яку варто обговорити, подискутувати з учнями й, відштовхуючись від цього, перейти до розгляду серйозних понять. Тим більше, що зараз на допомогу вчителеві існує безліч техніко-технологічних можливостей, ґаджетів, платформ тощо, де можна й потрібно шукати інформацію як педагогу для проведення занять, так і учням для вивчення теми.
У кінці уроку зазвичай дітям пропонують короткі тексти чи питання для рефлексії. Наприкінці вивчення теми студенти пишуть підсумкову роботу для перевірки знань. Наприклад, як вони розуміють, що значить бути активним та відповідальним громадянином, у яких активностях вони могли б взяти участь – соціально-політичних або з охорони довкілля тощо.
Одним із найцікавіших для канадських школярів зазвичай є розділ “Модель парламенту“, тому що тут педагог пропонує їм таку собі інтерактивну гру. Цей розділ презентує законодавчу гілку влади й, як правило, містить багато серйозної теоретичної інформації, яку учень має зрозуміти та засвоїти.
Але не забуваймо, що ми говоримо про дітей. Навіть у старшому віці вони краще сприймають інформацію на практиці, аніж у теорії. Тому канадські вчителі пропонують створити модель-симуляцію парламенту та провести засідання. Спершу розподіляють ролі –
Усередині команди учні розподіляють функції вже самостійно – міністри, заступники міністрів…
Учні дізнаються,
Тобто спочатку учні разом із вчителем збирають та аналізують інформацію, а потім розігрують реальні історії в симуляційній грі.
Тут вони, наприклад, мають запропонувати законопроєкт, обговорити деталі, внести зміни чи корективи, пояснюючи водночас свою думку та вислуховуючи опонентів. У канадській школі на таку симуляцію відводиться 75 хвилин (стандартна тривалість уроку в старшій школі Канади).
По закінченню цього проєкту учні оцінюють себе за запропонованими критеріями, пишуть короткий текст-опис своєї конкретної ролі, яку вони грали в цій симуляції, та невеликий текст із представленням того, як працює канадський парламент.
За подібним принципом створюють симуляцію роботи судової системи, виконавчої влади тощо.
Ще одна важлива частина курсу – проєкт із громадянства.
Учні діляться на групи для роботи над проєктом, у якому вони вивчають різні документи на обрану тему. Але перед тим готують відповіді на серію запитань від вчителя, аби той був певний, що діти правильно розуміють тему, яку обрали для свого проєкту, та завдання.
Далі вони готують групову презентацію свого проєкту: учні мають знайти організацію, що працює саме в цьому напрямі та проаналізувати її діяльність. Краще, коли діти можуть запропонувати власні креативні ідеї.
Ще одна частина завдання – індивідуальна. Кожен з учнів має написати вчителеві переконливий лист із запитом, наприклад, на пожертву грошей на якусь соціально важливу діяльність (це дає змогу оцінити їхнє розуміння проблематики та власне системи оцінювання їхніх знань та умінь).
Учень також може набрати додаткові бали, коли бере участь у громадських та соціальних проєктах поза межами школи (наприклад, вшанування ветеранів та пам’яті героїв).
Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”
Титульне фото: policyoptions.irpp.org
Обговорення