Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

Великі питання і право на власну думку – як школа на Львівщині працює з методикою СОНП

Школа в Меденичах (смт на Львівщині) – одна з трьох в Україні, яка другий рік випробовує методику “Самоорганізований навчальний простір” (СОНП). Її творець, дослідник освіти Сугата Мітра, вважає, що діти здатні навчатися, спираючись на свою вроджену цікавість до світу, а вчитель при цьому може бути всього-на-всього ненав’язливим модератором процесу.

Журналістка “Нової української школи” дізнавалася, як це все виглядає на практиці.

ВЕЛИКЕ ПИТАННЯ

Заняття із СОНП називаються сесіями і відбуваються в кабінетах інформатики. У меденицькій школі участь у проекті беруть два сьомі і один дев’ятий класи. Кожен займається окремо зі своїм вчителем після уроків.

Суть СОНП полягає в пошуках відповіді на “велике питання”. Це запитання, яке немає єдиної правильної відповіді, потребує роздумів і додаткової інформації з інтернету.

Великі питання і право на власну думку – як школа на Львівщині працює з методикою СОНП Великі питання і право на власну думку – як школа на Львівщині працює з методикою СОНП

Наприклад, сьогодні семикласники можуть обрати з кількох великих питань те, яке вони хочуть досліджувати. А саме – “Кому легше живеться: чоловікам чи жінкам?”, “Чому деякі люди живуть більше, ніж 100 років?” і “Де люди шукають правду?”.

Але перед цим учителька Оксана Іванівна роздасть дітям різнокольорові цукерки, загорнуті в однакові папірці, щоб об’єднати їх у групи (хоча в цій методиці переважно практикують самоорганізацію). У кожній – оберуть лідера. Зазвичай, це ті самі діти, незалежно від того, як клас ділиться на групи – випадково чи за власним вибором (але буває, що проявляються і нові особистості).

Групи зазвичай або готують відповідь на одне запитання, або, як сьогодні, можуть попрацювати з кількома на вибір. Обравши, учні мають півгодини на підготовку презентації. Здебільшого це плакат, але останнім часом діти беруться також за електронні.

Великі питання і право на власну думку – як школа на Львівщині працює з методикою СОНП

Завдання вчительки в цей час – спостерігати за роботою учасників команди: чи всі задіяні, активні, чи добре розподілені обов’язки. Свої спостереження вчителька внесе в спеціальні бланки (так роблять усі вчителі в усіх країнах, чиї школи беруть участь у СОНП для дослідження методики). У роботу дітей вчителька втручатися не буде.

Для завуча та вчительки англійської Оксани Ігорівни це не надто звична роль – вона вважає себе строгою, і перелаштовуватися їй було відверто складно. Але на сесіях СОНП вона дозволяє собі танцювати разом з дітьми, а дітям – працювати на килимку.

Великі питання і право на власну думку – як школа на Львівщині працює з методикою СОНП Великі питання і право на власну думку – як школа на Львівщині працює з методикою СОНП

“Вони всього боялись, були зашорені. А тут (у СОНП, – авт.) потрібно, щоб вони вільно почувалися, не були закоплекосваними, щоб говорили. Вчитель повинен тут спостерігати. А на уроці навчити. Така наша функція. Навчити, а потім вже виховати. Ні, на інших уроках я менш строгою не стала”, – каже Оксана Ігорівна.

ВЧИТЕЛЬСЬКІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Коли в Меденичах презентували проект, і Оксана Ігорівна, і її колеги поставилися спершу до нього трохи скептично.

Великі питання і право на власну думку – як школа на Львівщині працює з методикою СОНП

Завуч та вчителька англійської Оксана Ігорівна

“Ми не побачили в ньому нічого такого, чого б не робили на уроках. Не на кожному, бо в цьому й нема потреби, але час від часу проекти створюємо. Але яка доречність робити проект окремим заняттям і називати його чимось новітнім?”

Втім, зараз учителька помічає, що від двох років роботи із СОНП є зміни. Наприклад, дев’ятикласники, які на СОНП вирішували, що могли б зробити для ОТГ, зараз організовують збір макулатури, щоб закупити обладнання для спортзалу.

“Звісно, нам завжди хочеться швидких і яскравих результатів. Можливо, таких поки немає. Але, наприклад, діти тепер вміють працювати в групах. Вони приходять займатися після уроків. І в час, коли нічого, крім екрану не бачать, не вміють висловитися, тут вони сидять і спілкуються. Це тішить”, – каже пані Оксана.

Директор меденицької школи Любомир Степанович до СОНП ставиться стримано. За його словами, у школі є багато вчителів, які використовують елементи групової та проектної роботи. Він зауважує, що в учителів є свобода педагогічної творчості, але його завдання як керівника – щоб поряд зі свободою був результат.

“Все має використовуватися з розумом. Зрозумійте, що сам теперішній час спонукає до змін. І школа зараз відкритіша і демократичніша, дитина може на кожному уроці висловитися. Якщо раніше заходив директор, то всі замовкли. А зараз я зайшов – і що? І сиджу. Діти інакше реагують. Усі діти. Не тільки ті, які беруть участь у проекті. Але така методика дає додатковий поштовх, щоб щось змінювалося”.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Через півгодини всі команди готові презентувати свої роботи: діти встигли підготувати плакати, доповіді і сценки: хтось зачитує, хтось розмірковує находу, хтось залучає аудиторію до дискусії. Презентація кожної групи триває близько десяти хвилин, і хоча б з короткою реплікою виступає кожен.

Великі питання і право на власну думку – як школа на Львівщині працює з методикою СОНП

Презентація кожної групи триває близько десяти хвилин, і хоча б з короткою реплікою виступає кожен

Найбільше діти обговорюють те, кому важче живеться: чоловікам чи жінкам. У їхніх доповідях йдеться, зокрема, про гендерні стереотипи: “Чому, якщо жінка хоче себе проявити в чоловічій професії, це здається дивним? – запитує одна з учениць. – Наприклад, жінка-водолаз чи дівчина-коваль. Жінка може реалізувати себе в будь-якій професії. У багатьох країнах у жінок менше прав. А в нас можна розвиватися, хоча ще є багато гендерних стереотипів”.

Після презентацій Оксана Ігорівна пропонує дітям сісти в коло і поділитися, чого вони сьогодні навчилися, чого досягли і що дізналися: для цього діти кидають одне одному м’який м’яч.

Серед іншого хтось з учнів виокремлює, що і чоловікам, і жінкам живеться однаково складно, а гендерні стереотипи – не перешкода для досягнення мети.

Коли всі висловилися, вчителька просить по колу сказати одне одному компліменти за сьогоднішню роботу. Помітно, що вправа звична і в більшості дітей не викликає ніяковості.

Великі питання і право на власну думку – як школа на Львівщині працює з методикою СОНП

Великі питання і право на власну думку – як школа на Львівщині працює з методикою СОНП

Насамкінець, учні (а після того – батьки) розповідають свої думки про СОНП:

Що кажуть діти:

  • Тут я можу сказати все, що думаю.
  • У школі часто дають завдання, які треба підготувати з інтернетом, але там ми не можемо пожартувати і бути відкритими.
  • Тут немає критики.
  • Це єдиний проект у школі, який розвиває лідерські навички.
  • Спершу мені було соромно говорити, і ми всі читали з аркушів, а зараз можемо вільно розповідати. Перші відповіді ми копіювали з Вікіпедії, а зараз вибираємо головне.
  • Кожна думка правильна, її треба вислухати і шукати компроміс.
  • Ми дізнаємося нове (ми б не шукали таку інформацію без СОНП), вчимося працювати в команді, розподіляти обов’язки.
  • Я розвинула креативність, роблю оригінальні плакати.
  • Тут вчитель менше потрібен, ніж на уроках.
Великі питання і право на власну думку – як школа на Львівщині працює з методикою СОНП

Учні

Що кажуть батьки:

  • Діти розповідають, що їм цікаво, що вони самі організовуються і шукають інформацію, що постійно щось нове дізнаються.
  • Тут у них більше можливостей і менше контролю.
Великі питання і право на власну думку – як школа на Львівщині працює з методикою СОНП

Батьки

  • Діти вчаться спілкуватися, працювати з кимось, це важливо для майбутнього.
  • Тут не оцінюють дітей, і їхня думка правильна. Їх ніхто не обмежує і не виправляє.
  • Роблять висновки і слухають висновки інших.
  • У нас тепер інакше минають сімейні вечори. Донька була трохи замкнута, а тепер багато розповідає.

Надія Швадчак, “Нова українська школа”

Фото авторки

Описані методології є частиною програми DARE – розроблені та впроваджені в партнерстві з Caritas Austria в Україні, Молдові та Румунії

Матеріали за темою

Обговорення