“Ого, я б тут працював!”. Як у школах шести областей пілотують роботу карʼєрних радників

“Насамперед карʼєрне дорадництво – про те, аби діти досліджували та розуміли себе, виявляли свої сильні сторони та схильності до якогось напряму. Далі – аналізували, у який спосіб можна реалізувати нахили до певних професій, вчилися писати резюме та шукати можливості для стажування і роботи”, – пояснює Валентина Полторак, менеджерка Швейцарсько-українського проєкту DECIDE.

У Швейцарії, Австрії та Німеччині система карʼєрного дорадництва працює десятки років. Наприклад, у Швейцарії із початкової школи для дітей виділяють один день на рік, коли вони ходять на роботу до своїх батьків. Там їм розповідають та демонструють, у чому полягає суть тієї чи іншої професії. Це дуже давня традиція.

У школах цих країн карʼєрний радник чи радниця – це окрема посада. На сьогодні в Україні немає такої посади в штатному розписі. Однак МОН разом зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE вже пілотують систему у 22 школах шести областей України – Чернігівській, Полтавській, Одеській, Івано-Франківській, Львівській і Київській.

У цьому тексті читайте:

• у чому суть пілоту та карʼєрного дорадництва загалом;
• який досвід у місті Чернігів та Броварах, що на Київщині;
• як на активності реагують діти й батьки;
• що буде після пілоту.

ЯК ПРАЦЮЄ ПІЛОТНА СИСТЕМА КАРʼЄРНОГО ДОРАДНИЦТВА В УКРАЇНІ

У системі карʼєрного дорадництва працює зв’язка з п’яти інституцій: область, громада, школа, профтех і бізнес. Насамперед у кожній обласній адміністрації із шести областей пілоту є людина, яка координує систему кар’єрного дорадництва.

“До функціоналу координатора чи координаторки з кар’єрного дорадництва на рівні області входитиме налагодження співпраці громад із бізнесом. Ідеться про пошук можливостей для учнів 7–9 класів відвідувати різні підприємства. Або навпаки – запрошувати представників бізнесу в громаду для проведення майстер-класів, зустрічей з учнями й ученицями. У кожній територіальній громаді є людина, яка у пілоті ініціативи також визначена як координатор/-ка з профорієнтації”, – пояснює Валентина Полторак.

А ще ці посадовці на рівні громад забезпечують організацію екскурсії на різні підприємства в співпраці з областю, проведення профорієнтаційних заходів у школах із залученням бізнесу, співпрацю шкіл із профтехами. Адже в шкіл є поширена практика не пускати представників профтехів – через пересторогу, що діти оберуть професійну освіту замість старших класів. Цей підхід має бути переосмислений у контексті реформи старшої профільної школи.

“Одним із інсайтів нашої роботи з громадами стало те, що вчительство й карʼєрні радники мають змогу по-новому подивитися на профтехи – через впровадження системи профорієнтації. Дійсно, вони різні. Але ми побачили, що профтехи змінюються, і вже зараз можуть запропонувати конкурентну освіту”, – зазначає Ярослава Мозгова, експертка проєкту DECIDE.

Ще одна важлива людина для системи карʼєрного дорадництва – карʼєрний радник чи радниця в школі. Оскільки такої посади поки немає в штатному розписі ЗЗСО, у межах ініціативи їх відбирали через співбесіди. У пілотних школах ініціативи це й педагоги-організатори, і вчителі хімії, біології, математики, української мови, шкільні психологи.

“Ми відбирали за принципом умотивованості, активності, цікавості до теми й напряму. Кар’єрні радники й радниці в школах не просто викладають уроки з профорієнтації, а й можуть запровадити факультатив або обрати наскрізний підхід. Також вони організовують екскурсії на підприємства спільно з координатором із профорієнтації громади й області, проводять ярмарки професій, запрошують успішних людей – представників різних професій. Пілотні громади отримали на ці заходи грант – так ми прагнемо мотивувати їх”, – розповідає Валентина Полторак.

Загалом система працює для учнів і учениць 8–9 класів. Усі координатори й координаторки, карʼєрні радники й радниці пройшли підготовку від експертів Проєкту DECIDE та Цюрихського педагогічного університету, за адаптованими до умов України програмами. Програма передбачала кілька компонентів: заглиблення в тему профорієнтації як компонент економічного та соціального розвитку, формування уявлень про життєві навички як ключові напрями навчання. Запропоновані профорієнтаційні матеріали вже відпілотували в багатьох країнах Європи.

“Цінно було побачити висновки шестирічного дослідження, що здійснювалося в Молдові та Румунії в процесі формування тамтешніх систем професійного супроводу та карʼєрного дорадництва. Рання та ефективна професійна орієнтація має вирішальне значення в складному переході від освіти до ринку праці. Також учительство зазначало підвищення загального рівня мотивації до навчання, адже діти мали змогу побачити за кожним предметом конкретний інструментарій для досягнення професійних цілей. Аналітика, наведена представниками Цюрихського педагогічного університету, дуже й дуже переконлива на користь впровадження такої системи й в Україні”, – пояснює Ярослава.

Крім того, у межах пілотування на базі профтехів, що розташовані в пілотних девʼяти громадах, створюються профорієнтаційні хаби.

“Це великі майстерні, де представлені ключові професії, які є в тому чи іншому профтесі. Хаби комплектуються сучасним обладнанням, яке може зацікавити дітей обирати ту чи іншу професію. Наприклад, VR-окуляри, з допомогою яких можна спробувати зварювати онлайн. Ідея профорієнтаційних хабів у тому, щоби популяризувати професії, дати дітям зрозуміти, у чому полягають їхні особливості”, – пояснює менеджерка DECIDE.

Водночас профтех координують із бізнесом. Зокрема, забезпечують доступ бізнесу до профорієнтаційних хабів. Профорієнтаційні хаби запрацюють уже навесні, і до старту їхньої роботи планується низка майстер-класів та заходів від представників бізнесу.

ПРО КЕЙС ЧЕРНІГОВА

Наталія Бурдюг, консультантка Центру професійного розвитку педагогічних працівників у Чернігові, допомагає упроваджувати й координує систему карʼєрного дорадництва в чотирьох школах Чернігова. Фахівчиня зазначає, що навчання та підготовка були дуже корисними.

“Ми випробовували на собі вправи та техніки, за якими вчителі надалі працюють із дітьми. У кожній групі були понад 10 різних людей, які сприймали матеріал по-різному. Так ми розуміли, які реакції можуть бути в дітей. Після навчань стало легше доносити дітям те, що ми б хотіли їм розказати про професії, сильні сторони, усе, що взагалі пов’язано із профорієнтацією і вибором професії. Загалом підхід до занять дуже некласичний – і саме цим він зацікавлює дітей”, – каже Наталія Бурдюг.

Наталія з 8 учителями створила Telegram-групу, у якій комунікують, планують заходи, домовляються про зустрічі та діляться досвідом. Уже сьогодні в школах проводять заняття з елементами тренінгів за розробленими матеріалами, організовують екскурсії на підприємства, тестують різноманітні професії.

Команда, яка допомагає впроваджувати карʼєрне дорадництво у Чернігові, під час тренінгу “Пілотування та впровадження системи супроводу учнів у виборі професій“

“У Чернігові є можливість, щоби діти спробували на собі такі професії: кухар, бармен, кондитер і офіціант. Також ми їздили на швейні підприємства та хлібозавод. Діти все випробовують на дотик – їм дуже подобається. Вони відкривають для себе бізнеси, про які раніше не чули. А найважливіше – діти на практиці дізнаються, що не обов’язково мати вищу освіту, щоби працювати в тій чи іншій організації. Натомість багато професій робітничого спрямування можна здобути в профтехах Чернігова після 9 класу. Для 30 % дітей це взагалі відкриття”, – ділиться Наталія Бурдюг.

Робота з пілотною групою, гімназія №20 у Чернігові

Діти мають змогу поставити запитання працівникам прямо на підприємствах. Вони розпитують, де ті навчалися, чому обрали цю роботу, що найбільше подобається, яка заробітна плата. І в такий спосіб бачать більший спектр професій, ніж той, який є в їхній родині чи близькому колі.

Учні та учениці під час екскурсії на виробництво ТОВ “Наша булочка“ і ТОВ “ТАН“

Окрім екскурсій, заплановані зустрічі із фахівцями робітничих професій, які мають цікавий досвід. Днями саме така зустріч відбулася з випускниками профтехів і педагогами. Через історію учні мали можливість прослідкувати професійний шлях людини – від студента Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту до директора цього закладу освіти.

“Також ми запросили майстрів виробничого навчання, які навчалися на кухарів, а зараз працюють в училищі й навчають інших. Буде також кухар, який здобув освіту в Чернігівському центрі професійно-технічної освіти й зараз працює в одному з найкрутіших ресторанів міста. А ще плануються квест і майстер-класи, які проводитимуть студенти та майстри профтехів”, – розповідає Наталія Бурдюг.

Учні та учениці під час кулінарного батлу в Чернігівському центрі професійно-технічної освіти

Також у Чернігові тісно співпрацюють із закладами професійно-технічної освіти. В одному з них уже планують “Фест-portal”, під час якого відбудеться рольова гра – школярі потраплятимуть у “країну професій”, які є в закладі освіти. Діти виконуватимуть завдання, за що отримуватимуть бали до “трудової книжки”. Наприкінці переможці отримають призи.

Разом із Центром професійно-технічної освіти вже провели кулінарні батли. Також плануються майстер-класи для тестування професій харчового та ресторанного спрямування.

Із домовленостями про різноманітні активності на підприємствах та знайомства із цікавими людьми допомагає начальник управління освіти Чернігівської міської ради Василь Білогура.

“Класно, що він знає багато кого, рекомендує нам, із ким сконтактуватися, або сам домовляється. Якщо ми звертаємося із проханням про допомогу чи пораду, нам ніколи не відмовляють і шукають шляхів, аби дітям було цікаво та корисно”, – говорить Наталія.

ПРО КЕЙС БРОВАРІВ

Майстер-клас “Володарі металу та вогню”

Серед обовʼязків Світлани Михалюк, консультантки Центру професійного розвитку педагогічних працівників Броварської міської ради, – складати план профорієнтаційних заходів, координувати роботу кар’єрних радників у пілотних закладах освіти та організовувати співпрацю між усіма ланками реалізації проєкту.

Світлана допомагає упроваджувати й координує систему карʼєрного дорадництва у школах Броварів. Систему пілотують МОН разом зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE.

У двох пілотних ліцеях Броварів обрали шлях упровадження матеріалів Цюрихського педагогічного університету через систему позашкілля, зокрема, організації гуртків, а також вирішили не зосереджуватися лише на профтехосвіті.

“Звісно, найбільший акцент – на робітничих професіях, як-от офіціант, кухар, електрозварювальник, сантехнік, електрик. Скоро діти познайомляться також із професіями: столяр, тесляр, покоївка, адміністратор. Ми знайомимо їх із широким світом професій, щоб діти мали змогу порівняти, що їм ближче”, – розповідає Світлана Михалюк.

Уже провели кілька профорієнтаційних заходів від закладів позашкільної освіти, як-от НUB професій “Хочу! Можу! Обираю!” у співпраці із Національною академією керівних кадрів культури й мистецтв, Київським професійним коледжем мистецтва та технологій сервісу, Академією кіно та нових медіа, Фаховим мистецьким коледжем Луганської державної академії культури й мистецтв і Броварським районним управлінням поліції.

На локаціях діти знайомилися з різноманітними професіями, як-от звукорежисер, оператор, хореограф, артдизайнер, музеєзнавець, фоторепортер, поліціянт.

Також відбувся освітній хакатон “Media Lab Challenge” від Дитячого естетико-натуралістичного центру “Камелія” – для детального знайомства із професіями: репортер, журналіст, оператор, режисер, літературний редактор.

Під час освітнього хакатону “Media Lab Challenge”

Найцікавіше для дітей було те, що наприкінці вони відвідали телеканали, де познайомилися з людьми, які там працюють.

У студії телеканалу “Ми — Україна”

У межах пілоту для 100 учнів 8-х класів працівники естетико-натуралістичного центру підготували та провели екологічний квіз із назвою “Стежками Гаррі Поттера”. Під час нього учні та учениці розв’язували різноманітні екологічні проблеми, базуючись на творах Джоан Роулінг.

Учнівство під час екологічного квізу “Стежками Гаррі Поттера”

Завдання були англійською та українською мовами. Тут зосереджувалися на таких професіях: еколог, біолог, перекладач, медичний біолог. Екологічна компетентність є світовим трендом, і профорієнтаційна робота може та має сприяти розвитку компетентностей.

Під час екологічного квізу “Стежками Гаррі Поттера”

“А ще ми їздили на хлібопекарське підприємство “Зееландія”. Діти знайомилися з особливостями виробництва, їм розповіли про роботу оператора лінії сухих і рідких виробів. Дізналися про особливості професії “технолог” – їх водили в лабораторію, показували, у який спосіб досліджується якість продукції. Учні та учениці мали змогу не лише побачити, а ще й покуштувати смаколики, пошукати відмінності між виготовленням глазурі з пальмової олії та глазурі на основі какао-масла. Скуштували хліб, різноманітні начинки, порівняли їхній смак”, – розповідає Світлана Михалюк.

Екскурсія на хлібопекарське виробництво “Zeelandia”

Також відбулися майстер-класи “Чудо-пекар” на базі Броварського професійного ліцею. Діти спробували самі формувати вироби із дріжджового тіста різними способами. А потім їли булочки, які самі й зробили.

Майстер-клас “Чудо-пекар”

Чимало емоцій викликав і майстер-клас “Володарі металу і вогню”, під час якого діти спробували самі зварювати метал із допомогою апарату ручного зварювання.

Під час майстер-класу “Володарі металу та вогню”

ПРО ПЕРШІ ВІДКРИТТЯ ТА ВИКЛИКИ ПІД ЧАС ПІЛОТУ

• “Не те що діти, навіть я не знала, скільки в нашому місті великих і маленьких підприємств, які роблять важливі справи. Це було для нас приємним відкриттям”, – зізнається Наталія Бурдюг, консультантка Центру професійного розвитку педагогічних працівників у Чернігові.

Учні та учениці під час однієї з екскурсій на виробництво

• “Перша реакція була: “Хіба бізнес взагалі захоче пускати дітей до себе? Це ж витрати, час, купа організаційних питань”. Але що ми побачили: місцевий бізнес відкритий для освіти. Чому? По-перше, нинішні учні – це їхні майбутні працівники, той самий людський капітал. По-друге, це промоція бізнесу як свідомого, такого, який робить внесок у розвиток громади. По-третє, власники бізнесів – це батьки учнів, залучених у процес профорієнтації, тому вони чи не найбільш зацікавлені в покращенні якості освіти”, – додає Ярослава Мозгова.

Наталія Бурдюг розповідає, що в Чернігові є маленький хлібзавод – вона зателефонувала, щоб запитати, чи можна прийти з дітьми на екскурсію.

“А вони кажуть: “Так, звісно, але ми можемо прийняти лише до 15 дітей”. А я їм: “У мене 120 учнів і учениць”. Тоді вони говорять: “Все гаразд, тоді ми вас приймемо за 8–9 разів, скільки треба буде”. І ми дійсно їздили туди вісім разів”, – розповідає Наталія Бурдюг.

• Важливо ділитися досвідом між карʼєрними радниками

“Спочатку ми зустрічалися і ставили запитання з острахом “Як це все відбуватиметься? Чи все вдасться?”, а тепер ділимося досвідом, емоціями, плануємо, що робитимемо далі, вчителі пропонують свої ідеї до готових матеріалів, які нам надали, зважаючи на зацікавленості учнів і учениць, із якими працюють”, – каже Наталія Бурдюг.

• Діти мають упередження

“На початку учні та учениці часто йшли з упередженням, мовляв, це ж ПТУ. Але наприкінці частина з них говорила про те, що будуть сюди вступати. Це, власне, один із викликів – зламати стереотип про непрестижність професійно-технічної освіти. Тому ми ще на шляху. На жаль, побутує думка, що всі мусять мати вищу освіту, попри те, що люди потім не можуть знайти роботу”, – розказує Світлана Михалюк.

• Важко бути першопрохідцями

“Оскільки це пілотний проєкт, і в нас не було плану на рік, то інколи буває так, що підприємство запрошує нас під час освітнього процесу. Буває, ми забираємо дітей з уроків і обираємо екскурсію. Це все документально, з наказами, але не заплановано на довгий термін. Якби ми, наприклад, у серпні знали, що це буде факультатив, гурток чи урок, то планували б усе заздалегідь. А так доводиться шукати виходи в процесі”, – ділиться Наталія Бурдюг.

Ярослава Мозгова також каже, що роль карʼєрних радників складна своєю невизначеністю:

“Виглядає так, що радники виступають точкою збору для громади: на них “сходяться” заклади, місцева влада й бізнес. І саме від їхнього вміння координувати, будувати стосунки й бачити горизонти залежить те, як ця робота рухатиметься”.

• Складно все організувати під час війни, із повітряними тривогами

“Це тоді, коли вчитель чи вчителька збирає дітей на заняття, а все зривається. А вчитель чи вчителька готувалися: нарізали, клеїли, малювали. Або, коли ми замовили автобуси, домовилися їхати на екскурсію, а в нас повітряна тривога”, – каже Наталія Бурдюг.

• Батьки не проти активностей у межах пілотування системи карʼєрного дорадництва. І Наталія із Чернігова, і Світлана з Броварів кажуть, що не отримували жодних скарг чи заперечень.

“Плануючи виїзні екскурсії, ми беремо дозвіл у батьків. Щоби ті знали, що сьогодні дитина з такої-то години в супроводі такого-то вчителя буде подорожувати містом, опиниться ось там-то – і буде знайомитися з професією електрика абощо. Жодного разу батьки 120 учнів і учениць не заборонили їм ті чи інші активності”, – розказує Наталія Бурдюг.

Тоді як Світлана Михалюк розповідає, що на початку впровадження гуртка за бажанням приходили лише 15 дітей.

“Поступово, наскільки набирали оберти заходи, настільки діти починали захоплюватися процесом. І зараз батьки самі телефонують кар’єрним радникам і запитують, як можна долучитися”, – розповідає Світлана Михалюк.

І в Чернігові, і в Броварах планують зробити батьківські збори, щоби поспілкуватися з батьками на цю тему, трішки спростувати стереотипи, зацікавити батьків та поцікавитися враженнями.

• За словами Ярослави Мозгової, карʼєрні радники/радниці дають зворотний звʼязок про те, що дітям дуже відгукується програма.

“Але потрібен час, аби вони почали рефлексувати, дивитися на себе не тільки з позиції слабких сторін, але й сильних. А потім ще й озвучували щось про себе вголос. Багато хто підкреслює пункт довіри й безпеки освітнього середовища, аби профорієнтація відбулася так, як це задумано в наших матеріалах”, – каже Ярослава Мозгова.

ЧОМУ ВАЖЛИВЕ КАРʼЄРНЕ ДОРАДНИЦТВО

“Кар’єрні радники важливі насамперед для того, щоб допомогти дітям краще орієнтуватися в широкому колі професій. Адже довкола їх дуже багато, з’являються все нові й нові. Діти часом не знають, що то за професія, наприклад, біоінженер. А можливо, саме це припаде їм до душі”, – зауважує Світлана Михалюк.

Валентина Полторак, менеджерка Швейцарсько-українського проєкту DECIDE, також каже, що часто ми романтизуємо професії. Наприклад, дивимося кіно й думаємо, що робота в поліції – це постійні виїзди, затримання злочинців.

“А насправді тут дуже багато рутинної роботи, відповідальності, звітності. Поліціянт або поліціянтка громади часто веде роз’яснювальну роботу. Є і стереотипи, які працюють навпаки, мовляв, робітничі професії пов’язані з брудною роботою. Насправді це дуже часто робота з комп’ютером – відстежування певних процесів на виробництві. І така робота може бути цікавою і високооплачуваною”, – говорить Валентина Полторак.

Світлана Михалюк доповнює, що карʼєрні радники важливі, щоби навчити дітей розставляти пріоритети, навіть під час вибору професії чи виконання завдань:

“І звісно, кар’єрні радники допомагають зосередитися над тому, що важливо конкретно для цієї дитини”.

Водночас це може бути не фінальний вибір, який зміниться впродовж життя. І це нормально.

“Наразі ми тільки всередині цього пілоту, адже він закінчується в травні. Тоді ми підіб’ємо підсумки, адаптуємо програми підготовки карʼєрних радників і радниць і точно будемо поширювати цей досвід в інших регіонах і громадах України. Говорити про старшу профільну школу без профорієнтації, починаючи щонайменше з базової школи, – неможливо”, – завершує Валентина Полторак.

Усі фото надали координаторки карʼєрного дорадництва у Чернігові та Броварах.

Марія Булейко (Марковська)