Напишіть нам

Всі теми

Наставництво й менторство для вчителів. Як це працює у Фінляндії

Тема наставництва не нова для України, але це поки не працює повномасштабно. Одним із поштовхів до розвитку наставництва може стати норма новоухваленого закону “Про повну загальну середню освіту” про педагогічну інтернатуру для вчителів.

Проте вчителям треба бути підготовленими до того, щоби наставляти молодших колег. Тож майже 70 тренерів для тренерів / тренерів для вчителів НУШ з обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти взяли участь в онлайн-тренінгу “Педагогіка початкової школи: фінський досвід”.

Під час вебінару від фінського проєкту “Навчаємось разом” + проєкту ЄС учасники дізналися про:

  • шляхи професійного розвитку вчителів;
  • способи підтримки вчителю;
  • наставництво з боку колег, поради щодо рефлексії;
  • інструменти для професійного розвитку.

ХТО ВИРІШУЄ, ЧОГО НАВЧАТИСЯ ВЧИТЕЛЯМ І КОЛИ

Підготовка вчителів як педагогів-дослідників (Researched based teacher education) почалася у Фінляндії із середини 1970-х років.

“Вчитель-дослідник може краще застосовувати підходи до самооцінювання, позитивно оцінювати досягнення й можливості для подальшого розвитку. А також звертати увагу на успіхи учнів, краще взаємодіяти з дітьми”, – каже кандидатки наук, викладачка педагогіки кафедри іноземних мов Гельсінського університету факультету педагогічних наук Кайса Хал.

У Фінляндії всі вчителі мають магістерський ступінь. Вони отримали гарну підготовку, тож у країні немає шкільних інспекторів. Ніхто не перевіряє вчителів, а за фахову підготовку педагогів відповідають директори шкіл.

Вчителі мають 3 дні на рік для підвищення кваліфікації. Ці дні також можна використати для колаборації всередині школи – коли вчителі навчають одне одного.

“Коли директор бачить, що вчителю варто покращити свої вміння в чомусь, він може порадити йому пройти певні тренінги. У моїй практиці були рідкісні випадки, коли батьки вказували директору на певні огріхи вчителя, і тоді директор радив вчителеві пройти додаткові тренінги”, – каже Кайса Хал.

Наставництво й менторство для вчителів. Як це працює у Фінляндії

У Фінляндії всі вчителі мають магістерський ступінь. Вони отримали гарну підготовку, тож у країні немає шкільних інспекторів. Фото: автор – Wavebreakmedia, Depositphotos

Переважно, вчителі обирають тренінги на власний розсуд. Вчителі спілкуються між собою на форумах і в групах у соціальних мережах, тож вони здебільшого обізнані про пропозиції курсів. Тим паче, що чимало тренінгів організовують самі педагоги.

“Вчителі обирають на власний розсуд, у яких тренінгах брати участь, – додає кандидатка наук, викладачка кафедри математики Гельсінського університету факультету педагогічних наук Хейді Кшувацкі. – Нині багато вчителів висловлюють бажання покращувати кваліфікацію в програмуванні й обирають собі відповідні курси. Але ніхто не змушує вчителів і це не обов’язково”.

ЧИ МЕНТОРЯТЬ МОЛОДИХ УЧИТЕЛІВ

Для вчителів-початківців завжди є вибір: або певний час їм надають підтримку колеги з більшим досвідом, або вони вирішують, що мають достатньо знань і вмінь, щоби самостійно рухатися кар’єрним шляхом.

“Не всі вчителі потребують і хочуть супервізії. Є такі, що відчувають достатньо впевненості й сил, щоби на початку кар’єри мати автономію у викладанні”, – наголошує Хейді Кшувацкі.

Водночас, за словами Кайси Хал, фінські освітяни активно обговорюють, чи це правильний підхід.

“У школах здебільшого добре організована робота, коли старші вчителі опікуються молодшими. Але є ті, у яких молоді вчителі самотужки мають освоюватися в професії. Це питання активно обговорюється в освітянських колах, і всі учасники освітнього процесу погоджуються, що підхід до супервізії потрібно переглянути, щоби забезпечити кращу підтримку молодим вчителям на початку їхньої кар’єри”.

ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ НАСТАВНИЦТВА

Успішне наставництво у Фінляндії відбувається через підхід “рівний рівному” й передбачає:

  • зростання й розвиток вчителя – це спільна мета і для наставника, і для самого вчителя-початківця;
  • якісний зворотний зв’язок;
  • чіткі дедлайни;
  • поради: лаконічні твердження, що легко засвоюються.

Три елементи зворотного зв’язку:

  1. Нейтральне описове спостереження
  2. Інтерпретація, що ґрунтується на спостереженні
  3. Оцінний коментар, заснований на попередніх елементах:

Групове наставництво

Це простір для обміну досвідом і рефлексії для групи вчителів. Це відбувається через відвідування уроків одне одного, спільне обговорення і групову рефлексію.

Основні принципи групового наставництва:

  • На основі взаємодії за принципом “наставник-підопічний”: активна співпраця, інтерактивні вправи, багато обговорень, коли вчителі самі роблять висновки й усвідомлюють цілі вправ, які виконують;
  • Змішана група: початківці працюють із більш досвідченими вчителями (5–10 осіб у групах);
  • Кожна сесія протягом року має якусь конкретну або загальну тему (наприклад: мультикультуралізм, робота над освітньою програмою, розвиток методів навчання);
  • Зустрічі по 1,5–2 години 6–8 разів на рік;
  • Наставник стежить за розкладом, розподіляє час між усіма порівну;
  • Конфіденційність та етика обговорення – без критичних зауважень, поважаючи позицію кожного;
  • Участь добровільна, оцінок немає.

Передумови для успішного групового наставництва:

  • відкрита й довірлива атмосфера;
  • чіткі правила та домовленості для групи;

Метод рефлексії “Цибулева модель”

  • описує різні рівні, на яких може відбуватися рефлексія;
  • внутрішні рівні визначають те, як людина функціонує на зовнішніх;
  • для глибинного відображення нам потрібно дістатися до двох внутрішніх рівнів.

Ця модель складається з:

  • рефлексії щодо середовища – з чим я працюю? (чим я займаюсь?), потім – щодо поведінки – що я роблю?
  • компетентності – у чому я компетентна?
  • переконання – у що я вірю?
  • ідентичності – хто я? (у своїй роботі)
  • місії – що мене надихає? (з чим більш масштабним я відчуваю зв’язок?)

ІНСТРУМЕНТИ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ

Тренерка НУШ з Івано-Франківська Леся Загрійчук розповідає, що під час тренінгу найбільше запам’яталися методи, які використовують у діяльності, пов’язаній із визначенням ідентичності вчителя.

“Ми мали можливість подумати про себе як про вчителя, застосувати метафору та пояснити її. З’ясувати наше ставлення до викладання та до освітнього середовища.

Ознайомилися з різними підходами та аспектами, пов’язаними з педагогічним супроводом діяльності вчителя. Як надавати підтримку на різних етапах професійного розвитку вчителя. Обговорили роль наставників. Дізналися про основні принципи групового наставництва та рефлексії вчителя, про інструменти професійного розвитку. Як успішно надавати зворотний зв’язок”.

Для ефективної рефлексії можна застосовувати:

  • ведення щоденника рефлексії;
  • рефлексивні дискусії;
  • метафори щодо вчителя;
  • рефлексія над фотографіями.

Метафори в педагогічній освіті:

  • сприяють розумінню складних понять;
  • допомагають по-новому подивитися на досвід та утворення смислу;
  • дають змогу використовувати третю особу для розкриття своїх думок;
  • через практику (уявлення і проговорення метафори) можна краще зрозуміти бачення себе як вчителя;
  • створюють потенціал для зміни власних переконань і практики

Тренерка НУШ із Вінниці Наталя Гальчевська вважає, що з огляду на запровадження педагогічної інтернатури в школах питання наставництва в українській освіті потребує нових підходів. Фото: автор – sinenkiy, Depositphotos

Тренерка НУШ із Херсона Катерина Волик каже, що корисно було дізнатися про те, як фінські вчителі самостійно визначають чіткі цілі на початку власної діяльності, як отримують підтримку більш досвідчених колег, як постійна рефлексія допомагає педагогам досягти високого професійного розвитку.

Пані Катерина має досвід проведення групової рефлексії.

“2018 року всі вчителі перших класів міста були об’єднані в групи по 8–10 осіб. За окремим розкладом педагоги відвідували уроки та ранкові зустрічі одне одного, ділилися власними наробками та лайфхаками. Обов’язково після уроку обговорювали побачене надавали підтримку та поради”.

Тренерка НУШ із Вінниці Наталя Гальчевська додає, що питання наставництва в українській освіті потребує нових підходів з огляду на запровадження педагогічної інтернатури в школах (стаття 23 закону “Про повну загальну середню освіту”).

“Навіть позаздрила тому, наскільки професія вчителя користується повагою та довірою у фінському суспільстві. Маючи майже повну автономію, фінські вчителі надзвичайно відповідально та усвідомлено підходять до вибору педагогічних рішень, працюють як практики-дослідники, системно аналізуючи та вдосконалюючи власну професійну діяльність. І ніхто їх до цього “не підштовхує”, не змушує”.

Пані Наталя каже, що вже встигла провести рефлексію з вчителями 4-х класів, які ще працюють за старими програмами й лише готуються до роботи в НУШ.

Напередодні проведення вправи пані Наталя попросила вчителів підготувати світлини, які відображають їхнє внутрішнє усвідомлення себе як учителів. Рефлексивна взаємодія полягала в тому, що вони пояснювали, як саме світлина відображає їхню професійну ідентичність, називали метафоричний образ, з яким себе асоціюють, описували свої професійні успіхи, відчуття, емоції.

“Були такі, які висловлювали побоювання: чи впораються з викликами НУШ. Та більшість описували свою готовність змінюватись, бажання впроваджувати ті ефективні практики, які опановували під час підвищення кваліфікації.

З дозволу однієї вчительки наведу її приклад. На своєму фото вона була в ролі нареченої: “Як учителька я себе уявляю нареченою, бо переживаю дуже подібні відчуття. Я довго хотіла тих змін, які відбуваються зараз в українській школі. Я давно використовую форми, способи, методи активного навчання, дослідницької діяльності та пошуку. Проте часто зіштовхувалася з нерозумінням від керівництва. А тепер, неначе щаслива наречена, входжу в офіційні стосунки з навчанням, яке називається НУШ”.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – racorn, Depositphotos

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Матеріали за темою

Обговорення