Позапланові перевірки та інституційні аудити під час воєнного стану: що треба знати закладам освіти та як підготуватися

Позапланові перевірки та інституційні аудити в закладах освіти проводять і в умовах воєнного стану. Однак тепер Державна служба якості освіти України (ДСЯО) може ухвалювати рішення про проведення цих заходів самостійно, без погодження з МОН.

У Службі кажуть, що закладам освіти не варто боятися позапланових перевірок та інституційних аудитів, оскільки їхня мета не суто виявити порушення, а дати можливість їх усунути та отримати рекомендації, як запобігти їхній появі.

Про те, що варто знати про ці позапланові заходи під час воєнного стану, у яких випадках їх можуть проводити та чи можна закладам освіти якось підготуватися, “Нова українська школа” поговорила із Русланом Гураком, головою Державної служби якості освіти України.

З нового матеріалу ви дізнаєтеся:

• яка різниця між позаплановою перевіркою та позаплановим інституційним аудитом;
• які порушення ДСЯО може перевіряти в закладах освіти та за яких умов;
• чи всі звернення є підставою для перевірки;
• коли можуть проводити позапланові інституційні аудити;
• як закладам освіти можна підготуватися до позапланових заходів ДСЯО.

ДЛЯ ЧОГО ПРОВОДЯТЬ ПОЗАПЛАНОВІ ПЕРЕВІРКИ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ АУДИТИ

На час воєнного стану накладено мораторій на проведення планових перевірок у низці сфер державної діяльності. Це стосується й освіти. Однак позапланові перевірки та позапланові інституційні аудити в закладах освіти не втрачали свою чинність і продовжують діяти, як і до повномасштабного вторгнення, пояснює Руслан Гурак, голова ДСЯО.

Руслан Гурак. Джерело: Facebook-сторінка ДСЯО

За його словами, до ухвалення рішення, затвердженого наказом № 137 МОН від 7 лютого 2024 року, Служба мала отримувати від МОН погодження на такі перевірки та інституційні аудити.

Однак новий наказ мінімізує бюрократичний складник та дає змогу ДСЯО самостійно ухвалювати рішення про перевірки без звернення до міністерства.

“У нас досить велика структура. У кожному регіоні ми маємо свої територіальні органи. Тож тепер, коли обласне управління Служби вважає, що є необхідність провести позапланову перевірку чи позаплановий інституційний аудит, йому буде достатньо лише погодження центрального апарату ДСЯО”, – розповідає Руслан Гурак.

Він акцентує, що варто розрізняти позапланову перевірку та позаплановий інституційний аудит:

• предметом позапланової перевірки є “лише ті питання, потреба у вивченні яких стала підставою для її проведення”. Тобто Служба може перевіряти лише ті факти, які були викладені у зверненні. Наприклад, якщо скаржаться на відсутність безпечного освітнього середовища, зокрема, укриття / бомбосховища в садочку чи школі, то фахівці мають право перевіряти лише це, а не, скажімо, якість навчання, управлінські процеси тощо;
• позаплановий інституційний аудит – це вже ширша процедура, за якою варто комплексно вивчити все, що відбувається в школі (освітні й управлінські процеси, дотримання закладом освіти вимог законодавства).

“Якщо за результатами перевірок ми видаємо акт про встановлені порушення і розпорядження про їх усунення, то в інституційних аудитах наслідком є висновки й рекомендації.

Тобто наша мета не лише виявити порушення та недоліки в роботі закладу, а дати можливість це усунути та залишити рекомендації для покращення роботи”, – додає Руслан Гурак.

ЯКІ ПІДСТАВИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПОЗАПЛАНОВОЇ ПЕРЕВІРКИ

Загалом позапланові перевірки фахівці ДСЯО можуть проводити у випадку загрози, яка має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя і здоров’я вихованців, учнів, студентів, педагогів, науково-педагогічних працівників. Про це йдеться на сайті Служби.

Що може спровокувати позапланову перевірку в закладі освіти:

1. звернення освітнього омбудсмена. Якщо освітній омбудсмен вбачає ті чи ті випадки порушення прав і законних інтересів учасників освітнього процесу, то може звернутися до ДСЯО з проханням провести такий позаплановий захід у закладі освіти, додає Руслан Гурак;
2. необхідність перевірки виконання розпорядження, виданого за результатами проведеної ДСЯО або її територіальним органом попередньої перевірки. “Якщо ми вже здійснили в закладі освіти позапланову перевірку та видали розпорядження про усунення порушень, то протягом певного часу маємо право знову прийти туди й перевірити, чи ці порушення усунули”, – розповідає посадовець;
3. звернення фізичної особи про порушення, що спричинило чи може спричинити шкоду правам та законним інтересам (це можуть бути батьки, діти яких навчаються в закладі освіти, вчителі, вихователі, директори та інші).

Такі перевірки ДСЯО проводить у закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

Звертатися до ДСЯО можна як із питань порушень у створенні безпечного освітнього середовища (як-от робота укриттів / бомбосховищ, харчування, матеріально-технічне забезпечення), так і щодо навчання, булінгу, мобінгу тощо, розповідає Руслан Гурак.

Нагадаємо, що разом зі зверненням громадяни мають додати (за наявності) відповідні документи чи їхні копії, які підтверджують порушення. Це можуть бути як фото-, так і аудіо-, відеофіксація. Однак, якщо таких документів немає, Служба збиратиме їх самостійно. Тому неанонімне звернення обов’язково розглянуть протягом місяця.

Так, за словами Руслана Гурака, до ДСЯО часто звертаються батьки із питаннями

• створення в закладі освіти безпечного освітнього середовища,
• дотримання вимог охорони дитинства,
• охорони праці,
• техніки безпеки, у тому числі облаштування укриттів чи бомбосховищ.

Нерідко в закладах освіти укриттів просто немає, а дітей змушують ходити на очне навчання.

• Подають звернення і вчителі, які не розуміють розподіл свого педагогічного навантаження і потребують пояснень.

“Також пригадую нещодавній обурливий випадок в Івано-Франківську щодо булінгу дитини в школі. Керівництво закладу ніяк не реагувало на звернення матері, тому вона змушена була надати розголосу в соцмережах. Тоді до нас звернувся освітній омбудсмен із проханням перевірити цей заклад освіти.

Під час перевірки школи ми з’ясували, що там навіть не було антибулінгової програми. А діти не знають, куди звертатися із цією проблемою (порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) у закладі освіти на сайті не було розміщено). Тому наші експерти склали розпорядження про усунення тих недоліків, які ми виявили під час перевірки”, – розповідає Руслан Гурак.

Ще один великий блок звернень стосується форми навчання. У батьків часто виникають питання про організацію дистанційного, змішаного навчання, екстернату, сімейної (домашньої) форми здобуття освіти. Зокрема, деякі батьки скаржаться на те, що заклади освіти недостатньо комунікують з учнями про особливості тої чи тої форми навчання. Тож не всі діти розуміють свій розклад, особливо за умови змішаного навчання. Такі питання Служба теж допомагає розвʼязувати, комунікуючи із закладами освіти та надаючи рекомендації.

Та Руслан Гурак наголошує, що не обов’язково кожне звернення є підставою для проведення позапланової перевірки.

Служба закликає всіх учасників освітнього процесу спочатку спробувати врегулювати питання на місцях. Адже, за словами голови ДСЯО, левова частка звернень стосується тих ситуацій, які можна розвʼязати на рівні керівника закладу освіти, управління освіти чи засновника.

“Однак, звісно, будь-яка особа має право звернутися до ДСЯО з обґрунтованою заявою і відповідними фактами щодо того чи того порушення в закладі освіти. Наші фахівці аналізують кожне звернення (крім анонімного). За потреби вони можуть звернутися до заявника та закладу освіти по додаткові пояснення, аби врегулювати ці питання, не приходячи до закладу освіти безпосередньо.

Тобто не кожне звернення є наслідком того, що ми поїхали до школи чи садочка й починаємо там щось перевіряти. Ба більше, чимало звернень не знаходять свого підтвердження в процесі розгляду”, – додає він.

Що ще закладам освіти варто знати про позапланові перевірки:

• для проведення такої перевірки Служба чи її територіальний орган мають утворити комісію із не менше трьох осіб. До складу не можуть входити близькі особи працівників закладу освіти, які мають конфлікт інтересів;
• до перевірки можуть долучатися треті особи – адвокати, аудитори, представники громадських об’єднань тощо;
• перевірка не може тривати понад 10 робочих днів. А в тих закладах освіти, де кількість педагогічних працівників не перевищує 50, перевірка триватиме 5 робочих днів. Освітній процес на час перевірки не зупиняється;
• комісія починає перевірку без попереднього письмового повідомлення, але за присутності й із дозволу керівника закладу освіти. Якщо ж комісію не допустять, про це складають акт і протокол про адміністративне правопорушення;
• перед проведенням перевірки в закладі освіти має відбутися нарада, на якій присутні голова та члени комісії, представник засновника закладу освіти, керівник цього закладу. Крім того, до наради можна залучати працівників закладу освіти, батьків тощо. На цьому етапі учасників наради ознайомлюють із підставою та предметом перевірки й інформують про порядок її проведення;
• під час перевірки сам процес або окрему дію можна фіксувати засобами аудіо-, фото- та відеофіксації, водночас не перешкоджаючи проведенню цього заходу;
• результати перевірки фіксують в акті перевірки в трьох примірниках, які підписують голова, експерти комісії, керівник закладу освіти, треті особи у випадку залучення. Якщо ж керівник не погоджується з актом, він може підписати його із зауваженнями.

“Завдання Служби та її комісії не суто виявити й зафіксувати порушення, але й дати можливість їх усунути й запобігти їхній появі. Тому в розпорядженні, складеному на підставі акта перевірки, зазначається термін усунення порушень (не більше як рік)”, – додають у ДСЯО.

Докладніше про особливості позапланових перевірок у різних закладах освіти можна прочитати на сайті.

“Тобто немає такого, що Служба чи її територіальні органи просто так приходять перевіряти школи чи інші заклади освіти. Як це часом, до речі, без законних підстав роблять деякі місцеві органи управління освіти. Коли ж ДСЯО йде на перевірку, то обов’язково формується наказ про її проведення, де чітко прописані підстави й що саме буде перевірятися. Тому тут треба розмежовувати роботу Служби та зловживання органів управління освіти“, – додає Руслан Гурак.

Він також додає, що на сайті ДСЯО постійно комунікують, на що закладам освіти звернути увагу, аби не порушувати законодавство та права учасників освітнього процесу. Зокрема, там розміщено Абетку для директора з методичними рекомендаціями.

Зображення: НУШ

Крім цього, заклади освіти можуть звертатися за необхідними роз’ясненнями щодо дотримання освітнього законодавства до територіальних органів ДСЯО.

ПОЗАПЛАНОВИЙ ІНСТИТУЦІЙНИЙ АУДИТ – “НЕ ВИРОК, А ПОШТОВХ ДО РУХУ ВПЕРЕД”

Інституційний аудит – це зовнішнє оцінювання роботи школи, під час якого незалежні експерти оцінюють

• освітнє середовище,
• систему оцінювання,
• педагогічну діяльність та управлінські процеси,
• а також додержання закладом освіти вимог законодавства у сфері загальної середньої освіти.

Як розповідає Руслан Гурак, планові інституційні аудити зараз не проводять з огляду на мораторій під час воєнного стану. Однак таке оцінювання може відбуватися позапланово з ініціативи засновника або ж самого директора, педагогічного колективу чи наглядової ради школи.

Водночас позаплановий аудит можуть провести й у тому закладі освіти, який має низьку якість освітньої діяльності (якщо це підтверджено результатами незалежного зовнішнього моніторингу якості освіти відповідно до законодавства).

“Хочу акцентувати, що інституційний аудит не має каральної функції. Він може здійснюватися і за ініціативою самого закладу освіти, який хоче впевнитися, чи відповідає всім вимогам.

Також, наприклад, якщо заклад хоче отримати статус наукового ліцею, він обов’язково має пройти інституційний аудит”, – додає голова ДСЯО.

Що ще варто знати про позаплановий інституційний аудит:

• до його проведення представники ДСЯО вивчають ті матеріали, які, відповідно до статті 30 Закону України “Про освіту”, мають бути розміщені на сайті закладу освіти;
• готують проєкт наказу й надсилають керівнику закладу письмове повідомлення про те, що в такий то термін відбудеться інституційний аудит;
• до початку роботи закладу надсилають опитувальний аркуш. Наприклад, у питанні про проведення самооцінювання керівник має відповісти, на якому рівні, на його думку й на думку його колективу, перебуває заклад;
• склад експертної групи залежить від кількості працівників. Наприклад, якщо школа невелика, то достатньо трьох експертів, а якщо велика – то їх може бути й 12;
• від того, скільки в школі є працівників, залежить і тривалість аудиту (5 робочих днів, якщо працівників не більше 50, та 10 – якщо більше);
• в останній день експертна група складає акт, який підписує керівник. Якщо під час аудиту виявили порушення вимог законодавства, то експерти також видадуть розпорядження щодо їх усунення.

Загалом, додає Руслан Гурак, наслідками інституційного аудиту є висновки про якість освітньої та управлінської діяльності закладу освіти, внутрішню систему забезпечення якості освіти та рекомендації для удосконалення діяльності закладу освіти.

Наприклад, у висновках експерти можуть вказувати як на позитивні тенденції (що школі вдалося зробити найкраще, у чому її унікальність тощо), так і на ті сторони, які ще варто поліпшити. Також прописують, на якому рівні перебуває школа на час проведення аудиту (високий, достатній, на рівні, що вимагає покращення, та низький).

“Інституційного аудиту не варто боятися, його потрібно сприймати, як поштовх до руху вперед, вдосконалення та, зрештою, підвищення якості освітньої діяльності”, – зауважує Гурак.

А ті, хто ще сумнівається у своїх “силах” і хочуть краще зрозуміти можливі результати інституційного аудиту для своєї школи, можуть скористатися інформаційно-аналітичною системою для самооцінювання “EvaluEd”.

Зображення: НУШ

Вона дає змогу освітянам проводити комплексне самооцінювання за тими ж критеріями й показниками, за якими проводять інституційні аудити. Більше про систему – за посиланням.

“У нашій освітній системі є чимало порушень і їх комусь потрібно виявляти. Звісно, мало кому подобається, коли його перевіряють. Але наша освіта має регулюватися певними заходами державного контролю.

Раджу закладам освіти ставитися до цих перевірок та інституційних аудитів не як до чогось карального, а радше як до ще однієї можливості стати кращими та побачити свої сильні й слабкі сторони”, – підсумував Руслан Гурак.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Фото: Facebook-сторінка ДСЯО, Чернігівська область