Своя берлога. Як учні розвивають школу в Краматорську

Вчителям вхід заборонено. У Краматорській школі №9 є спеціальна кімната, в якій господарюють виключно діти. Вони самі обрали дизайн, самі ж встановили правила перебування і дозвілля. І саме цей проект чимало школярів називають найуспішнішим.

А ще саме ця школа погодилася на експеримент у межах проекту щодо впровадження Меморандуму співпраці. Журналістка “Нової української школи” дізнавалася, що змінилося, відколи учні, вчителі і батьки почали домовлятися про нові правила співіснування.

БІР-БЕРЛОГА

Ідею мати власний простір, де головними були б вони самі, запропонували старшокласники. Директор погодився. В’ячеслав Гіпич розповідає, що коли поклеїли шпалери, поставили старі парти зі стільцями і прикріпили дошку, діти, побачивши це, сказали: “Та це ж ще один клас!” – і все переробили. Самі шукали спонсорів, самі вигадували дизайн.

Цьогорічний випускник Єгор Кучерук каже, що Бір-Берлога – єдиний шкільний проект, який вдалося реалізувати. “Під час запуску цього проекту вчителів не було ЗОВСІМ, а від того – не було й проблем”.

“Настільні ігри, чай на перервах, кіно ввечері, музичні івенти тощо. Звісно, час від часу виникали труднощі – куріння, непристойна поведінка, сміття. Так у дітей з’явилися правила. Час від часу в список додають нові пункти. Кожна нова проблема обговорювалася та вирішувалася. Для мене педагогіка – це аж ніяк не результат, це процес!”, – наголошує пан В’ячеслав.

Фото: Зоя Звиняцьківська

Учні 9-11 класів можуть приходити до своєї Бір-Берлоги і у вихідні чи на канікулах. Спілкуються, грають у Мафію, дивляться фільми, слухають музику.

Директор каже: йому цікаво працювати в школі, тому що тут не існує жодного дня, схожого на попередній. “Немає двох однакових уроків, чи двох ідентичних нарад. Кожен день, кожна година – це щось нове. Мені подобається працювати в середовищі інтелектуалів. Подобається спостерігати, як змінюються діти”.

Однак Єгор не надто оптимістичний щодо подальшого партнерства школярів із вчителями. “Адміністрація відкрита для пропозицій, але діалог не налагоджений вдало і тому знизу майже відсутні зсуви. Табличка “Директор” і досі лякає”.

АКТИВНА ШКОЛА

Благодійні ярмарки вже стали традиційними у школі. Кошти з останнього, де продавалися речі, змайстровані дітьми власноруч, пішли на допомогу хворій людині. Напередодні старшокласники проводили опитування – кому допомогти. До швейної справи школярі старших класів звичні. У стінах закладу діє шкільне підприємство з переробки текстилю – Вакуваті. Діти шиють екоторби та рюкзаки з вживаних речей.

Взимку учні долучилися до Всеукраїнського арт-марафону #МояДитячаМрія – малювали мультяшних героїв на шкільних стінах та зображували свої мрії на папері. Інтерактивний семінар “Майбутнє не настає ніколи” для учнів 5-х і 9-х класів провів лектор з Освітньої техно-лабораторії.

Тренінги відвідують не лише діти. Залучають до спілкування і опанування новими знаннями батьків і вчителів. Вчителька англійської мови і класна керівниця 9-Б Олена Зінченко для своїх колег провела тренінг “Розвиток емоційного інтелекту в НУШ”. Восени на батьківських зборах батьки долучились до проекту “Happy Ukraine”. Вчилися знати, вміти, робити і бути – визначати свій емоційний портрет.

А на початку навчального року пані Олена провела тренінг на визначення емоційного портрету і пошуку цінностей для учнів свого класу. “Спочатку тема здалася легкою дітям. Та коли постало завдання визначити всього три найголовніші цінності, вони почали дискутувати. Зрештою, зійшлися на тому, що СВОБОДУ, ЖИТТЯ і МИР ми цінуємо найбільше”.

І Олена, і В’ячееслав беруть участь у “Школі емпатії“. Це міжнародний проект, розрахований на вчителів, директорів шкіл і психологів. Мета – допомогти у відновленні внутрішнього ресурсу, дати інструменти профілактики вигорання, розвивати навички емоційної компетентності і медіації конфліктів.

У межах проекту спочатку шість дітей і два вчителя з Литви приїхали до Краматорська. “Знайомилися з нашою системою освіти, з життям підлітків, з тим, як вони проводять вільний час. Литовські гості відвідували наші уроки, спілкувалися з учнями нашої школи. Жили в родинах учнів і вчителів. У мене жила дівчинка з Литви”, – розповідає пані Олена.

А через тиждень шість учителів та десять учнів краматорської школи поїхали в Литву в місто Паневежис. Найбільше вражень від шкільного басейну – плавати дітей вчать з 1 класу, на всіх вистачає фенів, а такі просторі душові кімнати, як жартували краматорці, є хіба що у їхньому виконкомі. Звернули увагу на методики викладання англійської мови в Литві – їхні старшокласники на досить високому рівні можуть спілкуватися англійською.

В їдальні литовські діти самі можуть вибирати, що їм їсти. З цього року в школах міста готують виключно корисну їжу і намагаються додавати менше солі. Дітям це не сподобалося, але ми навіть не помітили цього”.

Олена Зінченко зізнається: їй цікаво працювати саме з підлітками. “Мабуть, через те, що я сама ще не подорослішала душею, то завжди знаходжу спільну мову з дітьми. Люблю отримувати новий досвід. Люблю дітей і зазвичай відстоюю їхні інтереси”.

ШКІЛЬНІ ПРАВИЛА

“Моєю особистою проблемою було спілкування з батьками. Я не відчував підтримки з їхнього боку, не бачив їх союзниками”, – каже директор школи.

Ситуація почала змінюватися взимку. Школа брала участь у проекті з педагогіки партнерства, який реалізовувала ГО “Смарт освіта”. З’ясувалося, що батьки теж вважали, що їхніх потуг до покращення ніхто не чує і не бачить. А їм теж важливо знати, що їхня думка почута. Та й гуртом можна більшого домогтися.

Фото: Зоя Звиняцьківська

Щоб налагодити нову систему комунікації, пан В’ячеслав веде сторінку у Facebook. “Ми висвітлюємо наше внутрішнє життя, відкриті до запитань і коментарів. У мене навіть є мрія, щоб майже всі двері в школі були прозорими. Не тому, що директору так буде зручніше контролювати підлеглих (сміється), а тому що нам немає чого приховувати”.

Даша Молокоєдова, яка цього року закінчила 11 клас, каже, що помітною активність у школі стала нещодавно. Учнів поволі розтормошили. Однак не завжди шкільна спільнота сприймає нові ідеї з ентузіазмом.

Ось так учні і вчителі відповідають на запитання, якою, на вашу думку, має бути атмосфера у школі:

Єгор Кучерук, випускник-2019: Шкільна атмосфера має бути максимально “нешкільною”: більш дружньою, вільною, комфортною. Усі мають брати в цьому участь. Освіта – діло взаємне. Не можна одвічно перекладати відповідальність: з батьків – на школу, зі школи – на учнів і так далі, бо скільки років вже пройшло, а наші школи все ще відстають. Батьки мають допомагати фінансами, школярі - ідеями, голосами, ДІЯЛЬНІСТЮ, вчителі – підтримкою, менторством”.

Даша Молокоєдова, випускниця-2019: “У школі має бути комфортно – щоб поважали одне одного, щоб не було зневаги. Гадаю, щоб у школі було добре – потрібно, щоб школи не було”.

Олена Зінченко, класний керівник 9 класу: “Я мрію про щасливе шкільне середовище, куди дитина йде не тому, що так має бути, а щоб отримати нові знання, вміти їх використовувати, спілкуватися з однокласниками, ділитися думками, брати участь у проектах не тому, що вчителька так сказала, а тому – що це цікаво. Лише без примусу дитина познає світ і навчається.

Вчителі мають розуміти потреби дитини і заохочувати їх до самопізнання і навчання. Вони мають вміти “стати дитиною” і розуміти вчинки дітей, аналізувати і мати змогу допомогти дитині в навчанні або психологічно. Діти звертаються до вчителів просто за підтримкою, але часто натикаються на “стіну”.

Батьки не повинні вимагати гарних оцінок від дитини, а підтримувати. Головне – це повага”.

В’ячеслав Гіпич, директор школи: “Під час останнього тижня навчального року я сказав доньці, що вона може не ходити у школу, а зосередитися на інших справах. Проте вона відповіла, що ці дні – найкращі моменти за весь навчальний рік. І таку думку я чув не тільки від неї. Почуття розкутості, можливість вільно спілкуватись з однолітками, відсутність тягаря оцінок, можливість рухатись під час занять – ось, що їм подобається”.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Цей матеріал представлений ГО “Смарт освіта” в рамках проекту “Програма сприяння громадській активності “Долучайся!“, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерiв i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Титульне фото надано школярами

Матеріали за темою

Обговорення