Медіаграмотність. З чого почати

Проєкт “Дружня школа” радить, як допомогти учням стати медіаграмотними.

НУШ покликана підготувати учнів до життя в суспільстві, навчити практичних навичок, які допоможуть їм у повсякденні. У світі, яким керує інформація, дитина мусить вміти її критично оцінювати, знати, яким джерелам можна довіряти, що таке фейкові новини та як захиститися від маніпуляцій. Сучасні діти мають справу з інформаційним простором з найменшого віку (через ґаджети, телебачення, зовнішню рекламу тощо). Тому вони повинні знати, що таке медіаграмотність уже в початковій школі.

Інформація, яку людина отримує щодня через ЗМІ та соціальні мережі, формує її свідомість. Типова освітня програма початкової школи передбачає змістову лінію “Досліджуємо медіа”, відповідно до якої учні мають набути навичок, пов’язаних із медіапродуктами. Інтегрована в початкову школу, медіаосвіта допомагає школярам критично мислити, вчитися шукати й перевіряти інформацію, аналізувати медіаповідомлення і самостійно створювати такі медіапродукти.

Як споживати інформацію правильно і про що варто розповісти учням?

• Перевіряти факти. Діти схильні довіряти всьому, що чують від дорослих. Важливо навчити їх із найменшого віку принципу “довіряй, але перевіряй”, іншими словами — критичному мисленню. Для цього можна використати гру “3 факти про мене”: кожен учень вигадує три факти про себе, один з яких неправда, й називає їх перед класом. Діти намагаються здогадатися, який із цих фактів хибний, ставлячи уточнювальні запитання.

• Перевіряти джерела інформації. Автори посібника для вчителів “Медіаграмотність у початковій школі” пропонують такий підхід: пояснювати дітям, що таке “здорове” медіаповідомлення на прикладі “медіаїжі”, яку ми споживаємо кожного дня. “Медіакухар”, тобто автор повідомлення, обирає, з яких “продуктів” готувати, а люди обирають, якій “кухні” надавати перевагу — здоровій, тобто правдивій інформації, чи фастфуду жовтої преси. Харчування має бути збалансованим. Так само і “медіахарчування” має складатися з різних і перевірених джерел, аби не отруїтися фейками та джинсою.
• Не плутати факти з оціночними судженнями. Для того, щоб навчити дітей розрізняти такі повідомлення, підготуйте кілька прикладів, аби учні аргументували, чому це факт чи судження. Наприклад: “Зима — холодна пора року” (факт), “Зима — найгірша пора року” (судження) тощо.

Більше ігор та практичних вправ для розвитку медіакомпетентності можете знайти у посібнику “Медіаграмотність у початковій школі”, рекомендованому Міністерством освіти і науки України. Він має на меті сформувати медіаграмотного учня, захищеного від потенційно шкідливих ефектів медіа. Через вправи та ігри діти, крім іншого, розвивають усне та писемне мовлення, вчаться аргументувати свої думки та з повагою ставитися до поглядів інших.

Співавторка згаданого посібника Інна Іванова запевняє, що вміння правильно користуватися медіа стає у пригоді й учителю. Адже використання медіаресурсів під час навчання допомагає наочніше пояснити матеріал та зацікавити, особливо покоління, яке не пам’ятає часів без інтернету.

Олександра Дмитренко, журналістка проєкту “Дружня школа”, спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: автор – stetsik, Depositphotos

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber