Теми статті: директорам, освітнім управлінцям, розʼяснення, старша школа
11 Лютого 2021
9 967
0
Формуванню ефективної мережі профільних ліцеїв, особливо в регіонах, має передувати серйозна робота зі збору та аналізу найрізноманітнішої інформації. Як місцевим управлінням освіти організувати роботу з розроблення такої мережі, докладно розповідається в посібнику з ефективного управління освітою в ОТГ “Нова школа у нових громадах”.
У цій статті поговоримо про збір та аналіз даних.
Відповідно до Закону України “Про освіту”, з 2027 року в Україні починає працювати старша профільна школа (10–12 класи) – із вибором профілю навчання, як правило, в окремих від основної школи закладах освіти. З цього моменту дев’ятикласники обиратимуть подальший формат отримання повної середньої освіти – академічні чи професійні ліцеї.
Процес реорганізації закладів освіти вже розпочався, до 2024 року школи, що матимуть не менше чотирьох десятих класів на паралелі, можуть отримати статус профільного ліцею за відповідним тематичним спрямуванням. Проте в управліннях освіти лишаються чимало питань щодо ефективної організації мережі таких профільних навчальних закладів.
Автори посібника наполягають на важливості правильного збору даних для подальшої аналітичної роботи – це дає змогу проаналізувати ситуацію з усіх боків та зробити комплексні висновки щодо запитів на навчання в межах територіальних громад. А відтак – розробити таку мережу навчальних закладів, яка надавала би якісні освітні послуги, з одного боку, ефективно використовувала фінансові та матеріально-технічні ресурси – з іншого, а також знімала б усі запитання як батьків та учнів, так і педагогів.
Читайте також “Як навчатимуться 10-11(12) класи: проблеми й перспективи профільної освіти”
Розробники посібника наголошують на потребі отримати такі дані:
Насамперед, це кількість дітей шкільного віку, які проживають на території, підпорядкованій цій громаді. Ця інформація має бути деталізована за кожною школою, що працює в кожному з населених пунктів, роком навчання (класом). Вона має надходити до управління освітою щорічно, разом із даними про кількість випускників кожної школи та демографічними даними про народжуваність (дає змогу прогнозувати щорічні зміни кількості школярів на кілька років наперед, а відповідно – вчасно змінювати освітню політику).
У цю ж категорію даних варто віднести й інформацію щодо мови навчання, якщо планується брати до уваги класи / групи з мовою навчання національних меншин і корінних народів.
Окрім як знати кількість педагогів, важливо мати повну картину щодо їхнього завантаження, сумісництва, відповідності їхніх кваліфікацій вимогам посад, які вони обіймають. Крім того, варто зібрати дані про вікові особливості педагогічного складу кожної школи: пенсійний, передпенсійний вік тощо.
У разі планів щодо реформування мережі профільної старшої школи (цю ж інформацію можна використовувати і для формування мережі опорних шкіл), варто прорахувати оптимальні маршрути для підвезення дітей до шкіл. Основні моменти тут – мінімізація часу і транспортних витрат. З одного боку, цей показник можна розглядати як варіант аналізу попередніх даних, з іншого – він дає змогу визначити оптимальні можливості транспортної мережі регіону.
Для зручності розробники посібника пропонують викладати цей матеріал двома способами – у таблиці та нанесенням на мапу маршрутів, зупинок, кількості учнів, які потребують підвезення на кожній із ділянок маршруту.
Потрібно мати інформацію про поточні та попередні витрати закладів освіти на заробітну платню, соціальні виплати, утримання закладів (матеріально-технічне забезпечення). Пізніше під час аналітичної роботи з цими даними треба буде визначити витрати на одного учня різних закладів освіти, а також відслідкувати всі зміни поточних витрат у співвідношенні з попередніми показниками.
Це інформація про будівлі закладів освіти (статус власності, технічний стан, у тому числі тепло- й електромереж), земельні ділянки, на яких розташовані заклади, приміщення (кабінети, спортзали, лабораторії), обладнання кабінетів. На основі цієї інформації складається висновок про потребу в ремонтних роботах та оновлення матеріально-технічної бази з відповідним розрахунком необхідних фінансів.
Для аналізу зібрану інформацію варто згрупувати за такими критеріями – шкільна мережа, людські ресурси, ефективність використання інфраструктури та коштів.
Насамперед, рекомендують проаналізувати три основні показники:
Навіть коли йдеться про розбудову мережі старшої школи, недостатньо зібрати дані лише, наприклад, за 9 клас поточного року. Така інформація не дасть повної картини для аналізу змін та перспектив переформатування системи освіти ОТГ. Саме тому розробники наголошують: чим більше інформації, тим правильнішими й комплекснішими будуть висновки. Тому варто взяти до уваги ще низку показників, які допоможуть ухвалити оптимальні рішення на основі їхнього аналізу.
Ці критерії треба застосовувати під час аналізу ефективності кожного окремого навчального закладу.
Кількісні показники:
Фінансові показники:
Статистичні показники:
Рекомендується вносити отримані дані в таблиці. Їх можна аналізувати для кожної школи окремо, щоби зрозуміти ефективність роботи навчального закладу, або об’єднувати за обраними показниками всі школи задля отримання, наприклад, картини ефективності системи освіти регіону. Варто також використовувати графіки та діаграми для візуалізації та кращого розуміння процесів, що відбуваються в громаді.
Отже, докладний аналіз ситуації в кожному із середніх навчальних закладів, підпорядкованих ОТГ, дає змогу зробити низку узагальнених висновків щодо оптимізації та / або реорганізації освітньої мережі (від дошкільних до профільних закладів).
Розробники методичного посібника застерігають, що, окрім вивчення ситуації та аналізу показників, до ухвалення рішення адміністрація громади має оприлюднити результати своїх досліджень та навіть провести громадські обговорення. Це допоможе уникнути нерозуміння та спротиву змінам мережі навчальних закладів.
Робоча група управління освіти ОТГ має запропонувати на розгляд кілька варіантів розбудови системи закладів освіти, наголосити на їхніх сильних сторонах та підготуватися до роботи із запереченнями щодо пропонованих версій. Експерти зазначають, що оптимально підготувати 4–5 варіантів можливого розвитку системи освіти в ОТГ.
Діалог із батьками, учнями і вчителями варто починати не з питань ефективності витрат на освітній процес у регіоні, а наголошувати на завданні покращити якість освітніх послуг, що надаються через мережу навчальних закладів ОТГ.
Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – londondeposit, Depositphotos
Обговорення