Впроваджуємо СЕЕН: посібник про спільноту соціально-емоційного та етичного навчання

Програма соціально-емоційного та етичного навчання (СЕЕН) з’явилася в Україні лише кілька років тому й наразі впроваджується як експеримент. Пілотування відбувається у 26 школах із 23 областей. На допомогу освітянам, які впроваджують СЕЕН або хочуть це робити, ГО “ЕдКемп Україна” розробила посібник “Я (практикую) СЕЕН. Посібник для створення професійної спільноти”.

Збірка дає відповіді на такі запитання:

• Де шукати підтримки та відповідей щодо впровадження СЕЕН?
• Навіщо потрібно створювати спільноту СЕЕН?
• Що можуть робити освітяни в професійній навчальній спільноті?
• Які переваги в такому форматі комунікації?

“Нова українська школа” поговорила про посібник із координаторкою всеукраїнського експерименту з упровадження СЕЕН, кандидаткою педагогічних наук, членкинею команди “ЕдКемп Україна” і співавторкою видання Тетяною Дрожжиною. Пропонуємо короткий огляд посібника.

ЯК ДОЛУЧИТИСЯ ДО СПІЛЬНОТИ СЕЕН

“Завдання посібника, – розповідає Тетяна Дрожжина, – показати, як освітянська спільнота може сформувати засади професійної комунікації, налагодити спілкування, обмін досвідом, практичними “знахідками”, згуртуватися навколо цінностей СЕЕН”.

Улітку 2021 року затверджено модельні навчальні програми для пілотування в 1–2, 3–4 та 5–6 класах НУШ.

“Однак, під час реєстрації на участь у пілотуванні програми в 5 класі школами НУШ виявили бажання долучитися й інші школи. Тож наша спільнота виявилася ширшою, ніж ми сподівалися, і це надихає”, – каже Тетяна.

Вона вважає, що далі варто долучити до обговорення цінностей та навчання СЕЕН ще й батьківство, адже вони, як ніхто, зацікавлені в результаті.

“Було б також корисним, якби навчання СЕЕН було закладене в професійний стандарт учителів, – додає Тетяна. – До речі, перші спроби вже є: у нещодавніх наших заходах узяли участь Маріупольський державний університет, Донбаський державний педагогічний університет і Рівненський інститут післядипломної педагогічної освіти, які висловили бажання долучитися до формування освітньої спільноти навколо цінностей СЕЕН”.

До того ж на сайті Emory University, який є розробником програми соціально-емоційного та етичного навчання, розміщено курс для вчительства про СЕЕН та його впровадження у закладах освіти. Українська – третя мова (окрім англійської та української), якою наразі викладений курс.

СТРУКТУРА ПОСІБНИКА

Посібник складається з п’яти блоків, у яких послідовно викладено алгоритм створення та нюанси життєдіяльності дієвої освітньої спільноти навколо цінностей СЕЕН.

1. “Спільнота СЕЕН: хто ці люди?”

Це вступний розділ, який розповідає про історію виникнення програми соціально-емоційного та етичного навчання та її вплив на формування цінностей. Тут також є кілька вправ для визначення мети й місії спільноти та галочковий список рис характеру, що потрібні людині, аби стати гідним/-ою лідером або лідеркою в такій спільноті.

2. “Гуртуємось”

Тут є практичні поради щодо перших кроків зі створення спільноти та її згуртування. Зокрема, такі об’єднання гуртуються довкола обміну досвідом, думками, матеріалами, взаємного збагачення, інформаційної та психологічної підтримки, спільної творчості та акумуляції досвіду. Тому організаторам і організаторкам треба продумати такі моменти:

• ключові цінності;
• стримувальні чинники;
• ядро спільноти;
• форма і зміст;
• назва й айдентика;
• ритуали та традиції;
• правила комунікації.

Варто пам’ятати, що спільнота СЕЕН передбачає горизонтальну, а не вертикальну структуру, тому вона має складатися з однодумців і однодумиць, а не підлеглих, де кожен і кожна готовий/-а брати відповідальність за загальний успіх і спільно розв’язувати завдання.

3. “Діяльність спільнот”

Акцентує на специфіці активностей, що їх може проводити спільнота. Наприклад:

• обговорення концепцій у навчальній програмі СЕЕН;
• обговорення успіхів і труднощів;
• обмін ефективними практиками для поліпшення уроків;
• проведення елементів уроків і рефлексія;
• спільний пошук шляхів розв’язання проблем у організації роботи на уроці за програмою СЕЕН;
• обговорення навчальних потреб та успіхів учнівства (зі збереженням конфіденційності), аби повноцінно задовольняти ці потреби;
• пошук шляхів подолання бар’єрів, що перешкоджають успішному впровадженню програми;
• надання емоційної підтримки та заохочення колег.

Діяльність спільноти може й не обмежуватися цим, проте важливо, аби всі її учасники й учасниці однаково розуміли цілі та завдання, були готові обговорювати та приймати чужі думки.

Оцінювати ефективність програми СЕЕН та, відповідно, і роботи спільноти радять за показниками учнівства. Оцінювання soft skills, на яких побудовано соціально-емоційне навчання, – непростий процес. Але вчитель або вчителька може побачити свій успіх, якщо діти:

• використовують навички стійкості;
• виявляють співчуття, співпереживання, доброту;
• уважні та ініціативні під час занять;
• можуть ідентифікувати та називати свої почуття та відчуття;
• готові й можуть вирішувати конфлікти через діалог.

4. “Способи комунікації”

У цьому розділі докладно розглядають технології, що допомагають учасникам/-цям спільноти бути на зв’язку. Серед них – найпоширеніші соцмережі й месенджери. Ділитися напрацюваннями зі спільнотою радять за допомогою спільної дошки в Trello або Google-диску. Онлайн-зустрічі можна проводити в Zoom, Google Meet або використовувати відеокімнати Facebook.

Проте варто пам’ятати, що ефективною зустріч буде у випадку, якщо є добре побудована структура. За основу пропонують брати стандартну структуру уроків СЕЕН:

• розігрів;
• презентація;
• осмислення;
• рефлексія;
• підсумки.

За подібним принципом рекомендують складати й офлайн-зустрічі. У посібнику докладно описані моменти, які можуть зробити її успішною чи, навпаки, зіпсувати очікуваний результат.

5. “Конфлікти в спільноті СЕЕН”

У вирішенні конфліктів завжди зацікавлені всі сторони. Проте часто учасниками/-цями конфлікту можуть бути і “сторонні” – наприклад, батьки або особи, які їх замінюють. Тоді важливо розуміти, що задля порозуміння сторонам варто згадати про спільну мету – підвищення якості освіти для дітей. Завершення конфлікту можливе, коли:

• проблемна ситуація змінилася;
• ставлення сторін до ситуації змінилося;
• сторони конфлікту змінили свої позиції до ситуації.

“Найбільш продуктивний шлях подолання труднощів у освітньому процесі, – наголошує Тетяна Дрожжина, – це обмін думками та досвідом. А коли спільнота сформована не просто з колег, а з однодумців і однодумиць, активних у своїй професійній позиції, користь від цього буде колосальною”.

Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”