Як наздоганяти уроки, пропущені через повітряні тривоги та відсутність світла

В умовах повітряних тривог вчителі змушені переривати уроки та спускатися з дітьми в укриття. Однак не в усіх сховищах є достатньо місця для того, щоби продовжувати повноцінний освітній процес, тому досить часто пропущений матеріал доводиться надолужувати.

В одних школах запроваджують навчання в одразу декілька змін, в інших – проводять додаткові консультації та наздоганяють матеріал щосуботи.

У статті “Нової української школи” читайте про те:

• які виходи знайшли в київських школах, щоби наздогнати матеріал;
• чи можливо продовжувати освітній процес в укритті;
• чи передбачені кошти для оплати додаткових відпрацювань вчителів;
• що кажуть посадовці про компенсацію освітніх втрат.

ПОВІТРЯНА ТРИВОГА ПІД ЧАС УРОКУ: ДОСВІД КИЇВСЬКИХ ШКІЛ У ВІДПРАЦЮВАННІ МАТЕРІАЛУ

Київська гімназія № 34 “Либідь” працює онлайн.

У березні гімназія постраждала від ворожого влучання, унаслідок якого було пошкоджено майже 80 % дверей та вікон. Тож там досі тривають ремонтні роботи.

“Під час дистанційного навчання, коли звучить сигнал повітряної тривоги, вчителі припиняють урок, повідомляють дітей про тривогу та необхідність сховатися в безпечному місці. Тоді робота дітей скеровується до нашого Google-путівника”, – розповіла директорка гімназії Алевтина Багінська.

За її словами, вчителі гімназії перед кожним уроком розписують у Google-документах докладний план занять для кожного класу:

• тема,
• посилання на джерела,
• презентації,
• записи уроків,
• цікаві факти,
• домашні завдання тощо.

У випадку тривоги чи блекауту діти можуть самостійно ознайомитись із матеріалом. А вже наступний урок починається із з’ясування, що було зрозуміло, а що потрібно пояснити ще раз.

“Також ще із часів карантину ми працюємо на двох безплатних електронних навчальних платформах: Просвіта.net (для середніх та старших класів) та HUMAN (для початкових класів). Там відбувається комунікація між учнями, батьками та вчителями. На платформах можна переглянути бали, знайти інформацію щодо уроків, розкладу, посилання на Google-путівники, проводити відеоуроки, а ще там розміщені всі електронні підручники. Зараз це зручно, адже вся інформація зібрана в одному місці.

Ще наш заклад має власну корпоративну пошту із доменом на п’ять тисяч користувачів. Тому всі учні можуть зв’язатись із кожним вчителем, поставити запитання або надіслати роботи”, – поділилася Алевтина Багінська.

Також у гімназії передбачено онлайн-навчання в три зміни, а уроки тривають по 30 хвилин.

Якщо навчання перерване для дітей у першу зміну, за бажанням вони можуть долучатися до другої зміни. Переважно вчителі відпрацьовують втрачені уроки за домовленістю з дітьми в другу половину дня або в суботу. Також деякі із тем ми об’єднуємо”, – розповіла директорка.

У гімназії на зимові канікули запланували додаткові консультації, які учні можуть відвідувати за бажанням.

“Рішення про такі способи навчання ми ухвалили на педагогічній раді. Ніхто з вчителів та батьків не був проти. А внаслідок того, що онлайн-уроки є скороченими, відповідно до вимог, то вчителі вкладаються у своє тижневе навантаження. Ми не перевищуємо тривалість робочого часу”, – розповіла директорка.

Київський НВК № 141 працює офлайн.

Тут теж наздоганяють програму подібним способом, ознайомлення дітей із пропущеним уроком відбувається самостійно, замість “домашки”, а потім вчителі самостійно вирішують, коли потрібні відпрацювання, відповідно до потреб учнів.

“Спочатку ми хотіли зробити графік відпрацювань, але зрозуміли, що це не працює. Адже ми не можемо передбачити, коли будуть повітряні тривоги й коли уроки скасуються. Тому разом із вчителями на початку нового навчального року ми ухвалили рішення, що на кожен урок вони додатково готуватимуть ще й асинхронну версію.

Тобто на випадок тривоги учням надсилаємо детальний план уроку, деякі вчителі навіть записують особисті відеопояснення, надсилають презентації тощо. І я вам скажу, що іноді така підготовка займає ще більше часу, ніж підготовка до звичайного уроку наживо.

Отож, коли урок не проводиться, діти мають ознайомитися із його планом самостійно замість домашнього завдання. Наступний урок починається із того, що вчитель з’ясовує, чи все діти зрозуміли. І згодом в індивідуальному порядку після особистого аналізу педагог вирішує, чи потрібна ще додаткова консультація після уроків чи ні”, – поділився досвідом директор НВК Юрій Кіньков.

За його словами, додаткові консультації не оплачуються та не тарифікуються.

“У час війни кожна людина на своєму місці робить свій вклад у перемогу. Тому сьогодні, коли вчителі щось додатково роблять, то це їхній вклад. У нашому колективі до цього абсолютно нормально ставляться”, – наголосив Юрій Кіньков.

ЧИ МОЖЛИВО ПРОДОВЖУВАТИ УРОКИ В УКРИТТЯХ

Навчання в укриттях можливе, якщо вони до цього пристосовані. Але, як показує практика, таких місць мало.

“Як правило, у бомбосховищах та укриттях збираються учні одразу різних класів, їх багато і продовжувати навчання фактично неможливо. Переважно виникає тиснява й дітям немає навіть де сісти, не те що продовжувати урок і щось писати.

Також варто пам’ятати, що досить часто в укриттях погане освітлення, що погано впливає на зір дітей.

Але якщо укриття велике (наприклад, у нього є окремі кімнати-класи) і кількість дітей дає змогу – то можна продовжити хоча б усне навчання. Якщо це неможливо, то є досить багато порад від психологів та освітніх експертів, чим зайняти дітей в укритті”, – розповіла народна депутатка Наталія Піпа.

Натомість Олена Яковчук, директорка чернігівської школи № 3, зауважила, що хоч укриття закладу складається з кількох частин і навіть має кілька окремих кабінетів із проєкторами, ноутбуками, партами, стільцями, – ефективним процес навчання там не назвеш.

“Вчителі намагаються продовжувати навчання в укритті, але оскільки дітей багато, не всім вистачає місця в цих класах. Ми, звісно, занесли туди дошки, посібники, але наш досвід показав, що навчатися в укритті, де збирається велика кількість дітей різного віку і виникає шум, нереально.

Тож ми вирішили, що в цей момент краще заспокоїти дітей психологічно, щоб вони спокійно пережили час повітряної тривоги. Ми проводимо різні навчальні ігри, також принесли в укриття конструктори, пластилін, загалом усе, що може відволікти від тривожних думок”, – зазначила директорка.

На запит “Нової української школи” в МОН відповіли, що освітній процес в укриттях можна продовжувати “за можливості”. А після відбою тривоги повернутися до приміщення закладу освіти, організувавши освітній процес з урахуванням необхідного корегування.

До сигналу “Відбій повітряної тривоги” відповідальність за життя і здоров’я дитини покладається на заклад освіти і його керівника.

ЯКІ РІШЕННЯ ПРО ВІДПРАЦЮВАННЯ Є В ЧИНОВНИКІВ

Директорка Департаменту освіти і науки Києва Олена Фіданян у четвертому епізоді подкасту “Дофамін для освіти” зазначила, що через постійний стрес, повітряні тривоги та блекаути освітніх втрат зазнають учні навіть на тих територіях України, де не йдуть активні бойові дії.

За її даними, за першу чверть під час повітряних тривог у першій половині дня учні початкової школи втратили 9 73 хвилини (у середньому, початкова школа має 4 уроки на день). Уроки були, але переривалися і діти йшли в укриття.

Також, коли в жовтні додалося ще й вимкнення світла та зникнення інтернету, учні не могли доєднуватися до онлайн-уроків. Ті самі проблеми спіткали й учителів, які не мали змоги якісно і вчасно донести до школярів навчальний матеріал.

Які шляхи відпрацювання розглядають у Департаменті освіти і науки Києва:

• проводити на канікулах індивідуальні й групові заняття, щоби підтримати дитину компенсаторно, знаннєво. Такі консультації проводитимуть у межах оплати заробітної плати педагогічних працівників;
• продовження навчання в школах у червні. Таке рішення розглядають у разі тотального блекауту, коли навчання можуть повністю призупинити;
• компенсаторний рік навчання (додатковий рік). Однак тут виникає багато питань: чи всім дітям потрібен буде той компенсаторний рік, на якому етапі він може стати потрібним (може, у форматі 12 класу), чи варто чекати цього тощо.

Наталія Піпа вважає, що питання відпрацювань пропущених через повітряні тривоги уроків потрібно віддати на самостійний розгляд вчителям та керівникам закладів освіти.

“Ситуація відрізняється не лише в регіонах, а й у кожній зі шкіл. Тому єдиного розв’язання проблеми наздоганяння пропущеного матеріалу для всіх шкіл визначити неможливо. Педагогічні колективи мають індивідуально визначати зручні для себе та учнів варіанти. Хтось запроваджує навчання позмінно, хтось відпрацьовує на канікулах та вихідних тощо”, – розповіла депутатка.

Але водночас вона наголосила, що такі рішення мають ухвалюватися за повної згоди педагогічного колективу та батьків учнів.

“Якщо вчителі знаходять час і після уроків відпрацьовують із дітьми пропущений матеріал, то честь їм і хвала. Але все має бути добровільно. Адже в умовах воєнного стану на першому місці в нас безпека учнів, потім ментальне здоров’я учнів та вчителів і лише потім – навчання”, – зауважила депутатка.

Також вона вважає, що в умовах воєнного стану потрібно переглянути навчальну програму та залишити в ній основні предмети. На її думку, це дасть змогу вчителям ефективніше викладати матеріал, попри повітряні тривоги, і водночас забезпечувати безперервне навчання.

ЧИ БУДУТЬ ОПЛАЧУВАТИ ДОДАТКОВІ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин розповів, що додаткові консультації можна оплачувати із залишків освітньої субвенції, яку держава скеровує на громади.

“Тобто громада може направити залишки освітньої субвенції на оплату додаткового навантаження вчителів. Але тут також є ризик зловживань такими додатковими заняттями й перетворення репетиторства в державну оплату праці. Тому це все має менеджерити та розумно розподіляти засновник школи.

Водночас варто розуміти, що в будь-якому випадку тих коштів, які є, у теперішній ситуації не буде вистачати в повному сенсі”, – повідомив Колебошин.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – bonninturina, Depositphotos