Теми статті: батькам, директорам, дошкільна освіта, освітнім управлінцям
25 Січня 2024
2 775
0
Робота дитячих садочків на принципах демократії дає змогу забезпечити гнучкі підходи до виховання і визнає право кожної дитини на свободу, власну думку, розвиток здібностей та індивідуальність.
Однак і досі не всі працівники дошкілля розуміють деякі цінності демократії. Наприклад, вони протиставляють свободу та дисципліну, опираються різноманіттю, недостатньо розвивають цінності партнерства й участі дітей та не завжди дають їм право вибору.
Про це свідчать дані дослідження “Демократизація дошкільної освіти України”. У ньому визначені основні виклики та проблеми української дошкільної освіти в контексті демократизації.
У матеріалі “Нова українська школа” публікує найцікавіші результати зі звіту дослідження. Зокрема, ви дізнаєтеся про таке:
У закладах дошкільної освіти (далі – ЗДО) діти отримують перший досвід соціалізації та вчаться взаємодіяти з однолітками. На цьому етапі закладаються навички життя в демократичному суспільстві. Саме тому важливо, аби діти готувалися жити в середовищі, де можна ставити питання, зокрема “чому, як і для чого”, та вільно висловлювати свої думки, йдеться в дослідженні “Демократизація дошкільної освіти України”.
За допомогою навіть таких простих запитань, як “Чому ти обрав/ла саме цю іграшку?” або “Наскільки тобі подобається ця гра?” можна вчити дітей робити вибір та пояснювати його.
Саме демократія, починаючи з дошкілля, дає кожному учаснику право на справедливе ставлення та рівний доступ для повноцінної участі у всіх аспектах життя незалежно від соціального статусу, етнічного походження, місця проживання чи інших чинників.
Крім цього, демократичні підходи в роботі дитсадків:
Саме ці демократичні цінності, а також рівність, участь, повага до різноманіття, партнерство, врахування інтересів і потреб дітей, повага й захист прав червоною лінією проходять через усі складові демократичного садочка.
Водночас створення демократичного середовища для взаємодії з дітьми — один із найскладніших викликів сучасної освіти, у тому числі й дошкільної.
Тому, щоби проаналізувати поточний стан дошкільної освіти в контексті демократії, у березні-червні 2023 року вперше провели дослідження “Демократизація дошкільної освіти України”, яке охопило всі області (крім територій, окупованих росією до 24 лютого 2022 року).
З повним текстом можна ознайомитися тут.
Дослідження провели Європейський центр імені Вергеланда (Норвегія) спільно з Всеукраїнським фондом “Крок за кроком” та громадською організацією Дослідницьке бюро “Соціологіст” у межах Програми підтримки освітніх реформ в Україні “Демократична школа” за фінансової підтримки МЗС Норвегії та в партнерстві з МОН України.
“Ми хотіли зʼясувати, наскільки вихователі використовують форми й методи роботи, які допомагають дітям здобути навички життя в демократичному суспільстві, чи дозволяють вільно висловлюватися, аргументувати свій вибір, як загалом створюють середовище, де діти можуть відстоювати свою позицію тощо.
Адже часом вихователі відчувають себе головними в групі. Та насправді головними є діти”, – кажуть організатори дослідження.
Серед інших цілей:
“До цього часу в Україні не проводили схожу діагностику демократизації освіти та ще й у дошкіллі. Загалом нам вдалося зібрати великий масив даних на основі думок та поглядів понад 9 000 учасників.
Серед них – керівники (директори) ЗДО, вихователі-методисти, вихователі та їхні помічники, фахівці ЦПРПП [центри професійного розвитку педагогічних працівників] / методичних кабінетів, науково-педагогічні та педагогічні працівники ОІППО [обласні інститути післядипломної педагогічної освіти]”, – зазначила Тетяна Зуб, соціологиня.
За її словами, саму демократизацію дошкільної освіти досліджували через такі частини:
Під час дослідження учасники (як у фокус-групових дискусіях, так і в глибинних інтервʼю) висловлювали своє розуміння демократії, ставлення до демократичних принципів та цінностей, а також наводили приклади їхньої реалізації в дитячих садочках.
Загалом, на їхню думку, усі демократичні цінності є важливими.
Однак найбільше зауважень учасники дослідження мали до цінності “свобода”. В інтервʼю вони протиставляли “свободу” та “дисципліну”.
Під час обговорення цінностей “партнерства” та “участі” керівники звертали увагу на те, що вони наразі недостатньо розвинені в дошкіллі. Серед причин називали складнощі, які виникають у взаємодії з батьками.
“З одного боку, вихователі та керівники вважають, що батьки більшою мірою проявляють себе не як партнери, а як “споживачі послуг”, а з іншого – спостерігається недостатня готовність педагогів створювати сприятливе комунікативне середовище, де батьки будуть проактивними та рівними учасниками освітнього процесу”, – йдеться в дослідженні.
Щодо цінності “повага до різноманіття” учасники дослідження зазначали, що все ж деякі педагоги не готові її прийняти (це стосується як дітей з особливими освітніми потребами (ООП), так і загалом дітей, які проявляють “інакшість”).
Згідно з дослідженням, навіть на рівні використання виваженої термінології щодо ООП або інклюзії спостерігається непідготовленість, невпевненість, незнання коректних формулювань.
Наразі є очевидним запит на підвищення кваліфікації педагогів як щодо теорії, так і безпосередньо практики роботи з прийняття етнічного, релігійного, соціального різноманіття та гендерної рівності.
Також, щоби покращити розуміння цієї цінності в ЗДО, у дослідженні рекомендують проводити з учасниками освітнього процесу розмови про різноманітність, а також забезпечити групи матеріалами (іграшки, книжки, візуальне оформлення), що презентують цю різноманітність.
Крім цього, через значну кількість дітей у групах цінність “врахування інтересів і потреб” реалізується в ЗДО неповною мірою. Тому автори дослідження радять наповнювати освітні осередки групи та облаштовувати дитячі майданчики відповідно до інтересів дітей, пропонувати групові та індивідуальні активності, де діти самостійно можуть вибирати теми, завдання або проєкти.
Під час дослідження автори оцінили рівень демократизації ЗДО. Для цього в опитуванні використовували 12 індикаторів-запитань, кожне з яких вимірювалося 5-бальною шкалою, де 5 — це повна згода, а 1 — повна незгода. Загалом індекс демократизації ЗДО для всіх опитаних складає 4.3 — це досить високий показник процесу демократизації.
Більшість респондентів погоджувалася, що персонал із задоволенням спілкується з дітьми, заклади протидіють дискримінації й булінгу, конфлікти вирішуються переважно шляхом діалогу, учасники освітнього процесу взаємодіють на засадах партнерства тощо.
Та є і проблемні питання, які пов’язують з інертністю батьків дітей, а також із певними обмеженнями в можливості впливати на ухвалення рішень у закладі всіма учасниками освітнього процесу.
Проте, варто зауважити, що відповіді учасників стосуються саме тих ЗДО, у яких вони працюють, і не є оцінкою стану демократизації ЗДО в Україні вцілому.
Як зазначали педагоги ЗДО під час опитування, освітній процес має ґрунтуватися передусім на повазі до всіх учасників освітнього процесу, особистісному розвитку та партнерстві між усіма учасниками.
Також учасники фокус-групових дискусій та глибинних інтервʼю назвали основні ознаки, які притаманні демократичним закладам:
Водночас учасники виокремили й певні бар’єри для впровадження демократичних цінностей у ЗДО:
Зокрема, процес демократизації ЗДО та темпи його розвитку залежать від
Крім цього, вихователі та їхні помічники зазначали, що наразі кількість дітей у групі в деяких ЗДО сягає понад 30 осіб, що суперечить нормам ст. 14 Закону України “Про дошкільну освіту“. Тож виникає потреба у відкритті додаткових вікових груп, збільшення штатного розпису та відповідного фінансування.
Керівники та вихователі-методисти наголошували й на необхідності створення укриттів із можливістю організації денного сну для дітей.
Потребують садочки й створення умов для дітей з ООП. Наприклад, фахівці ОІППО та ЦПРПП зауважували, що необхідно проводити додаткову роботу з вихователями й батьками. Адже вихователі не завжди мають необхідні навички та знання, для багатьох це новий виклик у їхній професійній діяльності, батьки всіх дітей також потребують підтримки для кращого розуміння інклюзії.
“Деякі вихователі вважають, що дітям з ООП краще перебувати в спеціальних закладах освіти, оскільки не всі педагоги мають необхідну фахову підготовку, а профільних фахівців не вистачає”, – йдеться в дослідженні.
Також, на думку керівників та вихователів-методистів, для забезпечення інклюзивності закладам у достатній кількості потрібні психологи, дефектологи, реабілітологи, логопеди.
Спостерігається і недостатнє розуміння педагогами сутності демократичних цінностей та інструментів їхнього впровадження. А найскладніше сприйняти демократичні цінності педагогам, які здобували освіту за часів СРСР.
Серед напрямів методичної підтримки, на які є запит:
Водночас ще однією проблемою є неготовність деяких освітян до сприйняття та запровадження демократичних цінностей. Фахівці ОІППО та ЦПРПП зазначали, що в багатьох дитсадках залишається авторитарний стиль керівництва. Особливо проблема є актуальною для закладів дошкілля, розташованих у невеликих населених пунктах. Це свідчить про важливість розробки нових курсів з демократизації ЗДО і запровадження їх через систему ОІППО.
Більшість респондентів зазначала, що діти в садочках усе ж мають можливість за потреби звернутися по допомогу, висловлювати власні думки й почуття, вільно вести діалог із дорослими. До дітей у ЗДО ставляться як до особистостей, без упереджень і проявів дискримінації.
Загалом інтегральна оцінка демократизації освітнього процесу становить – 4.69.
Більшість рішень із повсякденних питань життя ЗДО (на кшталт закупівлі навчальних матеріалів, ремонту, харчування, організації свят тощо) ухвалюють керівники. Значною мірою на такі рішення впливають вихователі, помічники вихователів, інший педагогічний персонал і батьки дітей.
Порівняно рідше до рішень залучають місцеві громади та партнерів закладу. Найменше залучені до обговорень самі діти – у 41 % ЗДО вони взагалі вилучені з процесу розвʼязання повсякденних питань свого життя у дитсадках.
Водночас діти, на думку учасників дослідження, так само мають стати повноправними учасниками процесу, яких поважають незалежно від віку, релігійних поглядів, етнічної належності та інших характеристик.
Якщо говорити про можливості підвищення кваліфікації у сфері демократизації ЗДО, то учасники дослідження вказували на недостатність методичного матеріалу та інформації загалом із цієї теми. Найчастіше можна побачити інформацію про педагогічне партнерство, інклюзивну освіту, формування громадянських компетентностей, протидію булінгу в ЗДО.
Але окремих матеріалів з організації освітнього процесу на тему демократизації ЗДО, або розкриття теми впровадження демократичних цінностей в освітній процес дошкільної освіти немає. На курсах підвищення кваліфікації в ОІППО наразі також відсутні курси, теми щодо демократизації ЗДО (є лише окремі компоненти, наприклад, розвиток соціально-громадянської компетентності в дітей).
Натомість вихователі на курсах підвищення кваліфікації хотіли би більше дізнаватися про таке:
Водночас мотивацією для підвищення кваліфікації в педагогічних працівників є, з одного боку, бажання дізнатися щось нове й бути більш ефективними, а з іншого — можливість підвищити оплату своєї праці, наприклад, шляхом отримання відповідної кваліфікаційної категорії, різних систем доплат і надбавок.
Демотивує педагогів те, що частина курсів підвищення кваліфікації для вихователів є платними. Відповідно, дехто не має фінансової змоги їх проходити. Також демотивуючим фактором у деяких випадках є “однотипність” курсів, значна кількість теорії та нестача практико-орієнтованих завдань.
Загалом учасники дискусій та інтервʼю сприймають організацію управлінських процесів у своїх ЗДО як такі, що засновані на демократичних засадах. Однак усе ж вони зазначили й декілька проблемних моментів.
А ще в закладах не проводять моніторинг дій щодо з’ясування рівня демократизації ЗДО, а також відсутні інструменти для його впровадження.
За оцінками більшості учасників дослідження, ЗДО в Україні значною мірою характеризуються як демократичні.
Дослідження засвідчило, що стан дошкільної освіти в Україні потребує вдосконалення в контексті запровадження демократичних принципів у ЗДО та розвитку демократичних цінностей у всіх учасників освітнього процесу.
Зважаючи на отримані результати, фахівці запропонували низку рекомендацій для подальшого формування освітньої політики щодо демократизації української дошкільної освіти:
Ірина Троян, “Нова українська школа”
Титульне фото: НУШ
Публікація підготовлена за сприяння Програми підтримки освітніх реформ в Україні “Демократична школа”, що реалізується Європейським центром ім. Вергеланда та Міністерством освіти й науки України в партнерстві з Благодійною організацією “Центр освітніх ініціатив” та Всеукраїнським фондом “Крок за кроком” і фінансується Міністерством закордонних справ Норвегії.
Обговорення