Всі проєкти
Перевірте свої знання з кібербезпеки. 10 запитань для вчителів
Теми статті: вчителям, інформатика, тести
21 Вересня 2022
10 053
0
Кібербезпека – це безпека поведінки в інтернеті. Однак, що ще ви про неї знаєте?
Пропонуємо вам уявити себе в різних ситуаціях потенційних кіберзагроз, відповісти на запитання та зрозуміти, чи добре ви розумієтеся на цій темі та чи зможете фахово поговорити про це з вашими учнями.
Адже скоро у вільному доступі буде онлайн-курс “Основи кібербезпеки для школярів” від CRDF Global в Україні, ГО “Смарт Освіта” та Technomatix. Курс підійде для учнів усіх класів – і ми повідомимо, коли він зʼявиться. Тож матимете гарний інструмент, щоб навчити своїх учнів безпечної поведінки в інтернеті.
1. Уявіть, що ви отримали електронний лист від невідомої людини. У листі міститься посилання із заманливою пропозицією змінити роботу на більш високооплачувану. Що ви робитимете?
Фішинг – це різновид шахрайства, за допомогою якого шахраї отримують доступ до ваших банківських карток, сервісів переказу, електронної скриньки, облікових записів в мережі чи інших ваших персональних даних. Ви все зробили правильно, користуючись правилом: «Усе, що ви отримали, але не очікували отримати, – підозріло».
2. Ви переходите на сайт із рецептами й раптом виникає окремо вікно, що спливає. Там пропонується прийняти або відхилити умови сайту. Загалом не дуже зрозуміло, що від вас вимагають зробити. Якими будуть ваші дії?
З такими вікнами треба бути обережними, адже з вашою згодою інтернет-нападники можуть встановлювати зловмисні програми на ваш комп’ютер або смартфон чи перенаправляти веббраузер на шкідливі або зламані вебсайти, що заражають вірусами.
3. Які паролі ви створюєте до своїх соцмереж, електронних скриньок, інтернет-банкінгу тощо? Тільки чесно!
Використовувати один пароль всюди чи ставити на пароль дату свого народження – не найкраща ідея. Ви ризикуєте, адже якщо зловмисники дізнаються один пароль, можуть "зламати" всі ваші соцмережі, інтернет-банкінг та інше. Тому дістати інформацію про ваші банківські картки чи інформацію, поширення якої вам нашкодить. Найкраще – використовувати парольні менеджери.
4. Уявіть, що у вашій школі створили окрему шкільну електронну скриньку й розмістили на шкільному сайті. П’ятеро колег, включно з вами, знають логін та пароль до цієї скриньки, щоби отримувати та відповідати на листи. Одного разу, коли ваш колега «заходить у пошту», вам приходить повідомлення з кодом, який начебто треба передати людині, яка намагається увійти. Ваші дії?
Якщо ви переконані, що код просить ваш колега, передайте його. Так Google переконується, що до скриньки має доступ саме та людина, яка повинна його мати. Нічого страшного в цьому немає.
5. Одного вечора ваш друг пише вам у месенджері із проханням терміново позичити велику суму грошей, бо в нього щось сталося. Ваші дії?
Зателефонувавши другові, ви принаймні зможете переконатися, що в нього справді щось сталося, або ж дізнатися про те, що прохання в месенджері надсилав не він. Адже ви спілкуєтеся не з пристроями, а з людьми через пристрої. На іншому боці може бути хто завгодно, тим паче якщо йдеться про такі прохання.
6. Ви сидите за ноутбуком у громадському місці. Підходить незнайома людина й просить вставити її флешку у ваш ноутбук на кілька хвилин, адже їй треба терміново виправити кілька слів у документі й надіслати його. Що ви зробите?
Є техніки зламу комп’ютера ще до того, як ви відкриєте файл на флешці. Тож, якщо ви знайшли пристрій в офісі або на вулиці, незнайомець дав вам його з проханням відкрити документ, то є шанси, що такий пристрій шкідливий.
7. Директор школи надсилає вам посилання на Google-документ, аби ви додали свої пропозиції до екопроєкту, в якому ви пропонуєте ідею втілення шкільного самоврядування. Ваші дії?
Інструменти Google є цілком безпечними для використання. Тож сміливо відкривайте документ і допоможіть шкільному самоврядуванню врятувати екологію!
8. Більшість ваших друзів у фейсбуці поширюють резонансну й емоційну новину з приписом «ВИ МАЄТЕ ЦЕ ПОБАЧИТИ». Що ви робитимете?
Треба бути уважним, адже це може бути новина від так званої “жовтої преси”. Тобто від видань, що в гонитві за сенсацією публікують неперевірену, неправдиву чи перекручену інформацію. Вміння розпізнавати неправдиву інформацію – це також частина кібербезпеки.
9. Вам прийшло SMS-повідомлення з текстом, мовляв, ви виграли 10 тисяч гривень у розіграші випадкових номерів. Аби забрати гроші, потрібно зателефонувати за номером – там вам розкажуть про всі умови. Що ви зробите?
9. Найкраще послуговуватися приказкою «Безплатний сир – лише в мишоловці». До того ж телефонувати небезпечно, бо вас можуть переконати під час дзвінка й дізнатися потрібні для шахрайства дані.
10. Що ви робитимете, якщо побачите, що з вашої картки зникають гроші або що хтось намагався їх зняти?
Щоби убезпечити себе від наступних випадків шахрайства, краще зателефонувати на гарячу лінію банку, повідомити про випадок і попросити, щоби ваші картки тимчасово заблокували. Пізніше – змінити пароль і зателефонувати в поліцію.
Читайте також “Що таке кібербезпека, як вчити дітей бути обачними в інтернеті та корисні ресурси для навчання”
П.С. Щоб покращити свої знання з кібербезпеки, можете ознайомитись із блогом “Хакер, що біжить”, який веде експерт із кібербезпеки Володимир Стиран. Він ділиться досвідом і дає поради з кібербезпеки. Наприклад, тут і тут він описує загальні та детальні правила, як не стати кібержертвою.
Курс “Основи кібербезпеки для школярів” розроблено CRDF Global в Україні у співпраці з ГО “Смарт Освіта” та технічними експертами компанії Technomatix, за підтримки Державного департаменту США (Офіс із координації допомоги Європі та Євразії)
Марія Марковська, “Нова українська школа”
Ілюстрація взята із курсу “Основи кібербезпеки для школярів”
Обговорення