Проводимо перший урок, який запамʼятається учням: теми для розмов, постери, ігри та інші корисні матеріали

Традиційно 1 вересня, на початку нового навчального року вчителі проводять для учнів вступні уроки. Це гарна можливість встановити контакт із дітьми, згуртувати їх, змотивувати, обговорити актуальні питання і налаштувати на навчання.

Цьогоріч МОН запропонувало декілька тем для першого уроку:

• одна присвячена Дню пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави. Зокрема, радять говорити зі школярами про єдність, самоідентичність, власну відповідальність, самовідданість;
• інша тема – про важливість ментального здоров’я. МОН пропонує для перегляду урок на тему “ТИ ЯК? Повертаємося до школи!”.

Теми варіативні, тому вчителі можуть підлаштовувати їх під вік та потреби кожного класу.

Як обрати формат та про що ще поговорити з учнями під час першого уроку, “Нова українська школа” дізналася у вчителів – Лідії Поворознюк, Ірини Мельник, Артура Пройдакова й Катерини Молодик. Ми зібрали їхні практичні поради, цікаві вправи та теми для обговорень на вступних уроках.

У матеріалі читайте:

• що рекомендує МОН вчителям для проведення першого уроку;
• чому перший урок є важливим для успішного старту навчання;
• з чого він має складатися;
• які активності запропонувати учням;
• чому важливо знайомити школярів із планом роботи на новий семестр;
• перелік вправ, сценаріїв, ігор та інших матеріалів.

ТЕМИ ДЛЯ ПЕРШОГО УРОКУ, СЦЕНАРІЇ ТА КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ: РЕКОМЕНДАЦІЇ МОН

Згідно з рекомендаціями МОН, перший урок у 2023–2024 навчальному році радять присвятити Дню пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, який відзначають 29 серпня.

Серед орієнтовних тем, які пропонує МОН:

• “В єдності наша сила”;
• “З відданістю Україні в серці”;
• “Українські звитяжці. Історична подорож у часі. Славетні імена України”;
• “Нині – вільна й незалежна Україна-ненька. Її ревно захищають нові козаченьки”;
• “Ніхто, крім нас!”;
• “Бійці невидимого фронту: снаряд чи слово?”;
• “Тісніше станьте, сильні духом, під прапором одним”;
• “Україна в моєму серці!”;
• “Волонтер – мирний воїн”;
• “Берегиня чи амазонка? Жіноче обличчя війни”;
• “Національна самоідентичність і народні традиції українців”;
• “Історії героїв війни: “Ми боремося за українську землю”;
• “Мужність і відвага крізь покоління”.

Під час підготовки до першого уроку та інших заходів, присвячених захисникам України, вчителі також можуть використовувати методичні рекомендації від Українського інституту національної пам’яті. Там містяться ключові повідомлення, історичні довідки та інші ресурси для використання на уроці:

• добірка матеріалів про історичний контекст російсько-української війни;
• Віртуальний музей російської агресії;
• виставка “Україна. Війна в Європі”;
• виставка “Кожен із нас – воїн”;
• інфографіка “Чому українці та росіяни історично – не “братні народи”;
• освітній проєкт 2020 року “Діалоги про війну” тощо.

Докладніше в документі за посиланням. 

Серед рекомендованих форм проведення:

• екскурсії до місць пам’яті, пов’язаних із військовою звитягою українського народу;
• дискусійні майданчики;
• урок-презентація “Україна – мати. Вмій її захищати”;
• літературна майстерня / усний журнал;
• конкурс плакатів “Героям слава!”;
• спортивні змагання “Естафета мужності” тощо.

Разом зі згадками про подвиги та відвагу наших захисників та захисниць МОН також рекомендує на початку нового навчального року поговорити з дітьми й про важливість ментального здоров’я. Тому для учнів 1–11 класів психологи Світлана Ройз, Катерина Тімакіна та Ілія Єлісей Касторних проведуть онлайн-урок о 9:00, на якому розкажуть учням про те, як працюють емоції, покажуть прості вправи для заспокоєння, підкажуть, як подолати страхи й тривожність пов’язані з початком навчального року.

Переглянути уроки можна буде 1 вересня о 9:00 за посиланнями:

• 1–6 клас;
• 7–11 клас.

Також на сайті МОН можна знайти сценарії уроків “ТИ ЯК? Повертаємося до школи!” для різних класів.

Окрім цього, “Нова українська школа” поспілкувалася з вчителями та дізналася їхні поради активностей із дітьми під час першого уроку. Ці рекомендації можна використовувати в контексті тем єдності, власної відповідальності, підтримки учнів на початку навчального року. Поради підійдуть як для використання на першому уроці, так і для вступних уроків із різних предметів.

ЦІКАВІ ФІШКИ ДЛЯ НЕЗАБУТНЬОГО ПЕРШОГО УРОКУ: ЩО РАДЯТЬ ВЧИТЕЛІ

• Лідія Поворознюк, учителька української мови та літератури, фіналістка Global Teacher Prize Ukraine 2021

Вступний урок – це важлива частина початку навчання. Кажуть, що під час знайомства найважливішими є перші 10–15 хвилин. Так і перший урок – він є фундаментом нашого навчального року. Тому під час першої зустрічі потрібно розставити правильні акценти та обговорити актуальні теми відповідно до віку, потреб учнів і певного класу.

Однією з тем вступного уроку може бути шлях до перемоги. З учнями можна обговорити їхні особисті перемоги, з яких потім будується наша велика спільнота. Наприклад, досягнення дітей на різних олімпіадах, змаганнях із певного предмета чи проєкту. У кожного ця перемога своя.

Потім можна скласти план викликів на новий навчальний рік, над якими буде цікаво працювати учням, наприклад, книжковий виклик (прочитати якусь кількість книжок), подивитися фільми з історичними подіями, які вивчатимуться в новому році, зайнятися волонтерством тощо. Наголосити, що із цього складатимуться наші перемоги в цьому навчальному році.

Крім цього, з учнями можна поговорити й про цінності, які нас об’єднують. Це також буде корисно і для учнів, які зараз тимчасово перебувають за кордоном і хочуть тримати зв’язок з Україною. Така розмова стане першою цеглинкою в побудові команди, адже за літо діти змінюються, дорослішають, тому дуже важливо цим першим уроком об’єднати учнів.

Для цього можна використати таку вправу:

• скласти перелік цінностей, об’єднати учнів у маленькі групи й попросити їх обрати із переліку, наприклад, п’ять цінностей, які їм найближчі;
• потім скоротити перелік до трьох цінностей, які для них найбільш важливі;
• зібрати збіги спочатку всередині кожної команди, а потім порівняти їх між командами;
• наприкінці варто підсумувати, що є цінності, які в нас збігаються, а є ті, які відрізняються. І це теж нормально, адже ми всі різні люди й у кожного своя мета.

Така вправа буде корисним ресурсом і для вчителя, адже допоможе краще зрозуміти учнів та знайти з ними спільну мову.

Знайомство з “новенькими”

1. Якщо в класі багато нових учнів, то частину уроку варто присвятити знайомству. Нехай кожен з учнів розкаже якісь цікаві факти про себе, але в різних форматах, наприклад, математичному – подати цікаві факти у вигляді математичних формул чи рівнянь (підійде як для офлайн, так і для онлайн формату):

• порахуй, скільки мені років: 2 × 6 = 12;
• скільки домашніх улюбленців я маю: 18: 9 = 2;
• місяць, у якому я народився/лась: 2 + 7 = 9 (вересень);
• скільки я навчаюсь у цій школі: 13 – 7 = 6 років тощо.

Приклад оформлення цікавих фактів у математичний спосіб. Фото надала Лідія Поворознюк. Джерело: Birklands primary school

Для цікавих фактів можна використовувати й цитати, які описують учнів, і меми тощо.

2. Інша гра, яку теж можна провести з дітьми, потребує довгої мотузки. Дитина бере в руки кінець мотузки, говорить якийсь факт про себе чи якусь історію, яка їй запам’яталася цього літа, і намотує обережно мотузку на руку чи палець, а потім передає далі. Наприкінці ми побачимо, що всі пов’язані цією мотузкою, історіями, з якими поділилися. Це теж гарний спосіб об’єднати колектив на початку навчання. Але перед виконанням гри треба наголосити на техніці безпеки, щоби, наприклад, ніхто не смикав мотузку, адже це не змагання.

Тобто на першому уроці радимо зробити акценти на єднанні, перемозі, викликах, які на нас чекають та проговорити орієнтовний план на перший семестр.

Для дітей, які перебувають за кордоном, варто провести окремі зустрічі, щоби відслідкувати їхній прогрес, бажання, цілі. Варто запитати як вони, чи все встигають, із чим потрібно допомогти. Під час такої зустрічі можна також обговорити, як вони можуть транслювати українську культуру в тих місцях, у яких зараз перебувають за кордоном.

З цього можуть вийти цікаві проєкти: наприклад, учні разом із батьками можуть організувати для своїх іноземних друзів якийсь пікнік з українською традиційною їжею, піснями, традиціями тощо.

• Ірина Мельник, вчителька української мови та літератури комунального закладу “Ліцей “Науковий” Кропивницької міської ради”

Під час першого уроку та вибору теми варто враховувати історії кожного з учнів, аби зайвий раз не спричинити ретравматизацію спогадів дітей, які пережили втрату, рідні яких воюють, дітей ВПО тощо. Тому кожну тему варто підлаштовувати під кожен клас.

Сама ж структура уроку, яку я використовую, має такий вигляд:

• спочатку варто зацікавити дітей відео, піснею, цитатою, темою для дискусії;
• потім запропонувати щось дослідити;
• а наприкінці уроку учні мають створити свій продукт, який залишить згадку про заняття.

Наприклад, один з уроків, який я розробила, присвячений українській мові. На початку я пропоную послухати пісню “Наше злото” (виконавиці FIЇNKA та Alyona Alyona) про розмовну українську мову та різноманіття її говорів.

У пісні багато діалектів, не всі з них знають діти, тому можна запропонувати їм дослідити значення слів із тексту пісні, а також поділитися тими діалектними словами, які знають вони.

Тут і далі фото розробок уроків Ірини Мельник. Фото публікуємо з дозволу авторки

Також можна запропонувати школярам, скориставшись інтернетом, перевірити достовірність інформації й надати для перевірки постери із правдивими та неправдивими фактами про українську мову. У цій частині важливо наголосити на медіаграмотності та перевірці джерел, з яких учні беруть інформацію.

Насправді літера “ї” є не лише в українській мові.

Також учням можна запропонувати й такі завдання:

Розробка уроку Ірини Мельник

Наприкінці я пропоную дітям створити власний постер на тему “Краса та багатство української мови” та розмістити його в будь-якій соціальній мережі із хештегом #прикрасьжиттяукраїнською. Постер учні можуть створити в сервісі Canva або ж намалювати власноруч.

Такий формат уроку підійде як для онлайн-, так і для офлайн-навчання.

Також Ірина Мельник створила ідеї для першого уроку з української мови, їх можна знайти за покликанням і тут.

• Артур Пройдаков, учитель української мови та літератури, найкращий учитель за версією премії Global Teacher Prize Ukraine 2021

Насамперед перший урок – це нагода зібратися всім разом та установити позитивний взаємоконтакт. На своєму першому уроці з 9 класом я планую поговорити з учнями й ученицями та поцікавитися в них:

• які очікування від цього навчального року вони мають;
• які книжки читали влітку, які фільми дивилися;
• які події запам’яталися найбільше.

Також доречно запропонувати роботу в командах: підготувати ілюстрацію, проєкт. Це важливо, щоб учні та учениці знову відчули перевагу саме в командній роботі.

Якщо говорити про онлайн-формат, можемо використати інструменти штучного інтелекту. Наприклад, створити анімацію “Очікування від навчального року” або “Україна майбутнього”. Під час онлайн-уроку важливо об’єднати учнів для спільної роботи у віртуальних кімнатах. Так діти матимуть нагоду співпрацювати та висловлювати свої ідеї до реалізації проєкту.

Також можна приготувати передбачення для учнів та учениць у вигляді цитат із поезії та прози українських письменників. Можемо це ускладнити опитуванням, кому саме з авторів чи авторок належить ця цитата.

Якщо говорити про учнів інших класів середньої школи, то тут слід подбати про більш рухливі активності. Точно варто проводити роботу в парах-трійках та запропонувати підготувати мініпроєкти, наприклад, на тему “Якими хотіли би бачити уроки учні в школі протягом навчального року?”.

Якщо дозволяють норми безпеки, можна організувати уроки надворі та розставити столи для роботи тощо. Занурення дітей у спільну творчість, жарти та взаємопідтримка – це дуже важливий складник початку нового навчального року.

• Катерина Молодик, учителька української мови та літератури, Заслужена вчителька України

Перші уроки варто присвятити й цілепокладанню та мотиваційному складнику. Найперше, поцікавтеся, який настрій та в цілому налаштування в учнів на новий навчальний рік. Цілком можливо, що діти можуть мати різний стан перед початком навчання.

Тому такий моніторинг дасть можливість не тільки класному керівнику, тьютору чи психологу орієнтуватися щодо запитів та потреб дитини, але й вам, як вчителю, допоможе краще розуміти учнів. Адже я вважаю, що один із найважливіших складників у взаємодії з дітьми – чути та бачити їх.

Допоможе в цьому першому кроці психо-емоційного налаштування шкала, яку можна візуалізувати на порталі Mentimeter із зазначеними позиціями від 0 до 10, де 10 – найвищий показник:

• “рада чи радий усіх бачити”;
• “чекаю початку занять”;
• “готовий чи готова до початку нового навчального року”;
• “хвилююсь через початок навчання”.

На завершення цієї вправи у вчителя буде загальна картинка щодо налаштування класу, а після цього можна провести групову та індивідуальні бесіди щодо результатів.

Потім переходимо до цілепокладання. Опорні запитання:

• чому я тут? Навіщо навчаюся?
• що я хочу здобути на завершення навчання?
• як я буду це робити?
• що для мене важливо під час навчання?

Це також можуть бути надіслані письмові відповіді на спеціальну платформу: padlet, jambord, miro, mentimeter, якщо у вас дистанційний чи змішаний формат. А може бути й формат бесіди. У такий спосіб ми навчаємо дітей рефлексії, усвідомленню своїх потреб, запитів та наявних ресурсів для реалізації окреслених цілей.

Однак тут варто бути готовим до того, що в групі може бути частина дітей, яка на момент виконання цієї вправи не усвідомлює своїх власних запитів та інтересів. Це цілком нормально. Важливо, щоб надалі дитина отримала супровід, а батьки були поінформовані щодо цього.

Після того, як визначили індивідуальні запити, важливо перейти до формування домовленостей вашої групи. “Насаджені” правила згори зазвичай спричиняють спротив, тому цінно, аби діти самостійно склали власні домовленості на новий навчальний рік.

Тут можна спершу спробувати роботу в малих групах, а потім об’єднати результати в спільний борд. Такі домовленості стануть спільним якорем, до якого можна повертатися протягом року у випадку їх недотримання. Борд може бути як і віртуальним, так і намальований чи роздрукований для зовнішнього візуального використання.

Продовжити заняття можна, використавши вправу “Хмаринка слів” – це слова-асоціації до нового навчального року. Для цього найкраще також використовувати ресурс Mentimeter, він не потребує попередньої реєстрації і є зручним у використанні.

Зміст вправи:

• діти надсилають слова чи словосполучення, які їм відгукуються щодо теми першого уроку, центрального поняття, чи, якщо ми говоримо про предметний курс, – це можуть бути паралелі до явища.

Як вчителька української мови та літератури, зарубіжної літератури, пропоную наступні запитання. Однак ви можете адаптувати їх під свій предмет:

• чому важливо вивчати українську мову?
• чому сучасний українець повинен мати високий рівень читацької грамотності?
• зарубіжна література: що я можу знайти для себе?

Ви можете також обирати будь-який формат взаємодії: від віртуальних платформ до есе чи дискусій.

У предметному блоці також можна обговорити планування роботи на семестр чи рік, теми та частини програми, які ви будете вивчати. Цю частину можна перенести й на другий урок та скласти з дітьми справжній маршрутний лист вашим предметом.

Важливо, щоби діти вміли бачити картинку цілісно та не боялися, що їх очікує величезна кількість неструктурованої інформації, про яку знає лише вчитель. Дайте дітям нагоду бути співтворцями освітнього процесу. Їм це сподобається.

І на останок можна зробити блок рефлексії, вдячності та взаємопідтримки. Наприклад, створити борд спільних побажань одне одному на новий навчальний рік. Також цікаво, що до всіх вправ та бордів можна і варто повернутися наприкінці навчального року, аби звіритися, чи вдалося втілити заплановане в життя. Така вправа навчає дітей самоаналізу й рефлексії. Тому для мене цей блок не менш важливий, ніж усі попередні, адже дає можливість дітям перетворювати пережите в досвід, шукати зони зростання і почувати себе в цьому процесі спокійно, цілісно та щасливо.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Фото: автор – Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта”, Ліцей “Голосіївський” № 241, Київ