Наукові школи і осучаснення простору. Приклад 5-ї школи Києва

П’ята школа на Печерську в Києві відома своїми яскравими стінами й колективом. Колись забитий простір тепер став відкритим і приємним для перебування. Школа пілотує новий Стандарт початкової освіти, а директорка, Світлана Олексюк, активна в змінотворенні – її нерідко можна побачити на зустрічах робочих груп із напрацювання законодавчої та нормативної баз освіти.

“Нова українська школа” розпитала пані Світлану про те, як її школа стала комфортною і цікавою. 

ПРО ШКОЛУ

Школа №5 Печерського району м. Києва

Кількість учнів: 460

Стаж роботи директором цієї школи: 7 років

Автономна бухгалтерія: немає

Світлана Олексюк

Песиміст бачить труднощі в кожній можливості;

оптиміст бачить можливість у кожній труднощі.

Я – оптиміст і не бачу сенсу бути кимось ще…

 ЯК РІЗНОМАНІТТЯ НАПОВНЮЄ ШКОЛУ ЖИТТЯМ

Як поєднати нові та старі підходи до організації освітнього процесу? Починати можна цієї хвилини, щоби примусити навіть стіни працювати на освіту!

Коли ми починали, краще було взагалі винести меблі з класів, щоби приміщення стало більш затишним. Коли ми починали, у нашій школі не було жодного місця, яке не потрібно ремонтувати! Це був той випадок, коли дитячі малюнки та графіті на стінах фломастером були принадою старих потрісканих стін. І ми запросили дітей та дорослих до реалізації власних мистецьких ідей!

Поступово, загальне бачення просторів вільної, творчої, безпечної, активної школи трансформувалося в цілісну модель, яка працює.

Стіни та підлога в класах і коридорах перетворилися на активні зони: завершені роботи дітей, якщо учні бажають їх показати всім; крилаті вислови про цінності, життя, людей; епіграфи до інтегрованих навчальних тем…

Ми знайшли місце для оголошень та звернень, спільних правил та афіш шкільних подій.

Принципами візуалізації шкільного простору є: екологічність, доступність, естетичність, відкритість.

Наскрізною ідеєю організації шкільного буття ми зробили інтеграцію та свободу вибору.

Що це означає на практиці?

Інтегровані навчальні теми початкової школи вдало вписуються в позакласну роботу та колективні творчі справи учнів усіх класів. А об’єднані різновікові команди дітей легко гуртуються навколо тем проєктів, особистості вчителя, проблемних питань проєктів.

Так, якщо створено сучасний освітній простір, то кожний квадратний метр школи працює на освіту; кожна людина, яка перебуває в школі, виховує та навчає; кожний захід, який проводить школа, пов’язаний із реальним життям, готується разом із дітьми.

Поради: Як приміщення перетворити на освітній простір

• Зосередьтеся на тому, що вже є, а не на тому, чого не вистачає.
• Уявіть та використовуйте навколишній світ як клас для занять.
• Винесіть усе зайве. Натомість занесіть до класів тільки те, що може навчати!
• Зберіть в одному місці всі наявні дидактичні матеріали та посібники. Це – ваш перший педагогічний ресурсний центр.
• Фокус – на освітленні, функціональності та безпеці.
• Комунікуйте!
• Робіть у школі тільки те, що має сенс для освіти.

Як об’єднатися в освітньому просторі школи

У НУШ є чимало дослідницького і креативного, а от старшій школі бракує “свіжого вітру”. Цікавість учнів та батьків до модернових змін у початкових класах ми використали буквально та негайно, залучивши до дослідницьких проєктів усі класи та спланувавши цю роботу навколо спільних тем.

Минулоріч з’явилася ідея – осінньої, зимової та весняної “наукових шкіл”, асамблей, конференцій.

Спочатку ми закликали вчителів визначити теми досліджень та проєктів, які їм цікаві. Скільки романтичних історій про своє шкільне дитинство та студентську практику згадали педагоги!

Далі ми провели презентацію ідей від учителів. Це мало такий вигляд: 1 вересня на шкільному подвір’ї зібралася школа. Діти об’єдналися в команди й отримали маршрутні листи. Ви все знаєте про квест! Але ми використали формат спідгікінгу.

Як це працює? Перед стартом усі спікери стають по периметру й коротко (по 3–4 хвилини) розповідають про себе і свої ідеї. Учні ж мають можливість сформувати власні уподобання про ідеї та спікерів-вчителів. Так визначитися зі своїми пріоритетами значно легше.

Учні об’єднуються в гурти, команди, групи навколо тих проєктів, з яким їм цікаво працювати.

Що відбулося далі? До кожного з учителів на першу сесію “наукової осінньої школи” записалися 10% усіх учнів 5–10 класів. До фінальної презентації готових дослідницьких проєктів (листопад) дійшли 12 команд.

До прикладу, був такий проєкт: “Ви ж бачили експеримент із забрудненими поверхнями (коли шматків хліба торкаються різні люди, а ще одним шматком протирають різні поверхні й дивляться з часом на плісняву)? Ми знаємо про його результати: найбруднішим місцем у помешканні є комп’ютерна клавіатура. Однак, ми можемо перевірити достовірність результатів, які викладені в інтернеті, та скласти свій перелік небезпечних зон у школі. Зробімо це!”.

Навколо ідей гуртувались учні різного віку. На всіх підвіконнях щось проростало й вимірювалось, будувалося та конструювалось. У класах після уроків та на перервах збиралися компанії юних дослідників.

Кожен учасник працював на своєму рівні. Хтось уперше в житті заповнював таблицю, робив діаграми, а хтось узагальнював та презентував результати досліджень на фінальній події.

Вона тривала 4 години. Хоча кожна презентація займала 8 хвилин, нам були важливі запитання залу та прагнення учнів продовжувати.

Фото надане Світлною Олексюк

Фото надані Світлною Олексюк

Кількість охочих брати участь у наступному раунді наукової школи збільшилася до 25% учнів. І це – чудовий результат!

Відкритий формат роботи, цікаві розробки, згуртованість навколо спільної справи дуже мотивують до активної залученності!

Звідусіль лунали запитання: “Коли буде наступна наукова школа? Якщо в мене є ідея, чи можу я готувати презентацію для створення свого наукового гуртка?”.

У результаті в нас є, наприклад, спроєктований та “побудований” дім із гіпсу із сонячними батареями.

Я спершу взагалі не могла зрозуміти, що ми робимо. Адже це не дуже пов’язано зі школою. Діти робили в силіконових формочках для мила цеглини з різних матеріалів: глина, цемент і гіпс. Маленькі діти перевіряли силу вітру й що він може зробити з будинком. А інша група вивчала тему інтенсивності освітлення цього будинку сонячними батареями.

Фото надане Світлною Олексюк

До речі, експеримент із хлібом показав геть інші результати – пліснява виявилась іншого виду. Ми пішли з цими результатами до науковців. Їхня версія – у якоїсь дитини, яка брала хліб, руки були помиті, а в якоїсь – ні.

У першій осінній школі взяли учать 12 учителів. Головне: усі безцінні речі робляться вільними, творчим та небайдужими людьми. Тому не треба нікого примушувати, а натомість пояснювати, мотивувати й запрошувати!

Виявилося чимало сюрпризів! Вчительки початкових класів також брали участь у цій роботі. Експериментували з вирощуванням кристалів у різних середовищах, з різним освітленням. Участь у їхніх проєктах брали 4–6 класи, а не ті, які вчать хімію. Коли на презентацію діти принесли “результати”, їхні виступи слухали всі. Це було неймовірно!

Звідки школа бере на це час? Я кажу так: “Твоє завдання – бути вчителем. Твоє місія – навчити вчитися! Зберігати та розвивати пізнавальний інтерес. Якщо цей процес ніколи не зупиняється, ти – вчитель!”.

Поради: Як освітній простір перетворити на освітнє середовище

Дізнайтеся все про ваші ресурси. Зберіть достовірні дані.

Вивчайте ідеї успішних педагогічних та управлінських практик. Майте амбіції зробити власні кейси.

• Проведіть самооцінювання.
• Уявіть, що має бути через 10 років. Визначайте великі цілі! Плануйте маленькі кроки.
• Фокус – на три напрями: стосунки, співробітництво, зміст.
• Зафіксуйте особливості вашої школи в головних документах: Статуті, Правилах внутрішнього розпорядку та Освітній програмі.
• Створюйте команду, визначайте спільні цінності, сформулюйте бачення.
• Зробіть прозорою діяльність школи, відкрийте документи школи.
• Встановіть правила зібрань та комунікації.
• Зробіть зручним регламент роботи школи.
• Плануйте тільки те, що буде реально відбуватися!

“Нова українська школа”

Фото (окрім підписаних): Дмитро Ларін

Публікація підготовлена за підтримки Представництва “Фонду Фрідріха Науманна за Свободу” в Україні. Фонд Фрідріха Науманна за Свободу – фонд ліберальної політики, що сприяє зміцненню свободи та гідності людини в усіх сферах суспільства. Детальніше за посиланням.