Напишіть нам

Всі теми

“Мені вдалося дати дітям відчуття безпеки та довіри”: історія португальської вчительки-волонтерки

На уроки з Ельзою Канаріо приєднувались учні зі ще нещодавно окупованого Херсона, а ще до неї в Португалію приїхала її учениця, українська школярка. Діти влаштовують для улюбленої викладачки онлайн-концерти, де грають на фортепіано, та постійно пишуть дружні листи. Ельза приблизно 30 років викладає англійську, а зараз впевнено українською каже  “дякую”.

Насправді дякувати є за що пані Ельзі. З перших днів пізнавальних онлайн-зустрічей, які організовує ГО “Смарт освіта”, вона проводить англомовні заняття для українських школярів. Теми зустрічей – різні. Це не шкільна програма, а, швидше, емоційна розрядка від воєнних буднів, можливість перемикнути увагу на щось інше.

Якщо погортати Facebook-сторінку Ельзи, закрадається думка, що це українська волонтерка: із синьо-жовтим стягом на аватарці, із постами про збір гуманітарної допомоги для наших захисників, захисниць та переселенців, зі словами вдячності до дітей з України, які приєднуються до її онлайн-занять. Ельза каже, що наші школярі назавжди залишаться у її серці. А ми певні, що підтримання України в португальському містечку Мелгасу, де живе Ельза, зіграє свою роль у боротьбі за нашу перемогу.

Нова українська школа” поспілкувалася з Ельзою Канаріо про секрети її вчителювання та дружбу з українськими школярами.

ШКОЛА – ДЛЯ ДІТЕЙ, А НЕ ВЧИТЕЛІВ”

З 28 лютого ГО “Смарт освіта” запустила проєкт пізнавальних онлайн-зустрічей для дітей та підлітків, який триває досі. До зустрічей можуть приєднатися всі охочі (за розкладом занять стежте у Telegram-каналі). На уроках діти спілкуються з англомовними вчителями з усіх куточків світу на різноманітні теми. Для педагогів це суто волонтерська ініціатива. Ельза Канаріо – одна з тих, яка вчить дітей від початку проєкту.

У Мелгасу вона має власну школу англійської мови. Додає, що саме ця мова її найулюбленіша, бо дає можливість спілкуватися з дітьми з різних країн і відкриває весь світ. А от вчителювання стало випадковістю.

Свого часу я ходила в мовну школу, склала Кембриджські іспити з англійської. Але вчителюю не із самого початку своєї кар’єри, – розповідає Ельза Канаріо. – Це стало чимось дивовижним, як кохання з першого погляду.

Спочатку я працювала в державній школі. Але працювати за правилами – не для мене. Я вважаю, що школа існує для дітей, а не для вчителів. Основа школи – її учні, а не ми чи ті цінності, які пропонує шкільна адміністрація. Тому після двох років роботи я відкрила власну мовну школу. Оскільки не відчувала себе комфортно лише з португальським дипломом про знання англійської, пройшла курс в університеті Лондона. Також стала кембриджським екзаменатором англійської мови. У своїй школі вчителюю двічі на тиждень. І, зрештою, зараз багато займаюся з українськими дітьми”.

ЯК “ЛІСОВА ПІСНЯ”, КРЕАТИВ ТА ЧЕСНІСТЬ ПОВЕРНУЛИ ДІТЯМ УСМІШКИ

Про пізнавальні зустрічі з українськими школярами Ельза дізналася від своєї колеги Енн Робінсон. Разом із нею та ще кількома освітянками з Греції, Іспанії та України Ельза створила волонтерську ініціативу Braceletsand Peace. Жінки об’єдналися, щоби підтримувати українські родини, які втікали від війни до Португалії. Як каже Ельза, на початку війни в Мелгасу проживало 5 українських родин біженців. Щоби їх підтримати, освітянки зібрали 800 євро. Крім цього, Ельза допомагала школі у Вінниці, адже давно товаришує з тамтешньою вчителькою Анною Дученко, яка теж приєдналася до ініціативи Braceletsand Peace.

Тривалий час Енн була спікеркою подібних уроків для України й розповіла мені про проєкт пізнавальних зустрічей, – пригадує Ельза. – Мене зацікавила участь у ньому. Перші уроки ми вели разом, потім я викладала самостійно. Це було дуже дивно на початку. Бо не було розуміння, чому я можу навчити українських дітей? Спочатку ми вивчали граматику. Та я відчувала, що це не те, це не справжня мета цих занять. Тож повністю змінила підхід до уроків.

Ми почали готувати активності, які відкрили мені дітей такими, якими вони є насправді. Мені хотілося побачити їхні емоції, відчуття, дізнатися про їхні ідеї та захоплення. Для мене було важливо, щоби діти були собою й забули про те, що відбувається навколо них”.

Щоби розкрити дитячий потенціал сповна, вчителька вигадувала креативні завдання. Приміром, просила дітей створити презентації про свою улюблену книгу, фільм, співака чи захоплення. Під час одного з уроків показала трейлер до фільму “Мавка. Лісова пісня” та попросила написати до нього кінцівку.

Це було чудесно. Діти писали історії про природу, українську народну культуру, традиції. Я не можу передати словами, що відчувала. Я бачила, що вони справді щасливі. Ці уроки ж були про них, а не про мене. Мені вдалося дізнатися про речі, які їм подобаються найбільше.

Я відкривала дітей під час уроків і під час нашого неформального спілкування. Вони писали мені на пошту, у месенджери, а я готувала уроки так, щоби їм сподобалося й було цікаво для кожного в нашому віртуальному класі, а на дитячі обличчя повертались усмішки.

Я завжди з дітьми чесна, для мене важливі їхні відчуття. У такий спосіб мені вдалося дати дітям відчуття безпеки та довіри. Ми стали друзями. До речі, не тільки з дітьми. Я постійно отримую листи від їхніх батьків. Вони запитують про домашку на вихідні. Я ще розповідаю, що ми будемо робити наступного уроку, які презентації готуватимемо”.

ПІДКОРИЛИ СМІЛИВІ ТА ЩИРІ ШКОЛЯРІ

На наше запитання, кого з дітей за вісім місяців співпраці запам’ятала найбільше, Ельза перераховує з десяток імен. За кожним із них ховається своя історія. Так, Андрій із Херсона приєднувався до Ельзиних уроків ще з лютого. Місто вже було в окупації, часто виникали проблеми зі зв’язком. Щоби не пропустити заняття з учителькою, Андрій сідав на велосипед і їхав у ту частину міста, де ловив інтернет. Зараз він із родиною в Німеччині, але досі приєднується до занять з Ельзою.

Жінка вражена креативністю та сміливістю Андрія. Пригадує, як на урок про улюблені пісні він змонтував дивовижне відео: на пісню “We are the champions” від Queen наклав кадри з українського Майдану та доповнив це своїм текстом.

Андрій вирішив створити відео з нуля, сам виступав у ньому оповідачем і показав драматичну історію, яку переживала й переживає Україна, – додає Ельза. – Свою презентацію він завершив словами: “Ми були одні, а тепер увесь світ із нами, тож тепер ми чемпіони”. І додав слова подяки за нашу підтримку. Цей момент назавжди залишиться в моєму серці.

Нещодавно в нас була емоційна музична мить із чарівними сестрами Лізою та Марією, які грали на уроці на фортепіано.  Вдячна проєкту, бо тут я зустріла таких дивовижних, талановитих дітей

А ще ніколи не забуду кумедний момент із Марго. Вона створила презентацію про свій улюблений гурт Måneskin. Один зі слайдів був справді унікальним: дівчинка підібрала смішні фото учасників гурту, придумала до них запитання і ми визначали, на кого з Måneskin схожий кожен із нас”.

Діти не просто захопились англомовною вчителькою, а прикипіли до неї. На початку листопада Марго зустрілась наживо з Ельзою в Португалії. Навряд чи такі зустрічі можливі між чужими людьми. Вчителька каже, що дівчинка з родиною стали частиною її життя. А школярка пише у відповідь листи про любов до викладачки.

Усі діти важливі для мене, – додає Ельза. – Вони всі стали моїми найближчими друзями”.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Усі фото: Ельза Канаріо

Матеріали за темою

Обговорення