Вивчають запити учнів, відкривають нетипові профілі та готують кадрові резерви: як Чернігів “лагідно” реформує старшу профільну школу

“Можливо, ми не будемо найріднішими закладами для учнів, але маємо стати тими, які випускатимуть у світ конкурентоспроможних громадян із фундаментальними знаннями”, – вважає Василь Гопаченко, директор чернігівської школи № 12.

У 2027 році, коли реформа НУШ дістанеться 10 класів, очолюваний ним заклад та ще три школи міста будуть академічними ліцеями. Ці зміни втілюють поступово – ще з 2020 року. Зараз наймолодші школярі у визначених школах – це четвертокласники, у кожному закладі діє по 4–5 профілів для 10–11 класів, тож крок за кроком ліцеї “старшають”, а контингент учнів та вчителів змінюється. Натомість в інших школах міста зникають старшокласники, а збільшується кількість учнів початкової ланки.

Директори майбутніх ліцеїв кажуть, що перехід до старшої профільної школи відбувається м’яко. Нагадаємо, що органи місцевого самоврядування мають затвердити плани формування мережі ліцеїв до 1 вересня 2024 року. Чернігівські освітяни вирішили не чекати до останнього, а обрали шлях поступового реформування.

• З якими викликами стикалися чернігівські школи;
• які критерії враховували під час формування мережі;
• як ліцеї відкривали нові для себе профілі;
• як розв’язують проблему з кадрами;
• що радять колегам, які ще визначаються зі статусами шкіл – усе це в новому матеріалі про перехід до старшої профільної школи на прикладі Чернігова.

ЗА ЯКИМИ КРИТЕРІЯМИ ОБРАЛИ ЧОТИРИ ЛІЦЕЇ НА ВСЕ МІСТО

До повномасштабного російського вторгнення в Чернігові працювало 34 школи. На жаль, через обстріли росіян два заклади зруйновані, ще одну школу довелося закрити через зменшення кількості учнів.

Тепер у місті працює 31 заклад середньої освіти:

• чотири з них із 2020 року визначені як майбутні академічні ліцеї (це школи № 12 та 1 й ліцеї № 15 та 22);
• два працюють як спеціалізовані заклади освіти;
• один – як початкова школа;
• решта (24) – стануть гімназіями.

Наразі в управлінні освіти Чернігівської міської ради завершують підготовку розпоряджень про перейменування шкіл у гімназії, а всі нові статуси закладів середньої освіти наберуть чинності з 1 вересня 2024 року.

Майбутні академічні ліцеї розташовані в різних районах міста. Доступ до них та територіальне розташування були одними з маркерів, за якими формувалася міська мережа старшої школи.

Крім цього, в управлінні освіти враховували й інші чинники:

• досягнення закладів освіти (успіхи випускників та рейтинги закладів на рівні міста);
• кадровий потенціал та здатність викладати предмети на профільному рівні;
• розміри будівлі, щоби можна було розвивати й підсилювати матеріально-технічну базу.

“Ми обирали сильні та потужні заклади й, що цікаво, їм вдається втримувати цей рівень надалі, – каже Василь Білогура, начальник управління освіти Чернігівської міської ради. – Випускники показують такі ж високі досягнення, що й раніше, хоча це учні, зібрані з різних закладів освіти міста. Тобто майбутні ліцеї зберегли свій статус, успішність та результативність роботи з дітьми”.

Щоби батьки, вчителі й учні розуміли, як саме будуть відбуватися зміни, майже рік (йдеться про 2020-й) у місті тривала комунікаційна кампанія, яку ініціювало управління освіти.

1. На місцевих телеканалах показували відеоролик про реформу, щоби запобігти утворенню та поширенню міфів про майбутні зміни.

2. Представники управління освіти та директори ліцеїв розповідали про це в ефірі каналу “Суспільне Чернігів”.

3. У школах проводили педагогічні наради та зустрічі з батьками.

Тож ні для кого не було несподіванкою, що:

• з 1 вересня 2021 року майбутні академічні ліцеї припинили набір перших класів, а для першачків відкрили додаткові класи в інших школах Чернігова (гімназіях);
• учні початкових та середніх класів, які на початку реформи вчилися у визначених чотирьох ліцеях, продовжили в них навчатися;
• упродовж 2021–2023 років припинявся набір до 10 класів у всіх інших закладах міста (школи поділили на три хвилі, кожна з яких припиняла набір до 10 класу у 2021, 2022, та 2023 роках);
• натомість кожна хвиля десятикласників переходила до чотирьох визначених шкіл. Так, у 2023–2024 навчальному році вони набрали 38 десятих класів, а на наступний навчальний рік їх може бути 45 (про це свідчать результати опитування дев’ятикласників про їхні подальші наміри щодо навчання в старшій школі);
• вступ до ліцеїв під час перехідного періоду здійснюється незалежно від місця проживання. Ніяких конкурсів, іспитів чи співбесід при вступі немає.

Нагадаємо, за законом “Про повну загальну середню освіту” після 9 класу учні мають складати ДПА (у формі ЗНО) та за результатами вступати в ліцеї. Однак ця норма набере чинності у 2027 році, коли реформа НУШ зайде у 10- класи.

“За чотири роки в майбутніх ліцеях ми вивели початкові класи. Зараз у нас залишилися лише четверті, а у 2024–2025 навчальному році не буде початкової школи взагалі, – розповідає Василь Гопаченко, директор чернігівської школи № 12. – У нашу школу поприходили десятикласники, тобто не лише ті, яких ми колись навчали і яких було 2–3 класи на паралелі. Наприклад, у 2023 році ми набрали 6 десятих класів, а деякі заклади – 10″.

Василь Гопаченко. Джерело: Українське Радіо Чернігів

Хоч частина учнів вибувала зі школи, а частина додавалася, у школі № 12 кількість учнівства фактично не змінилася: до реформи навчалося приблизно 1 400 дітей, а цього року вчиться понад 1 300. Подібна ситуація і в школі № 1 – за словами директорки закладу Ольги Шелест, до 2020 року вчилося понад 1000 учнів, а нині – понад 900.

ЯК ЗБІЛЬШУЮТЬ КІЛЬКІСТЬ ПРОФІЛІВ І ЗБЕРІГАЮТЬ РЕПУТАЦІЮ СИЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Головна родзинка академічних ліцеїв – профільне, тобто поглиблене вивчення певних предметів. Коли реформа НУШ дійде до 10 класів у 2027 році, учні й учениці будуть вчитися за власним “навчальним меню” – частина предметів буде обов’язковою для вивчення як базове ядро знань, частина – на вибір, а основні зусилля та час учнівство зможе приділяти профільним предметам, наприклад, поглибленій інформатиці, англійській чи історії – залежно від вибору профілю (докладніше про змістове наповнення старшої школи читайте тут, а про пілотування профільної середньої освіти у 2025 році – тут).

Майбутні академічні ліцеї Чернігова поступово формують свій профільний асортимент, водночас долають стереотип, що фізматшкола чи школа з поглибленим вивченням іноземної мови буцімто не зможе давати якісні знання з інших предметів.

Наприклад, школа № 1 з 1950-х років мала статус закладу з поглибленим вивченням іноземних мов, а школа № 12 з 1990-х років знана в місті як фізико-математична.

Школа № 1 та 12 Чернігова. Джерело: сайти шкіл

• Та у 2023–2024 навчальному році в першій школі є 4 профілі – англійська та друга іноземна мови, суто англійська, а також абсолютно нові для них профілі – математика й хімія з біологією;
• у 12 школі профілів 5 – серед яких, звісно, математика, а також фізика та математика. Додалися англійська з другою іноземною мовою, окремий профіль з англійської та окремий – з української.

“У місті нас завжди знали як гуманітарну школу, і це дійсно трохи заважало в розширенні профілів, – розповідає Ольга Шелест про труднощі першого набору десятикласників. – Спочатку ми вирішили зміцнити свій викладацький склад – для цього шукали вчителів математики, хімії та біології.

Ольга Шелест. Джерело: Телеканал Новий Чернігів

Коли ми набирали вперше лише десяті класи, у нас вийшло два класи з англійської мови та другої іноземної, три класи з вивчення англійської та лише один клас математики. На хіміко-біологічний профіль ніхто не прийшов узагалі, тобто в перший рік діти йшли до нас здебільшого на іноземні мови”.

Василь Гопаченко каже, що його заклад знають як сильну фізматівську школу, де є класні викладачі, лабораторія для фізики, а серед випускників є ті, хто працює на міжнародні компанії у сфері ІТ або має наукові ступені та звання. Тобто чернігівські батьки й учні звикли, що у 12-й школі добре викладають фізику та математику.

Учні чернігівської школи № 12. Джерело: Facebook-сторінка школи

Попри це, у закладі розширюють кількість профілів, скажімо, на наступний навчальний рік планують до п’яти наявних додати ще історію та інформатику. З досвіду Василя Гопаченка, щоб здолати стереотипи про профілі, майбутнім ліцеям треба навчитися себе рекламувати.

• По-перше, пояснювати батькам, які саме профілі є в закладі.
• А ще – розповідати про вчителів, які будуть викладати профільні предмети.

Наприклад, якщо англійська мова – це новий напрям для ліцею, але вчителі цього предмета проходили низку курсів, бували за кордоном на навчанні, мають досвід спілкування з носіями мови – то чому б не розповісти про це батьківській громаді?

• Ще один лайфхак від пана Василя – піти в гімназії до 9-класників та провести серед них рекламну кампанію свого закладу.

“Треба подати інформацію про себе так, щоб нею зацікавилися”, – додає директор.

Фактично майбутнім ліцеям треба заново завоювати репутацію серед батьків та учнів або переконати в тому, що зміна назви й типу закладу не погіршує якість навчання, а навпаки – покращує. До того ж випускники 9 класів можуть обрати для подальшого навчання те, що найбільше їм до смаку.

Адже чернігівські ліцеї відкривають профілі якраз з урахуванням учнівських побажань.

• Щороку в лютому управління освіти проводить анкетування дев’ятикласників про те, у якому закладі надалі хочуть навчатися – академічному ліцеї чи в закладах профтехосвіти.
• Якщо це один із чотирьох майбутніх ліцеїв міста – учні й учениці вказують, за яким саме профілем хочуть вчитися та в якому із закладів.
• Під запити дітей ліцеї формують профілі.

За законом “Про повну середню освіту” для відкриття профілю має бути 30 учнів. Та, наприклад, якщо історію обирає всього троє учнів з усіх випускників, то профіль не відкривається, а дітям пропонують інші. Або якщо на все місто охочих вчити історію назбиралося 30 осіб, які обрали різні заклади освіти, тоді вони мають їздити в один ліцей, де такий профіль відкриють.

РЕКРУТИНГ ТА ПЕРЕНАВЧАННЯ ВЧИТЕЛІВ МОЖЕ РОЗВ’ЯЗАТИ КАДРОВУ ПРОБЛЕМУ

З цього випливає ще один виклик – якщо в ліцеї розширюється асортимент профілів, відповідно, треба шукати вчителів, які зможуть поглиблено викладати ці предмети. Уявімо, що в закладі є два математики чи хіміки, а за цим профілем відкрито аж три класи – чи не буде надмірним навантаження на вчителів?

Наприклад, у закладі Ольги Шелест на математичному профілі передбачено 9 годин математики на тиждень, на хіміко-біологічному на обидва предмети теж відведено 9 годин, на англомовному – 5 годин англійської. А класів, які обирають один і той само профіль, може бути три й більше.

За словами директорки, у вчителів, які викладають профільні предмети, навантаження збільшилося, тому що педагогів часто не вистачає і немає між ким рівномірно розподілити години.

• Аби розв’язати цю проблему, Василь Гопаченко радить планувати роботу не на рік наперед, а одразу на два-три, щоб розуміти, скільки вчителів ще буде працювати, хто піде на пенсію і де можна взяти нові кадри.
• Освітянин уже складає тарифікаційний список педагогів аж на 2025–2026 навчальний рік, бо хоче розуміти, скількох вчителів йому бракуватиме й де шукати їм заміни.

За його словами, директор має бути стратегом, який планує роботу закладу завчасно, і в цьому закладі важливі всі вчителі.

• А ще пан Василь радить займатися рекрутингом і самостійно шукати педагогів, яких не вистачає школі. На його думку, рекрутування – це одна із майбутніх кваліфікацій директора/-ки ліцеїв.

З іншого боку, директори ліцеїв мають вирішити, як бути з учителями 1–4 класів, якщо в закладі зникає початкова школа.

Якщо директори не хочуть прощатися зі своїми вчителями-класоводами, Василь Гопаченко підказує, що можна запропонувати їм здобути другу вищу освіту, щоб викладати в середніх та старших класах. Торік у його закладі на таку пропозицію погодилася вчителька, яка випускала четвертий клас. Вона пішла з учнями в п’ятий клас як класна керівниця та вчителька української мови й літератури. Зараз освітянка здобуває другу вищу освіту.

“Як на мене, це унікальний досвід, адже ця вчителька випустить своїх учнів з 12 класу, а по-друге – вона вчиться разом із ними, і це класно, – каже Василь Гопаченко.

– Наступного року плануємо такий досвід розширити, бо є вчителька, яка теж хоче піти зі своїм четвертим класом у середню школу. Плануємо, що, пройшовши відповідні курси, вона зможе викладати в 5–6 класах природознавство. Тому не поспішайте прощатися зі своїми вчителями початкової школи“.

Щоби пом’якшити “вчительські ротації” між школами, директори/-ки допомагають своїм ексколегам у пошуках нової роботи. Наприклад, дають їм рекомендації під час працевлаштування в гімназії, де збільшується кількість початкових класів. За словами Ольги Шелест, частина учителів/-ьок знаходять нову роботу саме за рекомендаціями, хтось знаходить самостійно, а частині допомагає із цим управління освіти.

ДО ЯКИХ ВИКЛИКІВ ГОТУЮТЬСЯ ЧЕРНІГІВСЬКІ ШКОЛИ У 2027 РОЦІ

Чернігівські школи, що стануть академічними ліцеями, уже виконали велику частину домашньої роботи. Та чесно кажуть, що на цьому їхні виклики не завершуються, але завчасна стратегічна робота так чи так пом’якшить розв’язання майбутніх проблем.

“Не можу сказати, що ми вже все зробили. Просто обрали свою модель реформування мережі й поступово її втілювали, – ділиться Василь Білогура. – Наступні два роки вважатимуться перехідним періодом, під час яких ще можливі різні виклики й труднощі.

Коли у 2027 році з’являться нормативні документи щодо старшої школи, нам треба взяти їх до уваги. Скажімо, ми чекаємо на документи щодо формування профілів – чи сам заклад їх визначатиме, чи це буде відбуватися на рівні держави в межах національних програм, чи діятиме комбінований підхід. Також треба враховувати, якою буде варіативна та інваріанта складові та як вони змінюватимуться у відсотковому співвідношенні з 10 до 12 класу”.

Василь Гопаченко (крайній справа) під час презентації курикулуму старшої профільної школи. Джерело: SavEd

Нагадаємо, що за проєктом Державного стандарту профільної середньої освіти, частина предметів буде вивчатися за вибором, з’являться інтегровані курси, а на проєктну діяльність пропонується відвести 20 % навчального часу. Також зміниться навантаження на учнів – з 36–38 до 33 годин (+3 години на фізкультуру, яка не входить у граничне навантаження). А ще з’являться нові модельні програми для профільного трирічного навчання. Ці зміни теж доведеться взяти до уваги чернівським академічним ліцеям.

• Василь Гопаченко нагадує, що ліцеї будуть створюватися як окремі юридичні особи і їхнє відкриття буде погоджуватися з МОН: “А це означає, що школу треба буде формально закрити, а персонал – звільнити. Відкриваючи ліцей, спочатку призначатимуть директора/-ку, який/-а разом з управлінням освіти проведе набір вчителів. Їх найімовірніше обиратимуть за конкурсом”.
• Також, за словами директора, академічним ліцеям варто готуватися до зменшення кількості учнівства, адже в їхньому складі будуть лише 10, 11 та 12 класи. А частина дітей після 9 класу може обрати заклади профтехосвіти.

Як зауважує Василь Білогура, уже зараз спостерігається зменшення народжуваності, частина дітей обирає дистанційний формат навчання, а дехто виїздить за кордон чи в інші регіони країни. Через зменшення кількості учнів за декілька років у місті можуть бути взагалі вільні приміщення, прогнозує управлінець.

Тож доведеться поборотися за учнів, пояснюючи, які переваги вони матимуть від навчання в академічних ліцеях. А це

• комфортніші умови для учнів різного віку,
• якісніша матеріальна база,
• інші методи навчання та врахування інтересів учнівства – які саме предмети вони хочуть вивчати поглиблено (докладніше про переваги старшої профільної школи читайте тут).

НА ЩО РАДЯТЬ ЗВЕРНУТИ УВАГУ ПІД ЧАС СТВОРЕННЯ МЕРЕЖІ ЛІЦЕЇВ

Для тих закладів, які ще не визначилися зі своїми майбутніми статусами (початкова школа, гімназія чи ліцей) або ж визначилися нещодавно, сподіваємося, досвід чернігівських шкіл дасть розуміння, із чого починати зміни.

1. Щоби пройти шлях реформи старшої школи легше, передусім чернігівські директори радять провести SWOT-аналіз та визначити сильні й слабкі сторони своєї школи.

2. Визначитися з профілями та не боятися впроваджувати щось нове.

3. Директори ліцеїв мають налагодити співпрацю зі своїми сусідами – початковими школами та гімназіями, що розташовані поруч. Адже вони будуть місточками для учнів, що потраплятимуть згодом у ліцей.

4. Також ліцеям треба звикнути до думки, що в них більше не буде учнів молодшого шкільного віку.

“Діти, які провчилися 9 років у своїй школі, прийдуть у ліцей як в абсолютно новий заклад, який навряд чи стане тим, що залишиться в дитячих серцях, – розмірковує Василь Гопаченко. – Таке можливо, але для цього треба провести велику роботу – прийняти цих дітей правильно, добре їх мотивувати, поставитися по-людяному і водночас залишатися вимогливими. З іншого боку, академічні ліцеї мають допомогти учнівству підготуватися до дорослого світу”.

5. Не залишатися осторонь кадрових проблем, а шукати можливості для працевлаштування вчителів у своїй же школі й заздалегідь планувати, яких саме предметників бракуватиме закладу за рік, два чи три.

6. Обговорювати майбутні зміни з батьками та учнями, а також з учителями. Це можуть бути плакати в школі, журналістські матеріали в місцевих медіа.

Василь Гопаченко пропонує провести для батьків публічні слухання в органах місцевого самоврядування, під час яких розповісти, які заклади в перспективі стануть ліцеями.

На думку наших співрозмовників, комунікуючи реформу старшої школи, варто наголошувати, що всі зміни відбуваються задля благородної мети, на яку працює освітня система – це якісне навчання учнів. А завдання ліцеїв – дати глибокі знання, які учні й учениці будуть здобувати усвідомлено та вмотивовано.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне ілюстративне фото: M&M Photography, Стрий

Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network