Цитати Оксена Лісового про освіту, науку та війну: добірка НУШ

Сьогодні “Нова українська школа” вже розповідала факти із життя ймовірного очільника МОН Оксена Лісового. У статті також є цитати про Оксена від його колег із “Малої академії наук” та коментарі про призначення від освітніх стейкхолдерів.

А в цьому матеріалі ми зібрали влучні цитати Оксена Лісового про патріотизм та війну, про освіту й цінності.

Цитати про війну

• “24 лютого 2022 я дивився на те, як мої діти готують коктейлі для непрошених гостей і тихо ковтав сльози. Бо з коктейлем проти броні – 90 % смерть. Цей рік дуже змінив нас. Моя родина, мої бойові побратими, моя країна більше не буде боятися. Нікого. Ніколи. Ніхто не забере в нас право обирати свій шлях. Наші цінності, як завжди в наших серцях, але тепер на наших руках сформувалися досить специфічні мозолі”.

• “Участь у війні проти імперії, не по своїй волі, я почав брати за тиждень до свого народження. Саме тоді КДБ заарештувало мого батька.… За свою інтелектуальну діяльність він отримав загалом 11 років тюрем і заслань у Сибір. Відповідно я ріс в атмосфері війни у формі інтелектуального спротиву імперському суїцидальному абсурду”.

• “… на цій лінії зіткнення добра і зла ви бачите, як разюче відрізняються ці дві системи цінностей: одна руйнує, інша – створює. Тому кожен раз, коли ви бачите атаку на свої цінності, якщо навіть ця атака не стосується вас особисто, сприймайте це як щось особисте, тому що ваша свобода, ваша гідність, ваша можливість для творчості – це ті фундаментальні передумови, які необхідні для збереження цього світу. Нашого світу. Світу добра”.
• “… перемогою я вважатиму формування суспільства, де домінують інтелектуальні, високоморальні й дієві люди, а соціальні конструкції, які вони будують, будуть стійкими й до зовнішніх випробувань, і до внутрішньої моральної корозії. От тоді переможемо, заспокоїмось і вип’ємо за всіх живих та полеглих”.

• “З першого дня війни я вичерпую власні ресурси на спільні справи і в мене з’явилася тривога, що довго так не потягнеш, але люди… Вони неймовірні. Дуже гостро відчуваєш вдячність, коли твоє життя залежить від дрібниць. І про кожну з них я сподіваюсь розповісти. І хоча зараз я не прошу допомоги, є люди які самі знаходять мене і пропонують її”.

• “Зло боягузливе. Воно боїться правди. Боїться сміливих і чесних. Боїться готових відстоювати свої цінності будь-якою ціною. Тому наше “ніколи знову” – це внутрішня заборона собі самому бути байдужим, роз’єднаним, пасивним, сприймати атаку на цінності будь-де на цій планеті, як щось, що не несе загрози тобі особисто. Бо рано чи пізно, вкорінившись деінде, в іншій країні чи людині, зло прийде по тебе або твоїх дітей і вкине тебе у свою пекельну топку”.

• “А я песика врятував із Долини. Господарі забули, чи загубили. […] Хтозна-скільки він не їв і не пив. Вода для тварин, що лишилися в селі, – найбільша проблема в спеку, коли довго немає дощів. Та і для людей. Два літри на день, копаючи окопи під безперервним обстрілом, – мало. А ще песику треба налить. Я його розкопав під уламками меблів, де він ховався в тумбочці й конвульсивно перебирав лапами. Наш боєць Петро забрав його ночувати у свій окоп, а на наступний день ми вивезли його з нуля в коробці з-під сухпайка на бронемашині”.
• “Я завжди усвідомлював, що настане час захищати нашу землю від російських загарбників, і з плином часу лише зміцнювався в цій думці. Після перемоги планую продовжити боротися на освітній передовій. Відпочинок навряд зможу собі дозволити – надто багато планів маємо з командою Малої академії наук. По-перше, продовжимо розвивати вже створені проєкти. По-друге, плідна робота з напрямом міжнародної співпраці. І, звісно, просуватимемося в розбудові України в прямому сенсі, аби наші інтерактивні наукові простори з’явилися по всій країні, зокрема, у деокупованому мирному Маріуполі, а в Пущі-Водиці – Міжнародний центр дитячої наукової творчості, який ми і планували до великої війни”.

Цитати про освіту, науку та цінності

• “Книги завжди були в моєму житті. Із самого дитинства любив читати так само сильно, як ті діти з американських фільмів, яких батьки застають о третій годині ночі під ковдрою з ліхтариком та книгою… І я тих дітей прекрасно розумію! Ні, ну бо ж як, скажіть мені, можна лягти спати, поки не знаєш, як там Ява й Павлуша виберуться з кукурудзи або що завтра їстиме бідолаха Гекльберрі Фінн?…”
• “Насамперед дитину потрібно навчити розуміти цінність власного життя і важливість того, що це життя має бути наповнене конструктивним змістом. Кожен день, у якому ти не наблизився до розвʼязання проблеми, що тебе турбує, – це погано. Вкрай важливо знайти свою місію, бо жити без місії означає марнувати дорогі дні свого життя. Саме це я, як батько, намагаюся донести своїм дітям. Як і кожній дитині, яка потрапляє в систему Малої академії”.

• “Для нас робота – принциповий фронт. Ми не дамо ворогу позбавити наших дітей можливостей інтелектуального зростання і соціального розвитку”.

• “… дотримуватися цінностей важливо. Не просто важливо. Вигідно. Життєвий шлях, прокладений з орієнтирами на цінності, такі як гідність, правда, такі як свобода, такі як довіра, буде більш успішним, ніж інший вибір. Можна виграти нечесно, і так було б найбільш швидко й легко і… ефективніше, але в кінцевому результаті, хто обирає такий шлях – програє”.
• “Як захопити дітей наукою? Не розважити. Не створити кількахвилинний WOW-ефект, а спровокувати на пошук і пізнання”.

• “За рівнем азарту науку можна порівняти хіба що з екстремальними видами спорту. Людині, яка “підсіла” на той дофамін, що виділяється від безперервного квесту, пошуку, від викликів і пошуків рішень, від знаходження цих рішень, – важко від цього відмовитися. Наука – це постійний запал, це розуміння значення кожної хвилини життя, витраченої на пошуки. Це така гра, у якій результати є дорослими і значущими. Це можливість залишатися дитиною, яка відкриває світ усе своє життя. Адже найбільшими відкривачами є маленькі діти. А науковець – це та людина, яка продовжила цей процес дослідження світу й не подорослішала. Завдяки дослідженням людина змінює світ”.

• “Насправді морально-етичні проблеми в науці мають дуже глибоке коріння. “Платон – мені друг, але істина дорожча”, – вислів, який приписують Арістотелю і який виражає основну ідею наукової етики. У наш час це так само актуально. І якщо раніше ми переважним чином говорили лише про плагіат, то нині питання виглядає значно ширше. Йдеться про академічну доброчесність, а відтак про цінності: чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність, сміливість. Це цінності, які сповідуємо ми в Малій академії наук, оскільки прагнемо жити в суспільстві справедливому й порядному”.

• “… та чи бентежать дітей міжнародні глобальні проблеми так само, як і подекуди також глобальні і всеохопні музичні чи блогерські тренди? Не казатиму за всіх, але загальна картина невтішна. Якщо вірити PISA 2018, чверть опитаних підлітків майже нічого не знає про такі загрози, а майже третина не орієнтується в причинах міжнародних конфліктів і проблем голоду […]. Як цьому зарадити? Перш за все, артикулювати проблеми на загал і обговорювати їх із дітьми. Неодмінно знаходити на це час. Важливу роль у цьому має відігравати школа, але не менша роль у залученні дітей до суспільного життя на батьках, громадських організаціях, закладах позашкільної освіти. Наша роль – обережно й поступово знайомити підлітків із локальними і глобальними проблемами, досліджувати їхній зв’язок і шляхи розв’язання. Говорімо з дітьми про соціальні перетворення і активізм, причини нерівностей та шляхи їхнього подолання, державну владу та міжнародні об’єднання, наслідки криз і збройних конфліктів. Сучасна західна культура не боїться важких тем, тож знайти джерело для розмови можна в популярних фільмах і серіалах, реп-альбомах або комп’ютерних іграх. Ходіть із дітьми на виставки та запрошуйте на благодійні події – нині до них долучаються круті співаки й діджеї, над айдентикою працюють сучасні художники, а в середовищі учасників легко знайти класних людей, із якими зав’яжеться міцна дружба. Подавайте приклад і надихайте, цікавтеся і підтримуйте!”

• “Ще одна проблема, яку цілком можливо подолати – неінклюзивність навчальних закладів. За статистикою 74% шкіл в Україні мають пандуси для дітей з інвалідністю. Ніби немало, еге ж? Але в цих школах пандуси лишень до 1 поверху… З інклюзивними туалетами ситуація ще гірша… Та й із туалетами в принципі. Те саме стосується кінотеатрів, музеїв чи розважальних центрів – ці простори в Україні здебільшого недоступні для дітей з інвалідністю. Тому ми маємо вимагати цього від місцевої влади, освітніх інституцій і приватних компаній. Маємо контролювати виконання обіцянок і пояснювати важливість цих змін”.

• “… аби зацікавити дітей навчанням, потрібно бути з ними на одній хвилі. А це – історія про постійний розвиток, часто через власні “не хочу”. За даними найбільшого у світі освітнього форуму Global Education & Skills Forum, учитель майбутнього повинен бути однаково прокачаним у своєму предметі та володіти м’якими навичками. Це може здатися очевидним, але варто не лише транслювати факти, а й пояснювати причинно-наслідкові зв’язки, вигадувати неординарні приклади. Факти можна знайти у Вікіпедії. А от уміння працювати із цими фактами – навичка, яку сучасним учителям варто розвивати у своїх учнів”.

Читайте також: “Профільний Комітет Верховної Ради підтримав відставку Шкарлета”.

Слава Україні!

Героям слава!

Переможемо!

Зображення: Куншт