Напишіть нам

Всі теми

Навчання дітей з ООП: адаптація та модифікація навчальних програм

“Нова українська школа” вже писала, що для дітей з особливими освітніми потребами важливо забезпечити комфортне, насамперед психологічно, середовище для навчання. Цьому сприяють адаптації та модифікації навчального простору, матеріалів та індивідуалізація підходів на основі визначення потреб конкретної дитини.

Виконавча директорка Української асоціації поведінкових аналітиків, вчителька-логопединя й асистентка вчителя столичної школи №58 Ольга Малікова продовжила розповідь про методики адаптації та модифікації в другій частині семінару “Підтримка учнів з ООП в інклюзивному навчанні: адаптації та модифікації” від ГО “Смарт освіта”.

Цього разу спікерка докладно зупинилася на:

  • адаптації та модифікації навчальних програм;
  • поурочному плануванні матеріалу та викладанні для дітей з ООП;
  • адаптації та модифікації навчальних матеріалів;
  • ролі та функції вчителя, асистента вчителя та корекційних фахівців у навчанні дитини з ООП.

ЩО ТАКЕ МОДИФІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

Адаптація – це стратегії, що допомагають дитині з ООП засвоювати ті самі обсяги знань, що і її однокласники в інклюзивному класі. Тоді як модифікація – це зміна (зазвичай, спрощення) змісту предмету, програми викладання та, у результаті, рівня знань та навичок, які має опанувати дитина впродовж навчання.

Якщо у випадку адаптації зміст навчання відповідає рівню знань та навичок, що отримує весь клас, то модифікація – це змога дитині з ООП брати участь у навчальній діяльності, хоча рівень засвоюваних знань може не відповідати віковим особливостям учнів класу класу, у якому вона навчається.

ФУНКЦІЇ ПЕДАГОГІВ І АСИСТЕНТІВ

Для навчання учнів з особливими освітніми потребами працюють одразу кілька фахівців, і координація їхньої роботи важлива для успіху. Зазвичай із дитиною, окрім учителя, працюють асистент учителя, психолог, корекційні педагоги.

Найбільше навантаження лягає на плечі асистента вчителя, адже це людина, яка найбільше відслідковує реакції та специфіку поведінки учня з ООП, спостерігає, розуміє його потреби та методи їхнього задоволення. З іншого боку, цей фахівець має бути обізнаний із навчальними планами класу з кожного предмету.

Функції асистента вчителя:

  • знати особливості кожного учня з ООП у класі;
  • пам’ятати всі потрібні адаптації для кожної з таких дітей;
  • бути обізнаним у змісті навчальної програми з кожного предмету, що викладається в класі, а також усіх розділів освітньої програми загалом;
  • відслідковувати календарно-тематичне планування предметів;
  • знати й дотримуватися всіх модифікацій навчальних програм для учнів з ООП, якими опікується в класі.
  • заздалегідь вивчати зміст кожного уроку, на якому є дитина з ООП;
  • розробляти та виготовляти додаткові матеріали, адаптовані чи модифіковані під потреби дитини.
  • комунікувати з учителем, корекційними педагогами та батьками, а також допомагати дитині із соціальною комунікацією в класі;
  • над розробленням модифікованих програм (так само, як і над форматом адаптацій) асистенти працюють не самостійно, а разом з учителем.

Як часто треба обговорювати навчання дитини з ООП

Обговорювати питання навчальної практики таких дітей треба щонайменше раз на тиждень. Тоді як аналізувати їхні досягнення в навчанні та соціалізації, потрібно щоденно, до чи після уроків. Ця структурна робота дає змогу планувати уроки та готувати адаптовані чи модифіковані навчальні матеріали заздалегідь, за кілька тижнів до уроку з певної теми.

Роль психологів та корекційних фахівців

Їхня роль – у відслідковуванні емоційних та психологічних реакцій на навчальні заходи та надання рекомендацій щодо підтримки учнів з ООП у школі. Вчителі та асистенти можуть дотримуватися або не дотримуватися цих рекомендацій, але тільки комплексна робота з дитиною з ООП забезпечить максимальний ефект у засвоєнні знань та навичок.

АДАПТАЦІЇ У НАВЧАННІ

Адаптація спрямована на:

  • пошук і розроблення способів подання інформації та вивчення предмету дитиною з ООП з урахуванням особливостей її сприйняття;
  • використання додаткових засобів і матеріалів (карток, інструкцій, правил тощо);
  • розроблення та формування способів перевірки засвоєння знань та навичок.

Для кращого засвоєння матеріалу можна використовувати:

  • поділ завдань на кілька, простіших за змістом або покрокових;
  • зменшення тривалості виконання завдання або їхньої кількості за умови збереження рівня складності:
  • частіші повторення, спрощені інструкції до виконання;
  • залучення нетипових методик – комп’ютерних програм, візуалізаційних карток, предметів, аудіо- та відеороликів тощо;
  • оформлення навчальних матеріалів з огляду на фізіологічні потреби учня – великий шрифт, виділення кольором, підкреслення.

Скріншот із презентації Ольги Малікової

Скріншот із презентації Ольги Малікової

Скріншот із презентації Ольги Малікової

МЕТОДИКИ ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ, ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ ЗА АДАПТОВАНИМИ ПРОГРАМАМИ

Оцінювання рівня отримуваних знань та навичок за адаптованими програмами також потребує індивідуального підходу.

Рекомендації:

  • Письмові завдання можна складати окремо від завдань решти класу на основі індивідуального тестування за темами. Дитині може бути наданий додатковий час на виконання завдань або їхня скорочена кількість зі збереженням складності.
  • Учню з ООП може знадобитися допомога асистента або вчителя. Проте варто пам’ятати, що вони не мають розв’язувати завдання замість дитини, а лише надати допомогу в розумінні завдання та алгоритмах дій.
  • Можна запропонувати дитині виконати завдання нестандартно – у вигляді презентації, картинок, ілюстрацій – та показати результат особисто вчителю чи в невеликій групі однокласників, а не перед усім класом.

МОДИФІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

Основні завдання модифікації – спрощення, виключення чи ущільнення змісту навчальної програми з урахуванням особливостей учня з ООП. Також вона спрямована на забезпечення активності дитини в навчальній соціалізації (активній участі в навчанні класу) та організацію індивідуальних умов навчання за допомогою додаткових методів і засобів.

Особливість методики в тому, що вона не аналогічна вимогам та змісту навчання спеціальних шкіл. Ідея модифікованої інклюзії в тому, що дитина вчиться за тим же тематично-календарним планом, що і весь клас загальноосвітньої школи. Теми уроків для учня з ООП та решти учнів збігаються, але різняться матеріали, підходи та глибина вивчення. Програми ж спеціальних шкіл можна (і варто!) використовувати як методичний матеріал визначення змісту навчання та класифікацій оцінювання.

Навчання дітей з ООП: адаптація та модифікація навчальних програм

Заняття дитини з ООП у класі має бути пропрацьоване педагогами заздалегідь, щоби провести ним учня покроково, не відволікаючи решту класу від теми уроку. Фото: автор – stetsik, Depositphotos

Отже, основні принципи модифікації:

  • спрощення (зменшення складності цілей і / або змісту);
  • виключення (скорочення кількості дисциплін, що вивчаються, або зменшення вимог до кінцевих цілей вивчення предмету та виключення певного змісту);
  • поєднання або ущільнення (інтеграція деяких предметів в один курс або інтеграція кінцевих цілей, змісту).

Для модифікації навчальних планів та змісту уроків використовують:

  • скорочення обсягу матеріалу, що вивчається на уроці;
  • зменшення кількості тем з однієї чи кількох дисциплін;
  • заміна завдання на інше за збереження напряму вивчення дисципліни (наприклад, набрати текст на комп’ютері замість писати його ручкою);
  • зниження складності завдання (складання замість множення);
  • використання додаткових матеріалів – карток, алгоритмів дії, правил – у вигляді малюнків чи позначок;
  • повторення інструкцій та алгоритмів дії.

Відповідно, і система оцінювання учнів з ООП, які навчаються за модифікованими програмами, розробляється окремо з урахуванням індивідуальних можливостей. Завдання до перевірки мають передбачати прості дії замість складних (намалювати замість написати, обчислити за допомогою калькулятора тощо).

 

Скріншот із презентації Ольги Малікової

ПОУРОЧНЕ ПЛАНУВАННЯ

Поурочне планування роботи для особливої дитини – це, переважно, завдання асистента вчителя. Він має отримати від педагога тему і план наступного уроку для всього класу, продивитися навчальний матеріал, що буде використовуватися, проаналізувати інформацію і зробити низку висновків:

  • чи потрібна його підопічному психолого-емоційна адаптація на цьому уроці;
  • чи достатній рівень попередньої підготовки для розуміння матеріалу;
  • чи потрібні додаткові (і які саме) матеріали – адаптовані або модифіковані;
  • які саме завдання учень зможе виконати, повністю чи частково, яка допомога йому потрібна;
  • чи передбачено залучення дитини до усних відповідей, роботи біля дошки чи в групах;
  • які саме інформацію та навички дитина має отримати наприкінці уроку (визначається разом з учителем).

Тобто кожне заняття дитини з ООП у класі має бути пропрацьоване педагогами заздалегідь, щоби провести ним учня покроково, не відволікаючи решту класу від теми уроку.

Скріншот із презентації Ольги Малікової

Скріншот із презентації Ольги Малікової

Скріншот із презентації Ольги Малікової

АДАПТАЦІЯ ТА МОДИФІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

Коли ми говоримо про навчальні матеріали для дітей з ООП, то в обох випадках є багато спільного. Насамперед, це спрощення: чіткі інструкції та алгоритми виконання, виключення неважливих компонентів, зменшення інформативного навантаження.

Важливе значення має використання додаткових навчальних матеріалів:

  • тематичних карток, комп’ютерних програм, кольорів тощо (ми писали про це в першій частині матеріалу);
  • переформулювання правил та інструкцій більш доступними для розуміння й менш “науковими” словами;
  • додаткові схеми чи креслення – примітивні, але зрозумілі. Це можуть бути й логопедичні картки, і кубики Зайцева, і календарі, і спеціальні лінійки чи таблички.

Індивідуалізація – також обов’язкова вимога до адаптованих та модифікованих матеріалів. Стосується це як навчальних, так і матеріалів для перевірки засвоєних знань. Усі ці матеріали обов’язково мають відповідати тематиці занять усього класу.

Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – vizualni, Depositphotos

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.

Матеріали за темою

Обговорення

Розділ створено за підтримки Програмної ініціативи “Демократична практика” Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.