“School Hub”. Як школа в Кривому Розі порозумілася з учнівством та батьківством

Прозорість та підзвітність у школі сприяють впровадженню партнерських стосунків через вибудовування довіри. Такою була гіпотеза спільного проєкту команд EdCamp Ukraine, ГО “Смарт освіта” та #USAID_ВзаємоДія “Педагогіка партнерства: практики доброчесності”.

“Ідея була така: на рівні відібраних шкіл мала сформуватися команда з чотирьох людей — по одному представниці чи представнику від учительства, учнівства, батьківства та адміністрації. Вони повинні були не просто об’єднатися, а синхронізувати свої очікування та мотивацію й довести нам, що створили більш-менш сформовану команду, яка готова почати цей шлях. Також команди мали бути готові запропонувати проєктну ініціативу й реалізувати її у школі”, – йдеться в посібнику, створеному за результатами проєкту.

“Нова українська школа” публікує історію перетворення Криворізької загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №114.

Більше історій читайте в посібнику. Також долучайтеся до презентації 20 грудня о 12:00.

Читайте також:

• Партнерське коло “Open Space”. Як школа в Херсоні змінилася через взаємодію
• Щоби впізнавали корупцію. Як маріупольська школа впроваджувала у себе доброчесність

ПРО ШКОЛУ

Кількість учнів: 832

Міська чи сільська школа: міська

Наявність шкільного самоврядування: є

ЯКІ ПРОБЛЕМИ ШКОЛА ХОТІЛА РОЗВ’ЯЗАТИ

Школа поділилася кількома причинами, які заважали створити доброчесну, дружню, заохочувальну й комфортну атмосферу, зокрема:

1. Малоактивне або неактивне батьківство.
2. Учасники/-ці освітнього процесу погано взаємодіють між собою.
3. Батьки не долучаються до шкільного життя своїх дітей. Так виникали психологічні складнощі в родинах учнів та учениць.
4. Немає творчої групи для реалізації проєкту “Педагогіка партнерства: практики доброчесності”.
5. Немає простору, де група могла б проводити свої тренінги, заняття та інші активності.

ЩО ВДАЛОСЯ ЗРОБИТИ

Школі вдалося створити лабораторію взаєморозуміння “School Hub” із канцелярським приладдям, мобільними меблями, пуфами й килимовим покриттям. Це — креативний простір творчих людей, які навчаються практик доброчесності та протидії корупції. Учасниці й учасники освітнього процесу можуть проводити там активності для розбудови доброчесного середовища, спілкуватися, відпочивати й розвантажуватися.

Також зробили два великі банери на коліщатках для осередку рекреації. На них ідеться про те, що таке доброчесність і що вона означає для школи, а також — що таке недоброчесність.

Під час дистанційного навчання у школи була онлайн-платформа, на якій зробили окремий предмет — “Академічна доброчесність”. Там учительки й учителі розміщували матеріали для кожного класу: переробляли антикорупційні уроки, адаптували їх до дистанційного навчання, додавали схеми й малюнки. Також провели антикорупційний квест для двох 10-х класів.

А ще створили Банк батьківських, учнівських та вчительських ініціатив у формі анкет — і на основі цього розробили план роботи хабу. До того ж усі учасниці/-ки освітнього процесу ухвалили Меморандум співпраці батьків, учнів та педагогів. А під час розроблення ідеї лабораторії взаєморозуміння розподілили роботу між учнівством, батьківством та вчительством. Усе — аби сформувати навички партнерського безконфліктного спілкування.

ЯКІ РЕЗУЛЬТАТИ

• Учасники й учасниці освітнього процесу керувалися методом консенсусу, коли проєктували “School Hub”.
• У школі формується доброчесне освітнє середовище, покращуються партнерські взаємини.
• До розроблення і створення проєкту вдалося залучити й батьківство, й учительство, й учнівство.

Директорка Криворізької загальноосвітньої школи № 114 Людмила Хорькова вже кілька років є амбасадоркою проєкту з протидії корупції. Тому в її освітньому закладі постійно говорять з учительством та учнівством про доброчесність .

Однак не давати хабарів — лише частина доброчесної поведінки. Аби розширити розуміння цього і налагодити партнерські взаємини з усіма учасницями/-ками освітнього процесу, школа долучилася до проєкту з педагогіки партнерства і практик доброчесності.

Разом (батьківство, учнівство, вчительство та адміністрація) дійшли висновку, що освітньому закладу бракує лабораторії взаємопорозуміння. Так виникла ідея “School Hub”. Це креативний простір для людей, які навчаються практик доброчесності та протидії корупції, проводять просвітницьку роботу на цю тему, спілкуються, відпочивають і розвантажуються. Там є канцелярське приладдя, мобільні меблі, пуфи і м’які килими.

На жаль, нам не вдалося відвідати Криворізьку школу № 114. Однак ми поговорили з її директоркою та координаторкою проєкту Людмилою Хорьковою про те, що вдалося зробити, а що — ні, як розподіляли ролі та як на плани вплинув карантин. А також зібрали думки про проєкт від учительства, батьківства та учнівства.

ЩО І ЯК РОБИЛИ, АБИ ПРОЄКТ УДАВСЯ

1. Ухвалили Меморандум співпраці батьків, учнів та педагогів

Спочатку з Меморандумом ознайомились адміністрація та вчительство. Далі — представниці/-ки учнівства із кожного класу обговорили правила з учителями за чаєм. Школярству роздали надрукований перелік їхніх права, а також кожному класу вручили проєкт Меморандуму співпраці. Згодом представники учнівства обговорили документ у своїх класах. Те саме зробили й з батьківством. Так вдалося залучити всіх, хто бере участь в освітньому процесі.

Директорка каже, що в Меморандумі всіх усе задовольняло і школа прийняла увесь його зміст. Скоригували тільки розділ, у якому йшлося про засоби поширення інформації, — додали дитяче радіо.

“Коли я вивчала Меморандум, у мене були думки на кшталт: “Хіба ж батьки й це мають контролювати?”. Але це моє стандартне управлінське мислення, з яким я боролася. Я розумію, мають бути відкритість і прозорість. Проєкт вплинув на нас усіх. Усі ми в якийсь момент зрозуміли, що маємо думки й уявлення, з якими треба боротися”, — розповідає пані Людмила.

Директорка вважає успіхом те, що батьківство, учнівство та вчительство підтримали ідею ухвалити Меморандум.

“Деякі пункти Меморандуму викликали подив у батьків. Наприклад, що вони мають вплив на роботу їдальні. Уявіть, коли вони дізналися, одразу організували чергування! Зацікавлені батьки приходили в одноразових халатах і бахілах до гарячого цеху, дивилися, як відбувається робота.

Так вони побачили, з яким навантаженням працюють люди. Адже чотири працівниці щодня готують їжу приблизно для 700 учнів. Батьківство зрозуміло, що це не так просто, як здається”, — розповідає Людмила Хорькова.

2. Сформували Банк ініціатив

У школі проводили анкетування серед батьківства, учительства та учнівства і на основі його результатів розробили план роботи хабу. Наприклад, діти пропонували проводити спільні заходи з батьками — інтелектуальні ігри, спортивні змагання.

“У нас уже є досвід влаштування спільних заходів. Ми брали участь у проєкті з фінансової грамотності “Життєвий капітал” і якось проводили тематичну гру із батьківством та учнівством. Тоді учениці й учні побачили, як це класно. А батьки мали змогу подивитися на своїх дітей з іншого боку”, — говорить пані Людмила.

Учительство запропонувало цикл із кількох бесід, в рамках якого старшокласниці/-ки розповідали б у молодшій школі про доброчесність, використовуючи антикорупційні уроки.

“Коли ми запитували батьківство, хто у якій сфері життя школи хотів би взяти участь, вони найчастіше відповідали, що довіряють усьому, що робить школа. Тобто трохи інертне в нас батьківство.

Втім, були пропозиції частіше зустрічатися, запрошувати експертів із теми доброчесності, наприклад підприємців. Ми також вирішили періодично влаштовувати дні, коли батьки матимуть змогу проводити уроки”.

3. Розподілили роботу

Наприклад, учень із команди проєкту Кирило Назаров збирав пропозиції дітей, де саме має бути осередок і що там має бути. Директорка розробляла зміст банерів. Батьки запропонували курс невеликих повідомлень про доброчесність для батьківства — їх найближчим часом презентуватимуть на батьківських зборах. Учителька та заступниця директорки Олена Матвієнко керує флешмобами й заходами на тему доброчесності, координує діяльність дітей.

4. Пройшли курси на EdEra про доброчесність

Під час карантину це зробили майже всі вчительки та вчителі. Тепер вони поширюватимуть цю інформацію в школі, передаватимуть її учнівству і ділитимуться нею вдома. А це означає, що навколо школи формується доброчесна громада.

5. Поширювали інформацію про проєкт

Зокрема, для осередку рекреації зробили два великі банери на коліщатках, де йдеться про те, що таке доброчесність і що вона означає для школи, а також — що таке недоброчесність. Ще один банер розміщено у закладі біля сходів, на ньому — кодекс честі учнівства школи.

“Також ми поширюємо інформацію про доброчесність і партнерство на дитячому шкільному радіо. На перервах розповідаємо про те, як бути доброчесним. У “School Hub” ми поставили телевізор — і зможемо разом дивитися відео про протидію корупції й доброчесність, які учениці й учні створювали під час карантину. У нас кипить робота!” — говорить директорка.

Інформацію поширювали й у чатах соціальних мереж, і на сайті, і навіть на EdCamp у Молдові. Людмила Хорькова розповідала там про досвід шести українських шкіл — учасниць проєкту.

“У мене на сесії було 27 людей! Їх дуже зацікавила інформація про такий проєкт. Ми пропагуємо всіма доступними способами, бо це потрібно всім нам: ми обираємо — бути частиною величезного доброчесного світу чи ні”, — каже пані Людмила.

ЧОГО НЕ ВСТИГЛИ ЗРОБИТИ, Й ЩО ЗМІНИВ КАРАНТИН

У школі кажуть, що карантин усе змінив. Адже все, що планували зробити офлайн, довелося робити онлайн.

“До вересня ми планували провести зустрічі з усім батьківством і з усіма класами в “School Hub”. Цього не вдалося зробити через карантин — тільки онлайн. Нині ж батькам навіть не можна заходити до школи. Нам дається це важко, бо школа завжди була відкрита для всіх. Тому в планах — продовжувати просвітницьку роботу”, — говорить директорка.

Коли почався карантин, учительство було розгублене, але всі швидко зорієнтувалися й налагодили дистанційне навчання. Уже з 16 березня у школи була платформа для дистанційного навчання з окремим предметом “Академічна доброчесність”. Там учительки й учителі розміщували матеріали для кожного класу. Наприклад, переробляли антикорупційні уроки, адаптували їх до дистанційного навчання, додавали схеми й малюнки.

Також організували зворотний зв’язок — діти мали відповідати на запитання про академічну доброчесність. Наприклад, писали есе на тему “Чому я проти корупції?” або створювали комікси до теми. Зрештою, 30 найініціативніших учениць та учнів, коли повернулися до школи, отримали призи — (Не)Щоденники від Всеосвіти.

На початку жовтня команді вдалося провести антикорупційний квест у двох 10-х класах. Над цим працювали представниця батьківства Тетяна Козоброд, класна керівниця Світлана Євтушенко й учителька історії Ірина Дєрусова.

ПОРАДИ ДЛЯ ІНШИХ ШКІЛ ТА ІНСАЙТИ

• Пояснювати дітям, батьківству й учительству та активно поширювати інформацію про те, що недоброчесність починається з малого — списування, необ’єктивної оцінки, неоголошених критеріїв роботи.

“Ми зрозуміли, що розмовляти про це можна з першого класу — і поступово формувати доброчесну поведінку. Звісно, є скептично налаштовані, навіть серед учительства, які кажуть: “Так ми нічого не змінимо”. Але, сподіваюсь, поступово ми дійдемо до того, що всі зрозуміють, що треба жити чесно”, — каже директорка.

• Нічого не боятися! Треба розпочинати, а далі — піде. У школі кажуть, що завжди знайдуться ті, хто долучиться й допоможе.
• Починати з простих речей і не ставити перед собою одразу завеликі завдання. Треба спершу робити маленькі кроки, аби згодом поглиблювати їх.
• Не боятися співпрацювати з батьківством.

“Раніше мене запитували: “Як ви працюєте із сучасними дітьми? Вони ж такі складні”, а я відповідала: “Діти — янголи. Ви спробуйте попрацювати з батьками”. Але цей проєкт показав, що насправді серед батьківства є багато людей, готових долучитися й допомогти, просто їм треба довіряти і просити про допомогу, бути відкритими. Батьки мають бути нашими союзниками. Тоді й відповідальність лягає не на одну людину, а є відчуття безпеки і правильності того, що ти робиш”, — пояснює пані Людмила.

ПРО ВПЛИВ ПРОЄКТУ Й МОЖЛИВІСТЬ ПОЧАТИ СПОЧАТКУ

“Я поки не можу сказати, що саме змінив “School Hub”, бо нині — перші дні навчання. Власне, ми облаштували приміщення за травень і червень. Тому ми тільки розпочинаємо цю роботу. Я сподіваюсь, проєкт змінить свідомість усіх учасників та учасниць освітнього процесу і всі ми зрештою будемо думати про чесні дії, про доброчесність у всіх її проявах”, — каже директорка.

Через карантин у школі обмежено вільне пересування, тому, припускає пані Людмила, багато хто з учнівства ще не бачили “School Hub”. Але коли директорка віддавала (Не)Щоденники від Всеосвіти активним учням, вони запитували, коли ж розпочнеться робота в хабі.

““School Hub” — це тепер частина нашого життя, тому ми працюватимемо поступово і спокійно. Ми нікуди не поспішаємо”, — пояснює пані Людмила.

Водночас у школі кажуть: якби починали працювати з проєктом знову і в офлайн-умовах, то зробили б свій план насиченішим.

ВІДГУКИ ВЧИТЕЛЬСТВА, УЧНІВСТВА ТА БАТЬКІВСТВА ПРО ПРОЄКТ

Софія Шилова, учениця 10-го класу:

“Участь у проєкті та облаштування “School Hub” — це шанс мати цікаве шкільне життя. А ще — можливість для учнівства та батьківства дізнатися більше про доброчесність. Це стане в пригоді в подальшому житті”.

Юлія Паливода, практична психологиня:

““School Hub” має змінювати ментальність щодо академічної недоброчесності. Адже сучасна людина вважає нормою життя зазіхати на власність інших. Тож потрібно навчити кожного й кожну доброчесно вчиняти та жити”.

Світлана Орлянська, вчителька фізики:

“Шкільна лабораторія взаємопорозуміння — це впевнені кроки для реалізації важливого аспекту життя, нагода навчитися поважати й цінувати власні досягнення та результати діяльності інших, вирішувати конфлікти, чути себе та тих, хто навколо, розуміти потреби всіх”.

Тетяна Козоброд, мама учениці 4-го класу:

“Академічна доброчесність учить дитину цінувати власні знання, радіти власним досягненням. Дотримання її норм допомагає нам виховувати впевнених у собі і своїх силах людей, які чітко розуміють ціну своєї праці та праці інших”.

Олена Васюк, мама учня 10-го класу:

“Участь у проєкті змусила мене як маму інакше поглянути на питання академічної доброчесності та недоброчесності. Я чітко зрозуміла, що насамперед треба боротися з причинами, які породжують прояви академічної недоброчесності, зрозуміти їхню основу. Має повністю змінитися менталітет людей. Академічна доброчесність є тим фундаментом, на якому наші діти збудують своє доброчесне життя”.

Марія Марковська, “Нова українська школа”

Фото надали автори посібника

Ця публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю громадської організації “ЕдКемп Україна” і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.