Напишіть нам

Всі теми

PISA-2022: поради, як вчителям підготувати учнів до тестування з природничих наук

Наступного року Україна вдруге візьме участь у міжнародному дослідженні PISA, яке оцінює три компетентності: читацьку, математичну і природничо-наукову. У 2018-му зосереджувалися на читанні, а тепер у фокусі буде математика.

У 2018 Україна отримала гірші результати в усіх трьох галузях, як порівняти із середніми значеннями навчальних досягнень учнів у країнах ОЕСР.

Тому “Нова українська школа” розпитала експертів, як можна допомогти учням бути краще готовими до тестування й на що звертати увагу батькам та вчителям. Третя стаття – про природничі науки.

Розповідає Олексій Несвітайло, методист науково-методичного відділу Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти.

Читайте також поради вчителям щодо підготовки учнів до тестування з читання та математики

ЯК ВЧИТЕЛЮ ПРАЦЮВАТИ, ЩОБИ ДІТИ БУЛИ ГОТОВИМИ ДО ЗАВДАНЬ PISA З ПРИРОДНИЧИХ НАУК

PISA показує, чи готові учні жити в суспільстві й розв’язувати проблеми, використовуючи здобуті знання, уміння й навички.

Багатьом учням з Україні, які брали участь у дослідженні PISA 2018 року, було складно розв’язувати завдання з науково-природничих дисциплін. Це могло статися через те, що вони неналежно засвоїли матеріал у школі, або ж через те, що їм просто не пропонували завдання такого формату.

За результатами, не більше 4% учнів здатні використовувати абстрактні наукові ідеї, пояснювати незнайомі та складні явища, якісно інтерпретувати інформацію та робити прогнози.

Тому вчителю корисно ознайомитися з матеріалами PISA, зокрема з національним звітом-аналізом за результатами PISA–2018, де в додатках є зразки завдань. Ці завдання виразно компетентнісного спрямування, засновані на актуальних життєвих контекстах.

Завдання такого типу дають можливість доповнити викладання не тільки для успішного складання тестів, а й для всебічного розвитку учнів.

Тому для вчителя важливо використовувати завдання із зазначеним контекстом, наближеними за формою до таких, що використовується в міжнародному дослідженні.

У додатку до аналізу є лише завдання відкритого типу: ті, які передбачають короткі або розгорнуті відповіді, оскільки саме такі завдання можуть допомогти зрозуміти, де в учнів є проблеми, і знайти способи їх подолання.

Ось, на що були орієнтовані завдання в PISA–2018 (інформація зі звіту за результатами PISA–2018) і кілька прикладів завдань:

  • Оцінювання здатності інтерпретувати дані й докази з наукової позиції — аналізувати й оцінювати дані, твердження й аргументи, подані в різні способи, а також робити відповідні наукові висновки

Для того, щоб учні вміли це робити, учителі предметів природничого циклу, описуючи явища та надаючи їм наукові пояснення, мають проводити паралелі з побутовими реаліями, з якими учні стикаються щодня. Так можна перевести наукове знання з категорії абстрактного до практичного.

Корисно пропонувати учням завдання розробити дизайн експерименту для перевірки своїх припущень щодо природних явищ або явищ, з якими вони стикаються в побуті, проводити прості експерименти та робити висновки на основі отриманих даних.

Прикладами таких завдань можуть бути:

  • лабораторне дослідження “Вивчення властивостей ферментів” (с. 24) (Біологія. 9 клас, Київ);
  • лабораторне дослідження “Властивості ферментів” (с. 347) ( Біологія. 9 клас, Харків).

  • Оцінювання здатності інтерпретувати дані й докази з наукової позиції — аналізувати й оцінювати дані, твердження й аргументи, подані в різні способи, а також робити відповідні наукові висновки

Нездатність самостійно аналізувати й робити висновки – це наслідок традиційного подання інформації в навчальній літературі у вигляді готових пояснень, тлумачень, з якими потрібно лише ознайомитись і погодитися. Аби розвинути навички самостійного аналізу, потрібно пропонувати учням більше працювати з фактичними даними й спонукати їх робити висновки самостійно, не покладаючись на загальноприйняте тлумачення.

Прикладами таких завдань можуть бути:

  • завдання до рис. 5 (с. 9), завдання 2 (с. 59), рис. 91 (с. 89), рис. 109 (с. 98), завдання 2 (с. 110), завдання 8 (с. 112), рис. 180 (с. 154), індивідуальне завдання (с. 175) (Біологія і екологія. 10 клас, Київ).

  • Оцінювання здатності з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки й використовувати загальнонаукові знання для пояснення впливу певних чинників на організми

У навчальній літературі є приклади тверджень без пояснень, зокрема “випромінювання погано впливають на організми…”, “антибіотики шкодять живим істотам…”. Такі твердження не розкривають природу явищ і призводять до формування поверхових суджень. Для кращого розуміння учнями природи явищ на заняттях варто акцентувати увагу на значенні діяльності організмів у житті людини, біотехнологічних аспектах, пропонувати їм щоденні ситуації, у яких вони могли би застосовувати теоретичні знання.

Прикладом таких завдань може бути: завдання на с. 42 із підручника “Біологія і екологія. 10 клас”, Харків

  • Оцінювання здатності ставити запитання та пропонувати наукові способи їх розв’язання

Завдання, орієнтовані на формування в учнів уміння ставити запитання й знаходити науково обґрунтовані способи їх розв’язання, широко представлені в підручнику “Біологія і екологія. 10 клас”: завдання 3 (с. 59), завдання 6 (с. 8), завдання 8 (с. 50), завдання 10 (с. 274).

  • Оцінювання здатності пояснювати явища з погляду науки, інтерпретувати дані й докази з наукової позиції — аналізувати й оцінювати дані, твердження й аргументи, подані в різні способи, а також робити відповідні наукові висновки.

Такі завдання передбачали вміння уважно прочитати текст та виявити логічну неузгодженість у висновку. Треба формувати в учнів здатність робити висновки про причинно-наслідкові зв’язки і критично ставитися до інформації у ЗМІ.

Надія Швадчак, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – erierika, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення