Теми статті: PISA, батькам, вчителям, директорам
1 Лютого 2021
30 271
0
Наступного року Україна вдруге візьме участь у міжнародному дослідженні PISA, яке оцінює три компетентності: читацьку, математичну і природничо-наукову. У 2018-му зосереджувалися на читанні, а тепер у фокусі буде математика.
У 2018 Україна отримала гірші результати в усіх трьох галузях, як порівняти із середніми значеннями навчальних досягнень учнів у країнах ОЕСР.
Тому “Нова українська школа” розпитала експертів, як можна допомогти учням бути краще готовими до тестування й на що звертати увагу батькам та вчителям. Друга стаття – про математику.
Розповідає начальник відділу досліджень та аналітики УЦОЯО Василь Терещенко.
Читайте також поради вчителям щодо підготовки учнів до тестування з математики та природничих наук
1. Поступово долати стереотипи щодо завдань шкільної мовно-літературної освіти.
Головне під час навчання мови та літератури – сформувати учнів як компетентних мовців і читачів, здатних активно жити й діяти в сучасному світі й саморозвиватися, а не “напхати” в голови побільше теоретичних понять. Теоретичні знання важливі, але набагато важливіше – навчити використовувати знання на практиці, робити це доцільно, навчити способів вирішувати нові, незнайомі проблеми, з якими доводиться мати справу в реальному житті.
2. По-новому подивитися на сутність понять “вправний читач” і “читацька грамотність”, узявши до уваги розуміння цих категорій у дослідженні PISA.
Під читацькою грамотністю варто розуміти не кількість (кількість прочитаних творів, завчених теоретичних понять), а якість (сукупність функцій читача, якими він володіє на належному рівні, працюючи в реальному житті з різними текстами). Для цього варто ознайомитися з матеріалами:
Якщо в PISA-2018 ми були однією з восьми “паперових” країн, то в PISA-2022 Україна вперше братиме участь у комп’ютерному тестуванні. Жодного такого масштабного тестування школярів до сьогодні в нас не проводилося.
Тож ми небагато знаємо про учнів як онлайн-читачів (як добре вони вміють орієнтуватися в тексті на одній сторінці екрана й у різних текстах на різних вебсторінках? чи вміють працювати з текстами різних динамічних форматів, зокрема й із гіперпокликаннями? чи вміють орієнтуватися в багатофразових чатах із кількома учасниками комунікації? тощо), не знаємо, чи добре вони працюють із клавіатурою / мишкою / тачпадом, чи здатні без проблем друкувати в умовах браку часу і психологічного напруження.
Крім того, мало відомо і про те, наскільки вправно учні здатні працювати в нових для них тестових онлайн-системах.
Але, як показують дослідження, зміна формату тестування хоч і справляє вплив на результативність у читанні, але здебільшого не критичний, особливо в тих країнах, де в учнів немає проблем із читанням текстів на папері.
Учитель має брати до уваги, що за читання з паперу учні краще можуть деталізовано опрацьовувати інформацію, а за читання з екрана – бути більш зацікавленими, але менш заглибленими в деталі. Хоча в обох випадках вони майже однаково зможуть визначити глобальні характеристики тексту (тема, ідея) (докладніше про це можна почитати тут).
Для ефективного читання онлайн учні мають уміти:
Цього теж треба навчати, відводити для цього час на уроках і використовувати методики критичного читання.
На уроках мови та літератури, з інших предметів (інтегрованих курсів) учителі мають приділяти увагу завданням, які передбачають роботу учнів із різноманітними цифровими ресурсами, зокрема онлайновими. Ця робота має бути систематичною й завжди супроводжуватися чіткими вказівками / підказками / порадами з боку вчителя.
Шукати інформацію про те, чого і як на уроках навчати учнів задля становлення їх як ефективних читачів у цифровому середовищі, і які саме рекомендації давати, можна на сайті PISA (де є зразки завдань різними мовами), а також тут (англійською) і тут (російською). Приклади завдань комп’ютерної версії PISA українською мовою доступні на сайті PISA.Ukraine.
Говорячи про читацьку грамотність 15-річних підлітків, ідеться про їхню здатність упевнено й ефективно працювати не тільки з художніми творами, а й з усім різноманіттям текстів, з якими доводиться працювати в житті. Саме тому в PISA завдання на читання стосуються текстів різних життєвих ситуацій.
Читання потрібне на кожному уроці (і будь-де в житті), а отже, вправний учень-читач – спільна турбота педколективу.
У питанні формування компетентного читача не може бути місця “предметному шовінізму” (коли вчителі літератури вважають, що тільки вони мають виняткове право навчати учнів глибоко читати й розуміти тексти) чи “предметному сепаратизму” (коли вчителі математики впевнені, що математика – це про числа, а не про слова).
Урешті, учні з низьким рівнем читацької грамотності – це “продукт” спільної поганої роботи всіх учителів, незалежно від предмета, який вони викладають, а ті учні, які погано читають, не зможуть досягти високих результатів не тільки в читанні, а й у математиці чи природничо-наукових дисциплінах.
Уроки, на яких треба формувати читацьку грамотність:
До речі, саме з проблемами з читанням частково можна пов’язувати низьку успішність наших учнів у PISA-2018 із математики та природничо-наукових дисциплін. Адже щоби виконати завдання, учень спочатку має сприйняти його, знайти потрібні дані, визначити їхній взаємозв’язок, оцінити їхню значущість. Тобто проявити свою читацьку грамотність.
Для оцінювання читацької грамотності PISA використовує традиційні для тестувань завдання, як-от:
Такі завдання є типовими і для нашої школи, але, як засвідчив аналіз, результати якого представлені в Національному звіті (270 – 329 ст.), завдання до текстів / творів у наших підручниках із мови або літератури часто “хибують” на:
Але навіть із недосконалими підручниками проблему можна подолати. Для цього вчитель має вчитися виходити за межі “підручникової дидактики”, доповнювати її власними завданнями, постійно активізувати в учнів усі складники читацької когнітивної діяльності (сприйняття, знаходження інформації; інтегрування інформації й формування на цій підставі висновків; аналіз інформації; використання інформації; оцінювання змісту й форми тексту).
Щоби самостійно створювати якісні завдання, аналогічні до PISA, учителю буде корисно:
Пропонуючи текстові матеріали учням, треба враховувати підходи PISA щодо:
Під час тестування учасникам пропонують працювати з текстами, що пов’язані з різними життєвими контекстами (ситуаціями): освітніми, професійними, особистісними, публічними (соціально-громадськими). Це означає, що вчитель має намагатися пропонувати учням тексти “реалістичної” проблематики або ж, працюючи з текстами шкільної програми, паралельно працювати з іншими різновидами текстів.
Наприклад, опрацьовуючи Шевченкову “Катерину”, учитель може запропонувати ознайомитися з актуальним науковим текстом із проблеми позашлюбної народжуваності, у якому є й табличні дані, і графіки, й аналітичний опис дослідження, а головне – інформація, яка допоможе глобальніше, критичніше подивитися на проблематику класичного твору й осучаснить її. Так учні зможуть набути навички роботи з різними текстами, поглибити навички критичного й аналітичного мислення.
У тестах PISA використовують тексти різних “типів мовлення”, а саме описи (що?), розповіді (коли? у якій послідовності? чому?), роздуми (аргументації) (чому така позиція?), інструкції (що і як робити?), роз’яснення (як щось пов’язано?), трансакції (як діяти, щоби взаємодіяти?).
Ці типи текстів репрезентовані в PISA в різних жанрах: описи місцевостей і предметів, оповідання, байки й легенди, журнальні історії (статті), есе, біографії, анотації, відгуки, правила, інструкції користувача, плани, графіки, розклади, діаграми, імейли та смс-переписка, блоги.
У тестах PISA актуалізовані різні за форматом репрезентації інформації тексти, а саме: цілісні (суцільний абзацований текст), перервані (переліки, таблиці, діаграми, реклами, розклади, каталоги, формуляри) та змішані (поєднання двох перших форматів на зразок звітів, журналів, газет, навчальних посібників, сайтів, зокрема й тексти з гіперпокликаннями).
Тести PISA пропонують учням показувати свої навички роботи з різними ресурсами інформації, а саме з одиничними і множинними (поєднання кількох у чомусь взаємопов’язаних текстів) текстами.
Під час роботи з кожним із них часто актуальні дещо відмінні способи читацької діяльності. Наприклад, у множинному тексті читач має потребу не тільки зрозуміти окремі його складники, а й обрати з-поміж них або потрібні йому з якихось причин, або достовірні, або несуперечливі. Так учитель на уроках мови та літератури може урізноманітнити діяльність учнів, пропонуючи їм різні за специфікою ресурсу тексти.
Насправді не тільки (а інколи й не стільки) вчителі відповідальні за формування дітей як вправних читачів: усі освітні моніторингові дослідження (МДЯПО-2018, PIRLS-2016, PISA-2009), свідчать, що та дитина, яка має в сім’ї належне середовище для навчання, є більш успішним читачем (і не тільки), ніж дитина, яка не має підтримки з боку сім’ї.
У залученні батьків педагогам можуть допомогти рекомендації в розділі 9 “Робота з батьками задля підтримки формування читацької компетентності дітей”.
Крім того, у пригоді можуть стати поради щодо залучення батьків, про які йдеться в спеціальному тематичному випуску за підсумками дослідження PISA-2009 (тоді читання було провідною галуззю, як і у 2018 році) “Let’s Read Them a Story! The Parent Factor in Education”.
Ось, що там пропонують батькам:
Ці поради для батьків 15-річних підлітків багато в чому перегукуються з рекомендаціями для батьків молодших дітей, які сформулювала Pearson Education – одна з провідних корпорацій, що займається освітньою проблематикою в багатьох країнах. Ось ці 10 порад:
Надія Швадчак, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – IgorVetushko, Depositphotos
Обговорення