Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

Практики та підходи до дистанційного навчання – рекомендації для вчителів

Публікуємо конспект трансляції на сторінці “Нової української школи” з методисткою Новопечерської школи, тренеркою та авторкою підручників НУШ Інною Большаковою.

Дистанційне навчання – це насамперед навчання. Тому процес організації і теорії навчання (наприклад, асоціативно-рефлекторна) нікуди не діваються, просто з’являється інший спосіб зв’язку.

Тобто, в дистанційному навчанні дитина має пройти шлях від сприйняття інформації до її розуміння, запам’ятовування, можливо, відтворення, використання на різних рівнях. Якщо далі розглядати таксономію Блума – то і до створення чогось нового.

ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ

Залежно від засобів зв’язку, можна організовувати різне дистанційне навчання.

  • Найперше дистанційне навчання відбулося ще 1840 року – листування вчителя і учениці. Це перші листи, коли вчитель надсилав завдання, потім отримував відповіді, перевіряв роботу і оцінював, надавав зворотний зв’язок.
  • Радіоуроки були популярними на початку ХХ століття.
  • Телевізійні уроки від відомих педагогів-новаторів в кінці 90-х років. Зараз ми бачимо уроки Всеукраїнської школи онлайн.
  • Сучасні технології, інтернет призвели до появи нових способів дистанційного навчання. Наприклад, системи керування навчанням – LMS. Із такою системою школам набагато легше організувати дистанційне навчання.

Або Viber – дистанційний герой української освітньої системи. Виявилося, що це один із найпоширеніших засобів зв’язку, який можна використовувати і для дистанційного навчання. Це не означає, що не потрібно рухатися далі, але коли ми у стані “не потонути”, то будь-який засіб зв’язку, який може з’єднати учня і вчителя, є ефективним.

РІЗНІ УМОВИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Є різні соціальні умови, в яких живуть учні:

  • Є учні, які живуть у складних життєвих обставинах. Якщо для них організований будь-який зв’язок зі школою та вчителем, то це вже дуже позитивно.
  • Є різні технологічні моменти, які пов’язані, знову ж таки, з тим, в яких умовах живуть діти – у багатьох просто немає інтернету.
  • Є різні дидактичні обставини. Ми перебуваємо у стані, що дидактика, методики мають зреагувати і з’являться якісь методичні кейси проведення відеоуроків, відеоконференцій.

Вчителі теж опинилися в різних умовах. Дуже радує, що в багатьох вчителів знайшлась віра в себе і вони почали робити те, що мали робити, – встановлювати будь-який зв’язок зі своїми учнями, а далі вчитися, вибудовувати дистанційне навчання.

Дистанційне навчання виявило:

  • Є група учнів, яким складно навчатися в таких умовах, що їм потрібна підтримка.
  • Потрібно посилити мотиваційні моменти.
  • Уміння критично мислити, працювати з будь-якою інформацією, навички саморегуляції – виявилися не просто не сформованими, деякі діти про це навіть не здогадувались.

ЗМІСТ ОСВІТИ І ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

Є не просто різниця дистанційного навчання у дошкільній чи початковій освіті, але і кожний навчальний предмет має свою специфіку.

Дистанційне навчання може бути синхронним і асинхронним.

Синхронне:

  • Це “прямий ефір”, дитина контактує через засоби зв’язку безпосередньо з учителем. Це може бути відео-, аудіозв’язок, спілкування в чаті.
  • Дозволяє підтримати дітей. Навіть коли вчителька надсилає смайлик, добрі слова, то це для дітей вияв людськості. Це спричиняє розуміння дитиною, що вона долучена до спільного процесу.

Асинхронне:

  • Потребує самостійного планування або планування за допомогою вчителя, дедлайнів.
  • Ми зараз маємо справу з жорсткими і гнучкими дедлайнами. Гнучкі дедлайни кращі: коли не встигаєш – то додається час на доопрацювання.
  • Може відбуватися через електронне листування, телевізійні уроки, вчителі створюють блоги, сайти тощо.
  • Асинхронне дистанційне навчання так само потрібне, як і синхронне, тому що є діти, яким потрібно більше часу на опрацювання тієї чи іншої теми. Також є діти з різними освітніми потребами, тож так забезпечується диференціація.
  • Перевага асинхронного дистанційного навчанням ще в тому, що його можна планувати, виходячи з наявних умов. Якщо я користуюсь маминим комп’ютером, а мама працює дистанційно, то я, наприклад, можу з нею домовитися і зробити так, щоб це навчання відбувалося.

Найкращий результат має гібридне навчання – коли ми зустрічаємось із дітьми в синхроні (наприклад на відеоконференції) і водночас застосовуємо асинхронне навчання.

Чому так? Надається підтримка учням у синхронні. Водночас, деякі речі найкраще робити в асинхронні. Також це можливість учням самостійно планувати своє навчання, виходячи з тих чи інших умов.

РОЗКЛАД ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Особливості розкладу дистанційного навчання в тому, що ми зазначаємо вид зв’язку біля навчального предмету.

Є два підходи: колегіальний і автономія вчителя.

Багато вчителів обирають різні платформи для проведення відеоконференцій, надання завдань. Тому виник дисбаланс між автономією вчителя і потребами учнів, які мають опанувати багато видів зв’язку. Цей дисбаланс проявляється тим сильніше, чим менші діти.

Школи, які одразу орієнтувалися на потреби учнів, обмежили вчителів у виборі. Колегіальне рішення школи в цьому питанні дуже важливе.

Рекомендації:

  • Ключове питання для комунікації – принцип простого входу. Це, наприклад, коли всі знають, що вранці в понеділок є розсилка з розкладом. Або що потрібно зайти у цей час на певний сайт і побачити свій розклад.
  • Важливо, щоб в учнів були контрольні списки. Це може бути список справ чи вправ. Але це не просто список з інструкціями, куди звернутися, якщо будуть запитання або проблеми. Це так само список результатів, чого від тебе очікує вчитель.
  • Важливо організувати простір для спілкування. Я знаю, що в початковій школі продовжується практика ранкових кіл. Діти зустрічаючись не кожного дня, хоча б один чи два рази на тиждень, щоб сказати одне одному слова підтримки. Це важливо для спілкування і для підтримання віртуального класу як класу.
  • Час для звички. Не треба очікувати, що всі одразу перелаштуються, вибудують свій графік і будуть досконалими. Зважаймо, що ми живемо у стані невизначеності, це впливає на організацію життя в сім’ї. Тож потрібен час, щоб у нас виникли перші рутини, перші звички.
  • Ми забули про безпеку в інтернеті, конфіденційність. Одне з останніх домашніх завдань, на яке я натрапила, полягало в тому, щоб сфотографувати вдома всі пристрої, що живляться електроенергією, зробити з цього презентацію і надіслати вчительці. Це креативне завдання, але думаймо і про безпеку в інтернеті. Коли ми даємо завдання – мусимо думати, як це може вплинути на конфіденційність і безпеку навіть сімей.
  • Якщо потрібна консультація, то вона відбувається в межах робочого часу директора, заступників і вчителя. Це один із викликів – обмеження часу роботи вчителів, вони не можуть консультувати о 21.00. Це питання адміністрації.

СЕРВІСИ ДЛЯ ВПОРЯДКУВАННЯ РОЗКЛАДУ

  • Padlet – другий національний герой за розповсюдженістю в Україні;
  • Firefly – щоб спланувати завдання (можна підключити відеоконференцію в Zoom).

ПРИКЛАД РОЗКЛАДУ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ

Цей розклад – один із варіантів у книзі “Думайте про педагогіку під час розгорненої пандемії”, яка вийшла ще 29 березня 2020 року. Взагалі це хороший кейс для людей, які займаються організацією освітніх систем, і науковців. Адже це швидка реакція і надання підтримки школам.

Це також кейс, щоб ми розуміли, що чим краще для шкіл буде складена дорожня карта, чим більше варіантів школи отримають, чим більше наукової і державної підтримки, тим краще буде налаштоване дистанційне навчання.

Тут є п’ять сесій по 30 хвилин:

Сесія 1. 08:30 – 09:00

Сесія 2. 09:00 – 9:30

Сесія 3. 09:30 – 10:00

Сесія 4. 10:30 – 11:00

Сесія 5. 11:00 – 11:30

Далі йде час на те, щоб діти зайнялись своїми справами. Потім за вибором учителя в них є невеличкі завдання – не більше 15-ти хвилин.

Рекомендації:

  • Коли ми визначаємо тривалість сесій, треба враховувати навички саморегуляції учнів і зважати, що сесії у початковій, середній та старшій школах можуть тривати по-різному.
  • Коли створюється розклад (у цьому випадку розклад синхронного навчання), саме в ці пів години через будь-який зв’язок (не обов’язково відеоконференцію) педагог перебуває з учнями, може їх консультувати.
  • Обов’язково є час для асинхронного навчання. Наприклад, після сесії синхронного навчання дитина за вказівками вчителів і за допомогою батьків організовує навчання сама. Вчителі допомагають спланувати роботу дітей, надають індивідуальні консультації, якщо це оговорено і це їм під силу. Вони також надають завдання, шаблони та інструкції для опанування теми.
  • Головне – гнучкість. Якщо навіть 80% учнів на уроках – добре, 20% можуть мати індивідуальні плани. Присутність учнів на уроці – це не присутність учнів, як в очній школі. Ми можемо відмічати, хто є на уроці, але гнучко ставитися до різних обставин, через які діти не можуть вийти на синхронний зв’язок.

Це розклад однієї із шкіл:

На початку дистанційного навчання директор школи написав лист усім батькам. Школа надає батькам інформацію, яка може їх заспокоювати, щоб вони розуміли систему, за якою буде працювати дитина.

Головне – гнучкість: дитині дозволяють завершити сесію раніше, якщо це потрібно. Сесії тривають пів години, цей розклад орієнтований більше на середню школу. Одразу в листі зазначено, що всі завдання будуть оприлюднюватися у Google Classroom щодня до 9.30. До початку занять діти вже мають список, що вони можуть робити.

Спочатку розклади складалися щодня – цим можна продовжувати користуватися, якщо поки ви не вийшли на щотижневе планування. У листі зазначено, що вчителі будуть гнучкими і розумними щодо дедлайнів – це знімає напруженість між учителями і батьками. Тобто це не варіант, коли треба негайно відправити домашнє завдання.

Ще зазначається, що спілкування необхідне для успіху під час дистанційного навчання. І це теж важливий меседж – що школа буде реагувати і намагатися конструктивно вирішувати будь-які питання.

Рекомендація – зосередитись на формувальному оцінюванні, перевірці на розуміння. Формувальне оцінювання має на меті зрозуміти, де помилка, чому дитина чогось не розуміє і допомогти їй налагодити навчання, щоб усе ж таки опанувати навчальний матеріал.

У листі зазначено, що формувальні оцінки суттєво не впливатимуть на підсумкові. Якщо ви чогось не знаєте, помилились, то це лише можливість подивитися, як можна налагодити співпрацю і навчання. Якщо потрібно – то проконсультують учня і батьків телефоном чи через відеозв’язок.

У горі ви можете побачити електронну адресу директора, батьки можуть написати йому листи. Запис на консультацію – теж електронною поштою.

Ось – ще один варіант впорядкування і структурування шкільного дня для учнів будь-якого віку:

РОЗКЛАД У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Рекомендації:

  • Є зустріч онлайн, але потрібно виходити із можливостей дітей кожного класу. Тож зустрічі можуть бути великими і невеликими. Учні початкової школи можуть завантажувати програми, але в моментах саморегуляції вони програють середній і старшій. Тому розклад із нагадуванням буде дуже доречним.
  • У початковій школі так само пропонується мати контрольний список на день, так звані чек-листи. Учні можуть планувати день і відмічати, що зробили.
  • Сесія може тривати 30 хвилин. Проте вона може бути скорочена, залежно від очікуваного результату.
  • Вчителі впродовж певного зазначеного часу залишаються на зв’язку з батьками учнів за допомогою LMS, текстових повідомлень, додатків, електронних листів, телефонних дзвінків.
  • У згаданій книзі говориться про баланс. Це розумне навантаження дітей, синхронне і асинхронне навчання, зворотний зв’язок, розуміння, що в батьків є й інші завдання і обов’язки.

ПРИКЛАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ 30 ХВИЛИН

Якщо ми думаємо, що 30 хвилин – це відеоконференції, то це не так. Ось кілька прикладів:

  • Учитель пропонує скрінкаст на 5 хвилин (трансляція того, що відбувається на екрані вашого пристрою – ред.) + 25 хвилин відповідає на запитання в режимі чату або відеоконференції.
  • 15 хвилин відеоконференція із завданням + 15 хвилин самостійної роботи;
  • 10 хвилин самостійного читання уривку тексту (наприклад, параграфу), а потім 20 хвилин запитань в організованому середовищі.
  • 30 хвилин – аналіз теми, робіт учнів у відеоконференції.
  • 8 хвилин – тематичне відео на YouTube + 22 хвилини виконання завдання із зворотним зв’язком.
  • Дві 10-хвилинні вправи + 10 хвилин узагальнення.

ІНСТРУКЦІЇ

  • Про інструкцію гарно написано в матеріалі про німецьку вчительку математики – як вона організовувала індивідуальні консультації і які давала покрокові інструкції – дуже прості, аби діти могли їх виконати.
  • До речі, американське дослідження щодо ефективності дистанційних курсів для студентів вишів виявило найбільшу проблему в тому, що діти не отримували достатньо ефективного зворотного зв’язку і чітких інструкцій від викладачів. Нечіткість інструкцій була в тому, що вони не розуміли, що їм потрібно робити.
  • Чим чіткішими та конкретнішими будуть інструкції, чим краще будуть прописані алгоритми для самостійного опрацювання, тим більший навчальний ефект ви отримаєте.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗКЛАД

Нещодавно була презентація нової технології EyePass, яка відслідковує рух очей. У такий спосіб можна розуміти, як і на що ми звертаємо увагу, читаючи або переглядаючи відео. Це може змінювати підхід до організації навчального матеріалу – виділяти певний матеріал у навчальних посібниках і відео, концентруватися на деталях. Також ми можемо визначити, що коли ми дали читати параграф – це не означає, що всі діти його прочитають однаково і зрозуміють, про що там йдеться.

Це рух очей трьох учнів (червоні, зелені і жовті блоки). Виділене червоним – це те, на чому була сконцентрована увага.

Для повноцінної організації навчання цієї технології замало, але вона може сприяти індивідуальній роботі з учнем. Якщо у вас є діти, які по-різному сприймають навчальний матеріал, ви можете організовувати групи дітей в чаті. Наприклад, чатитись із тими, кому потрібно більше навчального навантаження, і з тими – кому потрібно пояснити ще раз.

Другий момент – кількість докладених зусиль. Усі діти отримують оцінки, але кількість зусиль, які вони прикладають у всіх різна. Це – слайд із презентації Віктора Коваленка про технологію EyePass. Вона розповсюджується в Україні і уже інтегрована у Moodle.

Один учень (рожевий) – отримав оцінку 10, він доклав багато когнітивних зусиль. Інший учень (салатовий) теж отримав 10, але обсяг його когнітивних зусиль значно менший.

Це говорить про те, що, коли ми даємо завдання, вони лежать для різних учнів у різних зонах – актуального розвитку (дуже легко) і найближчого розвитку (гарно попрацювали когнітивні зусилля). Визначення обсягу когнітивних зусиль дає можливість оцінити, в якій мірі відбулося навчання.

Ми можемо побачити співвідношення зусиль до результату, рівень підготовки, вміння використовувати знання.

Це ще один заклик до диференціації у дистанційному навчанні.

Рекомендації:

  • Ви бачите чотирьох учнів, які по-різному читали один текст. Так само реагують ваші учні. Коли ми даємо їм онлайн-тест на 15 хвилин із жорстким дедлайном – результати будуть залежати не тільки від знань учнів, але й від того, в якому вони психофізіологічному стані. Чим спокійніший учень, тим кращі він матиме результати (чи в нього є окрема кімната, гарний комп’ютер, ласкава мама, чи є молодші брати чи сестри, про яких потрібно піклуватися).

ПРАВИЛА І ВИРОБЛЕННЯ НАВИЧОК

1. Потрібно проговорити правила медіабалансу і користування гаджетами. Наприклад, ця весела історія для початкової школи про медіабаланс.

Правила медіабалансу:

  • Усі страви для пристроїв безкоштовні.
  • Кожен день ми будемо робити щось без нього і щось з ним!
  • Ви повинні попросити дозвіл, перш ніж використовувати пристрій, навіть для школи.
  • Ви будете мати тихий час кожного дня.

Правила можуть бути так само весело представлені і в середній школі.

2. Добре мати мету на тиждень. Якщо ви її маєте, то рекомендуєте батькам виробляти вдома певну рутину – тобто кожного дня поступово йти до своєї мети. Або для вчителя: він робитиме якийсь додаток не всю ніч, а розподілить на щовечора протягом певного часу.

Наприклад, мета на тиждень важлива для щоденного читання дітей – скільки учень має прочитати сьогодні і кожного дня, щоб досягнути своєї мети.

Є картки для зарядки. Учень або учениця пише, що цього тижня збирається зробити, далі планує, як дійде до того результату. Батьки, водночас, теж пишуть, які вправи вони мають робити, щоб виробити навичку.

Ми всі звикли думати, що навички виробляються за 21 день. Насправді, було проведено дослідження, в якому студентів привчали пити воду і присідати 50 разів. Виявилось, що для вироблення навички пити воду треба приблизно 21 день. Але для звички присідати – більше 100 днів.

Думаймо, скільки мозку потрібно енергії, щоб оволодіти новими навичками. Адже зараз – коли такий рівень тривожності – наш мозок не дозволить серйозно думати про формування складних навичок. Він витрачає енергію на збереження нашого життя – високий рівень тривожності сигналізує, що треба весь час думати, як рятуватися.

ПОРАДИ ДЛЯ ШКІЛ, ЯК ДОСЯГТИ ЄДИНОГО ПІДХОДУ ЩОДО РОЗКЛАДІВ І ПРАКТИК

  • Робіть усе можливе з того, що ви можете зробити. Робіть зараз і думайте про перспективу.
  • Співпрацюйте. Класи різні, але процедури і принципи, які ви впроваджуєте у школі, мають бути однаковими. Це важливо для того, щоб ви могли конструктивно спілкуватися з батьками і учні не відчували дискомфорт.
  • Спрощуйте: менше = більше. Насправді найважливішим є зворотний зв’язок – конструктивний, раціональний, формувальний, який сприятиме розумінню навчального матеріалу учнями. Не кожен урок – це супервідео, думайте про кінцевий результат.
  • Обирайте те, що працює. Якщо щось не працює з вашим класом чи учнем, то наскільки б модним воно не було – спробуйте щось інше. Будьте реалістами.
  • З’ясуйте, що важливо для учителів, учнів і батьків.
  • Налагоджуйте взаєморозуміння.
  • Будьте добрими до себе та інших.

Корисні ресурси для асинхронного навчання, створені вчителями:

Обидва сайти створені в конструкторі WIX.com.

Це класні приклади, коли вчителі з різних куточків України можуть дистанційно об’єднуватися завдяки створенню сайтів. Розробниками сайту може бути і група вчителів.

Важливо: не всі діти можуть зайти на сайт з комп’ютера. Тому коли ми створюємо якісь ресурси, маємо думати про мобільні пристрої.

Інші корисні ресурси:

  • Google Science Journal – для організації роботи дітей у групах і парах. Було б непогано, якщо б ми організовували дослідницькі групи учнів. В умовах самоізоляції таке спілкування вкрай важливе.
  • Дошка відеовідповідей (Flipgrid)

ГНУЧКІСТЬ В ОЦІНЮВАННІ І ЗВОРОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК

Акцент у більшості світових практик робиться на формувальному оцінюванні і зворотному зв’язку. Головне – це допомога учням вчитися.

Ми чомусь думаємо, що якщо дитина подивилася відео, то вона одразу все зрозуміла і зможе виконати вправу. Проте деякі діти можуть і сорок разів подивитися, але не зрозуміти, що відбувається. Тому зворотний зв’язок повинен обов’язково бути.

Зворотний зв’язок:

  • Має бути конкретним, прозорим і чітким. Він має спричинити зміни в поведінці, але не через страх, а тому, що учень зрозумів помилку і хоче її виправити.
  • Має бути зручним. Зручним для дітей, батьків і вчителів. Оберіть найкращий канал зв’язку, який влаштує всіх.
  • Має бути своєчасним. Якщо учень чекає на зворотний зв’язок від учителя тиждень – це може спричинити непорозуміння, не дуже чітку систему навчання. Звісно, навантаження під час дистанційного навчання на вчителя колосальне. Часу особливо немає, але треба обирати, чим займатися, щоб надати якісний фідбек учням.
  • Постійність. Зворотний зв’язок не може бути час від часу, він має бути постійним і послідовним. Саме так ми можемо дійсно чогось навчити дітей.
  • Контрольні списки або що потрібно зробити для покращення. Ці списки можуть бути груповими, якщо вся група зробила помилку.
  • Корисні посилання, рекомендації – що потрібно подивитися, на що звернути увагу. Усі рекомендації мають бути чіткими. Закликаю подумати про допомогу і співпрацю, щоб зворотний зв’язок був підтримкою. Якщо у вас є можливість зробити зворотний зв’язок індивідуалізованим, то зробіть це. Адже зворотний зв’язок у груповому чаті для всіх батьків (як спроба мотивувати батьків і учнів) спричиняє непорозуміння і конфлікти.

Інструменти для оцінювання:

  • Гарно показали себе онлайн-тести з автоматичним зворотним зв’язком. Неможливо перевірити сотні дитячих робіт через фото. Тести перевіряють рівень запам’ятовування інформації, відтворення або роботу з іншими гаджетами. Сервіси: Quizlet, Google Forms, Kahoot, Pear Deck.
  • Навчання через відео. Якщо ви посилаєте відео, то бажано, щоб до нього була якась перевірка. Адже просто подивитися відео і зробити типову вправу – не дієво. Краще прив’язати до відео те, що ви будете оцінювати. Сервіси: EdPuzzle, Khan Academy, Nearpod, YouTube.
  • Можна використовувати записані пояснення/відгуки на діаграмах, розв’язках чи процесах (обговореннях), якщо ви користуєтесь цими додатками. Просто писати на тому, що надсилають діти. Сервіси: Flipgrid, Explain Everything, Seesaw, Screencastify, Kaizena.
  • Створення портфоліо робіт для спостереження за навчанням. Я наразі не маю однозначної відповіді, які мають бути завдання. Хтось говорить про більш творчі, хтось – про репродуктивні, тому що треба відпрацьовувати уміння і навички. Це питання відкрите, але завжди має бути баланс. Сервіси: Seesaw, Book Creator, Pages, Google Sites.
  • Обговорення тем/Дошки. Обговорювати (наприклад, картини на образотворчому мистецтві чи літературний твір) можна навіть у Viber. Відправити дітям картину і поставити кілька запитань. Лише продумайте, скільки дітей має бути в чаті. Сервіси: Flipgrid, Padlet, Viber.
  • Опитування/Зворотний зв’язок. Сервіси: Mentimeter, Poll Everywhere, Survey Monkey.
  • Спільне використання контрольного списку. Сервіси: будь-який додаток для публікації списків.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

  • Визначте пріоритети: спочатку Маслоу – потім Блум. Це стосується як унів, так і вчителів.
  • Розробіть правила дистанційного навчання та відслідковуйте процес. Унормуйте його зі своїми колегами і зробіть так, щоб це було зручно і для вчителів, і для батьків, і для учнів. Простий вхід – найкраще рішення наразі.
  • Використовуйте синхронне і асинхронне дистанційне навчання.
  • Співпрацюйте! Обмежте кількість додатків і платформ. Співпрацюйте з різними вчителями, щоб, наприклад, створити разом сайт для навчання, якщо у вас збігаються програми, підручники і т.д.
  • Створюйте спільноти і покращуйте зв’язок. Допомагайте одне одному, тому що так ви можете підтримувати свій ресурс. Марія Іванівна, наприклад, записала відео, а я розроблю інтерактивну вправу, і в нас буде чудовий урок.
  • Надайте можливість учням працювати парами, у групах над якимось проєктами. Розкажіть їм, як це робиться.
  • Оберіть інструменти, зручні для мобільних пристроїв. Інакше велика кількість дітей просто “відпаде”.
  • Потурбуйтесь про захист персональних даних та конфіденційність.
  • Надайте підтримку учням і батькам у використанні цифрових пристроїв. Для деяких батьків просто треба розіслати інструкції, що необхідно робити. Це набагато легше, ніж щораз проговорювати.
  • Напишіть листа подяки учням за те, що вони вчаться, батькам та адміністрації – що підтримують. І собі обов’язково теж напишіть лист подяки.

Дивіться також презентацію:

16.-04-ДИСТАНЦІЙНЕ-НАВЧАННЯ

Завантажити презентацію

“Нова українська школа”

Титульне фото: автор – racorn, Depositphotos

Публікація підготовлена за підтримки Представництва “Фонду Фрідріха Науманна за Свободу” в Україні. Фонд Фрідріха Науманна за Свободу – фонд ліберальної політики, що сприяє зміцненню свободи та гідності людини в усіх сферах суспільства. Детальніше за посиланням.

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Матеріали за темою

Обговорення