Теми статті: батькам, вчителям, директорам, НУШ, освітнім управлінцям
6 Лютого 2023
4 942
0
“Всупереч поширеній у деяких колах думці, видимих загроз, що реформа НУШ зупиниться, я не спостерігав. Усі основні гравці, зокрема, топменеджмент МОН, не ставили реформу НУШ під сумнів на жодному з етапів. Певні сумніви були лише тоді, коли відбувалася зміна Уряду на перших порах, задовго до повномасштабного російського вторгнення. Але це було здебільшого занепокоєнням громадськості, аніж реальною загрозою”, – запевняє заступник директорки Команди підтримки реформ із питань Нової української школи Роман Шиян.
Редакція “Нової української школи” поговорила з Романом про те, що з реформою НУШ на рівні держави під час повномасштабного вторгнення, які виклики для організації навчання в 5 і 6 класах, що з підручниками та матеріальним забезпеченням і чи йде реформа за планом.
Далі – пряма мова.
Через війну, ми, на жаль, втратили освітню субвенцію на НУШ, а також кошти на підручники. Спільними зусиллями шукали ресурси в різних донорів, які могли б профінансувати цей процес.
Як відомо, видання підручників із математики для 5 класів профінансував фонд ЮНІСЕФ, а з української мови – Рада Європи (за посиланням можна почитати докладніше, – ред.). Проєкт “Навчаємось разом” виокремив кошти для видання підручників із природознавства. Тобто йдеться про те, щоби профінансувати видання принаймні частини підручників.
Звісно, погано, що це відбувається вже в другому семестрі навчання. Це жодним чином не сприяє реформі. Втім, оскільки підручник живе 5 років, то він своє ще відпрацює.
Попри все, наші колеги в ІМЗО оперативно домовлялися із видавцями про надання п’ятикласникам та учасникам пілотування в 6 класі навчальних матеріалів в електронному форматі. Це було не так просто. Адже за теперішніх обставин деякі видавці втратили можливості платити винагороду авторським колективам. Частина потужних гравців, як видавців, так і поліграфістів, розташовувалися в Харкові, але через вторгнення росії змушена була покинути місто.
У результаті, видавці надали можливість для учнів 5 класів і пілотних 6 класів використовувати їхні навчальні матеріали, які згодом стануть підручниками. Ці матеріали надаються школам в електронному вигляді. На жаль, для 6 класу навіть це відбувається із певним запізненням.
Видавці, м’яко кажучи, не дуже зацікавлені оприлюднювати ці матеріали безоплатно. Йдеться про доброчесність і побоювання, що її порушать. Зрештою, ці електронні підручники надають безпосередньо школам, що їх обрали.
Наприкінці минулого року ІМЗО спільно з Командою підтримки реформ, яку я представляю, провели серію вебінарів, на яких видавці та авторські колективи принаймні показали ширшому загалу матеріали, які надають 6 класам. Тепер про них відомо не лише тим, хто їх безпосередньо використовує, а й тим, хто відвідував ці вебінари або переглядав їх у записі.
До слова, “НУШ.Ресурсний центр” – це канал інформації про реформу НУШ, який свого часу був створений за підтримки проєкту “Навчаємось разом”, що фінансується урядом Фінляндії та ЄС. Ідея в тому, щоби був єдиний канал інформації, де зосереджено все, що стосується реформи.
Це – не новинний ресурс, а такий, який надає матеріали для НУШ, які можуть допомогти педагогам. У такий спосіб ми утримуємо таку рамку, щоби перебіг НУШ був відомий ширшій спільноті.
Адже, коли все було гармонійно, фінанси надходили вчасно, ми йшли в кроках реформи на випередження, переважно навчальні матеріали були відкритими. Й інші вчителі бачили все й думали: “От, є матеріали, з якими працюють пілотні вчителі, а згодом працюватимемо ми”. Це впливало на систему через відкритість.
На матеріально-технічну базу коштів немає. Фактично, освітньої субвенції, яку застосовували в початковій школі, і завдяки якій можна було оновлювати матеріально-технічно базу, нині немає.
Адже в пріоритеті – безпека, як-от оновлення укриттів, автобусних парків і відбудова ушкоджених будівель. На жаль, організувати нове освітнє середовище, як це було в початковій освіті, не вдасться.
Найближчим часом видавці мають подати на експертизу підручники для 6 класу. Здебільшого авторські колективи та видавці продовжили лінійку. Тож ті видавці, що підготували підручники для 5 класу, перейшли до роботи над підручниками для 6 класів.
Є винятки. Вони стосуються випадків, коли в пілоті були матеріали, але підручник, створений на основі цих матеріалів, не набрав достатньої кількості замовлень. Навіть в умовах відсутності коштів на державне замовлення, вибір таки здійснили на початку червня, щоби розуміти запит і шукати донорські кошти. Звісно, частина видавців, які працювали з підручниками для 5 класів, були фрустровані, що їх не обрали.
Водночас вдалося продовжити лінійку навіть для інтегрованого курсу з української мови та літератур, який обирали поодинокі вчителі. Нині авторський колектив працює із цим для 6 класу, хоча послідовників поки що мало. Але це відповідає всім світовим трендам, коли йдеться про єдиний інтегрований курс, а не кілька окремих.
Навесні вчителям і школам знову запропонують обрати серед авторів, курсів і підручників. Якщо минулого разу їм сподобався вибір, то вдруге, швидше за все, також обиратимуть цих авторів.
Сподіваюся, що це не відбуватиметься, як минулого року. Адже обрати в червні з великої кількості авторів було досить важко. Очевидно, на це знову доведеться шукати кошти. І поки незрозуміло, що видавці встигнуть зробити до початку нового навчального року. Сподіваюся, що буде краще, ніж із 5 класом, адже механізми запущені.
Щодо методичних рекомендацій – вони були опубліковані на початку навчального року і стосувалися окремо 6 пілотних класів, хоча були співзвучні із загальними рекомендаціями в частині НУШ. Загалом методичні рекомендації з’являються за графіком.
Звісно, ми розуміємо, що за цих обставин учителям потрібен ретельніший, докладніший і глибший супровід, бо в них немає внутрішнього ресурсу для творчості, попри те, що рекомендації дають змогу втілювати різноманітні ідеї.
Також важливими стають механізми виявлення і надолуження прогалин у контексті освітніх втрат, на що вчителі витрачають свої ресурси. Наприклад, канадський проєкт “SURGe” запропонував через платформу ВШО такий інструмент для учнів 5, 7 і 9 класів, який дає змогу вчителям, з’ясувати прогалини й запропонувати систему, як їх надолужити. Цей та подібні інструменти спонукатимуть до створення гнучких програм, аби не поспішати, а спершу з’ясовувати, чого діти змогли навчитися за таких обставин і розбудовувати їхні освітні траєкторії, відштовхуючись від досягнутого.
Ми не можемо відставати, адже кожен наступний рік має бути пілотним для шкіл, що розпочинають впровадження нового стандарту з річним випередженням. Ми й далі йдемо лінійно. І можемо скільки завгодно пересувати дедлайни, але 1 вересня почнеться наступний навчальний рік.
Зараз ми завершуємо роботу над Стандартом профільної середньої освіти. За планами МОН, це має бути зроблено впродовж 2023 року. Нині також розробляють програми для другого циклу базової освіти – 7–9 класів, який дуже важливо запустити, адже цей цикл – ключовий. Й у пілоті ми в нього якраз заходимо.
Важливо також здійснити підсумкове оцінювання за результатами першого циклу, щоби зрозуміти, де ми опинилися. І, спираючись на це, перейти на наступний цикл.
На жаль, тут не вдалося йти на випередження. До повномасштабного вторгнення була тенденція до випередження – і це було зручно. У 4 клас ми заходили так, що вже були готові підручники, забезпечена матеріально-технічна база, цільова субвенція.
Тепер ми знову працюємо “з коліс”. Наприклад, на 7–9 клас має бути програма на три роки. У пілот ми маємо зайти з 1 вересня. Тобто не пізніше квітня програми мають пройти експертизу. І на підставі цих програм можуть створюватися матеріали для 7 класу, які потім переростуть у підручники.
Попри все, є вагомі голоси у ВР і МОН про те, що навіть за цих обставин треба навпаки пришвидшити реформу. Хоча перехід до старшої профільної школи законом передбачено здійснити з 2027 року.
Я пофантазую, що якщо програми для 7–9 класів будуть вчасно укладені, то принаймні пілотні школи з осені 2023 року зможуть пробувати застосовувати цю програму загалом, тобто в 7, 8 і 9 класах одночасно.
Хоча б ідеї із цих нових програм можна застосувати, щоби на рівні власної академічної свободи модифікувати чинні програми. Їх, до речі, теж оновили на початку реформи, зокрема, там з’явився концепт “компетентнісного потенціалу”, запозичений із нових стандартів ще до їхнього затвердження.
Зрозуміло, що наші проєктні менеджери перебувають у різних обставинах. Війна торкнулася всіх. Втім, ми докладаємо всіх зусиль для підтримки освітнього процесу й за деякими напрямами наша команда стала працювати ще більш злагоджено, ніж раніше.
Нині ми навіть заповнюємо вакансії, які в нас були до 24 лютого. Наші партнери з розвитку від початку повномасштабного вторгнення дуже підтримали нашу команду й команди інших міністерств.
Наприкінці минулого року ми провели керівний комітет за участі міністерства й партнерів із розвитку. Ми визначали основні пріоритети роботи на рік і зараз йдемо за цим планом. За напрямком НУШ йдеться про пілот, зміст освіти, оцінювання.
Бракує ресурсів, які стало неможливо використовувати через вторгнення росії. З боку комітету й МОН були спроби повернути субвенцію безпосередньо на реформу. Але, наскільки я розумію, це не вдалося зробити. Зрештою, зараз є інші пріоритети, як-от безпека, яка робить цю реформу взагалі можливою. Інакше нічого не вдасться.
Звісно, бракує миру, щоби поступово повернутися до нормальної творчої праці. Нині все залежить від внутрішнього ресурсу вчителів і їхньої зацікавленості. Йдеться навіть не про поодиноких учителів, а про цілі вчительські спільноти, команди на рівні шкіл і громад – про наш “професійний капітал”.
Важливо звільнити ресурс учителів для цієї творчості. Академічна свобода потребує інструментів, аби цією свободою скористатися. І ці інструменти у вигляді освітніх та навчальних програм та засобів до їх модифікації, критеріїв оцінювання, а також нової хвилі онлайнових та змішаних курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників інтенсивно створюються.
Своєю чергою від держави потрібна політична воля на продовження реформи, щоби вона завжди була чіткою і відчутною. Коли з’явиться впевненість у завтрашньому дні й ресурси, ми все надолужимо.
Команда підтримки реформ (Reform Support Team – RST) Міністерства освіти й науки, яка працює із червня 2019 року, – це група українських фахівців, які не є державними службовцями. Команда підтримки реформ надає цільову підтримку Міністерству в розробці та реалізації пріоритетних реформ професійної (професійно-технічної) освіти, Нової Української Школи та Реформи Державного Управління. Робота Команди підтримки реформ на тимчасовій основі фінансується донорами в рамках проєкту “Українська Архітектура Реформ” (URA). Проєкт “Українська Архітектура Реформ” (URA) – це комплексна програма технічної допомоги, розроблена ЄБРР у партнерстві з Європейським Союзом для підтримки ключових реформ в Україні. Проєкт впроваджується за підтримки Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) та Багатостороннього Донорського Фонду Стабілізації та Сталого Розвитку України (Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, США та Європейський Союз, найбільший донор).
Марія Марковська (Булейко), спеціально для “Нової української школи”
Титульне фото: автор – Ischukigor, Depositphotos
Обговорення