Моніторинги освітніх втрат: які теми є аутсайдерами та як використовують результати в школах Києва

За цей навчальний рік Департамент освіти і науки Києва двічі проводив моніторинг освітніх втрат серед учнів 8 та 10 класів – у грудні та травні. Окремо з дослідженням до деяких шкіл теж у травні приходила Державна служба якості освіти. Подекуди в них брали участь одні й ті ж класи та учні, а освітяни нарікали, що на долю дітей випадає забагато моніторингів.

Аби не було таких співпадінь і навантажень, Олена Фіданян, директорка Департаменту освіти і науки Києва, під час парламентських слухань, присвячених питанням освітніх втрат, пропонувала скласти для шкіл календар моніторингів. Бо часто ці дослідження має провести один і той же вчитель із тими ж дітьми.

А будь-який моніторинг передбачає зміни в розкладі й перепланування уроків. Для вчителів та директорів це організаційний клопіт, бо треба роздати дітям паролі для входу в онлайн-систему, скласти розклад чергувань педагогів, які будуть присутні з дітьми під час виконання тестів. Учні ж сприймають моніторинг як позапланову контрольну роботу, яких під кінець року й так мають вдосталь.

Як пояснюють організатори моніторингів, вони мають знайти слабкі місця та допомогти школам надолужити втрачене. “Нова українська школа” поспілкувалася з освітянами та організаторами моніторингів у Києві, чи справді цей інструмент допомагає школам долати освітні втрати, чи навпаки – створює додаткове навантаження на учнів і вчителів.

У новій статі читайте:

• які результати досліджень отримав освітній департамент столиці;
• за якими критеріями оцінювали учнів;
• які теми зі шкільної програми є аутсайдерами;
• які недоліки помітили в організації моніторингу вчителі;
• як використовують результати досліджень освітніх втрат.

ЯКІ ПРОГАЛИНИ ВИЯВИВ ГРУДНЕВИЙ МОНІТОРИНГ У КИЄВІ

У грудні 2022 року та травні 2023 учні 8 і 10 класів Києва брали участь у моніторингу навчальних прогалин з української мови, математики, історії, фізики та хімії. Результати травневого тестування ще невідомі, а от із підсумками зимового моніторингу вчителі та директори ознайомилися наприкінці грудня – на початку січня, щоби якраз під час зимових канікул надолужити з учнями теми, які за підсумками моніторингу, дещо “просіли”.

• Наприклад, з української мови більшість учнів 8-х класів Києва погано засвоїли теми про визначення головних та другорядних членів у складних реченнях, а також про вживання апострофа та спрощення. Учні 10-х класів мали труднощі з визначенням власне українських слів та запозичених.
• Результати моніторингу учнів 8 класу з історії виявили прогалини в темах про становлення козацтва та козацьку революцію. А десятикласникам було складно працювати з картою та встановлювати відповідності між історичними подіями.
• Тест із математики для кожного класу містив 12 тестових завдань із вибором однієї правильної відповіді. Восьмикласникам тяжко далися теми про перетворення раціональних виразів зі зведенням дробів до спільного множника та про області визначення функцій. В учнів 10-х класів були труднощі із завданнями з тем функцій, коренів, аксіом стереометрії, а також визначення недодатних значень квадратичної функції. До речі, це тема з 9 класу.
• Так само 12 тестових завдань виконували учні з хімії. Виявилося, що не всі восьмикласники вміють розрізняти типи хімічних реакцій, більшість учнів не змогла розв’язати завдання, пов’язане з використанням поняття “молярний об’єм”. У 10 класах усі завдання моніторингу стосувалися теми “Вуглеводні”. Частина учнів не зрозуміла, як утворюються зв’язки в молекулі бензену та гомологах етину, а також не змогла порахувати масу розчину за масою та масовою часткою речовини.
• З фізики учні виконували тест на 24 завдання. Восьмикласникам тяжко далися теми про внутрішню енергію, пароутворення та принцип дії теплових двигунів. Загальне зауваження до всіх тем – діти не вміють засовувати набуті знання для розв’язання задач. У десятикласників були прогалини в темах про вектори, види механічного руху, закони Ньютона та закони збереження імпульсу й механічної енергії.

Кожна зі шкіл столиці бачила лише свої результати моніторингу. Загальну картину отримав Департамент освіти і науки Києва, а також Інститут післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка. Саме його фахівці аналізували результати моніторингу та готували рекомендації для шкіл, які теми варто повторити додатково.

Для кожного предмета працівники ІПО розробляли критерії оцінювання, відштовхуючись від шкільної програми та вимог, тобто що саме має знати учень із програми та на якому рівні ці теми засвоєні.

Учнів оцінювали за рівнями – високий, достатній, середній та початковий:

• високий рівень у моніторингу відповідає оцінкам від 10 до 12 балів,
• достатній – 7–9,
• середній – 4–6,
• початковий – 1–3 бали.

Здебільшого учні показали високий і достатній рівень знань зі згаданих предметів за темами першого семестру. Але для деяких шкіл ці результати не репрезентативні, адже тести виконували подекуди один-два учні з паралелі. Долучатися до дослідження школи могли за бажанням. За словами Олени Фіданян, загалом у моніторингу взяло участь 55 % київських школярів.

ЩО МОГЛО ВПЛИНУТИ НА РЕЗУЛЬТАТИ

Тестові завдання для моніторингу в школах Києва, їхній аналіз та рекомендації для закладів освіти готував ІПО Університету Грінченка.

За технічну частину (проведення комп’ютерного тесту) відповідала КНП “Освітня агенція міста Києва”.

Освітяни повідомляли, що учні мали певні технічні складнощі, адже під час проходження тесту (що взимку, що навесні), система часом зависала. На виконання тесту відводилося 40 хвилин, а через технічні збої учням доводилося реєструватися заново й починати все спочатку. Звісно, діти через це хвилювалися, що впливало на результати тестування.

“На мою думку, моніторинг освітніх втрат – це хороша й потрібна ідея, але щоб його якісно реалізувати саме в такому форматі, варто було подумати про те, наскільки буде забезпечена можливість доступу та безперебійна мережа, – зазначила директорка школи № 173 Києва Ірина Януш.

Крім цього, ми вносили зміни в розклад у ті дні, коли проводився моніторинг, оскільки це було під час навчальних занять. Готували кабінет інформатики, де діти під контролем із черговим вчителем виконували ці тести. Тобто це формат подібний до ЗНО/НМТ. Кожен сидів за своїм комп’ютером та виконував завдання. Ті, хто вчиться на дистанційці, заходили на платформу за паролями з дому. Але проконтролювати, як вони виконали завдання, проблематично. Тому деякі заклади й мають результати, що маленький відсоток дітей зайшов у систему і пройшов тести”.

Юрій Корольов, заступник директора “Освітньої агенції міста Києва”, пояснив, що раніше подібні дослідження проводили на власній платформі й збоїв вдавалося уникати. Та у 2017 році за дорученням КМДА перенесли всі міські онлайн-платформи на сервер КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр” (ГІОЦ), який відповідає за міські цифрові проєкти, зокрема, “Київ цифровий”, оплату парковок, комунальних платежів тощо.

“Через це ми втратили оперативний контроль над ситуацією і не мали можливості контролювати роботу сайту та швидко реагувати на проблеми. До того ж за забезпечення інтернету до ГІОЦ відповідає інша організація, пов’язана з телекомунікаціями, – веде далі Юрій Корольов.

Під час виконання тестів відбувся одночасний вхід кількох тисяч учнів, що викликало навантаження на сервер, через що система не працювала. Але всі мали можливість до 21: 00 пройти тестування, і насправді таких учнів, які не завершили тест, було дуже мало”.

Щоб вирішити цю ситуацію на майбутнє, у КМДА створили робочу групу за участі фахівців ГІОЦ, але поки що остаточну причину технічного збою не знайшли. За словами Юрія Корольова, надалі моніторинги не будуть проводити так масово, а дозуватимуть навантаження на сервер і сайт.

Окрім цього, взимку тестування тривало з 15 до 22 грудня. Тоді в столиці часто вимикали електроенергію, як і в інших регіонах країни. Також у ті дні лунало чимало повітряних тривог саме в урочний час.

Хоча тести можна було пройти впродовж п’яти днів із 8 ранку до 21 вечора, та однаково вчителі кажуть, що діти не були в доброму моральному стані, аби наприкінці не простого першого семестру писати тести.

Навесні моніторинг так само тривав 5 днів – із 8 до 13 травня. Якраз у цей місяць весни кияни мали найбільше тривожних ночей через російські обстріли. Тобто діти мали писати тести після ночівлі в укриттях, коридорах, після кількох годин неспання та втоми.

Ще одне зауваження від київських шкіл – забагато моніторингів на один заклад освіти. Як розповіла одна з директорів, її заклад потрапив у вибірку тих, хто братиме участь у моніторингу від ДСЯО. Йдеться про загальнодержавне моніторингове дослідження якості освіти в школах в умовах воєнного стану. Дослідження відбулося в травні в 6 та 8 класах. У той самий час Департамент теж проводив свій моніторинг у 8 та 10 класах. Тобто восьмикласники, крім основних підсумкових робіт у кінці семестру, мали писати ще два різні тести – від ДСЯО та ДОН.

До слова, участь у зовнішніх моніторингах, тобто тих, які проводять незалежні організації, а не школа, є добровільною для учасників. Якщо йдеться про міжнародні чи загальнодержавні моніторинги, то участь у них обов’язкова, але за законодавством ніякого покарання школа чи учні не матимуть, якщо не виконають такі завдання.

Чому одна й та ж школа була учасницею різних моніторингів майже в один і той же час, Юрій Корольов списує на недосконалу комунікацію між організаторами досліджень. За його словами, ДСЯО, яке проводило моніторинг спільно з МОН, не узгоджувало свої графіки тестування із Департаментом освіти і науки Києва. В ідеалі таких співпадінь не мало би бути.

“У випадку з моніторингом ДСЯО для 6 і 8 класів, то до нього мали б долучатися тільки шестикласники, а учні 8-х – до дослідження ДОН. Але деякі школи отримали вибірку від ДСЯО, сприйняли це як наказ, і їхні восьмикласники проходили обидва тестування, – додав Корольов. – Наші школи мають керуватися передусім розпорядженнями та наказами, які отримують від департаменту та управлінь освіти”.

ЯК ШКОЛИ ВИКОРИСТОВУЮТЬ РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ

Михайло Войцехівський, директор ІПО Університету Грінченка, додає, що зі свого боку хотіли через моніторинг із ДОН допомогти вчителям побачити успішність їхньої роботи на рівні школи.

“Освітянська спільнота дуже обережно ставиться до моніторингів, розуміючи, що люди, далекі від освіти, можуть використати їхні результати для негативних відгуків. Тому перш ніж проводити цей моніторинг, ми побували на нарадах із директорами всіх шкіл на рівні районних управлінь освіти. Пояснили, що це допомога саме вчителям, – каже Михайло.

У результаті кожна школа могла побачити результати виконання тестів усіма учнями тих класів, які брали участь у моніторингу, незалежно від того, чи ці учні на дистанційній, чи очній формі. Ми узагальнили результати, за якими можна побачити загальні тенденції. І підготували рекомендації вчителям, у якому напрямі їм далі працювати. Такі самі рекомендації розробимо на основі травневого моніторингу”.

На думку Ірини Януш, скільки б моніторингів не було, зараз важко робити об’єктиві висновки:

“Кожна школа має свою форму навчання. Хтось навчається змішано чи змінно, дистанційно чи очно. І зараз неможливо всіх однаково оцінити, – пояснює вона. – З іншого боку, система з моніторингами має бути та її треба вдосконалювати.

Наприклад, нашій школі результати грудневого київського моніторингу стали в пригоді. Ми зрозуміли, як учні знають програму; аналізували, де хто що згаяв і які прогалини виникли в знаннях, хоча загалом наші учні добре впоралися із тестуванням”.

За словами Ірини Януш, коли отримають результати травневих досліджень, разом із вчителями проведуть власний SWOT-аналіз. Це допоможе зрозуміти, які труднощі виникали в дітей та що вплинуло на результат, а що навпаки було хорошого і які цілі ставити на наступний рік, щоби прийти до кращих показників.

Натомість дехто з директорів вважає, що освітні втрати в ідеалі треба вивчати в жовтні, але для цього школам варто вчасно дати готові інструменти для досліджень. До того ж чимало шкіл не чекає на моніторинги, а самостійно аналізує внутрішню ситуацію, приміром, коли учні повертаються з-за кордону, відновлюють навчання у своїх школах та демонструють, з яких тем мають прогалини і які з них треба додатково опрацювати.

Тобто свої висновки директори та вчителі й так роблять. Натомість їх цікавить, чи будуть їм додатково оплачувати подолання освітніх втрат, якщо для цього треба провести додаткові уроки.

Тож вцілому вчителі підтримують моніторинги. Але якщо ті практично відповідатимуть кільком вимогам:

• будуть гнучкими та враховуватимуть контекст, коли саме ці тестування проводитимуться;
• онлайн-платформа для тестів добре працюватиме, аби діти не нервували через технічні збої;
• буде дозована кількість моніторингів на одну школу й на конкретні класи;
• вчителі матимуть фінансову підтримку для подолання виявлених освітніх втрат.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Ілюстративне фото: tampabay.com