Відео – улюблений учнівський формат? Ефективні сценарії використання на уроках у скарбничку вчителям

Від старту дистанційного навчання відеоуроки та короткі сюжети на різні теми давно стали складниками навчального плану і структури уроку. Попри перестороги щодо “кліпового мислення” сучасних дітей, відео допомагає вчителям та вчителькам створювати додаткові варіанти завдань та підсилювати уявлення учнів і учениць про ті чи ті явища. А поява нових платформ та ресурсів розширює цю можливість і дає простір для залучення різних методик не тільки в онлайн-форматі.

Нещодавно для українців з’явилася можливість використовувати відео з науково-пізнавальної платформи Da Vinci. Про те, як інтегрувати відео в уроки з різних дисциплін, розповідаємо в новому матеріалі.

Отже, сьогодні ви дізнаєтеся:

• як працювати з відеоматеріалами: рекомендації від експерток із медіаграмотності;
• приклади вправ з англійської мови, фізики та математики на основі конкретних відео;
• варіанти використання відео для занять у початковій школі;
• інтеграція матеріалів платформи в зустрічі з професійного консультування учнів та учениць.

Своїми порадами, як використовувати відеоматеріали на уроках, з нами поділилися освітні експерти та експертки: Максим Гвоздецький, Євгеній Козолуп, Оксана Сіленко, Наталія Осьмак, Анастасія Сивак, Андрій Бован, Антон Столяров, Ганна Новицька та Інна Палько.

ЧОМУ ВИКОРИСТОВУВАТИ ВІДЕО НА УРОКАХ – ЦЕ ЕФЕКТИВНО

“Використання відео під час навчання сприяє розвитку різних видів психічної діяльності учнівства, а передусім уваги й пам’яті, – розповідає старша регіональна координаторка проєкту “Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті” Інна Палько. – Перегляд відео в аудиторії створює ефект спільної пізнавальної діяльності, коли мимовільна увага переходить у довільну. А це впливає на процес запам’ятовування.

Так, відео здатне керувати увагою, впливати на обсяг та тривалість запам’ятовування, чинити емоційну дію на глядачів і глядачок, підвищувати мотивацію до навчання, створювати умови для розвитку комунікативної й соціокультурної компетентностей дітей”.

Максим Гвоздецький, учитель фізики, додає, що використання відео на уроці допомагає:

• розвитку пізнавальної активності учнів та учениць – діти можуть самостійно знайти такі відео до наступних тем, які будуть вивчатися;
• розвитку критичного мислення – проблемні ситуації дають змогу активізувати розумову активність учнів та учениць.

Щодо навчальних відео на платформі Da Vinci, то Євгеній Козолуп, учитель інформатики, додає, що основною перевагою цих матеріалів є:

• професійний контент;
• наочні демонстрації, яких складно досягти в умовах аудиторії;
• орієнтованість на учнів молодшого та середнього підліткового віку;
• багатомовність;
• міжпредметний зв’язок.

🤔 Які методики, техніки та моделі навчання можна використовувати під час роботи з відео?

• перевернуте навчання (англ. flipped classroom);
• змішане навчання (англ. blended learning);
• асинхронне навчання;
• синхронне навчання.

Антон Столяров, учитель історії, радить вчителям такий загальний алгоритм роботи з відео:

1. самостійно переглянути відео;
2. сформулювати мету використання відео на уроці;
3. визначити, яку саме частину відео ви використаєте на занятті. За потреби підготувати нарізки відео;
4. врахувати вікові, розумові та фізіологічні особливості учнів та учениць.

🤔 Із чого почати аналіз відео?

“Перед аналізом обов’язково треба дати учням/-цям попередньо переглянути відео, а потім зробити хоча би секундну паузу, аби визначити, з якою емоцією вони переглядали це відео, чи сподобалося воно й що саме сподобалося. Це вкрай важливо для визначення первинного сприйняття”, – розповідає регіональна координаторка в Миколаївській та Херсонській областях проєкту “Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті” Ганна Новицька.

🤔 Яка тривалість відео сприяє засвоєнню матеріалу?

Невеликий хронометраж дає можливість порційного засвоєння. Оптимальну тривалість навчального відео різні науковці/-иці визначають по-різному. Але вони збігаються в тому, що відео не має бути довшим за 7 хв.

Варто враховувати, що навчальні відео переглядатимуть діти з кліповим сприйняттям, частково виховані візуальним контентом Instagram або TikTok, де стандартом утримування уваги є 15-секундні stories та хвилинні ролики в стрічці. Звичайно, можна взяти й довше відео, але обов’язково запланувати його поділ на менші частини, щоб краще залучити учнів/-ць до взаємодії.

Якщо ви вперше використовуєте науково-пізнавальні відео на уроці, важливо налаштувати учнів та учениць на роботу з таким інструментом навчання. Запитайте учнів:

• Чим цей жанр відео відрізняється від інших?
• Як перевірити достовірність інформації у відео?
• Яка мета перегляду?
• Де можна використати факти з відео в житті?

Для перегляду відеоролика підготуйте:

• роздатковий матеріал для заповнення під час або після перегляду відеосюжету. Діти можуть виділити для себе і пропрацювати основні теоретичні та прикладні аспекти використання розглянутих технологій, процесів, подій, занотувати власні ідеї чи враження;
• теоретичний опитувальник. Він може створюватися також із можливістю оцінювання учнів та учениць.

Спеціально для читачів “Нової української школи” експертки Інна Палько та Ганна Новицька діляться матеріалами, розробленими в межах проєкту “Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті”.

Наступні дві вправи ви можете використати для розвитку медіаграмотності ваших учнів та учениць, аби розібратися з базовими інструментами роботи з відео.

Бесіда-аналіз за змістом відео

1. Переглядаємо відео Якісна журналістика vs інформаційний фастфуд.

2. Цікавимося, чи сподобалося переглянуте, аби визначити первісне сприйняття.

3. Проводимо бесіду за запитанням:

• Що саме в змісті відео вас зацікавило? (Актуальність теми, близькість інтересів тощо. Автори відео для зацікавлення та мотивування глядачів/-ок використовують звукові/зорові/словесні образи: порівняння, метафори, епітети та інші тропи).
• Які саме образи використано у відео? (Ранок, будильник, телефон замість вікна, людина в оточенні новин, людина за столом споживає новини разом із напоєм, а перед нею на тарілці їжа ― різні соціальні медіа. Підводимо присутніх до того, що автори/-ки відео наголошували на тому, що люди починають свій день зі споживання інформації, дуже часто спросоння, коли організм ще не здатен критично сприймати й фільтрувати. Також звертаємо увагу, що телефон заміняє людям світ, вони сприймають інформацію, спожиту не на власні очі, а інтерпретовану. Наголошуємо, що під час їжі наш мозок не може робити ще щось якісно, тож якщо ми їмо і споживаємо новини, то не здатні робити це свідомо і критично).

4. Переглядаємо відео повторно.

5. Проводимо бесіду за запитаннями:

• Що нам дав повторний перегляд відео? Кому може знадобитися повторний перегляд? (Ефективний засіб для кращого засвоєння матеріалу, запам’ятовування тощо).
• Пропонуємо конкретні предметні запитання до переглянутого вдруге відео. Наприклад, учителі/-ки мови можуть спитати: “Які синоніми до цього слова існують? Чому вжито саме це слово?”, “У якому значенні (прямому чи переносному) вжито слово?” тощо.

Можна проаналізувати, у якому стилі знято відео, які художні засоби використані, яким є вплив кольорів на сприйняття інформації тощо. На уроках історії варто зосередитися на тому, чому важливо звертати увагу на перевірку експертів, чому для істориків украй важливо дотримуватися правил роботи з інформацією, які озвучені у відео, які аргументи обирати для обстоювання власної позиції тощо.

Стопкадр

1. Сенс вправи в тому, що ми зупиняємо перегляд відео й запитуємо “Що буде далі?” або “Чому використано саме такий образ?” тощо. Так ми аналізуємо зміст відео від початку до кінця за відповідями учнів/-ць.

2. Переглядаємо відео Корисні звички інформаційної гігієни на кожен день із зупинками та поетапним обговоренням відповідно до часових позначок:

• 00:05 Чи починаєте ви свій ранок із перегляду новин?
• 00:20 Чому джерела названо сумнівними?
• 00:27 Що заважає ухвалювати раціональні рішення?
• 00:32 Чому можна порівняти швидкість поширення дезінформації з поширенням світла?
• 00:53 Як не потрапити у вихор фейків та маніпуляцій? (Спробуйте спочатку самостійно відповісти на це запитання).
• 01:02 Чому тут використано значок паузи?
• 01:25 Що з озвученого далі НЕ корисно робити: перевіряти інформацію, уникати анонімних каналів, шукати першоджерело, довіряти анонімним каналам.
• 01:53 Знайдіть ознаки факту: конкретність, однозначність, емоційність, можливість перевірки.
• 03:04 Рахувати корисно для контролю емоцій. Спробуйте, дихаючи глибоко, порахувати від 5 до 1. Отже, 5.,4.,3.,2.,1.
• 03:19 Чому герой цього епізоду сидить на дивані? Чому використано саме цей образ?
• 04:22 Про які 4 навички інформаційної гігієни ви тепер знаєте?

3. Пропонуємо для проведення цієї вправи використати помічний інструмент Edpuzzle і спробувати його інтерактивні можливості (ось так наше відео буде працювати в програмі edpuzzle).

Інна Палько акцентує на методичних принципах, які зроблять використання відео на уроках ефективним:

• Сигналізація: поєднання тексту або графіки на екрані, представлення ключових слів у текстовому написі. Такий підхід спрямовує увагу та виділяє конкретну інформацію, яку потрібно опрацювати учням/-цям.
• Унарність: одне відео має відображати одну концепцію чи поняття, знайомити з одним інструментом чи демонструвати одну дію. Це допомагає учням засвоїти інформацію без перевантаження і втрати уваги.
• Сегментація: поділ інформації на частини відповідного розміру, щоб дати учню/учениці більше контролю під час її опрацювання. Цього можна досягти завдяки оптимальній тривалості відео та/або використанню пауз.
• Видалення: уникнення будь-якої зайвої інформації у відео, яка лише відволікає увагу та може перешкодити здатності учня опрацювати та запам’ятати інформацію.
• Модальність: представлення інформації в такий спосіб, щоб одночасно охоплювати слуховий і візуальний канали. Це досягається шляхом поєднання відео анімації та аудіосупроводу.
• Персоналізація: текст, що супроводжує відео, доцільно подавати у формі бесіди з глядачами/-ками – так досягаємо ефекту персонального залучення до процесу.

Ганна Новицька пропонує також ознайомитися з корисним онлайн-ресурсом Ефективне навчальне відео, який допоможе підвищити рівень якості використання відео на уроках.

“Ще одне корисне застосування відеоматеріалів – використання їх для створення нових інформаційних продуктів. Так, наприклад, процес створення презентаційних матеріалів, вебсайтів, графічних зображень, інфографіки тощо може забрати велику кількість часу, – розповідає Євгеній Козолуп. – За власними спостереженнями, найбільша проблема в учнів виникає на етапі пошуку та структурування відомостей для особистих майбутніх інформаційних продуктів. Так, без сумнівів, навички пошуку, фільтрації та структурування великої кількості даних є важливими та їм варто приділяти окрему увагу. Водночас ресурсозатратність та обмеженість у навчальних годинах не дає змоги проводити велику кількість повноцінних проєктів, а от використання вже готових мультимедійних продуктів дасть змогу реалізовувати мініпроєкти значно частіше”.

АНГЛОМОВНІ ВІДЕО: ЯК ПРАЦЮВАТИ З МАТЕРІАЛАМИ НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ

“Серія відеороликів “BECOMING XTRAORDINARY: THE UNCUT INTERVIEWS” може стати цікавим доповненням занять з англійської мови в 10 класі. Використовуючи матеріали із цієї серії, вчитель буде мати змогу не лише допомогти учням та ученицям практикувати англійську мову, слухати та досліджувати різні акценти та діалекти, а й розвивати такі метанавички як критичне мислення, зростаюче мислення, глобальне громадянство, допитливість та емпатія”, – розповідає учителька англійської мови Анастасія Сивак.

🖼 Приклад 1.

Тема уроку: “Особистість і її стосунки з іншими”.

Подивіться відео Episode 1. “Becoming Roger Federer (Tennis Legend)”.

Скриншот із платформи

1. Після перегляду, організуйте дискусію про те, які професійні та особистісні навички впливають на розвиток кар’єри, формування особистості та лідерства.

2. Перегляньте фрагмент відео з 02:55 до 03:36.

Основний фокус вправи – робота з фразеологічними одиницями. Сфокусуйте учнів та учениць на розпізнавання цих лексичних одиниць. Спробуйте з контексту передбачити спочатку, яке емоційне забарвлення вони мають, у яких випадках можуть використовуватися (пряме та переносне значення), створіть декілька власних прикладів використання фразеологізмів для опису подій із власного життя.

3. Об’єднайте дітей у групи та створіть мапу розвитку особистості з дитинства й до глибокої старості. Для організації цієї вправи можна використати Miro або Canva. Додатковою умовою вкажіть використання мінімум трьох фразеологічних одиниць із відео.

4. Презентуйте в класі, попередньо сформулювавши перелік запитань, щоб спонукати дітей до емпатійного слухання.
Наприклад:

• Який крок у формуванні світогляду є ключовим?
• Чи є ця фаза необхідною на цьому віковому етапі?
• До яких негативних наслідків може призвести відсутність того чи того пункту?

5. Порефлексуйте з учнями та ученицями про те, які з важливих життєвих навичок та умінь людина здобуває в родині, школі, університеті, долаючи життєві перепони, перемагаючи та програючи.

6. Домашнім завданням може бути написання есе на тему: “Our personalities are predetermined as a result of our genes before we are born and there is nothing that can be done to alter our character traits. To what extent do you agree? Write at least 200 words”.

🖼 Приклад 2.

Тема уроку: “Робота. Трудові вміння та навички”.

1. Попросіть учнів згенерувати якомога більше синонімів до слова “Friends” за 60 секунд.

2. Зі сформованого переліку необхідно обрати асоціацію з відомим телесеріалом або ж розвинути думку учнів уточнюючими запитаннями, обговорити серіал – що сподобалося, що не сподобалося, який улюблений персонаж абощо.

3. Перегляньте відео Episode 6. “Becoming Courtney Cox (TV Star)”.

Скриншот із платформи

4. Запропонуйте учням розглянути поняття “Life Changing opportunity”, побудувати діаграму, як розвивається життя людини до та після виникнення такої можливості (на прикладі Кортні Кокс до та після зйомок у відомому серіалі). Можна використати застосунок Diagrams.

5. Залучіть учнів та учениць описати зміни на діаграмі, використовуючи граматичну тему “Conditionals. Real and unreal conditionals.”
Розподіліть виконання завдання на три фази:
1. Реальна подія, факти та її конкретний наслідок (Zero and First Conditional).
2. Подія, яка могла б трапитися з низькою ймовірністю та її наслідок (Second Conditional).
3. Альтернативний розвиток подій у минулому та їх можливі наслідки (Third Conditional).

6. Підсумуйте урок, узагальнивши разом з учнями та ученицями інформацію про те, з якою вірогідністю в нашому житті відбуваються “Life changing opportunities”. Допоможіть учням та ученицям підібрати правильний тип умовних речень для опису. Додатково проаналізуйте та зафіксуйте, як саме використовувати умовні речення всіх типів.

7. Домашнім завдання може бути аналіз статті з блогу WHAT IS A ‘LIFE CHANGING CAREER MOVE’ AND HOW DO YOU SPOT ONE.

Запропонуйте учням та ученицям зафіксувати основні перешкоди, з якими можна зіштовхнутися, отримавши таку можливість, причини, наслідки, можливі рішення та як можна подолати ці перешкоди.

🖼 Приклад 3.
Тема уроку: “Дослідження світу. Природа та клімат”.

1. Запропонуйте учням та ученицям подивитися на декілька зображень із різних куточків планети, використовуючи якомога більше прикметників для опису побаченого.

2. Зафіксуйте використані прикметники та поділіть учнів на групи (по 3–4 учні). Запропонуйте знайти мінімум по два синоніми та антоніма до кожного з прикметників, сформувавши водночас “List of adjectives to describe nature”.

Ця вправа допоможе учням пригадати лексику, яка є в їхньому словнику з конкретної тематики.

3. Запропонуйте учням та ученицям переглянути відео Episode 3. “Becoming Ranulph Fiennes (World’s greatest living explorer)”.

Скриншот із платформи

Під час першого перегляду сфокусуйте увагу на загальному розумінні, поставивши після цього 3–4 уточнюючі питання про специфіку роботи науковця, сфери його дослідження. Для опори можна використати скріншот з останніх секунд відео.

Під час другого перегляду запропонуйте учням та ученицям сфокусуватися на тих прикметниках, які мовець використовує для опису природних зон, про які розповідає спікер. Поповніть “List of adjectives to describe nature” новими лексичними одиницями.

4. З переліку поданих далі прикметників запропонуйте учням підібрати ще п’ять слів, які найкраще опишуть почуте й допоможуть візуалізувати місцевість, про яку розповідає Mr. Fiennes:

Words that Describe Nature. Adjectives, or descriptive words, help spice up your writing or explain a picture or drawing you’ve created.

• brisk – fresh and clear

I took a deep breath and felt the brisk forest air fill my lungs.

• crisp – chilly, fresh

The crisp autumn wind whipped through my scarf and past my cheeks.

• enchanting – delightful, wonderful to watch

Watching the baby ducklings follow their mother to the river was enchanting.

• glorious – magnificent, worthy of praise

The glorious rainbow seemed to stretch across the entire sky.

• lush – with abundant vegetation

There were more than fifty types of birds living in the lush oak trees.

• spectacular – dramatically amazing

The sight of the endless golden desert before us was spectacular.

• stunning – so beautiful that it leaves one speechless

Tiny droplets hit Marc’s face as the stunning waterfall cascaded down the jagged mountain rocks.

• vast – expansive, endless

Even with the bright light from our boat, the vast ocean stretched on and on before us.

5.  Запропонуйте учням та ученицям уявити себе дослідниками полярної місцевості та написати короткий твір-роздум (100–150 слів) на тему: “One day in the North Pole”.
You should mention:

• what surrounds you/ your attitude towards it;
• the biodiversity of the place;
• 3 things that express you the most; why.

6. Використовуючи штучний інтелект, спробуйте оживити побачене та перетворити написане на картинку. Для цього можна використати DALL·E 3.

7. На домашнє завдання можна запропонувати учнівству проаналізувати чи збігається картинка, яку створив штучний інтелект із тим, що існувало в їхній уяві. Запропонуйте учням та ученицям відкоригувати написане, додавши більше прикметників для опису природи. Наступний крок – учні та учениці мають створити нове зображення за допомогою штучного інтелекту та порівняти із попереднім.

ВИКОРИСТОВУЄМО НАУКОВО-ПОПУЛЯРНІ ВІДЕО НА УРОКАХ ФІЗИКИ Й МАТЕМАТИКИ

Учитель фізики Максим Гвоздецький так пояснює важливість наочних матеріалів на уроках фізики: “Усе, що нас оточує, стосується фізики: рух фізичних тіл, фізичні явища та процеси. Інколи дітям складно відповісти на питання: чому так відбувається? А інколи вони навіть над цим не замислюються. І місія вчителя фізики допомогти учням розібратися з тим, що відбувається навколо нас із погляду фізики.

Ми, вчителі, можемо розповідати про щось довго й будемо вважати, що це цікаво дітям, але дуже важлива наочність, бо поки не побачиш, інколи складно зрозуміти”.

Через дистанційне або змішане навчання та брак обладнання в школі, демонстрація явищ чи фізичних процесів може відходити на другий план. Тому вчителі звертаються до різних відеоресурсів.

“Але не завжди добре давати дітям ‘‘готові знання’’, – додає Максим Гвоздецький, – З навчально-популярних відео можна витягти цикли проблемних питань, які інтегруються в урок. Тобто ідентифікувати у відео якусь проблему, яка пов’язана з темою уроку”.

Коли найкраще запропонувати дітям переглянути відео?

• перед початком вивчення нової теми. Тоді питання інтегруємо одразу, а урок будуємо навколо цього питання;
• для закріплення знань після вивчення теми чи розділу. Цим питанням можна перевірити, наскільки добре діти розуміють вивчений матеріал та можуть його використовувати в реальних ситуаціях;
• учні можуть переглядати відео вдома та створювати коротке пояснення питання, яке присутнє на відео (письмово, в аудіо чи відео форматі).

Максим Гвоздецький пропонує такі варіанти проблемних питань, які можна сформулювати, використовуючи відео:

🖼 Приклад 1.

Перегляньте відео “Машина Руба Голдберга | Максимальна наука”.

Скриншот із платформи

Клас: 7.

Тема: Інерція.

Таймінг: 12:00–12:10.

1. Питання до класу: Як впаде ланцюжок, якщо його потягнути вниз? Чому він падає саме так?
2. Після питання послухайте відповіді дітей, прийдіть до якоїсь спільної думки або, якщо її немає, поверніться до питання наприкінці уроку.
3. Далі розкривається суть самого явища інерції. У вигляді проєктної роботи дітям можна запропонувати самостійно організовувати різні досліди з інерцією та записати їх на відео або продемонструвати в класі.

🖼 Приклад 2.

Перегляньте відео “Гідравліка | Максимальна наука”.

Скриншот із платформи

Клас: 7.

Тема: Гідравлічні машини.

Таймінг: 1:45–2:30.

1. Питання до класу: чи будуть впливати розміри поршня одного шприца на висоту підйому іншого поршня? Де можна використати подібну систему з користю в реальному житті?

2. Експериментальна задача: візьміть шприци різних об’ємів (відповідно й розміри поршнів у них будуть різні) та з’єднайте їх трубочкою, як і було на відео. Вимірявши розміри поршнів, натисніть на один із них (наприклад, на менший) та виміряйте, на яку висоту опустився один (менший) і піднявся інший (більший). А тепер спробуйте розрахувати це, знаючи розміри поршнів та висоту опускання меншого. Чи збігаються результати експерименту з розрахунками? Якщо ні, то спробуйте пояснити чому.

“Також можна використовувати різні ресурси, де разом з учнями ви можете провести низку дослідів”, – додає Максим Гвоздецький. Наприклад, на сайті phet.colorado.edu можна знайти варіанти дослідів на тему “Сила тертя”.

3. Питання до класу:

• Від чого залежить коефіцієнт тертя? Чи залежить він від маси тіла?
• У магазинах одягу є подібний пристрій, який теж базується на подібному досліді. Що це за пристрій?
• Наскільки великою може бути сила тертя? Чи витримають книги, якщо на одній із них повисне людина?

4. У вигляді проєктної роботи дітям можна запропонувати самостійно провести цей дослід та записати його на відео або продемонструвати в класі.

Андрій Бован, учитель математики та фізики, також пропонує декілька варіантів вправ: “Відеоролики із циклу “Математика довкола нас” можуть стати помічниками вчителя в роботі із 7 класами”.

🖼 Приклад 1.

1. Перегляньте відео “Епізод 1: метрична система”.

Скриншот із платформи

Тема: “Фізичні величини. Вимірювання фізичних величин”.

2. Переглянувши це відео, порефлексуйте, чому метрична система є необхідною в сучасному світі. Чи можна стверджувати, що вона не лише спрощує розуміння вимірювань, а й відкриває двері до розуміння науки та технологій?

3. Приклади запитань для бесіди:

• попросіть дітей навести приклади фізичних величин. Які властивості тіл або які ознаки фізичних явищ вони характеризують?
• запропонуйте учням та ученицям згадати приклади префіксів, які використовуються в назвах частинних одиниць, кратних одиниць із якими вони стикаються в побуті;
• попросіть учнів та учениць навести приклади вимірювальних приладів та поцікавтеся, які фізичні величини вони вимірюють.

4. На домашнє завдання запропонуйте учням і ученицям уявити світ, у якому досі використовують старовинні одиниці вимірювання відстані (наприклад, лікоть, аршин…). Чи було б це зручно в сучасному світі?

Або подискутуйте, як неправильно переведені одиниці вимірювання можуть вплинути на життя? Запропонуйте учням написати розповідь про можливі наслідки такої недбалості в обрахунках. Ця вправа дасть змогу учням проявити креативність, поєднати storytelling та фізику й водночас, залучивши вже отримані навички на уроці, розвивати вміння оцінювати точність вимірювань.

🖼 Приклад 2.

“Відеоролики із циклу “Математичний вибух” цікаво використати в роботі з 5, 9 класами на математиці під час вивчення теми “Симетрія”, а також бінарного уроку математика – мистецтво, для гуртка з математики, для факультативних занять. – додає Андрій Бован. – Це буде корисно для тих, хто живе у світі стереотипів і вважає, що вони “гуманітарії” і математика їм не потрібна. А також для тих, хто хоче бути в ІТ, адже це дуже круто для програмування та нейромереж. Нейромережі потребують алгоритмів для того, щоби писати твори та малювати малюнки. От і вчимося правильно складати алгоритми”.

Перегляньте відео “Епізод 4: Це птах! Це риба! Це метаморфоза”.

Скриншот із платформи

1. Переглядаючи відео, визначте, які матеріали потрібні для створення мозаїки.

2. Запишіть алгоритм створення мозаїки.

3. Спробуйте вдома створити творчий проєкт – власну мозаїку (це може бути як командна робота, так і індивідуальна).

“Бінарне/факультативне/гурткове заняття з математики та мистецтва, зосереджене на створенні мозаїки з використанням симетрії, не лише зробить навчання більш різноманітним та цікавим, а й дасть змогу відкрити для себе математику з нового боку для багатьох учнів”, – акцентує Андрій Бован.

[UPD. Додали розділ про історію] ІСТОРІЯ, ЩО ОЖИВАЄ

Антон Столяров, учитель історії, пропонує педагогам та педагогиням використати цикл відеороликів “Веселі баламути в Середньовіччі”.

“Ці відео на порталі Da Vinci точно стануть помічником вчителя у роботі з 7 класами на уроках всесвітньої історії”, - акцентує вчитель та пропонує варіанти завдань.

🖼Приклад 1.

Перегляньте відео “Торговельний шлях”.

Скриншот із платформи

Тема уроку: “Рух населення в епоху середньовіччя”.

Завдання:

1. Запропонуйте учням та ученицям порефлексувати про те, як стан середньовічної торгівлі міг впливати на ціноутворення, кількість та якість товару.

2. Організуйте дискусію про те, який шлях є найкращим для торгівлі в Середньовіччі: наземний чи водний?

3. Зробіть рольову гру “Середньовічний ярмарок”.
Кожен з учнів отримує роль торговця. Більша частина отримує у великій кількості товари за низькою собівартістю (хліб, тварини, овочі тощо), а декілька - рідкісні та з високою собівартістю (прянощі, тканини, зброя тощо). За певний час вони ведуть між собою торги, намагаючись здійснити обмін. Переможцем буде той учень чи учениця, який/а зможе мати товар найбільшої собівартості.
Так учні розвивають не лише навички комунікації між собою, а й можуть зрозуміти логіку ціноутворення на товари.

4. Використайте контурну карту для побудови одного з торговельних шляхів. Спробуйте визначити, які товари могли перевозити цим шляхом.
Завдяки цій вправі учні можуть розвинути своє орієнтування в історичному просторі, краще зможуть зрозуміти Середньовіччя як систему на прикладі торгівлі.

5. Запропонуйте учням та ученицям розглянути зображення двох знахідок з території сучасної України. Обміркуйте причини подібних знахідок на території України.
Це дасть змогу дітям розвивати в собі уміння аналізу та синтезу інформації з різних інформаційних джерел, поглибить навички аналітичної роботи.

Арабський дирхем, VIII ст.

Меч “каролінського типу” з території сучасної Франції, X ст.

6. На домашнє завдання кожен з учнів та учениць може спробувати уявити себе торговцем на Шовковому шляху й написати розповідь про свою подорож з Константинополя до Пекіну.

Така вправа дасть змогу проявити креативність, водночас залучивши вже отримані навички на уроці для правдивого відтворення своєї уявної подорожі.

🖼 Приклад 2.

Перегляньте відео “Вікінги”.

Скриншот із платформи

Тема уроку: “Скандинавія в Середньовіччі. Походи вікінгів та їхні завоювання”.

1. Запропонуйте учням та ученицям оцінити та обговорити в “сократівському колі” роль вікінгів у світовій історії відповідно до тих даних, які були озвучені у відео.
Під час “сократівського кола” діти діляться на два кола – внутрішнє та зовнішнє. Учасники внутрішнього ведуть обговорення, а зовнішнього - слухають та занотовують основні ідеї. Вчитель або вчителька виконує роль фасилітатора. Після обговорення у внутрішньому колі, учні та учениці із зовнішнього кола надають власну оцінку того, наскільки обговорення було якісним, чи всі були долучені й чи всі аспекти були висвітлені. Докладніше - за посиланням.
Ця вправа дасть можливість розвинути в учнях та ученицях навичку активного слухання, аргументації, допоможе у формуванні вміння вибудовувати як власну позицію, так і навчить добирати контраргументи.

2. Далі учні мають прочитати історичну довідку про спорядження та заняття вікінгів; співставити з тим, що було у відео; визначити, яка інформація доповнює сказане у відео, або ж ставить це під сумнів.

3. Також запропонуйте учням порівняти матеріал у відео зі свідченням “Англосаксонської хроніки” про наліт вікінгів на Ліндісфарн 793 року.
Завдяки такому співставленню учні та учениці зможуть поглибити теоретичні знання із відео реальним історичним джерелом.

4. Наступний крок: розгляньте фото пам’ятника. Орієнтуючись на матеріал із відео, учні можуть спробувати визначити, кому встановлено цей пам’ятник, яку подію він може увіковічнювати, якою була мета його встановлення?
Завдяки цій вправі ми можемо розвинути в дітях уважність, а також аналітичне мислення щодо зображальних джерел інформації.

Пам’ятник Торфіну Карлсефні (Філадельфія, Сполучені Штати Америки)

5. Запропонуйте розглянути деякі топоніми сучасної Англії. Дайте можливість учням та ученицям спробувати пояснити появу топонімів на території острова.
Така вправа дасть змогу закріпити формування аналітичного та критичного мислення, а також сформувати уявлення про широке залучення джерел інформації різного типу.

6. На домашнє завдання можна запропонувати учням та ученицям розглянути приклади застосування тематики пов’язаної з культурою та діяльністю вікінгів у сучасній попкультурі. Учні та учениці можуть спробувати знайти причини популярності вікінгів у наші дні.

🖼 Приклад 3.

Перегляньте відео “Лорди й селяни”.

Скриншот із платформи

Тема уроку: “Феодалізм”.

1. Після перегляду запропонуйте учням та ученицям назвати інші суспільні стани Середньовіччя. Обговоріть, як лорди та селяни могли взаємодіяти з іншими станами.

2. Ознайомте учнів та учениць з історичною довідкою про взаємодію між селянами та боярами в часи Русі. Попросіть учнів та учениць зробити порівняльну характеристику між феодалізмом на Заході Європи та у межах держави Рюриковичів.

3. Запропонуйте кожному учневі й учениці спробувати себе в ролі феодала. Кожен та кожна мають створити усно, письмово або за допомогою зображень розповідь про власний феод; презентувати власну модель, звернувши увагу на стосунки з представниками інших станів.Завдяки цій вправі ми можемо розвинути в учнях креативність, уміння підготовки та презентації власних ідей.

4. На домашнє завдання запропонуйте учням та ученицям створити Телеграм-канал або намалювати соціальну сторінку представника одного зі станів, про які згадувалося у відео.

ЯК ВИКОРИСТОВУВАТИ ВІДЕО У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Наталія Осьмак, спеціалістка з дошкілля та початкової освіти, радить поєднувати перегляд відео з різною руховою активністю чи процесами, які розвивають дрібну моторику учнів і учениць.

🖼 Приклад 1.

Перегляньте відео “Вибухова наука. Епізод 17. Кольоровий вибух”.

Скриншот із платформи

Необхідні матеріали:

• овочі або муляжі (огірок, баклажан, морква, картопля),
• фарби синього, червоного, жовтого кольорів,
• пензлики,
• вода,
• палітра для змішування кольорів.

1. Попросіть дітей роздивитися та назвати овочі, які лежать перед ними. Якого вони кольору? Поцікавтеся, які ще овочі знають діти?

2. Запропонуйте дітям намалювати овочі, які вони бачать перед собою. Чи можна це зробити, використовуючи фарби синього, червоного та жовтого кольорів?

3. Перегляньте частину відео 00:00–02:24.

4. Дайте можливість дітям самостійно змішати кольори та утворити нові.

5. Попросіть дітей намалювати овочі, використовуючи нові кольори фарб.

🖼 Приклад 2.

Перегляньте відео “Вибухова наука. Епізод 23. Ведмежі лапи”.

Скриншот із платформи

Необхідні матеріали:

• зображення білого ведмедя,
• місткість із льодом та холодною водою,
• 2 zip-пакети,
• маргарин,
• господарські рукавички.

1. Запитайте в дітей, що вони знають про білого ведмедя. Де він живе? Чим харчується?

2. Перегляньте фрагмент відео 00:14–01:27.

3. Запропонуйте дітям спробувати на дотик воду в місткості. Яка вона? А яка вода в тій місцевості, де живе білий ведмідь? Запропонуйте дітям поміркувати, що захищає ведмедя від холоду?

4. Перегляньте фрагмент відео 01:27–02:30.

5. Зробіть із дітьми дослід, як на відео. Покладіть у zip-пакет напіврозтоплений маргарин, одягніть рукавичку й ще один zip-пакет та занурте руку в льодяну воду. Запитайте в дітей, що вони відчувають.

6. Обговоріть із дітьми, як білий ведмідь пристосувався до життя та що його захищає від холоду.

🖼 Приклад 3.

Перегляньте відео “Вибухова наука.Епізод 32. Чуттєві чуття”.

Скриншот із платформи

Необхідні матеріали:

• коробка,
• маска для сну,
• різні предмети, які можна відчути, залучивши різні органи чуття (м’яка іграшка, аромасвічка, маракас тощо).

1. Перегляньте фрагмент відео 00:10–02:48

2. Обговоріть разом із дітьми, що допомогло відгадати Еріку таємничий предмет. Розкажіть дітям, що ми маємо органи чуття, які допомагають нам пізнавати світ та перелічіть їх ще раз.

3. Запропонуйте дітям закрити очі (можна використати маску для сну) та відгадати, що знаходиться в коробці. Запитайте, які органи чуття їм допомогли в цьому.

ВИКОРИСТОВУЄМО ПОРТАЛ DA VINCI У ПОЗАКЛАСНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Оксана Сіленко, тренерка з професійного самовизначення учнів, розповідає: “Професійне стажування якнайкраще допомагає підліткам глибше пізнати професію, дізнатися переваги та недоліки, які навички потрібно розвивати для того, щоби бути професіоналом у тій чи тій сфері. Але зараз в умовах війни можливості для стажування зменшилися. Тому можна використовувати електронні портали з екскурсіями, стажуванням та можливістю в будь-який час та в будь-якому місці дізнатися про професії”.

У програмі “Робота мрії” діти занурюються в діяльність, а також аналізують, як досвід роботи впливає на вибір професії.

Цей цикл відео підійде для профорієнтаційних тренінгів учнів 7–9 класів.

“Ці відео можна переглядати разом з учнями, аналізувати роботу дітей. Також зазначимо, що формат, де підлітки розповідають і діляться своїми думками, сприймається швидше і якісніше іншими підлітками”, – додає Оксана Сіленко.

Формати використання відео на профорієнтаційних заняттях:

• в груповій роботі, як можливість порівняння професій, аналізу критеріїв вибору та специфіки роботи;
• у проєктній діяльності, де діти можуть підготувати мініпроєкт;
• перетворити стандартний перегляд відео на інтерактивний відеоквіз, поєднавши матеріал із цифровим інструментом Edpuzzle.

🖼 Приклад 1.

Перегляньте фрагменти відео із серії “Робота моєї мрії”.

Скриншот із платформи

1. Учням варто поділитися на команди. Кожна команда отримує назву однієї професії: IT спеціаліст; менеджер із продажу; менеджер із персоналу; юрист; економіст; менеджер із реклами та РR, маркетолог.
2. Далі дітям потрібно визначити та відобразити на ватмані професії, риси характеру, якими варто володіти для цього фаху, плюси та мінуси роботи, а також споріднені й близькі професії.
3. Проведіть рефлексію – чи достатньо можна дізнатися про професію із відеоролика?

🖼 Приклад 2.

1. Учні діляться на команди. Завдання полягає в тому, аби придумати концепцію і просування нового продукту/послуги у їхньому місті. Дітям треба визначити:

• назву;
• слоган;
• цільову аудиторію (вік, стать, рівень доходів, інтереси);
• як рекламувати цей продукт.

2. Під час підготовки можна використати відео епізоду 1, де діти прийшли працювати в глянцевий журнал.

3. Після перегляду діти чітко зрозуміють структуру, зможуть розподілити ролі в команді та матимуть уявлення до чого рухатися.

🖼 Приклад 3.

1. Поділіть дітей на пари. Перша пара має дати відповідь на питання: “Які є наслідки вдалого вибору професії?”.
2. Друга пара має вказати наслідки невдалого вибору професії.

Приклади відповідей:

Вдалий вибір професії

• Інтерес та зацікавленість у роботі;
• Моральне задоволення професійною діяльністю;
• Фізичне та психологічне здоров’я;

Невдалий вибір професії

• Втрачає інтерес;
• Незадоволеність професійною діяльністю;
• Перенапруження;
• Пасивна адаптація в колективі;
• Удосконалення професійних знань;
• Кар’єрне зростання;
• Висока заробітна плата;
• Авторитет;
• Безробіття;
• Витрати коштів на здобуття нової професії;
• Стрес;
• Неможливість реалізації на ринку праці.

🖼 Приклад 4.

1. Запропонуйте учням та ученицям обрати історію стажування одного з героїв та описати, які вчинки й знання, навички й здібності допомогли впоратися із завданням. Ці події повинні мати логічну, впорядковану структуру з початком та кінцем, тобто:

• мета, якої треба було досягти або виклик, який головний герой прийняв;
• труднощі на шляху;
• спосіб їх подолання;
• виконані дії;
• їхній ефект;
• те, що герой відчув/ла наприкінці.

ПАМ’ЯТАЙТЕ ПРО РЕФЛЕКСІЮ

Логічним завершенням опрацювання відеоматеріалу може стати рефлексія в довільному форматі чи з використанням відомих методик.

Учням та ученицям можна запропонувати дати відповіді на деякі типові запитання:

• Що мені було відомо з теми до перегляду відео?
• Що нового я дізнався/дізналася?
• Що мене вразило?
• З чим я не згодний або не згодна?
• Які думки та емоції з’явилися після перегляду відео?
• Чи порекомендував/ла я це відео своїм друзям чи родині?
• На якому уроці це відео могло також бути корисним?

Відповіді на ці питання учні можуть оформити у вигляді малюнку на папері чи інфографіки на комп’ютері, а також долучитися до загального обговорення, озвучивши відповіді на питання по черзі або за бажанням.

Нагадуємо, що перед роботою з відео обов’язково перегляньте його самостійно, враховуючи доцільність використання, вікову групу, чутливу тематику та психологічний комфорт ваших учнів і учениць.

Катерина Молодик, методистка “Нової української школи”

Титульне зображення: НУШ