Напишіть нам

Всі теми

Майбутнє реформи НУШ, День гідності й EdCamp для радості. Підсумки онлайн-толоки

П’ята онлайн-толока EdCamp Ukraine висвітлила гострі питання впровадження головної освітньої реформи України, подальший шлях до якої покликана прокласти Дорожня карта НУШ, презентована громадською організацією “Ре: освіта” під керівництвом Лілії Гриневич. Та були й інші важливі обговорення – наприклад, як провести День гідності чи Уроки доброти.

У цій статті читайте про таке:

  • навіщо створена Дорожня карта НУШ;
  • що пропонують її розробники;
  • як провести Всесвітній день гідності у вашій школі;
  • як організувати Уроки доброти;
  • що таке довідник безбар’єрності та як він може стати в пригоді вчительству;
  • ЕдКемп для радості: як узяти участь у події.

ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНА ДОРОЖНЯ КАРТА НУШ

Старт пілотування реформи НУШ відбувся ще у 2017 році в 146 школах, а у 2018-му Нова Українська Школа зустріла всіх першокласників країни. Час летить, й у вересні 2022 року розпочати навчання за новим Державним стандартом базової освіти та оновленими методиками мають усі п’ятикласники країни.

На превеликий жаль, – коментує міністерка освіти 2016–2019 років Лілія Гриневич, – наші дослідження в полях показують, що вчительство старшої й базової шкіл, керівництво навчальних закладів і органи уравління освітою дуже мало уявляють собі, як далі імплементувати Нову українську школу”.

Саме тому необхідно було розробити чіткий план, знайти якісне рішення як відповідь на трансформаційні виклики освіти. Таким рішенням стала Дорожня карта, яка покликана скоординувати зусилля всіх зацікавлених сторін у реформі й випрацювати бачення реформи на подальші роки.

Цей документ, – продовжує Лілія Гриневич, – уже пройшов горнило експертних обговорень. Водночас для нас важливо, щоб освітянська спільнота повністю поділяла такий погляд, тому ми додатково відкрили обговорення до 30 листопада. Якщо ви бачите щось, що дуже важливо додати до цієї карти, або якщо ви з чимось не згодні, – будь ласка, надсилайте свої пропозиції на електронну адресу ([email protected])”.

Коли громадянське суспільство та спільнота громадських організацій підтримають цю карту, є два сценарії для її використання:

Перший: Міністерство освіти й науки та Кабмін будуть відкритими до реалізації кроків, що запропоновані в дорожній карті. Тоді це допоможе впроваджувати рішення.

Другий: МОН не зважатиме на цей документ, бо матиме інше бачення реалізації реформи НУШ.

Тоді ця карта допоможе моніторити впровадження реформи, оскільки вона визначає конкретні показники й заходи, які мають бути здійснені, аби реформа відбулася, а не щоби ми отримали в обгортці під назвою “Реформа НУШ” абсолютно старий освітній процес”, – резюмує ексміністерка.

ЩО ПРОПОНУЮТЬ У ДОРОЖНІЙ КАРТІ

Моніторингове дослідження 2019 року продемонструвало, що учнівство пілотних класів НУШ краще за своїх однолітків та одноліток уміють співпрацювати, обґрунтовувати свою позицію та ухвалювати рішення. 81 % опитаних батьків учнівства пілотних шкіл позитивно ставляться до НУШ.

І хоча Нова українська школа показує якісно високі результати від нових підходів у навчанні й підготовці дітей до життя – це тривала реформа, і в тому її складність, каже Лілія Гриневич. Необхідно мати чітке бачення послідовності наступних кроків і неухильно їх дотримуватися.

Дорожня карта докладно пояснює, що вже зроблено в реформуванні освіти, що потребує доопрацювання, якими мають бути наступні кроки, а також хто саме й за яку ділянку роботи відповідає і як усе це має розгортатися в часі.

Основні напрями реформи НУШ, визначені в дорожній карті:

  • оновлення змісту освіти;
  • професійний розвиток учителів;
  • формування мережі шкіл;
  • впровадження інклюзивного навчання;
  • цифровізація;
  • оцінювання якості освіти.

Мета оновлення змісту освіти – його компетентнісна складова. Тобто, не лише знання, але й уміння їх застосовувати, м’які навички, завдяки яким діти зможуть комфортніше почуватися в колективі, ставити перед собою цілі й ефективно досягати їх, розвивати критичне мислення.

Якщо говорити відверто, то вчителі й учительки-предметники в нас переважно зорієнтовані саме на знання, – говорить Лілія Гриневич. – На певну суму знань, яку мають здобути діти. Й от [учительству необхідно] навчитися конструювати навчальну програму так, аби під час її реалізації вчити застосовувати знання, а також надавати наскрізні соціально-емоційні навички, – оце буде якраз велике педагогічне професійне мистецтво, якого треба навчити вчительство”.

Так само потрібно зрозуміти, як впровадити формувальне оцінювання в базовій школі. Тобто оцінювання, яке дає зворотний зв’язок дитині, батькам, але водночас мотивує, а не ставить діагноз. Лілія Гриневич називає це оцінюванням без знецінювання.

Водночас не варто боятися, що за формувального оцінювання не буде розуміння поступу учнівства, переконана колишня міністерка. Адже підсумкове оцінювання ніхто не скасовував.

Зрозуміло, що ключ до всіх перетворень – учитель чи вчителька, – додає вона. – І щодо професійного розвитку вчительства для нас основне гасло – щоби ця професія приваблювала найкращих. Ми хочемо залучити високопрофесійних вчителів і вчительок, які мотивують, розуміють, поважають учнів і учениць, розкривають їхній потенціал, дають змогу кожній дитині зрозуміти, чого і в який спосіб їй краще вчитися в сучасному світі та в майбутньому.

Лілія Гриневич називає такі ключові чинники для залучення у вчительську професію:

1. Соціальний статус. Вчительство мусить відчувати себе поцінованим через повагу в суспільстві, але й мати достойний рівень оплати праці.

2. Підвищення кваліфікації за принципом “гроші ходять за вчителем”, за якого педагоги мають можливість самостійно обирати, де та як підвищувати кваліфікацію.

Фактично, цей ринок відкрили у 2019 році, тобто офіційно вчительство вже може підвищувати кваліфікацію не тільки в держінститутах, але і в громадських та комерційних організаціях, компаніях, у ФОПів. Держава виділяє субвенцію на ці потреби.

Однак, досі не запроваджений чіткий бюджетний механізм, як саме ці гроші мають “ходити за вчителем”, тому державні інститути за інерцією мають привілеї, а вчителі й учительки, які обирають недержавних гравців (що часто пропонують послуги вищої якості за нижчу ціну), – роблять це на свій страх і ризик”, – каже Гриневич.

Вона додає, що важливо, аби наповнювалася і стала єдиною “точкою входу” національна цифрова платформа, яка буде організовувати і зводити всі пропозиції для вчительства щодо підвищення кваліфікації – зокрема платформа EdWay, створена командою ЕдКемпу.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ГІДНОСТІ

Від теми реформи, яка породжує багато хвилювань, на онлайн-толоці перейшли до теми, яка породжує багато радості. Зокрема, уже сьомий рік поспіль в Україні відбувається День гідності, започаткований EdCamp Ukraine, а в останні два роки всесвітній День гідності святкують понад 80 країн. Формат святкування в умовах пандемії змішаний, тому всі матеріали адаптовані для різних умов, у тому числі до онлайну.

На цьому відео кронпринц Норвегії Гокон розповідає, як провести День Гідності в школі.

За кордоном День гідності святкують у жовтні, а в Україні такий урок можна провести з 21 листопада (День гідності і свободи) до 10 грудня (Міжнародний день прав людини).

Цього року долучитися до дискусійного уроку про гідність планують 102 625 учасниць і учасників, третина шкіл братимуть участь у події вперше. Українська подія – найбільша серед європейських країн, і ви все ще можете до неї долучитися.

Це дискурсійний курс середньою тривалістю 2,5 години, який складається з трьох частин: вступної загальної зустрічі, обговорення на заняттях та розповідей про гідність на заключній загальній зустрічі.

Завантажити путівник Всесвітнім днем гідности можна тут.

А також дивіться вебінар про те, як провести День гідності у вашій школі.

УРОКИ ДОБРОТИ

Цьогорічна хвиля Дня гідності не була б можлива без ініціативи Щедрий вівторок, яка надихає людей робити добрі справи та популяризує культуру благодійності.

Можливість долучитися є в кожного й кожної, адже ділитися можна не лише грошима, але і своїми талантом, часом чи інформацією. 2021 року Щедрий вівторок припадає на 30 листопада, проте час для благодійності можна знаходити протягом усього року. Допомогти обрати відповідний день і сферу, у якій хочеться допомогти, покликаний календар добрих справ.

Посібник “Уроки доброти: ідеї та поради на навчальний рік” можна завантажити тут. Історії дітей, які долучаються до благодійності, доводять, що допомагати – легко. Для наглядності й більшої залученості пропонується роздрукувати й розмістити на стіні в школі чи класі так зване Дерево благодійності.

ДОВІДНИК БЕЗБАР’ЄРНОСТІ

Також на онлайн-толоці презентовано “Довідник безбар’єрності”, створений за ініціативи першої леді Олени Зеленської. Команда з понад двадцяти експертів і експерток приблизно 2,5 місяців розробляла довідник, покликаний роз’яснити принципи безбар’єрності й допомогти правильно звертатися до людей з інвалідністю.

Тут ви можете знайти такий принцип, як “спочатку людина”, – пояснює упорядниця довідника Тетяна Касьян. – Тобто, ми не говоримо “Даун”, ми говоримо “людина із синдромом Дауна””.

Другий принцип – уникати евфемізмів та метафор на кшталт “сонячні люди”. І третій – використовувати фемінітиви, що властиві українській мові.

Словник побудований так, що в пошуку можна задати як коректне, так і некоректне слово, – сайт однаково виведе на необхідну статтю.

Зараз довідник має відкритий код, і будь-хто може написати свої пропозиції, побажання, критику. Друковану версію довідника обіцяють презентувати на десятому міжнародному фестивалі “Книжковий Арсенал”

ЕДКЕМП ДЛЯ РАДОСТІ

За словами голови ради ГО “Едкемп Україна” Олександра Елькіна, багато з тих, хто перенесли ковід, не з чуток знають про безрадісний депресивний стан, який часто супроводжує цю хворобу. За цих умов усі ми потребуємо відновлення рівня радості в житті. Але ми не можемо допомогти іншим, поки не допоможемо собі.

Тому із 7 до 18 грудня EdCamp пропонує потурбуватися про своє психічне здоров’я разом, дослідити й попрактикувати радість із представництвом наукового, психологічного, зіркового, духовного та освітянського кіл.

Наука про радість доводить, що лише 50% нашої радості визначаються такими незмінними чинниками як гени або темперамент. Решта 50% залежать від нас самих. Дослідження, яке об’єднало в собі 225 наукових робіт, говорить про те, що створювати радість – вигідно, бо щасливі люди:

  • більш креативні і продуктивні на роботі;
  • заробляють більше грошей і мають кращі кар’єрні перспективи;
  • ведуть за собою людей і краще проводять перемовини;
  • мають більші шанси створити щасливий довготривалий шлюб;
  • мають більше друзів і соціальної підтримки;
  • мають міцніший імунітет, здоровіші фізично й живуть довше;
  • більше підтримують і допомагають іншим;
  • краще справляються зі стресовими та травматичними ситуаціями.

І хоча через динаміку захворюваності подія відбуватиметься онлайн, на учасників і учасниць чекає багато корисного, зокрема – прем’єри фільмів, СЕЕН-практики, консультаційне COVID-вікно для тих, хто втратили близьких чи хворіють зараз, хто мають постковідний синдром і кому просто страшно.

Долучитися можуть усі охочі, а педагоги зможуть отримати сертифікат про підвищення кваліфікації. Реєстрація на подію триватиме до 2 грудня.

Вікторія Макарова, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – photography33, Depositphotos

Онлайн-толока EdCamp Ukraine: для розуму і серця – формат подій задля оперативної підтримки і висвітлення тем, що хвилють учительство, учнівство й батьківство. Програма кожної толоки містить компоненти і “для розуму”, і “для серця”: м’які навички на щодень, інструментальні поради від практиків і практикинь, відверті бесіди з відомими людьми.

Проєкт відбувається за підтримки Громадської служба миру – GIZ Україна.

Матеріали за темою

Обговорення

Розділ створено за підтримки Програмної ініціативи “Демократична практика” Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.