Напишіть нам

Всі теми

Сексуальна освіта за кордоном: коли говорять і про що

Тема сексуального виховання порушується в школах країн Заходу здебільшого вже з початкових класів. Звісно, з огляду на вікові особливості. Вчителі обговорюють із дітьми ставлення до свого тіла, статеві відмінності між дівчатками і хлопчиками, що таке дружба, любов, симпатія та які їхні прояви, як оберігати особисті кордони. Лише в підлітковому віці обговорення стають деталізованішими і серйознішими.

У деяких країнах ці теми викладають наскрізно на уроках біології, природознавства, етики, літератури. В інших – є спеціальний предмет, який переважно розпочинається в молодшій середній школі.

Закордонний досвід сексуального виховання вивчала журналістка “Нової української школи”.

КОЛИ ПОЧИНАЄТЬСЯ СЕКСУАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

Тільки 26% молоді віком 14–34 років правильно визначають шляхи запобігання передаванню ВІЛ та знають, як хвороба не передається (результати соціологічних досліджень ДУ “Державний інститут сімейної та молодіжної політики”).

Кількість абортів за 2019 рік становила 74 тис. 606, з них 727 зроблено неповнолітнім особам; якщо порівняти з 2018 роком, кількість зросла на 60% (дані Міністерства охорони здоров’я). Більше статистики тут.

За даними міжнародного дослідницького проєкту “Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді”, опублікованого Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) у 2019 році, середній вік початку статевого життя в Україні: 15,1 років – для дівчат та 14,4 років – для хлопців. 9,2% опитаних підлітків визнали віком сексуального дебюту 12 років і молодше; 66,8% опитаних отримали свій перший сексуальний досвід у віці 15 років і старше.

ЮНІСЕФ підготував буклет про те, що таке сексуальність і навіщо про неї знати дітям, коли починати сексуальне виховання, як говорити з дітьми на цю тему. Буклет містить поради насамперед батькам.

Сексуальність – це комплексний феномен і складається з п’яти компонентів:

  1. чуттєвість – усвідомлення та сприйняття свого тіла, фізіологічне та психологічне задоволення від свого й чужого тіла;
  2. інтимність – здатність і потреба відчувати емоційну близькість до іншої людини; потреба у зворотному зв’язку;
  3. статева ідентичність – розвиток почуття належності до певної статі, включно з такими якостями як мужність і жіночність;
  4. сексуальне здоров’я та репродукція – ставлення людини до продовження роду, увага до своєї сексуальної поведінки, турбота про догляд за статевими органами;
  5. маніпулювання за допомогою сексу – використання сексуальності для впливу, контролю чи маніпулювання іншими (насильство).

Тобто сексуальність – це не лише про секс, а про широке коло питань, що цікавлять дитину на етапах дорослішання.

У буклеті написано, що сексуальне виховання починається ще в дошкільному й молодшому шкільному віці, адже тоді діти вивчають своє тіло та порівнюють його з тілом протилежної статі. Така цікавіть – нормальна.

Уже в цьому віці дітям важливо знати, як називаються геніталії, та розуміти, що ніхто не має права їх торкатись, окрім батьків під час купання чи лікаря з дозволу батьків. Окрім того, у цьому віці важливо навчити дітей правил інтимної гігієни.

Дорослим також важливо не ніяковіти в разі “незручних” запитань, аби діти не вважала тему табуйованою й не шукали інформацію в інших джерелах, які не завжди можуть бути достовірними.

У 5(7)–10 років статеве виховання має торкатися таких тем:

  • дружба;
  • симпатія та її прояви;
  • любов;
  • статеві відмінності.

Перед підлітковим віком, у 9–10 років, дітям важливо розповісти про зміни, які невдовзі стануться в їхніх організмах.

У підлітковому віці вже йдеться про формування здорових стосунків, механізм згоди, ухвалення відповідальних рішень, наслідки раннього статевого життя, контрацепцію тощо.

ФРАНЦІЯ

Учениця 11 класу Оксана Пташник розповідає, що в її школі теми сексуального виховання вивчаються здебільшого на уроках біології, природознавства та етики.

“На уроках біології нам пояснюють як працюють органи людини, репродуктивна й гормональна системи. У 8 класі на одному з таких уроків нас розділили окремо хлопців і дівчат та пояснювали, як функціонують чоловіче й жіноче тіла. Потім нас запитували, чи ми знаємо, що таке контрацепція, чи користуємось”.

Минулоріч, ділиться школярка, на уроці біології вчителька розповідала про транссексуальність.

“Ми це вивчали на гормональному рівні, намагалися знайти пояснення, щоби школярі не думали, що йдеться про психічний розлад. Було багато питань у батьків, чи варто про це говорити з дітьми. Вчителька пояснила, що вона зобов’язана просвіщати й говорити на ці теми з дітьми. Школярі мають це знати, щоби бути толернантними”.

Також є уроки “Етики та поведінки громадянина Франції”, на яких серед іншого обговорюють питання сексуального виховання – взаємини, повагу, що таке дозвіл партнера.

“Минулого навчального року ми вивчали різні типи дискримінації. Мені дісталася тема дискримінації за сексуальною орієнтацією. Я робила презентацію про те, чому вона виникає в суспільстві і як це можна змінити. У друзів були теми дискримінації за фізичними порушеннями. Ми обговорюємо ці теми з усім класом, спільно шукаємо розв’язання проблем”.

Однак теми сексуальної просвіти обговорюють на різних уроках.

“Дискусії не лімітуються уроками біології, природознавства чи моралі. Такі теми ми часто порушуємо й на уроках літератури – що таке пристрасть, які є емоції. На англійській мові в нас були уроки на тему сексуальної орієнтації. У межах цієї теми ми вивчали лексику, граматику”, – розповідає Оксана.

І додає, що до шкільної медсестри можна прийти з питаннями інтимного характеру.

“Коли болить живіт, і приходиш до медпункту, то медсестра запитує, чи живеш статевим життям, чи не вагітна, як ти захищаєшся. У мене були подружки, які розповідали, що саме медсестра допомагала їм купувати тести, відвідувати лікарню. У Франції це відкрита тема”.

У медпункті є коробочка з контрацептивами, гігієнічними засобами, які можна за потреби взяти.

“Медсестра завжди проконсультує. Діти це знають. Якщо в школяра виникне якесь питання, то завжди є дорослий, який може допомогти й не буде тебе засуджувати – що це рано. У Франції вважають, що саме а старшій школі, з 10-го до 12 класу, діти мають бути обізнані в питаннях сексуального просвітництва”.

З 1 січня 2022 року у Франції контрацептиви для жінок до 25 років стануть безплатними. Про це заявив міністр охорони здоров’я Олів’є Веран. До цього часу вікова межа для безплатного доступу до контрацепції у Франції становили 18 років.

ФІНЛЯНДІЯ

Учениця 10 класу художньої гімназії Гельсінкі Ольга Сергеєва розповідає, що окремого обов’язкового предмета “Сексуальне виховання” чи “Сексуальна просвіта” немає.

“Є обов’язковий предмет “Основи здоров’я”, на якому щороку із 6 класу є тема про сексуальне життя та його різновиди, статеві відмінності, любов, повагу, ставлення до свого тіла, дружбу, симпатію та її прояви. Розповідають усе дуже нормально, показують відео”.

Також на уроках розповідають про всі різновиди захисту.

“Було, що всім видали презервативи й кажуть: “Потримайте їх у руках, роздивіться”. Розказують, що робити, якщо вагітна”, – ділиться Ольга.

Школярам весь час наголошують на тому, що якщо щось трапилось і вони бояться розказати батькам, краще одразу йти до медсестри.

“Оскільки там можна взяти презервативи, протизаплідні, таблетку екстреної контрацепції або записатися на аборт. І батьки можуть про це не знати, якщо вже є 16 років.

Діти нормально реагують на такі розмови. Іноді соромляться, але все досить цікаво. Я вважаю, це круто, що так відверто все розказують. Вчителі не соромляться й навіть жартують іноді, щоби ми розслабились”.

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ

Мама школярів середньої школи в Йорку Дарина Михайлів розповідає, що в дітей є так звані уроки для життя (Lessons for Life), які починаються із середньої школи, тобто з 11 років.

“Йдеться не тільки про тему сексу і взаємин, загальні теми також обговорюються. Уроки відбуваються у формі дискусій. Наприклад, обговорюють теми, як зрозуміти, чи хтось хоче з тобою мати стосунки, чи можна вступати в них, якщо хтось під дією алкоголю. Діти обговорюють різні ситуації. На уроках біології вивчають теми, де йдеться про менструацію, полюції, секс і як з’являються діти”.

Також багато часу, за словами Дарини, приділяють поясненню дітям, що таке особисті кордони, як ставитися до свого тіла (private parts), що ніхто не може його торкатися й що не можна їх показувати самому.

Мар’яна Муха працює асистенткою вчителя в католицькій початковій школі, де навчаються діти від 4 до 11–12 років. Розповідає, що до цього навчального року тем про сексуальне виховання не було в шкільній програмі початкової школи. Однак із початку вересня предмет “Особистість, соціум, здоров’я й економіка” (Personal, social, health and economic) уже містить розділ “Взаємини й сексуальна освіта” (Relationship and sex education), де навчатимуть:

  • як змінюються тіло та емоції під час статевого дозрівання, що таке репродукція людини;
  • як дбати про своє тіло, що таке право на захист свого тіла від невідповідних та небажаних контактів;
  • навичок формування та розвитку здорових стосунків, розпізнавання шляхів, коли вони можуть бути нездоровими; куди звертатись, якщо потрібна підтримка, розпізнавання різних видів стосунків, включаючно із взаєминами між знайомими, друзями, родичами та сім’ями;
  • що таке цивільне партнерство та подружжя як приклади публічної демонстрації обов’язків між двома людьми, про подружжя як зв’язок, у який вільно вступають обоє; що не потрібно одружуватись, якщо цього не хочуть або не зробили вільного вибору самі, що силоміць одружуватись (forced marriage) – це злочин, що є доступна підтримка, щоби захистити себе та уникнути такого одруження; як отримати підтримку для себе або інших;
  • які є статеві відмінності, статева ідентифікація та сексуальна орієнтація, як розпізнати булінг та насилля у всіх формах (особистий, онлайн та через соціальні мережі);
  • розуміння особистих меж, розрізняти, чим можна ділитися з близькими людьми та друзями, і що ми маємо право залишати особистим.

“Ці уроки вчитель має ретельно спланувати. Можна використати відео, потім провести усне обговорення та дати письмове завдання. Такі уроки планують проводити раз на тиждень, і вони будуть обов’язковим для всіх класів. Зараз на етапі обговорення ідея про те, що лише з кількох тем батьки зможуть вибрати – чи хочуть вони, щоби їхні діти були на заняттях”, – каже Мар’яна Муха.

Вчителі наголошують, що першими освітянами в темі сексуальної просвіти мають бути батьки / опікуни.

“Однак, батьки мають недостатньо впевненості, що зможуть у доступній формі донести такі знання дітям. Тому загалом батьки не проти, щоби їхні діти відвідували такі уроки в школі”.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Усі фото: автор – luminastock, Depositphotos

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Матеріали за темою

Обговорення