Теми статті: батькам, вчителям, громадянська освіта, директорам, освітнім управлінцям, старша школа, учням
14 Квітня 2023
4 365
0
Коли ідея переростає в проєкт, людина починає шукати ресурси для його реалізації. Навіть дорослому буває складно це зробити й тоді мрія так і залишається нездійсненною. У підлітків же креативних ідей значно більше, але мало хто з дорослих, які мають чи розпоряджаються потрібним ресурсом, готові повірити й довіритися молоді.
Іванна Куртик, фінансова директорка Української академії лідерства, розповідає про те, як кожен із нас (а насамперед – молоді та натхненні) може віднайти ресурси на реалізацію практично будь-якої ідеї, якщо вона є корисною для суспільства.
Далі – пряма мова.
Перед тим, як починати шукати ресурс, важливо розібратися, яка ідея виникла – підприємницька чи соціальна.
Ресурси для реалізації ідеї варто шукати орієнтуючись на масштаб задачі. Насправді в цьому випадку підприємницький формат є навіть простішим, зрозумілішим, більш класичним. Така ідея, швидше за все, уже колись десь була. Молода людина дізнається про неї й відчуває, що ідея їй близька. Наприклад, випускники Української академії лідерства колись робили торбинки з банерів, які вже відслужили свою основну функцію. Ця ідея лежить на межі підприємницького й соціального. Випускникам потрібні були інвестиції, приміщення, обладнання тощо. Але сама ідея мала вищу мету, ніж просто заробляння коштів.
В Академії тішаться, коли з’являються саме такі багатовимірні ідеї, хоча й заохочують мислити категоріями підприємництва. У будь-якому випадку на реалізацію проєкту потрібен капітал, матеріальні ресурси, час, зусилля, праця. Де їх брати?
Найпростіший та найдоступніший для молодих людей спосіб – залучати інвесторами друзів, рідних, близьких, батьків. Це класичний підхід, яким часто йдуть і юні бізнесмени, і дорослі підприємці. З одного боку, це найкоротший шлях, але з іншого, він загрожує зіпсованими стосунками з близькими людьми, якщо щось піде не за планом.
Другий варіант – заробити кошти самостійно якимось іншим способом. І це не настільки складно, як здається на перший погляд. Наприклад, один хлопчик почав робити прості цукерки із цукру та продавати їх на вулиці, щоби заробити на перший внесок у свою мрію.
Можна знайти й простіший спосіб: допомогти сусіду по господарству, помити машину тощо. Або заощадити кишенькові кошти, які часто в підлітковому віці діти отримують від батьків. А ще ж є і грошові подарунки від родичів та друзів на свята! У такий спосіб упродовж певного часу можна поступово накопичити стартовий капітал для інвестицій у свій проєкт.
Сьогодні також популярним є краудфандінг (з англ. crowd – натовп) – залучення коштів від певного кола осіб. Для цього існують спеціальні платформи, які дозволяють залучати фінансування під різні задачі від зацікавлених людей, сформувавши запит та описавши свій проєкт. Такі платформи часто передбачають навіть прототипи конкретного продукту фінансування, передзамовлення тощо. Ці спеціально створені сервіси дозволяють віднаходити ресурс навіть на міжнародному рівні.
Наприклад, є така доволі відома компанія, яка виготовляє та продає креативні іграшки з фанери. Так от вони свій перший мільйон на організацію виробництва залучили якраз із допомогою подібної платформи. А Академія, до речі, працює зі своїми випускниками на основі передзамовлення. Випускники створили невелике підприємство з виготовлення брендованого одягу. Спершу ми оплачуємо потрібні нам речі, а вони за ці кошти їх виготовляють.
Чимало волонтерських громадських організацій та окремих волонтерів йдуть шляхом краудфандингу для залучення фінансування. Тобто ці платформи дозволяють знаходити кошти не лише під бізнес-ідею, але й у випадку соціально значущих проєктів.
Соціальні проєкти – ті, які мають значення для громади, суспільства в цілому або для конкретної особи чи групи осіб. А буває, що й не лише осіб, адже, наприклад, допомога бездомним тваринам – соціальний проєкт, від якого безпосередню користь отримують не люди.
Важливо розуміти, що для розв’язання соціальних проблем надзвичайно важливим є об’єднати однодумців – тих, кому проблема болить. Це й буде ваш початковий ресурс – люди, які готові вкладати свої зусилля і час для роботи над проєктом. Залучивши таких людей, ми почнемо використовувати їхні можливості (у тому числі й професійні). Так званий “соціальний капітал”, який, начебто, може не мати конкретного фінансового вираження (хтось надасть приміщення; хтось допоможе з юридичною консультацією; хтось підкаже, як позиціювати продукт у медіа), але насправді все це – важливі послуги, які мають свою вартість. І на старті варто використовувати такі можливості.
Одна з рекомендацій щодо цього – розповідайте всім про свою ідею, діліться нею з максимальною кількістю людей, щоби зібрати від них зворотний зв’язок, познайомитися з потенційними інвесторами, стати клієнтами. Люди, які розповідають про свою ідею, мають набагато більше шансів залучити однодумців чи потрібний ресурс.
Якщо ж говорити про конкретні фінансові можливості, то існує чимало грантів, мінігрантів на реалізацію соціальних і волонтерських ініціатив. Натрапити на них випадково – непросто (реклами на білборді, швидше за все, ви не побачите), але знайти – можливо. Для цього варто долучитися до спільнот чи об’єднань, наприклад, у соціальних мережах. Таких спільнот існує безліч. Так, нещодавно Українська академія лідерства у своїй спільноті, куди входять студенти та випускники закладу, проводила конкурс мінігрантів для фінансування невеликих проєктів. Розмір такого гранту сягав 500 євро, але підліткам для реалізації своєї ідеї такої суми може бути цілком достатньо.
Знайти таку спільноту можна розповідаючи про свою ідею, запитуючи, шукаючи в Google за ключовими словами ідеї, яку ви берете за основу, або організацій, які займаються схожими проєктами, але вже досягли певного успіху.
Насправді для сучасної молоді – це елементарні речі. Хто з підлітків не має акаунту в Instagram чи Telegram? Вони напевно так само є й учасниками певних спільнот, тобто, як мінімум, одну-дві точки дотику вже мають. А далі все розвивається за принципом ланцюжка – одне за одним.
Можливості з’являються і зникають. Немає таких можливостей, які б були постійними, увесь час би працювали. Наприклад, конкурс мінігрантів від Академії тривав усього 2–3 тижні, але через пів року - рік він буде повторюватися.
“Дія.Бізнес” пропонує фінансування на старт свого бізнесу. Можливо, підлітку в 14 років цей інструмент буде недоступним, але якщо молода людина вже повнолітня, то чому б і ні?
Йдеться про те, що можливості завжди довкола нас, варто лише набратися сміливості й рішучості.
Далі – свою мрію потрібно обов’язково описати, а в ідеалі ще й порахувати. Адже для того, щоб залучати ресурс, треба мати розуміння, скільки цього ресурсу потрібно. Часто буває, що люди й раді б допомогти, але навіть сам автор не розуміє, де і скільки цієї допомоги потребує. Отже, опишіть проєкт: скільки потрібно коштів, ресурсу, часу. Який вплив на людину, суспільство тощо буде мати реалізація ідеї (можливо, залучення ресурсів того не вартуватиме?)
Це правда, що часто мрії молоді не доходять до тих людей чи компаній, де закумульований ресурс. Потрібно багато натхнення, запалу, наполегливості, щоб мрію “підсвітити”, щоби в неї захотіли проінвестувати, щоби її підтримали. Нині, навіть у ці складні часи, і в Україні, й у світі існує дуже багато ресурсів та чимало грошей, але бракує яскравих ідей, енергії, запалу для їхнього втілення. І тому, коли в наших підлітків є така ідея, від якої в нього або в неї горять очі, вони точно знайдуть шляхи для її реалізації.
Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”
Усі фото: Українська академія лідерства
Обговорення