Як перевірити, чи є в бюджеті гроші на школу

“Грошей нема, тому батьки мусять купувати все самі”, – із запровадженням НУШ це стало популярною фразою серед управлінців освіти. “Нова українська школа” пропонує не вірити чиновникам на слово, а все перевіряти. Адже для перших класів з державного бюджету виділено майже мільярд гривень, ще частину витрат мають покрити місцеві бюджети. Пропорції фінансування між субвенцією НУШ та місцевими бюджетами складають: для міст обласного значення – 70% на 30%; для ОТГ – 90% на 10%; для сільської, гірської та території на лінії зіткнення – 95% на 5%.

Тож як батькам і представникам шкільних адміністрацій перевірити, скільки коштів виділено на НУШ? Відповідь – надіслати інформаційний запит у місцеву раду. Розповідаємо, як це можна зробити.

Кілька правил

Інформаційний запит простою мовою – це запитання, яке або які кожен громадянин України може надіслати в будь-яку державну установу. Тобто якщо вам потрібно щось дізнатись, наприклад, у районній раді, і ви не знайшли цієї інформації на сайті, то можете надіслати інформаційний запит. Кожен державний орган зобов’язаний надати відповідь на кожен інформаційний запит. Виняток – інформація з обмеженим доступом, адже запити “працюють” лише з публічною (тобто доступною для всіх) інформацією.

Є два способи надіслати інформаційний запит, проте перш ніж розповісти про них, окреслимо кілька спільних правил.

1. Правила щодо надсилання і надання інформаційних запитів регулює закон “Про доступ до публічної інформації”. Тому, складаючи інформаційний запит, радимо згадувати, що звертаєтесь до держустанови згідно з цим законом. Це не обов’язково, але й не буде зайвим нагадати, що це закон дає вам право отримати інформацію, а обов’язок держустанови – її надати.

2. Відповідь на інформаційний запит має надійти протягом 5 або 20 робочих днів (у випадку великого обсягу інформації або її пошуку серед великого обсягу даних). У випадку подовження терміну до 20 днів держорган обов’язково має це обґрунтувати і повідомити людині не пізніше 5-ти днів з дня отримання інформації.

Також є випадки, коли інформацію мають надати протягом 48 годин: якщо йдеться про інформацію, потрібну для захисту життя чи свободи людини, щодо стану довкілля, якості продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці людей.

Якщо установа затягує – то можна звернутись у суд. Але на практиці це триває дуже довго. Тому, якщо бачите, що строк закінчується, а держустанова мовчить – краще телефонуйте в приймальню або відділ, що відповідає за публічну інформацію, і нагадуйте про себе. Якщо ж після порушення ви хочете відстояти справделивість, то радимо звернутись за безкоштовною консультацією у Фонд захисту права на доступ до інформації. Ця організація займається виключно допомогою тим, чиї права на доступ до публічної інформації були порушені.

3. Немає затвердженої законом норми, як правильно складати інформаційний запит, тому чиновники не можуть від вас вимагати, як саме писати. Задля зручності деякі держоргани пропонують форму запиту, але якщо ви складете її інакше с вам не можуть відмовити у відповіді.

Закон “Про доступ до публічної інформації” висуває лише три вимоги: у запиті потрібно вказати своє ім’я, електронну пошту (або поштову адресу, якщо вам потрібна паперова відповідь) та номер телефону (якщо такий є). Саме на вказану електронну чи фізичну адресу ви отримаєте відповідь на запит.

4. Формулюйте запитання чітко. Якщо ви просите про конкретний документ, то вказуйте його назву і реквізити (номер, дату ухвалення). Якщо не знаєте цієї інформації, то намагайтесь описати зміст потрібної вам інформації якомога точніше. У випадку з перевіркою кількості коштів на освіту запитання може звучати так: “Надайте інформацію, скільки коштів отримав бюджет N району з субвенції на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти “Нова українська школа” (згідно з постановою Кабміну від 04 квітня 2018 р. № 237).

5. В інформаційному запиті до однієї установи можуть міститись більше одного запитання.

Спосіб перший. Простіший.

Щоб спростити процес надсилання інформаційних запитів і отримання відповідей, створено портал “Доступ до правди”. Важливо: інші відвідувачі цього сайту зможуть побачити ваш запит. Тож, якщо ви вказуватимете в запиті персональні дані, їх побачать інші користувачі (електронні адреси з тексту запитів вилучаються автоматично), тож телефон краще не вказувати.

Покроково пояснюємо, як надсилати запити через цей сайт:

1. Зареєструйтесь, заповнивши всі необхідні поля. Не забудьте, що на пошту прийде лист-підтвердження. Без підтвердження ви не зможете користуватись порталом.

2. Зайдіть у розділ “Зробити запит”.

3. У полі для пошуку введіть повну назву потрібного вам державного органу або скористайтесь алфавітним покажчиком.

4. Натисніть на назву потрібної вам установи.

5. Вам відкриється поле для складання запиту на публічну інформацію. Вкажіть тему, поставте своє запитання. Ви можете подивитись, який вигляд має ваш запит, натиснувши “Попередній перегляд”. Після цього лишається лише “Відправити”.

6. Не забудьте перевірити пошту – туди має надійти відповідь.

Спосіб другий. Складніший.

Інформаційний запит можна надіслати на електронну пошту установи – звичайним листом з прикріпленим документом, в якому, власне, і буде запит.

Якщо йдеться про якусь раду чи державну адміністрацію, то вони зазвичай мають спеціальний розділ на сайті під назвою “Публічна інформація”. Там є електронна пошта, на яку потрібно надсилати запит. Покажемо на прикладі Житомирської міської ради.

Зайшовши в розділ “Громадянам”, ми натиснули “Публічна інформація”. Там є електронні пошти для звернень від громадян і юридичних осіб.

Як ми вже писали, запит можна складати в довільній формі. Тим не менше, часто державні органи мають шаблони запитів, які публікують у тому ж розділі, що й електронну адресу. Якщо вам зручно, можете скористатись ними. Та “Нова українська школа” оприлюднює шаблони, за якими інформаційні запити складали наші журналісти.

Завантажити файл можна за цим посиланням.

Дієвих публічних запитів 🙂

Вікторія Топол, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – stocco.claudio.libero.it, Depositphotos