Напишіть нам

Всі теми

Відсторонення вчителів: як забезпечити безпечність і неперервність навчання

З 8 листопада набрав чинності Порядок відсторонення від роботи працівників закладів освіти, які відмовляються від вакцинації проти Covid-19. За місяць до того був підписаний відповідний наказ МОЗ щодо обов’язкової вакцинації, у тому числі працівників шкіл.

Останнім часом у батьківських групах у соцмережах почастішали повідомлення про ситуації, коли в результаті відсторонення діти лишаються без викладання деяких предметів узагалі, оскільки педагогів того ж профілю в школі більше немає або вони перевантажені.

Батьки традиційно звинувачують адміністрації шкіл. Ті апелюють до браку фінансовування та до невизначеності ситуації.

“Нова українська школа” спробували розібратися в ситуації та знайти рішення – як школам забезпечити безпеку для учнів не на шкоду освіті.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ

Відсторонення від роботи без збереження заробітної плати педагогів, які відмовилися від вакцинації (за умови, якщо не мають підтверджених медичних протипоказань), нині поширене в інших країнах. Наприклад, у Франції, Новій Зеландії, Румунії.

Варіюються лише дати набрання чинності подібних нормативних актів та іноді критерії для відсторонення (наприклад, у Румунії невакцинованих учителів не допускають до роботи, лише якщо в регіоні понад 6 хворих на 1000 мешканців). І скрізь це спричиняє обурення й поодинокі чи масові протести.

Станом на 18 листопада в Україні відсторонено 3 415 учителів (усього в нас понад 400 тис. учителів). На 22 листопада повний курс вакцинації проти Covid-19 пройшли понад 550 тис. працівників шкіл (84,5% від загальної кількості). Ще 11,7% працівників шкіл отримали одну дозу вакцини.

Цифри свідчать, що кількість вчителів, яких відсторонили від роботи, – не настільки масштабна, як здається на перший погляд.

Ба більше, відсутність учителів на робочому місці не є унікальною – відгули, лікарняні, підвищення кваліфікації тощо. Навіть епідемії грипу та інших захворювань, коли значна кількість і дітей, і педагогів залишалися вдома, освітяни переживали не один раз. Школи так чи інакше вирішували питання, продовжуючи навчання дітей.

Проте цього разу незрозуміло навіть приблизно, скільки триватиме ця ситуація. Вона показала низку системних проблем – зокрема, рішення влади, які не враховують багато нюансів (наприклад, те, що переривання освітнього процесу для учнів – небажане), брак системи для заміни відсутніх педагогів, погану розвиненість мережевої освіти, невмотивованість учителів працювати в школах тощо.

Докладніше про них – далі.

З ЯКИМИ ПРОБЛЕМАМИ СТИКАЮТЬСЯ ШКОЛИ Й БАТЬКИ УЧНІВ

Керівник компоненту підтримки освіти на регіональному рівні Шведсько-українського проєкту “Підтримка децентралізації в Україні” й колишній директор департаменту освіти й науки Хмельницької ОДА Олег Фасоля задається запитанням: якщо не вакцинованого вчителя відсторонють, щоби він не становив небезпеки для дітей, чому він не може проводити уроки дистанційно?

Проте й тут постає питання: якщо школа навчається очно, чи буде вона в змозі забезпечити дистанційне вивчення певного предмета? Адже лише невелика кількість шкіл мають техніче забезпеченням, достатнє для проведення онлайн-уроку в стінах школи.

Також він вказує на нестиковки в наказі МОН і порядку відсторення. Зокрема, відсторонювати мають не тільки педагогів, але й непедагогічних працівників.

“Наприклад, кочегар у котельні ніяк не комунікує з дітьми, але має бути відправлений додому, школа ж залишиться без тепла. Тож проблема більш багатогранна, ніж здається на перший погляд”, – каже Олег Фасоля.

Водночас співголова ГО “Батьки SOS” Олена Бондаренко зазначає, що мета рішення про відсторонення інша – збільшити кількість вакцинованих. Проте в цьому випускається захист права дітей на освіту.

“На перший погляд здається, – каже вона, – що безглуздо відсторонювати вчителів під час онлайн-навчання. Проте якщо поглянути на питання під іншим кутом, дозвіл невакцинованим вчителям працювати онлайн є великою спокусою для шкіл роками працювати в онлайн-форматі, адже не секрет, що далеко не всі педагоги та адміністрації навчальних закладів розуміють чи зацікавлені у якості послуг та захисті інтересів дитини”.

І зараз у деяких школах не замінюють відсторонених учителів: подекуди через небажання, а іноді тому, що вчителів просто немає або вони перевантажені.

“Що нам, батькам, робити, – пише в одній із груп у соціальних мережах Ольга Лотоцька-Головіна. – Цілий тиждень у сина (9 клас) немає уроків математики. У нас інженерна гімназія – алгебр і геометрій у них 8 уроків на тиждень має бути. Оскільки вчительку відсторонили (не вакцинована), заміну нам не дають. Відповідно, діти залишаються без математики від слова взагалі. Директор каже, що всі вчителі перевантажені й замінами немає можливості забезпечити…”.

Вирішити подібні питання непросто, адже школа – доволі замкнена й залежна система, вважає Олена Бондаренко. За її словами, це означає, що навіть коли в директора є бажання вирішити питання в інтересах дітей, йому не завжди вистачатиме на це повноважень та інструментів.

“Наприклад, вирішенням ситуації із заміною відстороненого вчителя може бути залучення фрілансера, що має потрібні знання й навички, але механізми, які б це дозволяли, не прописані законодавством”.

Тож виходить, що скаржитися батькам немає куди: відповідне розпорядження – це політичне рішення державного рівня, яке мають виконувати й управлінці всіх рівнів.

“Проблема потребує системного вирішення, якого наразі немає навіть у планах”, – каже Олена.

Натомість Олег Фасоля переконаний, що за наявності бажання, вирішити можна будь-яке питання. А коли директор не може розв’язати проблему, треба міняти директора. Ба більше, якщо адміністрація школи аргументує ситуацію відсутністю коштів.

“Бюджетне законодавство не дозволяє зменшувати фінансування закладу освіти посеред року. Освітня субвенція та бюджети шкіл розраховуються на початок календарного року, і кошти мають бути передані засновником закладу в централізовану бухгалтерію місцевого управління освітою або безпосередньо в бухгалтерію навчального закладу (якщо той має автономну бухгалтерію).

Затверджені суми перераховуються щомісячно й не можуть бути змінені, навіть коли вчителя відсторонюють без збереження чи зі зниженням заробітної плати. Тож кошти на вирішення питання із заміною в більшості випадків директор має“.

Фото: автор – VitalikRadko, Depositphotos

ЩО РОБИТИ ДИРЕКТОРУ ШКОЛИ, АБИ ЗАБЕЗПЕЧИТИ УЧНЯМ ОСВІТУ, ТА ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВЛАДИ

Заміна вчителя – явище аж ніяк не нове. Але тут також не все однозначно, каже Олена Бондаренко.

“Діти під час навчального процесу щонайменше мають бути під наглядом дорослих. Насправді, ми не так часто задумувалися про це, але традиційно основна функція вчителя на заміні зводилася до того, що він має наглядати за дітьми, щоби ті не наробили дурниць і не пошкодилися”.

В Україні законодавство передбачає два варіанти заміни, пояснює Олена.

Перший – уроки в класі веде викладач того ж предмета, але який зазвичай працює в інших класах чи паралелях. Тоді діти вивчають той самий предмет і вчасно отримують знання.

Другий – коли на заміну приходить викладач іншого предмета й заняття проводяться за темами іншої дисципліни (наприклад, біологія замість математики). Коли ж основний учитель повертається з лікарняного, йому віддають години біології.

Цей варіант складніший, тому що не кожен раз учитель біології має вільні години, коли в класі за розкладом математика. Так само, коли з лікарняного вийде математик, він може мати урок з іншим класом, коли в розкладі стоїть біологія.

“Проблема із замінами загострилася під час онлайн-навчання, адже в цьому випадку немає жодної логіки в тому, щоби садити дітей перед монітором і читати їм сторінку з підручника, коли вчитель-предметник хворіє, – переконана Олена Бондаренко. – Думаю, таке спричинить лише додаткову хвилю критики від батьків, чиї діти й так проводять забагато часу за гаджетами”.

Олена наводить приклад того, як Канада системно вирішує питання із замінами вчителів. Зокрема, там розповсюджена приктика “вчителів на заміну“. Це забезпечує продовження навчання для учнів, незалежно, що сталося з основним педагогом, і позбавляє школу потреби нашвидкоруч змінювати розклад.

“Педагог, який не має постійного навантаження в школі, обирає регіон, де хоче працювати, та виставляє свою кандидатуру. Його запрошують на заміну на уроках із предмета, на якому він спеціалізується, у школи обраної локації. Діти в результаті отримують освітню послугу без перерви на лікарняний основного вчителя.

Безумовно, викладати на заміні складніше – не знаєш класу, вимог школи тощо. Але це й непоганий шанс проявити себе та отримати пропозицію на постійну роботу. До речі, там із цього починають усі молоді вчителі.

Напевно, що нам не треба повністю копіювати цей досвід, але серед наших освітян чимало спеціалістів, які не хочуть або не можуть працювати на повну ставку в школі, натомість кілька годин на тиждень ділилися б знаннями з дітьми залюбки – вчителі пенсійного віку, у декретній відпустці, студенти старших курсів”.

Також Олена розповідає про приклад, як Німеччина підійшли до організації безпечного навчання з мінімальними втратами в освіти. Школи працюють у звичайному режимі, але 2–3 рази на тиждень у кожній проводять вибіркове чи повне тестування на ковід (окрім того, що тест роблять тим, хто мають ознаки застуди). Якщо виявлено хворих, їх відправляють на самоізоляцію, але клас і далі працює, тільки тестування стають щоденними. Проте є нюанс: у Німеччині набагато більший відсоток вакцинованого населення.

Олег Фасоля наводить інший варіант, як не переривати навчання в разі відсторонення вчителя – через мережеву освіту. Це означає, що школа може укласти угоду з іншим навчальним закладом щодо залучення фахівців для забезпечення навчання у випадках хвороби чи відсторонення вчителя.

За цим принципом школа може залучити й висококваліфікованого фахівця, наприклад, викладача вишу чи працівника наукової установи. Цією можливістю нині може скористатися будь-яка школа.

“А дистанційний формат навчання дає змогу залучати фахівців навіть із віддалених регіонів“.

Серед завдань для влади Олена Бондаренко також називає залучення фахівців у педагогічну процесію.

“Знаю чимало випадків, коли учні лишалися без викладання певних предметів упродовж тривалого часу, аж до цілого навчального року. І так, здебільшого це стосується природничих наук – хімії, фізики, математики. Вчителів просто бракує, і немає жодної державної програми з підтримки, залучення та мотивації.

Кілька років тому за ініціативою Лілії Гриневич було розроблено та запроваджено програму доплат молодим спеціалістам, але наразі в Держбюджеті немає на це коштів. Принаймні цього року їх не було. Як і жодних інших механізмів зацікавлення педагогів”.

Це призводить до надзвичайного попиту на ринку репетиторських послуг. І висококваліфікованим педагогам, і молодим спеціалістам стає значно вигідніше працювати на фрілансі.

“Особливо це стосується природничих наук: хороші репетитори, які успішно готують дітей до ЗНО, мають сформований щільний графік уже в середині літа. І це, знову ж таки, провокує відтік педагогів зі школи. Отримуємо замкнене коло, яке розірвати може лише системний підхід на державному рівні“.

Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – SIphotography, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення