Спільні цінності, перемоги і поїздка в Британію – вчителька про досвід роботи в eTwinning

“Нова українська школа” продовжує публікувати історії про українських вчителів, які успішно реалізовують проекти на платформі eTwinning (існує за підтримки ЄС в Україні) та запалються навчанням своїх учнів.

Перш ніж долучитися до eTwinning (за порадою колег), Тетяна Шипко кілька місяців вагалася. Ті ж колеги попереджали, що проектна діяльність на цій платформі забирає багато часу.

“Тепер я шкодую, що не приєдналася раніше. Бо це однозначно моє”, – зауважує Тетяна, яка вже 19-й рік викладає англійську в Більмацікій школі (Запорізька область). Проектну діяльність вона взяла собі за звичку одразу, але, каже, у межах школи їй останнім часом було вже тісно.

“А тут іноземні партнери – шикарно! Я така людина, що люблю щось нове пробувати”, – каже.

Фото надано Тетяною

Приєднавшись до eTwinning навесні 2016-го, уже восени школа Тетяни була лідером за кількістю реалізованих проектів. Тому що після Тетяни на платформі почали роботу ще троє колег.

Уже наступного року за свою активну роботу вчителька отримала можливість поїхати на триденний семінар у Великій Британії. Для цього їй потрібно було надіслати заявку на участь, описати в ній свої методи роботи, сильні та слабкі сторони.

А минулого року проекти, в яких брала участь Тетяна та її учні, отримали шість європейських відзнак якості. За ще один “Технології для підлітків” – вони отримали нагороду “Проект року в Україні”.

“У нас було шість команд. Ми розробляли електронний словник комп’ютерних термінів різними мовами. Малювали малюнки до слів, досліджували історії приладів, – пригадує Тетяна.

В іншому проекті “Коли говорять фото” діти складали історії з власних світлин. Ще було, що ми писали онлайн-казку з різними країнами. Малювали принцесу Європи і героїв, які будуть захищати культурну спадщину від злодія. Мораль була – навчитися цінувати минуле і зрозуміти, що тільки разом можна подолати і передати культурне надбання майбутнім поколінням”.

Фото надано Тетяною

Вчителька відзначає, що європейські проекти часто фокусуються на темах антибулінгу, толерантності і безпеки в інтернеті, що для неї теж важливо.

“Для мене головне не тільки знання, а й виховати дітей достойними громадянами. Участь у проектах eTwinning означає, що ми приймаємо європейські цінності, у нас спільне бачення майбутнього, до якого ми йдемо разом, і у нас є чому вчитись один у одного”, – пояснює.

Проектну діяльність для eTwinning учителька намагається інтегрувати в навчальний процес, інколи збирає дітей після уроків або ж дає завдання додому, але не в усіх вдома є інтернет. Також вчителька намагається бути на зв’язку з дітьми у Viber.

“Було б добре, якби в школах були уроки eTwinning. Це, на мою думку, необхідність нашого часу і реформ, які відбуваються в освіті. Як відомо, мета НУШ полягає в тому, щоб школа давала учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті, де вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами.

І це збігається з головною ідеєю проектів. Але в нас є ще навчальна програма, яку треба виконувати, і виходить, що це додаткове навантаження для вчителя, яке стає його хобі і яким він займається у вільний час”.

За час участі у програмі Тетяна навчилася користуватися багатьма онлайн-ресурсами: якщо раніше її максимумом була презентація, то зараз учителька знає, як зробити книгу онлайн, змонтувати відео і створити опитування.

Фото надано Тетяною

Вчителям радить обирати проекти уважно: читати форум, дивитися відсоток успішності команд-учасниць і шукати відповідальних партнерів. Ідеальна кількість команд, на думку Тетяни, – від 5 до 10, бо чим більше учасників, тим важче координувати роботу і співпрацювати.

Самостійно Тетяна поки створювала один проект, але називає його не надто вдалим. “Саме через невідповідальних партнерів”, – зауважує.

Загалом до проектів Тетяна завжди прагне заохотити більше дітей: “Намагаюсь мотивувати їх, адже вчитель завжди повинен бути вогником для своїх учнів: запропонувати і пояснити, навіщо це треба робити і тим самим запалити бажання реалізувати це якнайкраще. Хочу, щоб мої учні були успішними і роблю все, щоб так і було. Вони повинні бути готовими до життя після закінчення школи”.

Надія Швадчак, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – prometeus, Depositphotos