Напишіть нам

Всі теми

Путівник школою. 30 відповідей від “БАТЬКИ SOS” на найактуальніші запитання щодо школи

“Наше основне завдання протягом останніх 7 років – пояснювати норми законів. Бо їх часто-густо порушують у школах. І ці порушення суспільство довго приймало за норму, як-от фінансування освіти батьками. А ще часто люди не хочуть витрачати час, аби шукати законні пояснення кожній ситуації”, – каже співголова ГО “БАТЬКИ SOS” Олена Бондаренко.

Саме тому ГО за підтримки МФ “Відродження” вирішила створити “Путівник школою”. Це – посібник із відповідями на 30 важливих запитань про школу. Вони мають полегшити пошук плану дій у складних ситуаціях, “озброїти” учасників освітнього процесу й допомогти уникнути неправомірних дій.

“Нова українська школа” поговорила зі співавторами Путівника Альоною Парфьоновою, Романом Корсуном і Оленою Бондаренко про те:

  • з чого складаєтсья путівник;
  • відповіді на які запитання він дає;
  • як він допоможе школам і батькам.

З ЧОГО СКЛАДАЄТЬСЯ ПУТІВНИК

Результатом проєкту “Путівник школою” стали посібник і листівки із відповідями на поширені запитання щодо школи. Окрім того, створено відео про те, що таке булінг, чому важливо та як із ним боротися.

Усе можна переглянути й завантажити за цим посиланням.

Для зручночності запитаннями згруповані в такі розділи:

  • SOS (питання булінгу)
  • Батьки – учасники освітнього процесу
  • Безпечне освітнє середовище
  • Доступ до освіти
  • Школа та гроші
  • Хто за що відповідає у школі

Аби обрати запитання, на які найважливіше дати відповіді, автори спочатку дібрали 100, аналізуючи Facebook-групу “БАТЬКИ SOS”, звернення до освітнього омбудсмена, Державної служби якості освіти, МОН, і провели опитування серед учасників Facebook-групи. Приблизно 1000 учасників групи оцінили, наскільки їх цікавить та чи інша тема. За результатами, обрали 30 запитань. Наприклад:

  • Чи можна відмовитися від вивчення певного навчального предмету (інтегрованого курсу), зокрема російської мови / другої іноземної мови / предметів духовно-морального спрямування?
  • Чи можуть батьки обрати / замінити вчителя?
  • Чи можуть батьки встановити відеоспостереження в класі, де вчиться їхня дитина?
  • За що можуть відрахувати дитину зі школи?
  • Чи можуть дитину вигнати з уроку?
  • Чи повинні батьки робити ремонт у закладі освіти, де вчиться дитина?
  • Які обов’язки медичної сестри в школі?

Відповіді на ці й інші запитання в посібнику й на листівках різняться форматом:

  1. Коротка відповідь на запитання у вигляді листівки. Для загального уявлення, коли немає часу чи бажання досліджувати глибше. Окрім того, листівки можна кинути у Viber іншим батькам;
  2. Розширена відповідь. Докладно, з посиланнями на законодавство, цитатами з міжнародних конвенцій, наказів, постанов. Посібник поширюватиметься онлайн.

ПРИКЛАД ЗАПИТАННЯ Й ВІДПОВІДІ З ПУТІВНИКА

Чи можуть дитині не дозволити піти до туалету під час уроку?

Коротко: Ні, не можуть. Ігнорування фізичних потреб дитини (наприклад, заборона піти до туалету) – це жорстоке поводження, що в судовій практиці кваліфікується як аморальний проступок і є підставою для звільнення педагога.

Докладно: У наказі Міністерства освіти і науки України “Про вжиття додаткових заходів щодо профілактики та запобігання жорстокому поводженню з дітьми” від 25.12.2006 року №844 визначено, що саме є жорстоким поводженням, куди зараховується також ігнорування фізичних потреб дитини (заборона піти до туалету).

Судова практика: Учителя однієї зі шкіл Івано-Франківської області було звільнено за те, що він під час уроку не дозволив дитині піти до туалету, що завдало неповнолітній учениці фізичного болю та психологічних страждань. Незгодний зі своїм звільненням учитель звернувся до суду.

Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 04.07.2013 року в задоволенні позову вчителя про поновлення на роботі відмовлено.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 31.07.2013 року вказане рішення залишено без змін. Учителя було звільнено на підставі пункту 3 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України за вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, несумісного з продовженням такої роботи. Відмова відпустити ученицю до туалету, на думку суддів, має вигляд знущання з неповнолітньої особи, залежної від учителя з огляду на формальні стосунки між ними.

Отже, перешкоджання дитині відвідати туалет є жорстоким поводженням, за що вчителя може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності (догана або звільнення).

Важливо: Стаття 37 Конвенції ООН “Про права дитини” вказує на обов’язок держав-учасниць забезпечити, щоби жодна дитина не піддавалася катуванням та іншим жорстоким, нелюдським або принижуючим гідність видам поводження чи покарання.

Стаття 28 Конституції України передбачає: “Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню”.

ПРО ВАЖЛИВІСТЬ ПУТІВНИКА Й ЗАПИТАННЯ, НА ЯКІ НЕМАЄ ВІДПОВІДЕЙ

Як пояснює Олена Бондаренко, потреба роз’яснювати норми законів з’являється з відчуття порушення. Це – несвідомий процес, воно з’являється тоді, коли, наприклад, людина звідусіль чує, що “людей не можна принижувати”, а потім дитина розказує, що вчителька обзиває учнів. Тоді, мовляв, виникає дисонанс, і людина починає шукати підтвердження своїй правоті чи неправоті, щоби порозумітися зі школою.

Юрист “БАТЬКИ SOS” Роман Корсун додає, що в Україні спостерігається циклічність:

“Щороку до школи йдуть першачки, а з ними – їхні батьки. Вони вперше стикаються із сучасною системою освіти й мають уявлення про школу, що закладені ще з їхнього дитинства. Наприклад, про те, що треба поважати вчителя, а діти мають мити підлогу в класі. На батьківських зборах директор каже, що треба зробити. А батьки думають: “Якщо педагог каже, отже – так треба”.

Так, за словами Романа, звичаєве право працює з року в рік. І цю систему складно зламати. Тому треба проводити просвітницьку роботу.

“Коли батьки ведуть дитину до школи, то мають довіру до установи авансом. А школа часто не виправдовує ці завищені очікування. Щоби знизити градус конфлікту, ми надаємо роз’яснення, як це має бути згідно з законом, – продовжує співголова “БАТЬКИ SOS” Альона Парфьонова.

Роман розповідає, що батьки часто звертаються до ГО з проханням: “Дайте нам закон, у якому написано, що так не можна робити”. Натомість, він радить робити навпаки – запитати педагогів, де написано, що так робити можна чи треба.

Співавтори “Путівника школою” вважають так: батьки мають йти до школи з фактами й доказами, якими можна оперувати, щоби довести, що їхні та права їхніх дітей порушують: “Дивіться, є норма закону, вона трактується так, є рішення суду, роз’яснення МОН”.

Щоби спростити і пришвидшити цей процес, допомогти, насамперед, дітям і змінам в Україні, “БАТЬКИ SOS” вирішили дати роз’яснення норм законодавства зрозумілою мовою.

“Ми маємо настільки вагомий досвід і накопичили стільки знань і інформації, – каже Альона Парфьонова, – що вирішили: весь цей безцінний досвід треба організувати в один збірник. Аби це були відповіді на найпопулярніші запитання”.

Також до створення Путівника залучили юриста вищої категорії з МОН, надсилали матеріали освітньому омбудсмену. Усе – щоби вони були максимально коректні, доступні для розуміння й інформативні.

А якщо в Україні відбуватимуться нормативно-правові зміни, вони відображатимуться в путівнику. Це буде повсякчас актуальна збірка.

“Коли впроваджуються реформи, виникають нові запитання. Наприклад, хто має забезпечувати довіз дітей до школи, коли вона далеко, а в громади немає коштів? Чи лягає це на плечі батьків?”, – каже Роман.

А запитання, від яких, додає Олена Бондаренко, залишився осад неоднозначності. Наприклад, про відеоспостереження. Його не можна встановити без згоди всіх учасників освітнього процесу.

“З іншого боку, ми розуміємо, що це могло б допомогти. Є громади, які готові профінансувати, це убезпечує вчителів і дітей, дисциплінує, допомагає розібратися в конфліктах. Утім, неважливо, подобаються нам закони чи ні, ми повинні їх знати. Знати, як мінімум, аби не “вляпатися. І якщо чинні норми законів не вирішують проблем сьогодення, то не треба їх порушувати, їх треба змінювати”.

Погляди на деякі питання тривалий час формувалася і в членів ГО. Наприклад, коли Олена починала роботу в організації, то була переконана, що благодійні фонди мають право існувати при школах. Але виявилося, що часто БФ зникали з грішми, доплати з фондів передбачалися для “улюблених” учителів, а дітей тих батьків, хто не здали гроші, – цькували. Тож вирішили не рекомендувати школам співпрацювати з фондами.

“Розумієте, закон як дишло, куди повернеш – туди й вийшло. А ми хочемо дати людям однозначні відповіді. Тому треба пояснити, чому так краще, чому вони не повинні нічого купувати в школу, чому не можна порушувати права дітей”, – говорить Альона Парфьонова.

Автори кажуть, що, попри всі пояснення, серед 100 запитань найзатребуванішими були про булінг і цькування. Тому, окрім Путівника, на цю тему зробили трихвилинне відео з поясненнями, що таке булінг, що робити, коли вашу дитину цькують і куди звертатися.

ЯК ПУТІВНИК ДОПОМОЖЕ ШКОЛАМ І БАТЬКАМ

“Насамперед, допоможе батькам обстоювати права своїх дітей, розуміти, які вони мають права й на що. А ще, якщо ми пояснимо батькам, що вони не можуть просто так прибрати вчителя з викладання в класі, а на це мають бути обґрунтовані звернення, то врятуємо керівника школи від того, що батьки будуть йому вказувати й перебирати на себе його обов’язки, – говорить Олена.

За словами авторів, за допомогою Путівника виставляються так звані прапорці, і кожен розуміє зону, де закінчуються його права й починаються права інших людей. Також він допоможе керівникам і вчителям уникнути порушень через незнання законів.

“Інформований – озброєний, – впевнена Альона. – Школа – це живий організм: у вчителів і адміністрації величезне навантаження. Можливо, вижимка з нормативно-правових актів допоможе школі готувати таке освітнє середовище, яке буде здоровим і безпечним для всіх учасників освітнього процесу. Путівник – це дорожня карта руху для закладів освіти”.

Марія Марковська, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – Wavebreakmedia, Depositphotos

Публікація підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.

Матеріали за темою

Обговорення