“Від патетичного Кобзаря до дружнього Ше”: як провести не нудний урок про Тараса Шевченка

“Великий Кобзар”, “Пророк”, “Геній українського народу”, “Провісник майбутнього”, “Наш світоч” – так часто називають Тараса Шевченка й усі ці назви вже можуть відштовхувати школярів від вивчення його творчості.

У такий спосіб створюється образ Кобзаря-пам’ятника, який ніколи не зростав, не радів, не сміявся, а одразу став “Пророком” у кожусі та шапці. Однак це далеко не так.

Щоб знову пробудити цікавість учнів до постаті Тараса Шевченка, варто показувати його різним та ламати стереотипний образ про Шевченка-монумента.

Раніше “Нова українська школа” вже розповідала маловідомі факти із життя письменника та кліше, яких краще оминати.

Цьогоріч до дня народження Тараса Шевченка (9 березня) ми підготували підбірку ідей для сучасного уроку про письменника, після якого учні по-новому поглянуть на нього.

У статті “Нової української школи” читайте:

• як небанально розповісти учням про Шевченка;
• яким можна показати письменника, окрім образів “Пророка” та “Кобзаря”;
• які активності запропонувати учням різного віку;
• чому не варто змушувати всіх учнів вчити один і той же вірш напам’ять;
• яких помилок можуть допускати вчителі під час розповідей про Тараса Григоровича;
• де знайти цікаві додаткові матеріали для уроку про Шевченка.

Своїми порадами поділилися Олександр Черкас, учитель української мови та літератури СЗШ № 93 Києва, Дніпровської гімназії № 37, українського приватного онлайн-закладу, експерт ради з оцінювання літератури для дітей та юнацтва Українського інституту книги та Лідія Насонова, вчителька української мови та літератури Новопечерської школи.

РІЗНИЙ ШЕВЧЕНКО: ЧОМУ ПОТРІБНО ВІДХОДИТИ ВІД ОБРАЗУ КОБЗАРЯ-ПАМ’ЯТНИКА

Тараса Шевченка справедливо можна назвати легендарним пророком на всі часи, переконаний Олександр Черкас. Шевченкове “Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!” звучало на Революції Гідності (2013–2014 рр.) і лунає в окопах незламної України під час повномасштабної війни.

Однак, на жаль, чимало поколінь школярів так і не змогли побачити Тараса Шевченка з різних боків. Учнів змушували вчити напам’ять вірші Кобзаря і “заганяли” на різні заходи про письменника, не пояснюючи суті.

“Радянські традиції літературознавства з образу Шевченка зуміли зробити щось таке велике, кремезне, тверде, важке – наче й не був він ніколи немовлям, хлопчиком, юнаком та чоловіком. Наче не зростав, не дивувався, не радів і не сміявся, а одразу став Кобзарем-пам’ятником, забронзовілим Пророком. Особисто мене таке трактування Шевченкового образу в шкільні роки від поезії Шевченка відштовхувало”, – додав вчитель.

На думку Олександра, такі образи Шевченка, як “Великий Кобзар”, “Пророк”, “Геній українського народу”, “Великий революційний демократ”, “Провісник майбутнього”, “Світоч”, – сьогодні гірчать, як полин євшан-зілля. Натомість краще сконцентрувати увагу на інших образах.

Шевченко носив не тільки кожух та шапку

Наприклад, наголосити, що лише в одній людині змогли поєднатися поет, прозаїк, перекладач, публіцист, майстер офорта і графіки, живописець, ілюстратор, маляр, фотограф, мандрівник, винахідник, археолог, філософ, історик, актор, співак, режисер, драматург, театральний критик…

“Шевченко має багато імен – від патетичного Кобзаря до дружнього Ше, він постійно присутній у нашому повсякденні (від шкільних підручників до трендових відео в TikTok, від пафосних пам’ятників до графіті на революційних барикадах). Він домінує в нашому культурному просторі, і, на жаль, уже цей факт може відбити бажання звертатися до нього.

Тож що спонукає нас читати Шевченка? Може, бажання зрозуміти, чому його твори, написані майже півтора століття тому, і досі мають такий потужний вплив: надихають і обпікають?”, – запитує вчитель.

Тому Олександр радить осучаснювати подачу матеріалу про письменника та обов’язково проводити паралелі з теперішніми подіями.

Наприклад, можна згадати момент звільнення Балаклії на Харківщині від російських окупантів. Українські військові зняли з білборда плакат російського змісту та знайшли під ним символічний сюрприз – вірш Тараса Шевченка та його портрет.

“Це відео стало вірусним у мережі. Покажіть його дітям, якщо досі цього не зробили. Часом цього достатньо, щоби пробудити бажання зацікавитися творчістю письменника”, – рекомендує Олександр Черкас.

Також він упевнений, що зараз на уроках варто активніше використовувати трендові відео із соцмереж. Учнівство дуже позитивно сприймає їх, а самі ролики ламають стереотипи сприйняття Шевченка, як монумента.

ЦІКАВИЙ УРОК ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА: ЩО РОЗПОВІСТИ УЧНЯМ

Розповідь про Тараса Шевченка на уроках залежить від віку учнів та їхньої попередньої обізнаності із життям письменника і його творчістю, переконана Лідія Насонова.

Наприклад, початкові класи лише розпочинають знайомство із Шевченком, тож тут треба розповісти про основи. Старшокласники навпаки вже вивчали багато творів письменника, знайомилися з його біографією, тож краще сконцентрувати увагу на нових образах.

“Я раджу перед уроком про Тараса Шевченка зробити серед учнів певну ревізію їхніх знань – розпитати, що вони вже знають про письменника, які твори читали, що сподобалося, а що – ні. Адже всі наші намагання представити Шевченка по-новому будуть марними, якщо в школярів немає бази”, – радить вчителька.

Ідеї для уроку в початковій школі (1–4 класи)

Молодшим школярам, за порадами Лідії Насонової, можна запропонувати намалювати поезію Шевченка (обирати вірші відповідно до віку, наприклад, “Садок вишневий коло хати”). Для дітей цього віку досить важлива якась творча робота, а малювання поезії допоможе краще її відчути.

Після того, як учні помалювали, виокремили для себе якісь образи з віршів та їхній настрій, можна розповісти про самого письменника.

“Важливо не переобтяжувати розповідь інформацією про страждання. Ми не маємо готувати дітей із молодшої школи до того, що нібито українська література – це лише про страждання і журбу. На жаль, зараз нам доводиться боротися із таким стереотипом. Тож вчителям важливо закласти правильний фундамент для розуміння української літератури ще з початкової школи. Не варто акцентувати лише на негативі”, – каже Лідія Насонова.

• До ефективних методів вивчення Шевченка можна віднести проєкти. Олександр Черкас радить ще з початкової школи не просто знайомити дітей із життєписом та творчістю, а зайнятися пошуковою роботою. Наприклад, з’ясувати феномен кобзарства в Україні, спробувати знайти подібне в інших народах тощо.
• Також у молодшій школі можна погратися з конструктором LEGO і створити улюблений епізод із твору.
• Ще вчитель рекомендує переглянути сучасний мультик “Як Тарас Шевченко став зіркою” із серії “Книга-Мандрівка” (буде цікавим для учнів різного віку). Після перегляду, щоб додати інтерактивності, пограти з дітьми в командні онлайн-ігри (як-от Kahoot та Quizlet).

Ідеї для уроку в середній школі (5–9 класи)

Учням цього віку Лідія Насонова пропонує “розпаковку” персоналії:

• візьміть коробку, у якій є реквізит, повʼязаний із біографією Шевченка (книжка, аркуші, фарби, карта тощо);
• нехай учні по черзі дістають із коробки різні предмети та думають, як вони пов’язані з автором.

Також можна використати метод сторітелінгу – подавати розповідь у вигляді історій успіху.

“Вони досить популярні серед учнів, які радо читають про досягнення Стіва Джобса, Марка Цукерберга та інших. То чому б не розповісти і про Шевченка не як про дідугана в шапці, а як про амбітну людину, яка попри життєві виклики досягла успіху?”, – додає вчителька.

Також важливо провести паралелі із сучасністю. Можна показати учням картини із виставки “Квантовий Шевченко” Олександра Грехова. Це дасть змогу учням зрозуміти, яким різним може бути Тарас Григорович.

Картини Олександра Грехова з виставки “Квантовий Шевченко”

• Також можна показати відео, як на Майдані під час Революції гідності Сергій Нігоян читав поему “Кавказ”.
• Пророчими виявилися слова письменника щодо російської армії:

“Москалі – чужі люде,

Роблять лихо з вами” (з поеми “Катерина”).

“Той неситим оком

За край світа зазирає,

Чи нема країни,

Щоб загарбать і із собою

Взять у домовину” (з поеми “Сон”).

Олександр Черкас радить провести конкурс читання поезії напам’ять і також створити проєкти:

• виставку своїх картин про Шевченка або за мотивами його творів;
• листівки;
• комікси;
• подкасти;
• відеопоезії;
• вистави тощо.

Ідеї для уроку в старшій школі (10–11 класи)

Якщо хочемо осучаснити розповідь про Шевченка, то можна розказати про нього, як про людину тусовок, додала Лідія Насонова. Наголосити, що він був активним молодиком, любив гарно проводити час із друзями, писати твори, малювати, веселитися тощо.

Тарас Шевченко серед друзів

Варто показувати Тараса Шевченка різним. Адже в нас є набагато більше портретів, ніж лише старий дідуган у шапці, світлина якого висить під рушником у школах.

“Звісно, ми не повністю відходимо від класичного Шевченка, як людини, яка багато зробила для України. Наголошуємо, що всі його старання не обійшлися і без переслідувань та арештів. Та водночас під час розповіді варто знаходити місце для чогось хорошого”, – зауважила вчителька.

Також старшокласники можуть адаптувати творчість Тараса Шевченка під свої захоплення. Хтось, хто грає на музичному інструменті чи займається співом може, наприклад, створити кавер-версію на один із віршів.

Ще можна влаштувати дебати, використовуючи на них потужні фрази письменника.

Або скористатися штучним інтелектом, як-от ChatGPT, і попросити його написати вірш у стилі Шевченка. Потім учні можуть разом проаналізувати, чим унікальна творчість письменника, що її вирізняє тощо.

Зараз старшокласники можуть створити сторінки в соцмережах від імені Тараса Григоровича або ж вести діалоги між героями в переписках, робити інтерв’ю, нібито подорожуючи в часі, записувати подкасти, TikTok тощо.

У старшій школі Олександр Черкас радить долучати учнів і до наукової роботи. Наприклад, у системі МАН можна вивчати творчість Шевченка із різних ракурсів.

Інші лайфхаки для цікавого уроку від Олександра Черкаса:

• вчитель може запропонувати до перегляду фільми про Шевченка та серіали, зняті за мотивами творчості;
• учні можуть знайти меми про письменника та створити власні;

Мем з Тарасом Шевченком

Мем з Тарасом Шевченком

• учні можуть стежити за сучасним “Шевою” в Instagram;
• слухати музичну інтерпретацію творів митця;
• проводити перформанси, наукові конференції, відвідувати виставки;
• читати комікси, слухати подкасти;
• вивчати художню спадщину, щоденник, прозу тощо.

Ідеї для онлайн-уроків:

• спільні активності, щоб учні не відчували себе відірваними від колективу, перебуваючи вдома. Лідія Насонова радить намалювати разом з учнями за допомогою онлайн-дошки картину за мотивами одного з віршів: хтось намалює вишню, що цвіте коло хати, хтось – плугатарів чи вечерю тощо;
• також можна створювати окремі кімнати в Zoom, щоб учні обмінювалися своїми враженнями про твір або цікавий факт із біографії Тараса Шевченка;
• свої думки учні також можуть структурувати у вигляді презентацій чи в мапі думок;
• Олександр Черкас радить поспілкуватися із Шевченкоботом: віртуальному письменнику можна ставити будь-які запитання, а він відповість вам жартами, цитатами із творів тощо;
• зашифрувати вірші мовою емоджі;
• створити спільну настільну онлайн-гру за мотивами творів тощо.

НА ЯКИХ ФАКТАХ ІЗ БІОГРАФІЇ ШЕВЧЕНКА МОЖНА БУДУВАТИ УРОК

Для формування цілісного бачення Шевченка варто змінювати підхід до викладання його біографії та творчості в школі та не робити з нього ідола, впевнений Олександр Черкас.

“При вивченні біографії митця я не цураюсь фактів із його приватного життя. Я не починаю його життєпис із того, що він мучився і страждав. Навіть із того факту, що він сирота, можна зробити висновок: сирота, але ж який незалежний характер!“, – додав вчитель.

Інші цікаві факти про письменника, щоби поглянути на нього не як на ідола, а як на просту людину:

• Шевченкові подобалася весна, а також риба й риболовля;
• він не був гурманом, але любив смачно поїсти. Улюбленими стравами Тараса Григоровича були борщ із сухими карасями, гречані вареники й галушки, пельмені, телятина, баранина, сало, домашня ковбаса;
• особливо знався на рибних стравах;
• любив каву. Найбільше подобалася саме кава по-віденськи;
• високо цінував обід у колі друзів-однодумців, гарне товариство з приємною бесідою;
• любив і сам пригощати солодощами (особливо дітей) – цукерками, шоколадом, льодяниками, тістечками, печивом, бубликами, горіхами, яблуками;
• у молодості він був богемним чоловіком: сьогодні в нього є багато, завтра – нічого.

“Хоч як це банально звучить, але в школі варто спробувати показати не тільки “забронзовілого” Шевченка, а живого чоловіка, який не цурався веселощів, захоплювався і помилявся, проте залишався великим”, – наголосив вчитель.

ЯК НЕ ТРЕБА РОЗПОВІДАТИ ПРО ШЕВЧЕНКА

Олександр Черкас виділив такі помилки у викладанні матеріалу про Тараса Григоровича:

• невміння зацікавити: щоб діти не втратили цікавість до вивчення Шевченка, під час уроків окрім програмного матеріалу варто розповідати цікаві факти чи історії з теми, яких немає в підручнику. Найкраще робити це у форматі сторітелінгу;
• відсутність зворотного зв’язку: треба уникати формату лекції, постійно залучати учнівство до діалогу, ставлячи запитання, використовувати рефлексії;
• одноманітність освітнього процесу: варто залучати нові навчальні підходи, освітні інструменти (онлайн-дошки, відео, фільми тощо);
• поширення фейків: не бійтесь заглядати до “Шевченківської енциклопедії“, разом з учнівством на уроках можна опрацювати кілька статей, спростувати міфи, які побутують у шевченкознавстві.

Також під час вивчення творчості Шевченка, Лідія Насонова не радить змушувати всіх учнів вчити напам’ять один і той же вірш. Краще дати їм вибір і тоді школярі знайдуть щось своє.

“Поезія відображає те, що відчуває автор у певний момент. І треба зрозуміти, що Шевченко не думав у той час, що його вірші колись читатимуть у школах, а просто ділився почуттями та емоціями. Тому не треба очікувати від учнів, що вони осягнуть усі твори письменника.

Водночас не варто давати учням правильну відповідь щодо тлумачення ідеї твору. Тоді це буде не їхня думка. Краще будувати діалог, запитувати про їхні відчуття. Важливо, щоб учні сформували свої враження щодо певного твору”, – додала вчителька.

Олександр Черкас радить кожен твір пов’язувати із сучасністю. Іноді запитання “Як, на вашу думку, це відбувалося б у наші дні?” може творити справжні дива.

“Класична література порушує універсальні питання та розкриває типові сюжети, які властиві для будь-якого часу, а отже легко вбудовуються в декорації сучасності. Запропонуйте школярам уявити популярного блогера, зірку соцмереж або комп’ютерного генія в ролі головного героя Шевченкових творів і подумати, як би він поводив себе під час подій, описаних у творі”, – поділився вчитель.

Які твори можна запропонувати почитати учням за порадами Лідії Насонової:

• “І мертвим, і живим, і ненародженим” – спонукає задуматися про єднання між українцями. Як тоді, так і зараз ми маємо одного зовнішнього ворога. Варто прислухатися до слів класика та не тонути у внутрішніх розбратах. Тут із дітьми можна обговорити різні суперечки в соцмережах, які часто відволікають від важливого;
• “Тополя” – з одного боку, це твір про нещасливе кохання. Але на нього можна подивитися і як на магічну історію про вибір і силу волі. Дівчина не стала миритися із чужим рішенням та зробила все, щоби бути вільною. Можемо говорити про архетип української дівчини – сильної та незламної. Нехай учні розкажуть, яких сильних жінок вони знають. Звісно, тепер їм не потрібна магія, щоби перетворюватися на дерева, але які суперсили мають лідерки сьогодення?;
• “Сон” (комедія) – історія про комічність будь-якої владної бундючності, про невідповідність образу російської імперії та її реальних можливостей.

Перелік додаткових ресурсів для ознайомлення з особистістю Тараса Шевченка та його творчістю:

• інтерактивна біографія Тараса Шевченка;
• Instagram сучасного Шевченка;
• картини художника (до кожної з них є короткий опис);
• сайт “Портал Шевченка”, де зібрано багато цікавих фактів, мультимедійних матеріалів і навіть 3D-турів;
• “Шевченківська енциклопедія”: довідкове видання про життєвий і творчий шлях Шевченка, яке підготував Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України за участю шевченкознавців України та діаспори;
• Тарас Шевченко в кіно: підбірка фільмів про письменника;
• випуск про Шевченка від YouTube-каналу “Розкажи історію”: це розважально-освітній проєкт, який популяризує історію України. Коміки, на чолі з вчителем історії, говорять про важливі події та видатних українців;
• відео “Український класик Тарас Шевченко”: вікторина на YouTube-каналі “Ліс рук”, у якій у легкій ігровій формі показують небуденний погляд на життя і творчість найвідоміших українських письменників;
• відео “Тарас Шевченко: кріпак, одинак, бідака, ловелас та зірка богемної тусівки” від “Суспільного”;
• сайт про Тараса Шевченка.

Також пропонуємо пройти “Кобзартест” із 15 питаннями для перевірки, чи добре ви знаєте Шевченка. У тесті, зокрема, дізнаєтесь, яким був перший заробіток Тараса і скільки тисяч доларів за теперішнім курсом віддали за його викуп.

Ірина Троян “Нова українська школа”

Титульне зображення: Сьогодні

Фото в тексті: сайт “Тарас Шевченко”, “Наш Київ”