Теми статті: батькам, вчителям, директорам, освітнім управлінцям, старша школа
7 Березня 2024
4 147
0
“Можливо, ми не будемо найріднішими закладами для учнів, але маємо стати тими, які випускатимуть у світ конкурентоспроможних громадян із фундаментальними знаннями”, – вважає Василь Гопаченко, директор чернігівської школи № 12.
У 2027 році, коли реформа НУШ дістанеться 10 класів, очолюваний ним заклад та ще три школи міста будуть академічними ліцеями. Ці зміни втілюють поступово – ще з 2020 року. Зараз наймолодші школярі у визначених школах – це четвертокласники, у кожному закладі діє по 4–5 профілів для 10–11 класів, тож крок за кроком ліцеї “старшають”, а контингент учнів та вчителів змінюється. Натомість в інших школах міста зникають старшокласники, а збільшується кількість учнів початкової ланки.
Директори майбутніх ліцеїв кажуть, що перехід до старшої профільної школи відбувається м’яко. Нагадаємо, що органи місцевого самоврядування мають затвердити плани формування мережі ліцеїв до 1 вересня 2024 року. Чернігівські освітяни вирішили не чекати до останнього, а обрали шлях поступового реформування.
До повномасштабного російського вторгнення в Чернігові працювало 34 школи. На жаль, через обстріли росіян два заклади зруйновані, ще одну школу довелося закрити через зменшення кількості учнів.
Тепер у місті працює 31 заклад середньої освіти:
Наразі в управлінні освіти Чернігівської міської ради завершують підготовку розпоряджень про перейменування шкіл у гімназії, а всі нові статуси закладів середньої освіти наберуть чинності з 1 вересня 2024 року.
Майбутні академічні ліцеї розташовані в різних районах міста. Доступ до них та територіальне розташування були одними з маркерів, за якими формувалася міська мережа старшої школи.
Крім цього, в управлінні освіти враховували й інші чинники:
“Ми обирали сильні та потужні заклади й, що цікаво, їм вдається втримувати цей рівень надалі, – каже Василь Білогура, начальник управління освіти Чернігівської міської ради. – Випускники показують такі ж високі досягнення, що й раніше, хоча це учні, зібрані з різних закладів освіти міста. Тобто майбутні ліцеї зберегли свій статус, успішність та результативність роботи з дітьми”.
Щоби батьки, вчителі й учні розуміли, як саме будуть відбуватися зміни, майже рік (йдеться про 2020-й) у місті тривала комунікаційна кампанія, яку ініціювало управління освіти.
1. На місцевих телеканалах показували відеоролик про реформу, щоби запобігти утворенню та поширенню міфів про майбутні зміни.
2. Представники управління освіти та директори ліцеїв розповідали про це в ефірі каналу “Суспільне Чернігів”.
3. У школах проводили педагогічні наради та зустрічі з батьками.
Тож ні для кого не було несподіванкою, що:
Нагадаємо, за законом “Про повну загальну середню освіту” після 9 класу учні мають складати ДПА (у формі ЗНО) та за результатами вступати в ліцеї. Однак ця норма набере чинності у 2027 році, коли реформа НУШ зайде у 10- класи.
“За чотири роки в майбутніх ліцеях ми вивели початкові класи. Зараз у нас залишилися лише четверті, а у 2024–2025 навчальному році не буде початкової школи взагалі, – розповідає Василь Гопаченко, директор чернігівської школи № 12. – У нашу школу поприходили десятикласники, тобто не лише ті, яких ми колись навчали і яких було 2–3 класи на паралелі. Наприклад, у 2023 році ми набрали 6 десятих класів, а деякі заклади – 10″.
Хоч частина учнів вибувала зі школи, а частина додавалася, у школі № 12 кількість учнівства фактично не змінилася: до реформи навчалося приблизно 1 400 дітей, а цього року вчиться понад 1 300. Подібна ситуація і в школі № 1 – за словами директорки закладу Ольги Шелест, до 2020 року вчилося понад 1000 учнів, а нині – понад 900.
Головна родзинка академічних ліцеїв – профільне, тобто поглиблене вивчення певних предметів. Коли реформа НУШ дійде до 10 класів у 2027 році, учні й учениці будуть вчитися за власним “навчальним меню” – частина предметів буде обов’язковою для вивчення як базове ядро знань, частина – на вибір, а основні зусилля та час учнівство зможе приділяти профільним предметам, наприклад, поглибленій інформатиці, англійській чи історії – залежно від вибору профілю (докладніше про змістове наповнення старшої школи читайте тут, а про пілотування профільної середньої освіти у 2025 році – тут).
Майбутні академічні ліцеї Чернігова поступово формують свій профільний асортимент, водночас долають стереотип, що фізматшкола чи школа з поглибленим вивченням іноземної мови буцімто не зможе давати якісні знання з інших предметів.
Наприклад, школа № 1 з 1950-х років мала статус закладу з поглибленим вивченням іноземних мов, а школа № 12 з 1990-х років знана в місті як фізико-математична.
“У місті нас завжди знали як гуманітарну школу, і це дійсно трохи заважало в розширенні профілів, – розповідає Ольга Шелест про труднощі першого набору десятикласників. – Спочатку ми вирішили зміцнити свій викладацький склад – для цього шукали вчителів математики, хімії та біології.
Коли ми набирали вперше лише десяті класи, у нас вийшло два класи з англійської мови та другої іноземної, три класи з вивчення англійської та лише один клас математики. На хіміко-біологічний профіль ніхто не прийшов узагалі, тобто в перший рік діти йшли до нас здебільшого на іноземні мови”.
Василь Гопаченко каже, що його заклад знають як сильну фізматівську школу, де є класні викладачі, лабораторія для фізики, а серед випускників є ті, хто працює на міжнародні компанії у сфері ІТ або має наукові ступені та звання. Тобто чернігівські батьки й учні звикли, що у 12-й школі добре викладають фізику та математику.
Попри це, у закладі розширюють кількість профілів, скажімо, на наступний навчальний рік планують до п’яти наявних додати ще історію та інформатику. З досвіду Василя Гопаченка, щоб здолати стереотипи про профілі, майбутнім ліцеям треба навчитися себе рекламувати.
Наприклад, якщо англійська мова – це новий напрям для ліцею, але вчителі цього предмета проходили низку курсів, бували за кордоном на навчанні, мають досвід спілкування з носіями мови – то чому б не розповісти про це батьківській громаді?
“Треба подати інформацію про себе так, щоб нею зацікавилися”, – додає директор.
Фактично майбутнім ліцеям треба заново завоювати репутацію серед батьків та учнів або переконати в тому, що зміна назви й типу закладу не погіршує якість навчання, а навпаки – покращує. До того ж випускники 9 класів можуть обрати для подальшого навчання те, що найбільше їм до смаку.
Адже чернігівські ліцеї відкривають профілі якраз з урахуванням учнівських побажань.
За законом “Про повну середню освіту” для відкриття профілю має бути 30 учнів. Та, наприклад, якщо історію обирає всього троє учнів з усіх випускників, то профіль не відкривається, а дітям пропонують інші. Або якщо на все місто охочих вчити історію назбиралося 30 осіб, які обрали різні заклади освіти, тоді вони мають їздити в один ліцей, де такий профіль відкриють.
З цього випливає ще один виклик – якщо в ліцеї розширюється асортимент профілів, відповідно, треба шукати вчителів, які зможуть поглиблено викладати ці предмети. Уявімо, що в закладі є два математики чи хіміки, а за цим профілем відкрито аж три класи – чи не буде надмірним навантаження на вчителів?
Наприклад, у закладі Ольги Шелест на математичному профілі передбачено 9 годин математики на тиждень, на хіміко-біологічному на обидва предмети теж відведено 9 годин, на англомовному – 5 годин англійської. А класів, які обирають один і той само профіль, може бути три й більше.
За словами директорки, у вчителів, які викладають профільні предмети, навантаження збільшилося, тому що педагогів часто не вистачає і немає між ким рівномірно розподілити години.
За його словами, директор має бути стратегом, який планує роботу закладу завчасно, і в цьому закладі важливі всі вчителі.
З іншого боку, директори ліцеїв мають вирішити, як бути з учителями 1–4 класів, якщо в закладі зникає початкова школа.
Якщо директори не хочуть прощатися зі своїми вчителями-класоводами, Василь Гопаченко підказує, що можна запропонувати їм здобути другу вищу освіту, щоб викладати в середніх та старших класах. Торік у його закладі на таку пропозицію погодилася вчителька, яка випускала четвертий клас. Вона пішла з учнями в п’ятий клас як класна керівниця та вчителька української мови й літератури. Зараз освітянка здобуває другу вищу освіту.
“Як на мене, це унікальний досвід, адже ця вчителька випустить своїх учнів з 12 класу, а по-друге – вона вчиться разом із ними, і це класно, – каже Василь Гопаченко.
– Наступного року плануємо такий досвід розширити, бо є вчителька, яка теж хоче піти зі своїм четвертим класом у середню школу. Плануємо, що, пройшовши відповідні курси, вона зможе викладати в 5–6 класах природознавство. Тому не поспішайте прощатися зі своїми вчителями початкової школи“.
Щоби пом’якшити “вчительські ротації” між школами, директори/-ки допомагають своїм ексколегам у пошуках нової роботи. Наприклад, дають їм рекомендації під час працевлаштування в гімназії, де збільшується кількість початкових класів. За словами Ольги Шелест, частина учителів/-ьок знаходять нову роботу саме за рекомендаціями, хтось знаходить самостійно, а частині допомагає із цим управління освіти.
Чернігівські школи, що стануть академічними ліцеями, уже виконали велику частину домашньої роботи. Та чесно кажуть, що на цьому їхні виклики не завершуються, але завчасна стратегічна робота так чи так пом’якшить розв’язання майбутніх проблем.
“Не можу сказати, що ми вже все зробили. Просто обрали свою модель реформування мережі й поступово її втілювали, – ділиться Василь Білогура. – Наступні два роки вважатимуться перехідним періодом, під час яких ще можливі різні виклики й труднощі.
Коли у 2027 році з’являться нормативні документи щодо старшої школи, нам треба взяти їх до уваги. Скажімо, ми чекаємо на документи щодо формування профілів – чи сам заклад їх визначатиме, чи це буде відбуватися на рівні держави в межах національних програм, чи діятиме комбінований підхід. Також треба враховувати, якою буде варіативна та інваріанта складові та як вони змінюватимуться у відсотковому співвідношенні з 10 до 12 класу”.
Нагадаємо, що за проєктом Державного стандарту профільної середньої освіти, частина предметів буде вивчатися за вибором, з’являться інтегровані курси, а на проєктну діяльність пропонується відвести 20 % навчального часу. Також зміниться навантаження на учнів – з 36–38 до 33 годин (+3 години на фізкультуру, яка не входить у граничне навантаження). А ще з’являться нові модельні програми для профільного трирічного навчання. Ці зміни теж доведеться взяти до уваги чернівським академічним ліцеям.
Як зауважує Василь Білогура, уже зараз спостерігається зменшення народжуваності, частина дітей обирає дистанційний формат навчання, а дехто виїздить за кордон чи в інші регіони країни. Через зменшення кількості учнів за декілька років у місті можуть бути взагалі вільні приміщення, прогнозує управлінець.
Тож доведеться поборотися за учнів, пояснюючи, які переваги вони матимуть від навчання в академічних ліцеях. А це
Для тих закладів, які ще не визначилися зі своїми майбутніми статусами (початкова школа, гімназія чи ліцей) або ж визначилися нещодавно, сподіваємося, досвід чернігівських шкіл дасть розуміння, із чого починати зміни.
1. Щоби пройти шлях реформи старшої школи легше, передусім чернігівські директори радять провести SWOT-аналіз та визначити сильні й слабкі сторони своєї школи.
2. Визначитися з профілями та не боятися впроваджувати щось нове.
3. Директори ліцеїв мають налагодити співпрацю зі своїми сусідами – початковими школами та гімназіями, що розташовані поруч. Адже вони будуть місточками для учнів, що потраплятимуть згодом у ліцей.
4. Також ліцеям треба звикнути до думки, що в них більше не буде учнів молодшого шкільного віку.
“Діти, які провчилися 9 років у своїй школі, прийдуть у ліцей як в абсолютно новий заклад, який навряд чи стане тим, що залишиться в дитячих серцях, – розмірковує Василь Гопаченко. – Таке можливо, але для цього треба провести велику роботу – прийняти цих дітей правильно, добре їх мотивувати, поставитися по-людяному і водночас залишатися вимогливими. З іншого боку, академічні ліцеї мають допомогти учнівству підготуватися до дорослого світу”.
5. Не залишатися осторонь кадрових проблем, а шукати можливості для працевлаштування вчителів у своїй же школі й заздалегідь планувати, яких саме предметників бракуватиме закладу за рік, два чи три.
6. Обговорювати майбутні зміни з батьками та учнями, а також з учителями. Це можуть бути плакати в школі, журналістські матеріали в місцевих медіа.
Василь Гопаченко пропонує провести для батьків публічні слухання в органах місцевого самоврядування, під час яких розповісти, які заклади в перспективі стануть ліцеями.
На думку наших співрозмовників, комунікуючи реформу старшої школи, варто наголошувати, що всі зміни відбуваються задля благородної мети, на яку працює освітня система – це якісне навчання учнів. А завдання ліцеїв – дати глибокі знання, які учні й учениці будуть здобувати усвідомлено та вмотивовано.
Інна Лиховид, Катерина Молодик, “Нова українська школа”
Титульне ілюстративне фото: M&M Photography, Стрий
Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network
Обговорення