Напишіть нам

Всі теми

Учителів не можна оцінювати за новим профстандартом, поки вони не отримають час і можливості для відповідної підготовки – інтерв’ю з Лілією Гриневич

“Якщо ми хочемо успішно втілювати реформу Нової Української Школи й отримати ті результати, які суспільство очікує від якісної освіти, нам потрібно чітко виписати вимоги до вчительської професії“, – переконана Лілія Гриневич, 10-а міністерка освіти і науки України. Однак, перед тим, як ставити нові вимоги перед учителями, потрібно суттєво змінити підхід до заробітної плати і стимулювати професійний розвиток педагогів.

Упровадження професійного стандарту, який затвердили напередодні Нового року, має бути поступовим, з чітким розумінням етапів і очікувань, системною комунікацією, спрямованою до всіх учасників освітнього процесу.

Лілія Гриневич, яка брала участь у створенні професійного стандарту, розповіла “Новій українській школі” про те, чому період його впровадження не може бути меншим, ніж 3 роки, як документ можуть використовувати вчителі для своєї користі вже сьогодні й чому провайдерам підвищення кваліфікації важливо охоче братися за професійний стандарт учителя.

ЧОМУ ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОФСТАНДАРТУ ВАЖЛИВО ПІДВИЩИТИ СТАТУС УЧИТЕЛЯ

Коли ми запроваджували у 2017 році реформу Нової Української Школи, то підвищили всім учителям заробітну плату на 50% і внесли зміни до тарифних розрядів. Це був сигнал до реформи, до підвищення соціального статусу вчителя.

Упродовж трьох років зарплата вчителя зросла орієнтовно на 90%. Але на тлі інфляційних процесів і з огляду на те, якою низькою була заробітна плата вчителя раніше, питання гідної оплати праці педагогів стоїть досі гостро.

У 2019 році ми розробили постанову Кабінету міністрів про реформу оплати праці, яка передбачала підвищення заробітної плати й особливо суттєво молодим учителям. Адже молодь не втримається в школі понад три роки, бо є дуже великий розрив в оплаті праці вчителя-початківця і вчителя з великим стажем, а отже – молоді вчителі залишаються низько оплачуваною категорією.

Цьогоріч у зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати значна частина вчителів, які працюватимуть у межах ставки і з нижчими кваліфікаційними категоріями, матимуть оплату праці на рівні мінімальної – таку ж як і техперсонал, якому за всієї поваги, не треба було здобувати вищу педагогічну освіту.

Якщо подивитися на досвід освітніх систем і на те, як у багатьох успішних країнах піднімають суспільний статус учителя, то важливо наголосити на двох аспектах.

Перший – підвищення оплати праці вчителя і його соціальна захищеність.

Другий – чітке окреслення вимог до сучасного вчителя для того, щоби він міг самостійно творити зміни, які відповідають викликам сьогодення.

Я вважаю, що підтримка і просування соціального статусу вчителя абсолютно необхідні для запровадження нового професійного стандарту вчителя.

ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБЕН ПРОФСТАНДАРТ

У нас завжди була, так би мовити, “задавнена” проблема, коли система вищої освіти готувала фахівців, не оглядаючись на вимоги ринку праці – коли готують учителя, який не може собі дати ради в школі. Тому в законі “Про вищу освіту” 2014 року закладено ідею, що освітні програми вищої школи мають базуватися на чинних профстандартах.

Якщо з багатьох професій не розроблені стандарти, то вчительська професія в багатьох країнах входить у пул так званих регульованих професій, і для неї профстандарт дуже потрібен. Професійний стандарт учителя – це фундаментальний документ, який був у плані впровадження НУШ.

Оскільки вчитель – це творча професія, є два підходи щодо стандартів:

  • Розвивальний. Стандарт – як професійні цінності (головні ідеї та положення описують необхідні компетентності вчителя – знання, вміння, ставлення). На його основі будуються освітні курси з підготовки вчителів в університетах і курси підвищення кваліфікації.
  • Технічний. Стандарт – як мірило (описує певні кваліфікаційні рівні за критеріями, орієнтований на регулювання професійної діяльності). Стандарт можуть використовувати для атестації й сертифікації вчителя.

Наш стандарт насамперед – розвивальний. У ньому передбачено розвиток кожної компетентності за професійними щаблями кар’єри вчителя. Було би неправильно очікувати однакового рівня компетентності від учителя другої кваліфікаційної категорії і вчителя вищої кваліфікаційної категорії.

Ми бачимо 5 сфер застосування професійного стандарту:

  1. Для розроблення освітніх програм підготовки й підвищення кваліфікації вчителів.
  2. Для акредитації освітніх програм підготовки вчителів. Це означає, що НАЗЯВО, яке акредитує освітні програми, мало би під час акредитації зважати на професійний стандарт.
  3. Для самооцінювання вчителя.
  4. Для планування підвищення кваліфікації вчителя.
  5. Для сертифікації (атестації) вчителя.

Стандарт побудований так, що спонукає до особистісного і професійного розвитку. Коли вчитель припиняє вчитися і змінюватися, це робить його професійне життя нецікавим, а найголовніше – йому стає складніше справлятися із сучасними викликами в освіті.

ЯК ЧИТАТИ ПРОФСТАНДАРТ

Перший проєкт стандарту, на основі якого розроблений міністерський, ми розробляли групою фахівців, експертів, науковців за підтримки МФ “Відродження” в проєкті “Професійний стандарт вчителя нового покоління і кращі НУШ технології: у взаємодії між академічними спільнотами університетів і вчителями-практиками”.

У ньому розробили структуру, перелік компетентностей і підходи до того, як має розкладатися кожна з них. Ми керувалися такою логікою: вчитель має сформувати в учня НУШ низку компетентностей, але не можна очікувати, що він це зробить, якщо сам не опанував їх.

Тож усі компетентності діляться на 2 групи: наскрізні і професійні.

5 наскрізних компетентностей:

  • Громадянська
  • Соціальна
  • Культура самовираження
  • Підприємницька
  • Лідерська

За вимогами до профстандартів, діяльність вчителя має розкладатися на трудові функції (їх виділили 5), у межах кожної функції є по 3 компетентності, разом 15 професійних компетентностей.

Трудові функції дуже зрозумілі, вони позначаються літерами.

  1. Трудова функція А – це навчання учнів предметів, застосування сучасних змісту освіти, методик і технологій.

До неї належать такі компетентності: мовно-комунікативна, предметно-методична, інформаційно-цифрова.

  1. Трудова функція Б – партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу.

Компетентності: психологічна, емоційно-етична, компетентність педагогічного партнерства.

  1. Трудова функція В – організація безпечного, здорового, інклюзивного освітнього середовища.

Компетентності: інклюзивна, здоров’язбережувальна, проєктувальна.

  1. Трудова функція Г – управління освітнім процесом.

Компетентності: прогностична, організаційна, оцінювально-аналітична.

  1. Трудова функція Д – безперервний професійний розвиток.

Компетентності: інноваційна, здатність до навчання впродовж життя, рефлексивна.

На етапі затвердження стандарт зазнав змін. Запропонована нами структура залишилася, проте внесено зміни до частини формулювань, а найбільше правок зазнала частина щодо рівнів розвитку компетентностей за різними кваліфікаційними категоріями.

Для того, щоб учителю було легше орієнтуватися в професійному стандарті та його застосуванні, розробники планують на початку весни опублікувати брошуру. У ній ми хотіли б зафіксувати наше бачення стандарту та його використання, а також дати відповіді на найпоширеніші запитання вчителів.

НЕ МЕНШЕ ТРЬОХ РОКІВ ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОФСТАНДАРТУ

Найголовнішим завданням після ухвалення профстандарту має стати наказ МОН про те, як впроваджувати цей документ. Мають бути затверджені фази запровадження.

Цей документ має чітко визначити ідею: учителів не можна оцінювати за новим профстандартом, поки вони не отримають час і можливості для відповідної підготовки. Від цього залежить успішність сприйняття й застосування нового профстандарту.

Учителів не можна оцінювати за новим профстандартом, поки вони не отримають час і можливості для відповідної підготовки – інтерв’ю з Лілією Гриневич

Фото: автор – ekokyz.gmail.com, Depositphotos

На впровадження стандарту оптимально дати від 3-х до 5-ти років і розробити чітку послідовність впровадження:

Крок 1. Насамперед, стандарт має стати основою для перегляду освітніх програм підготовки вчителів. До цього треба привернути увагу всіх університетів, які готують учителів.

НАЗЯВО зараз масово акредитує освітні програми. Програми завжди динамічно змінюються. До вже акредитованих програм можна вносити нові елементи, і в університетах викладати курси з огляду на стандарт.

Важливо, щоби цей документ потрапив у фокус обговорення в університетах. А з часом, коли будуть нові акредитації програм, вони повинні суттєво змінитися.

Крок 2. Оновлення програм підвищення кваліфікації вчителів. Учителі зобов’язані, відповідно до закону “Про освіту”, пройти 150 годин підвищення кваліфікації впродовж 5-ти років.

Важливо, щоб організації, які пропонуватимуть вибір курсів, могли чітко вказати, розвиток якої компетентності вчителя вони готові запропонувати.

Для цього стандарт кодифікований. Усі компетентності, здатності, знання й уміння мають присвоєний код, і наша велика мрія в тому, що з часом сформується платформа, на якій провайдери підвищення кваліфікації будуть розміщувати свої пропозиції для зручного пошуку вчителями курсів, які їх цікавлять.

Наприклад, якщо вчитель вирішить покращити свої навички в конкретній компетентності, то провайдери підвищення кваліфікації, пропонуючи курс, заявлять його під певним кодом, що вказаний за цією компетентність чи окремими її складниками в стандарті.

Стандарт слугує інструментом для того, щоб учитель планував своє підвищення кваліфікації, а організації, які є провайдерами, – формували відповідну пропозицію.

Щоби сформувалася достатня кількість освітніх програм, які відповідатимуть стандарту, теж потрібен час. Тому ці три роки необхідні!

Крок 3. Інтеграція в систему оцінювання педагогічної діяльності

Робота з професійним стандартом для вчителів мала би починатися з того, що він чи вона самостійно аналізує володіння пропонованими компетентностями і проводить самооцінювання. Адже кожна особа найкраще відчуває, чого їй не вистачає. У результаті можна планувати своє підвищення кваліфікації не для галочки, а щоби справді отримати те, що цікавить і є необхідним.

І лише після того, як учителі впродовж трьох років будуть отримувати підвищення кваліфікації на основі пропозицій, базованих на новому професійному стандарті, цей документ можна буде застосовувати для обов’язкової атестації й інших процесів, пов’язаних з оцінюванням роботи вчителя. Не можна оцінювати те, чого ми не вчили.

Однак, можна стимулювати швидше застосування профстандарту. Наприклад, якщо сертифікація вчителів залишиться за вибором учителя ще певний час, то до неї можна внести елементи нового профстандарту.

Для поточної обов’язкової, атестації профстандарт не можна застосовувати не менше як у найближчі 3 років. У крайньому разі його можна застосовувати хіба до вчителів вищої кваліфікаційної категорії, але це дискусійне питання.

Потрібно дати час учителям, щоби сформувати своє підвищення кваліфікації на основі нового професійного стандарту.

Неправильне впровадження стандарту, використання його як карального інструменту знівелює його позитивний вплив, спричинить справедливий опір учителів і не буде сприяти їхньому професійному розвитку.

Із запровадженням професійного стандарту кожен учитель має вимагати дві речі:

  • отримати пропозицію підвищення кваліфікації відповідно до нового профстандарту;
  • ніхто не має права, без його на те вибору, оцінювати професійний рівень учителя через призму нового професійного стандарту впродовж найближчих років.

Я заохочую вчителів користуватися професійним стандартом і застерігаю органи влади від його передчасного впровадження задля оцінювання.

Профстандарт_конф__251120

Завантажити презентацію

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: пресслужба МОН

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

У межах фінського проєкту “Навчаємось разом” + проєкту ЄС запланований онлайн-курс для працівників ЦПР, частиною якого мають стати модулі з профстандарту вчителя.

Також у межах Фінського проєкту планується інформаційна кампанія – створення коротких відео, які би зображали, який вигляд мають на практиці компетентності.

Матеріали за темою

Обговорення