Теми статті: батькам, вчителям, директорам, закордонний досвід
7 Грудня 2022
1 995
0
Добігає кінця перший семестр шкільного навчання. Життя дещо внесло корективи в амбіційні й, як завжди, максималістичні плани українських батьків, які змушені були разом із дітьми виїхати за кордони України, рятуючись від війни.
У серії текстів “Нова українська школа” розповідає про проміжний фініш (кінець першого семестру) в українських учнів, що вчаться за кордоном.
Батьки, які віддали дітей на навчання до європейських шкіл, не розуміють, чому їх там “не вчать”: дітям пропонують лише уроки мови часто поза загальною програмою. До того ж батьки не розуміють, що буде далі.
У другому тексті серії ми пояснимо:
“Навчання в місцевій школі ні про що” – це найтиповіший відгук батьків про місцеві школи, які відвідують маленькі українці, що виїхали в Європу.
На початку 2022–2023 навчального року здавалося, що діти, які виїхали за кордон, перебувають у складнішому становищі, порівнюючи з однокласниками, що продовжили навчання в Україні очно чи онлайн. Незрозуміла мова, проблема з місцями в школі та зарахуванням у класи відповідно віку – усе це виглядало набагато проблемнішим, ніж звичне українське навчання. Впевненості додавало попереднє дворічне “онлайн-тренування” під час Covid-19.
Але зараз, ближче до завершення першого семестру стає очевидно, що навчальний рік в Україні видається надскладним і освітні втрати практично неминучі. Через обстріли інфраструктури та енергетики, навчання взимку все ще залишається під питанням. Натомість діти за кордоном уже п’ятий місяць щодня ходять до школи. Проте, це навчання в більшості випадків абсолютно не схоже на те, до якого звикли вони та їхні батьки. Адже діти потрапили до так званих інтеграційних класів.
Для того, щоб оцінити якість і логіку європейської шкільної інтеграційної системи, треба розуміти таке:
Для розуміння: у звичайній школі Західної Європи діти вивчають дві іноземні мови: перша зазвичай англійська, друга – за вибором. Англійською після школи володіють вільно, рівень знання другої іноземної також дуже високий.
Немає жодного загального для всіх терміну, коли дитина повинна інтегруватися з усіх предметів одночасно. Вчитель самостійно визначає, коли, на його думку, дитина вже готова до оцінювання з того чи іншого предмета.
Серед українських учнів у Європі є випадки, коли діти вже в перші місяці перебування в школі навесні отримували оцінки, у тому числі підсумкові, з англійської мови чи математики, бо добре знали ці предмети й вчитель бачив, що саме на його уроці дитина цілком інтегрована. Наприкінці року такі діти отримали табелі, у яких ці предмети були оцінені, а решта мали позначки “не атестований”.
Отже, якщо батькам здається, що школа країни перебування – це марна трата часу, що діти там просто сидять на уроках – це не зовсім так. Вони опановують нові знання, можливо, за незвичною системою, але робити висновки щодо її ефективності ще зарано.
Зоя Звиняцьківська, спеціально для “Нової української школи”
Титульне фото: автор – ArturVerkhovetskiy, Depositphotos
Публікація підготовлена за підтримки Представництва “Фонду Фрідріха Науманна за Свободу” в Україні. “Фонд Фрідріха Науманна за Свободу” – фонд ліберальної політики, що сприяє зміцненню свободи та гідності людини в усіх сферах суспільства. Детальніше за покликанням.
Обговорення