Ідеї на новий навчальний рік: досліджуємо PROJECT-BASED LEARNING (частина 1)

Чи готує українська освіта до викликів реального життя? Чи є в традиційній системі змога об’єктивно визначити сильні сторони кожного учня й учениці? Чи розвиває традиційний підхід навички креативності в учнівства?

Якщо у вас немає однозначної відповіді “так” на ці запитання, ми пропонуємо “ключ”, який може допомогти відкрити двері до цілісного розвитку та самопізнання ваших учнів та учениць. І цей ключ – проєктне навчання.

“Нова українська школа” підготувала серію матеріалів на цю тему. У першій статті читайте:

• що таке project-based learning (PBL) і чим цей підхід відрізняється від групової роботи;
• як організувати проєктне навчання в школі;
• чи можливий проєктний підхід у дистанційному форматі;
• як вчителям опанувати PBL.

ЗВІДКИ РОДОМ МЕТОДИКА ПРОЄКТНОГО НАВЧАННЯ

Проєктне навчання не є новою концепцією. Та із часом воно дуже змінилося, еволюціонувало. Коріння проєктного навчання можна простежити до початку XX століття, коли освітні реформатори, такі як Джон Дьюї та Вільям Герд Кілпатрік, виступали за більш орієнтований на студента підхід до навчання через досвід.

Джон Дьюї (зліва), Джерело: mediastorehouse.com.au. Вільям Герд Кілпатрік (справа), Джерело: uk.wikipedia.org

Дьюї вважав, що студенти повинні бути активно залучені до власного навчання, і що вони мають вчитися на практиці. Кілпатрік ґрунтувався на ідеях Дьюї та розробив концепцію “методу проєктів”, згідно з яким учні працювали над проєктами, які відповідали їхнім власним інтересам і досвіду.

Уперше проєктне навчання почали впроваджувати в закладах освіти Сполучених Штатів Америки на початку 1900-х. Однією з перших шкіл, яка практикувала цю методику, була Далтонська школа в Нью-Йорку, заснована в 1919 році. Навчальний план Далтонської школи базувався на методі проєктів, учні мали свободу працювати над тим, що їх цікавило. Тим часом проєктне навчання поширювалося і на інші країни, наприклад, у Фінляндії з 1950-х років воно стало центральною частиною системи освіти.

Спершу проєкти були зосереджені на конкретних предметах, таких як наука, математика чи історія. Тобто студенти працювали над проєктами, які допомогали їм дізнаватися ключові поняття з конкретних предметів. З часом проєктне навчання набуло рис міждисциплінарного підходу (зараз проєкти часто поєднують концепції декількох предметів).

Так проєктний підхід поступово проникав у різні країни, і багато європейських освітніх систем активно інтегрували його в 1970 роках. Сьогодні проєктне навчання є глобальним освітнім трендом, а його принципи були адаптовані й розширені педагогами всього світу.

МЕТА, ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРИНЦИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ PBL

За межами України метод проєктного навчання широко відомий також під абревіатурою PBL, тобто project-based learning.

Проєктне навчання – це орієнтований на учнівство підхід до того, що виходить за межі традиційного освітнього процесу. Завдяки йому діти здобувають знання і навички через розробку та завершення цілісних проєктів. Це ідеальна можливість врахувати індивідуальні особливості кожного та кожної в освітньому процесі. А також нагода для учнівства здобути не лише академічний досвід, а і прикладний та суспільний.

Основна ідея проєктного навчання – дати дітям можливість вчитися на практичних викликах, як це відбувається в реальному житті.

Втім, на відміну від дорослого відповідального життя, “прожити ці короткі проєктні життя” учні можуть у безпечному шкільному середовищі, де вони вільні робити безліч спроб, помилятись і отримувати підтримку.

Цей підхід дає учням і ученицям змогу розвинути важливі навички XXI століття, зокрема комунікації, розвʼязання проблем і співпраці. А ще завдяки PBL діти можуть визначити свої схильності та обрати майбутню професію.

Почнемо з мети. Чого ми очікуємо від проєктної роботи?

1. Тренування навичок проєктного менеджменту. Учні мають змогу пройти повний цикл розвʼязання проблем – від ідеї до реалізації.

2. Розвиток soft-skills, meta-skills та self-skills. Self-skills є новим трендом розвитку навичок екзистенційного характеру в концепції так званого BANI-світу, де зміни настільки швидкі й непередбачувані, що важливо слідувати не за трендами, а за власним життєвим вибором, правильно розставляючи пріоритети. На відміну від soft і hard skills ці навички орієнтовані “всередину” особистості – піклування про ментальне та фізичне здоров’я.

3. Практичне застосування академічних знань із різних предметів. Ми можемо розказати учням та ученицям про проблему дефіциту прісної води та про системи фільтрації й на звичайному уроці. Але як щодо того, щоб створити свою систему фільтрації, узяти участь у конкурсі, представити проєкт на широкий загал та отримати грант? Як, наприклад, це зробила миколаївська школярка Любов Слесаренко, яка здобула нагороду на національній Олімпіаді геніїв за проєкт опріснення та очищення води й отримала 120 тисяч доларів для навчання в коледжі США.

Джерело: Офіційний портал Миколаївської міської ради

4. Профорієнтація. Під час роботи над проєктами дитина має змогу краще дізнатися, що існують не лише юристи, економісти, стартапери, блогери та фрилансери, а і вчені-дослідники, кінорежисери, аніматори, працівники ГО, політичні діячі й багато інших важливих професій.

5. Створити простір для креативності та інновацій – школа, як творча майстерня.

6. Impact (влив). Кожна успішна спроба змінити світ на краще розширює “коло впливу” учнів і із часом виховує справжніх змінотворців. Чи не таке покоління ми прагнемо виховати?

7. Змотивувати дітей до покращення світу навколо, розвинути культуру соціального підприємництва та формування цінностей. Коли дізнаєшся про потреби інших і маєш змогу їх закрити вже в шкільному віці, зупинитися потім буває складно. І це добре.

8. Тренування навичок рефлексії – навчання через досвід та помилки. Це важливий інструмент для Lifelong learning. Важливими є також навички навчання протягом життя на різних ситуаціях, а не лише в школі.

9. Останнє, але не менш важливе – знаходження учнями свого “Ікігай” (за японською концепцією “сенсу життя”) – точки ідеального перетину прагнень, навичок та потреб (не лише власних, а й оточення). Проєкти допомагають розвивати насамперед власні сильні сторони, не відмовляючись від цінностей і переконань, а також дізнатися більше про світ професій та потреби інших людей, за вирішення яких вони готові заплатити. Це дає змогу учням у ранньому віці отримати більше інформації та досвіду для визначення з кар’єрою.

Джерело: Osvitoria.media

Проєктне навчання – це більше, ніж просто групова робота. Це педагогічний підхід, який заохочує учнів брати на себе відповідальність за своє навчання. Він передбачає дотримання політики невтручання педагогами.

Його основні принципи:

1. Навчання, орієнтоване на дітей: методика ставить учнів у центр їхньої освіти, даючи змогу досліджувати свої інтереси, ставити запитання та ухвалювати рішення про те, як підійти до проблеми чи проєкту.
2. Самостійність учнів у визначенні ідей для проєктів і їх реалізації. Діти самостійно вирішують, який проєкт будуть реалізовувати, та втілюють його в життя. Проєкти є реалістичними, тобто діти можуть створити їх самостійно. Викладачі фактично виконують роль менторів чи фасилітаторів.
3. Актуальність у реальному світі та реальних життєвих викликах: проєкти відображають виклики реального світу, роблячи досвід навчання значущим і застосовним за межами класу і школи. Проєкти можна реалізовувати з перспективою, або ж реальним впливом на громаду.
4. Орієнтація на соціальні та інноваційні проєкти. Проєкти не просто говорять про проблеми, а пропонують рішення, навіть якщо вони просвітницькі.
5. Емпіричні дослідження: проєктне навчання заохочує учнів ставити запитання, та досліджувати теми поглиблено. Це розвиває критичне мислення, науковий підхід до отримання і роботи з інформацією і даними, вміння дізнаватися більше про явища й реалії, які нас оточують.
6. Співпраця: хоча мова йде не лише про групову роботу, співпраця і групові проєкти є найважливішими в методі PBL. Коли діти працюють разом, вони розвивають навички командної роботи та спілкування.
7. Рефлексія й оцінювання: учнівству обов’язково пропонують обміркувати свою роботу та оцінити власний прогрес – порівняти свої досягнення з власними минулими. Ця самооцінка сприяє метапізнанню та особистісному зростанню.

Пам’ятаємо, що в проєктному навчанні головним є принцип “процес важливіший за результат”, та враховуємо це в наданні зворотного зв’язку.

Якщо ми будемо дотримуватися принципів, згаданих вище, ми отримаємо холістичний [від. англ. whole – цілісний] проєкт повного циклу.

У ЧОМУ РІЗНИЦЯ МІЖ ПРОЄКТНИМ НАВЧАННЯМ ТА ПРОЄКТНИМ МЕНЕДЖМЕНТОМ?

Проєктне навчання має схожість з управлінням проєктами. Але є деякі ключові відмінності. В обох контекстах проєкти вимагають постановки цілей, планування, виконання та оцінки. Учні й учениці отримують цінні навички, які можуть бути використані в майбутній кар’єрі.

• Однак у професійному світі управління проєктами часто передбачає більш жорсткі часові рамки, а також зосередженість на бюджетуванні та розподілі ресурсів.
• Проєктне навчання, з іншого боку, надає пріоритет результатам навчання та заохочує творчість і дослідження. Учні й учениці не обмежені рамками типового управління проєктами. А це забезпечує більшу гнучкість і особистий ріст.

Такі інструменти як діаграми Ганта, програмне забезпечення для керування завданнями та фінансові таблиці часто використовуються в управлінні проєктами для дорослих, у той час, як проєктне навчання часто використовує такі інструменти як рубрики, колегіальне оцінювання та журнали рефлексій, щоб оцінити процес навчання.

Приклад діаграми Ганта. Джерело: venngage.com

ДІЗНАТИСЬ БІЛЬШЕ ПРО PBL

На жаль, поки що україномовних джерел та матеріалів про проєктне навчання в школах небагато. Втім, можна використовувати якісні онлайн-матеріали англійською мовою для вчителів, які хочуть застосувати методику у своїх класах:

1. PBLWorks пропонує комплексну структуру для розробки та оцінки проєктів, а також бібліотеку готових до використання проєктів та курси професійного розвитку.

2. На Edutopia можна знайти статті, відео та інструменти для впровадження проєктного навчання в різних класах і предметних областях.

3. International Society for Technology in Education (ISTE): досліджує використання PBL та технологій.

4. National Education Association (NEA) містить статті, плани уроків та інструменти для інтеграції проєктного навчання в навчальний план.

Також пропонуємо рекомендації від проєктного менеджера, керівника ГО “Освіта 360” Ростислава Семки. Це ресурси, які стосуються проєктного менеджменту або дотичних професій:

1. Книга “CURLY менеджмент. Як управляти проєктами, не зраджуючи собі” Діни Волинець.
2. Онлайн-курс з Основ проєктного менеджменту на Prometheus.
3. Онлайн-курс із Дизайн-мислення для інновацій на Prometheus.
4. Онлайн-курс “Сучасне керування проектами. Мистецтво порушення правил”.
5. Вступний курс керування проектами.
6. СПІЛЬНО СИЛЬНО: Покрокова інструкція втілення шкільного проєкту в громаді.
7. Онлайн-курси від Culture and Creativity.
8. Відео курс “Твій перший стартап”.
9. Приклади ефективних громадських проєктів.
10. Посібник “Громадянська освіта: як втілити на практиці”.

Більше про проєктний менеджмент читайте в другій частині на “НУШ” незабаром.

Катерина Молодик та Марко Шпара спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: “План. Дій”