Що очікує освіту в 2020 році: новий стандарт для 5-9 класів, зміна оплати праці вчителів і не тільки

Не дивлячись на зміни в уряді, реформа освіти продовжується (і редакція сайту має надію, що так буде і надалі). НУШ, новий стандарт базової освіти, запуск старшої профільної школи, зміна моделі оплати праці педагогів – кілька найнагальніших змін, які суспільство очікує найближчим часом.

Головна редакторка сайту “Нова українська школа” розпитала заступницю міністра освіти і науки Любомиру Мандзій про плани на 2020 рік.

ЗАКОН ПРО СЕРЕДНЮ ОСВІТУ

Закон “Про повну загальну середню освіту” – це закон про нові можливості як для учнів, батьків і педагогічних працівників, так і освітніх управлінців.

З нового – гарантований державою доступ до якісної освіти. Учні мають право будувати свою освітню траєкторію, закріплено право для дітей з особливими освітніми потребами. Закріплене право на домашнє навчання, а також право учнів, які цього потребують, на додаткові заняття. Є гарантоване право здобуття освіти учням, які перебувають на стаціонарному лікуванні.

Ми мусимо говорити про справедливе оцінювання, про доброчесність у закладах освіти, про цикли на кожному рівні освіти – вони є в початковій, базовій і навіть у старшій профільній школі. Посилений аспект щодо учнівського самоврядування.

Любомира Мандзій. Фото: пресслужба МОН

Учитель теж має реальні можливості для педагогічної свободи. Первинно ці норми закріплені в законі “Про освіту”, але тут вони розширені. Наприклад, є педагогічна інтернатура, яка розглядається як перший рік роботи випускника закладу вищої освіти. Молодий учитель отримує наставника. Цей наставник зобов’язаний надавати методичну допомогу. Його ми мотивуємо до такої роботи 20% доплатою до зарплатні.

Передбачені також більші можливості для професійного зростання. На законодавчому рівні виписано право вчителя на самостійний вибір місця підвищення кваліфікації. І ми маємо створити на місцях центри професійного розвитку вчителів на заміну методичним кабінетам і методичним службам. Оскільки вони мають трохи негативу. Вони здебільшого виконували функцію контролю, а ми хочемо зробити центри професійного розвитку, щоб вони виконували їхню пряму функцію.

Посилюється роль батьків. Вони мають право ініціювати інституційний аудит закладу освіти. Батьки лишаються в комісії під час конкурсу директорів, і сама процедура виборів тепер виписана в законі (раніше було типове положення – ред.). Також до 1 липня директори закладів освіти мають бути переведені на строкові договори – на 6 років або на рік, якщо це директор пенсійного віку.

Окрім того, є норма, що з 1 липня на річні контракти перейдуть і всі вчителі пенсійного віку. Я вважаю, що це добра норма. Ми не робимо дискримінації за віком, адже є право закладу освіти визначати, як робити далі. Беззаперечно, якщо немає заміни, то кожен директор школи буде дякувати вчителю за те, що той залишається працювати. Але якщо є заміна, є молоді люди, які бажають працювати, і немає жодного руху – це не добре.

Також передбачено, що вчителем може працювати людина з вищою освітою, не обов’язково з педагогічною.

ПРО ПРОФІЛЬНІ ШКОЛИ

Закон визначає стратегічні напрями формування мережі старшої профільної школи. Передбачені вимоги до закладів старшої профільної школи – хто може стати засновником таких закладів. Можливо, він точно не дає відповідей на всі виклики щодо формування старшої профільної школи, але дає основні відповіді на нагальні питання.

У МОН зараз працює робоча група над концепцією старшої профільної школи. До цього залучені фахівці різного спектру – представники Комітету з питань освіти науки та інновацій ВР, представники МОН, учителі, громадські активісти, експерти з освіти, управлінці. Після того, як з’явиться проєкт концепції, він буде оприлюднений для громадського обговорення. У жодному випадку це не буде робитися кулуарно. Адже нам треба знайти порозуміння щодо завдань, які будуть стояти перед старшою профільною школою.

Можу одразу сказати, що голови ОТГ будуть позбавленні цього головного болю – розбудовувати мережу старшої профільної школи. Зважаючи на те, що вже в законі маємо відповідь – засновником старшої профільної школи можуть бути обласні ради або міські ради міст із населенням більше 50 тисяч. Ради ОТГ, райради або ради міст з населенням менше 50 тисяч будуть долучені до процесу розбудови мережі, але не будуть засновниками цих закладів.

Проте це не означає, що всі ці заклади будуть на рівні невідомо кого. Вони будуть на рівні того ж міста з населенням менше 50 тисяч, але засновником буде не міська рада, а обласна.

Це не означає, що кожна ОТГ матиме старшу профільну школу і там будуть навчатися троє або четверо дітей. Ми маємо забезпечити профільність вивчення – тобто ліцей щонайменше з 4-5 профілів.

Органам місцевого самоврядування в містах більше 50 тисяч мешканців простіше трансформувати свої школи. Ми поставили вимоги: старша профільна школа – це не школа першого, другого і третього рівнів. У законі “Про повну загальну середню освіту” лише в окремих випадках передбачена така можливість. Зокрема, учні шкіл, які працюють за міжнародними договорами, матимуть право здобувати освіту на всіх 3-х рівнях.

Щоб розбудувати мережу на рівні області, треба гарно вивчити наявну мережу. Треба зрозуміти, як ми можемо організувати освітній процес, де забезпечити дітей проживанням, які умови створювати. Це процес залучення.

Ми поставили собі завдання, зважаючи на перспективу і необхідність залучення фінансового ресурсу, напрацювати у 2020 році мережу старшої профільної школи. Для цього ми хочемо залучити експертів, основним завданням яких буде вивчення мережі кожної області з рекомендацією щодо її формування. Цю роботу ми вже почали – провели перші зустрічі з директорами департаментів обласних державних адміністрацій, керівниками управлінь. Вони вже підготували свої пропозиції, тобто керівники місцевих органів управління освітою розуміють, як напрацювати мережу.

Зараз уже зрозуміло, що не обов’язково будуть ліцеї, які одночасно здійснюватимуть освіту за кількома профілями. Проте ми мусимо говорити, що якщо в нас є добра мережа, наприклад, фізико-математичних ліцеїв – ми зобов’язані зберегти. Але якщо ми створюємо новий ліцей, то маємо забезпечити, умовно, розвиток усіх профілів у межах ліцею.

Фото: автор – Anita Jankovic, Unsplash

Поки предбачаємо, що старша профільна школа почне діяти, згідно з попереднім планом – до неї підуть тільки ті діти, які прийшли в перші класи у 2018 році (у 2027 році вони закінчать 9 класи).

Але ми думаємо над тим, щоб пришвидшити цей процес. Якщо буде розуміння, які капіталовкладення з боку держави необхідні, матимемо Стандарт старшої профільної школи, ще треба рік-два-три для створення належної інфраструктури для забезпечення мережі і підготовки вчителів для старшої профільної школи, напрацювання контенту, створення програм, – тоді ми зможемо говорити про те, що все готове для старту.

ПРО СТАНДАРТ БАЗОВОЇ ОСВІТИ

Ми розширили робочу групу, яка займалась доопрацюванням нового Стандарту для базової школи (5-9 класи), робота відбувалася в розрізі кожної освітньої галузі, а потім тривало загальне узгодження.

Ми свідомо чекали 2020 року, бо хотіли подивитись на результати PISA. Стандарт базової школи буде відповіддю на виклики, які ми побачили в результатах цього дослідження.

Ми його презентуємо цього тижня у п’ятницю, проте доопрацьований варіант уже на громадському обговоренні.

Нам важливо не затягнути затвердження нового стандарту, оскільки ми хочемо по-іншому підійти до підготовки підручників для 5 класу і покращити вимоги до якості їхнього контенту.

Також, зважаючи на те, як виписано поняття Стандарту в законі “Про повну загальну середню освіту”, цей документ уже відповідатиме новим вимогам. Ми можемо говорити, що в проєкті Стандарту є конкретні очікувані результати, яких має досягнути учень чи учениця на рівні 5-6-го і 7-9 класів.

Типова освітня програма для базової школи буде одна. Вона складатиметься з різних модельних програм, але заклад освіти матиме право подати і свою освітню програму на експертизу Державній службі якості освіти. Освітня програма, запропонована школою, може теж стати типовою, нею зможуть скористатися інші школи. Тобто вона має бути оприлюднена. Якщо вона оприлюднена, то автоматично стає доступною для впровадження не тільки цією школою.

Щоб завчасно проінформувати про можливості залучення для підготовки підручників, після того, як авторський колектив закінчить працювати над Стандартом базової школи, почне працювати над Стандартом старшої профільної. Це теж не однорічна робота.

ПРО ОПОРНІ ШКОЛИ

Опорна школа – це заклад освіти, до якого здійснюється довезення дітей, в якому навчаються щонайменше 200 дітей і який має свої філії. Ці філії можуть бути початковими школами, але всі вони утворюють один освітній округ.

Здебільшого, мережа опорних шкіл, була підв’язана під створення ОТГ і, розуміючи, скільки ще територіальних громад буде створено, ми можемо говорити, що 1200 опорних шкіл ще мають створити. Але є окремі випадки, коли ОТГ не має опорної, тому що в неї немає школи, що відповідає критеріям.

Для нас важливо, щоб опорна школа була не просто вивіскою, а була відповідність критеріям, щоб це була точка зростання якості освіти в ОТГ. Ми ж їх не створюємо, щоб просто створити. Ми створюємо, щоб діти здобували якісну освіту, намагаємося зробити там мотивувальне і безпечне освітнє середовище.

Працюємо ще й з учителями цих опорних шкіл, щоб збільшити їхню мотивацію до роботи. Була цілеспрямована підтримка уряду опорних шкіл – не тільки щоб привезти нове обладнання, а ще й навчити вчителів працювати з ним. Можливо, у 2020 році ми проведемо великий форум директорів опорних шкіл – вони мають на ньому поділитися досвідом. А нам важливо відслідкувати динаміку покращення якості освіти в таких школах. Має бути навіть дослідження.

ПРО СЕРТИФІКАЦІЇ

У нас збереглось бачення, що сертифікація в подальшому має замінити атестацію.

Після закінчення сертифікації 2019 року ми запросили до обговорення учителів, які її проходили, і експертів, які їх оцінювали, представників Державної служби якості освіти, Українського центру оцінювання якості освіти, моїх колег із МОН, які напрацьовували нормативну базу про сертифікацію. Тому в 2020 році ми змінили етапи сертифікації (перший – незалежне оцінювання, другий – самооцінювання, третій – оцінювання експертами роботи вчителя у школі).

Цього року педагогічні працівники, які пройшли сертифікацію, будуть залучені до експертизи вчителів. Нам важлива їхня думка. Безперечно, їх треба буде ще навчити, у цьому році це пріоритет для Державної служби якості освіти.

І в 2019 і в 2020 роках до сертифікацій залучаємо тільки педагогічних працівників початкової школи, тому що тільки для них є Державний професійний стандарт. Відповідно до нього, Український центр оцінювання якості освіти готував тестові завдання. І у 2020 році наше основне завдання – професійний стандарт вчителя базової школи і директора. Якщо нам це вдасться, то наступного року ми змінимо умови сертифікації.

Любомира Мандзій. Фото: пресслужба МОН

Ми розглядаємо можливість заміни атестації сертифікацією, коли будемо мати стандарти вчителя базової школи і директора. Вчителі, які зустрічались із нами, говорили, що це класна заміна. Ми працюємо над тим, щоб напрацювати інструменти сертифікації, які в подальшому дозволять це зробити. Але в законі “Про повну загальну середню освіту” цей процес передбачено як добровільний.

ПРО ОПЛАТУ ПРАЦІ ВЧИТЕЛІВ

Створена робоча група, яка працює над новою моделлю оплати праці педагогічних працівників. Оскільки це тільки початок роботи, я не можу зараз сказати, що це буде за модель. Ми маємо завдання від Кабміну напрацювати її до 1 квітня. Перед тим, як її затверджувати, проведемо громадське обговорення.

Я усвідомлюю, що робота педагогічних працівників має бути гідно оплачувана. Ба більше, до робочої групи залучені фахівці центрального комітету профспілки працівників освіти і науки. Вони є нашими соціальними партнерами, і нам важливо знайти порозуміння між усіма в робочій групі, щоб напрацювати справді дієву модель оплати праці.

Також нам важливо дотриматись норми закону “Про освіту” про збільшення оплати праці педагогічних працівників (у ньому йдеться, що з 2023 року зарплатня педагогів має збільшитись до рівня трьох мінімальних зарплат – ред.).

ПРО СУБВЕНЦІЇ

Цього року уряд підтримав школи. Є субвенції, які вже скеровані на області, для покращення матеріально-технічного стану шкіл. Серед них – субвенція на розвиток природничо-математичних дисциплін (801 мільйон гривень). Порядок уже погоджено з Кабміном, але школи мають проявити ініціативу і податися зі своїм проектом до обласної комісії. Обласні департаменти створять ці регіональні комісії, які і будуть відбирати школи. Потім проєкти буде погоджувати з МОН.

Є спеціальна субвенція на покращення умов навчання – тобто на забезпечення безпечного і здорового середовища. Ідеться про 400 мільйонів гривень на харчоблоки у школах. Школи теж подають свої проєкти на обласні комісії.

Також є субвенція, вона цього року невелика (44 мільйони гривень), на створення належних санітарно-побутових умов. Маємо закінчити з таким ганебним явищем як вбиральні на вулиці. Але тут я хочу наголосити на відповідальності органів місцевого самоврядування щодо використання цієї субвенції.

Ще одна субвенція – “Спроможна школа для кращих результатів” (3,5 мільярда гривень). На рівні областей теж будуть створені регіональні комісії, які будуть подавати до нас свої пропозиції. Ми виділили три критерії, за якими вони можуть подаватися: добудова шкіл-довгобудів, реконструкція і ремонт наявних шкіл і новий освітній простір. Ця субвенція передбачена насамперед для опорних і шкіл, в яких навчаються більше 400-450 учнів.

Не забуваємо і про те, що якщо створюються опорні школи і філії, то дітей треба довозити. Ще 600 мільйонів гривень у грудні 2019 року було скеровано на області для закупівлі автобусів для довезення учнів до опорних і великих шкіл.

Вікторія Топол, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – photographee.eu, Depositphotos

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber