Як потрапити в ІТ без знання математики та які стереотипи абітурієнтів навколо сфери треба розвіювати

ІТ уже декілька років поспіль зберігає статус дуже привабливої сфери для молодих людей. Вважається, що робота ІТ-вців високо оплачується, працювати можна вдома на дивані, а безліч пропонованих курсів та програм обіцяють кожному за лічені місяці стати фахівцем, аби лише ти “дружив із математикою”.

Про те, що треба знати вступникам, якщо вони бачать себе в IT, “Новій українській школі” розповіла Юлія Цимбала, керівниця освітньої команди Львівського ІТ Кластера, який об’єднує понад 270 українських ІТ-компаній та вже понад сім років опікується профорієнтацією молоді у сфері інформаційних технологій.

В інтервʼю з Юлією читайте:

• скільки насправді є професій в IT окрім програміста;
• як потрапити в IT, якщо математика – не твоя сильна сторона;
• як фахівці ІТ-сфери зараз наближають перемогу;
• чому попит на IT-фахівців стрімко зросте в повоєнний час.

Юлія Цимбала

Далі – пряма мова.

БЛИЗЬКО 66 % ПІДЛІТКІВ ЛЬВІВЩИНИ МРІЮТЬ ПРАЦЮВАТИ В ІТ

Взаємодіючи із закладами середньої та вищої освіти Львова і Львівської області, ми постійно моніторимо та аналізуємо попит абітурієнтів і першокурсників на навчання за технічними напрямами й, зокрема, інформаційними технологіями. Цьогорічне опитування, наприклад, виявило, що 79 % випускників не знають, яку професію обрати. Вони, як правило, мають зацікавлення в певних напрямах, але фінального рішення не ухвалюють аж до вступної кампанії.

Це ж опитування демонструє, що приблизно 66 % підлітків мріють працювати в технічній сфері. Але якщо ми говоримо про ІТ, то підлітки мають досить вузьке уявлення про спектр професій у галузі. Це сприятливе середовище для народження стереотипів, наприклад, що ІТ-сфера – це винятково програмісти, або що без математики в ІТ потрапити неможливо.

Уже другий рік Львівський ІТ-Кластер організовує профорієнтаційну конференцію “IT Future Conf”, де фахівці з ІТ допомагають вступникам та їхнім батькам руйнувати такі міфи. Цьогоріч у конференції взяли участь понад 4 000 старшокласників, їхніх батьків, а також вчителів математики та інформатики з українських шкіл (останніх було орієнтовно 10 % від загальної кількості учасників).

IT Future Conf

IT Future Conf

Ми сподіваємося, що крок за кроком правильна профорієнтація прийде в школи. Адже загалом в IT існує аж понад 120 професій, серед яких абітурієнти можуть обирати. Докладніше ознайомитися з ними можна за посиланням.

Якщо дитина не має схильності до технічних дисциплін і, зокрема математики, то вона могла би працювати, наприклад, у

• HR для ІТ-сфери,
• продажах,
• комунікаціях із потенційними замовниками,
• проджект-менеджменті,
• формуванні команди та підтримці внутрішніх комунікацій під час реалізації проєктів.

І я назвала лише топ популярних спеціальностей, де в IT не треба математика. Окрім цих є ще безліч.

“БАЖАННЯ ВИВЧАТИ НОВЕ МАЄ БУТИ ВШИТЕ У ВАШ КОД”

Чому цікавість до ІТ серед випускників та їхніх батьків продовжує зростати з року в рік? Частково це пов’язано зі стереотипами, наприклад, про величезні зарплати та вільний графік роботи.

Але не варто забувати, що в IT, як і в будь-якій іншій сфері, аби достойно заробляти, треба й багато працювати, і постійно вчитися. Світ технологій розвивається дуже швидко, а отже в ІТ-вця має бути “вшите в код” бажання постійно дізнаватися і вивчати нове, щоб не опинитися за бортом.

З іншого боку, популярності ІТ серед молоді додає повсюдне застосування новітніх розробок – ігор, штучного інтелекту, програм для обробки відео та аудіо тощо. Діти й підлітки охоче користуються всім цим різноманіттям і самі мріють про те, щоб винаходити щось нове й корисне, створювати щось таке, що полегшуватиме роботу й підвищуватиме продуктивність.

У кожному напрямі – чи це суто технічна робота / робототехніка / програмування, чи це комунікації / переговори та планування – є набори твердих навичок (hard-skills), які можна поступово в собі розвивати, готуючись до вступу на ІТ-спеціальності. Безумовно, тут варто виділити англійську мову. Власне, вона стає необхідною майже в усіх сферах нашого життя, але саме ІТ давно обрала її як базову для професійної діяльності.

Попри те, чи ви збираєтеся програмувати, чи комунікувати з клієнтами, вам обов’язково потрібно буде розвивати й певний набір м’яких навичок (soft-skills). Дуже важливим для майбутнього ІТ-вця, як я згадувала раніше, є бажання та вміння постійно навчатися, бо ця галузь дуже динамічна – зміни тут відбуваються навіть не за роками, а за місяцями та днями, а отже фахівець має бути гнучким, аби встигати за цими змінами.

Помічною в цьому є саме університетська освіта, бо вона, окрім іншого, розширює світогляд та дає вміння не зациклюватися на одній технології, як у випадку з деякими курсами чи навчальними програмами, а вивчати якомога більший діапазон пропонованого та швидко пристосовуватися до змін.

ПОВОЄННИЙ ПОПИТ НА МОЛОДИХ ФАХІВЦІВ ЗРОСТАТИМЕ В ГЕОМЕТРИЧНІЙ ПРОГРЕСІЇ

До початку повномасштабного російського вторгнення заклади вищої освіти України випускали приблизно 20 000 фахівців технічних спеціальностей на рік, тоді як індустрія потребувала щороку від 50 000 таких спеціалістів. Тобто сфера відчувала страшенний брак кадрів, тому, маючи навіть невисокий рівень знань, випускник уже міг розраховувати на дуже непогані пропозиції. У цей період, окрім повноцінних бакалаврських програм, на ринку з’явилося чимало варіантів коротких курсів, після яких людина легко могла знайти собі роботу в ІТ-сфері.

Нині (особливо у 2023 році) ситуація дещо змінилася. Зараз ми спостерігаємо суттєве скорочення ринку відкритих позицій в ІТ на початкові ланки кар’єрних сходинок. Це частково пов’язано зі зменшенням кількості іноземних замовників, зокрема нових клієнтів, через підвищення ризиків. Проєкти оптимізуються, замовників однозначно стало шукати складніше, тому й попит на фахівців початкових позицій впав. Але ця ситуація однозначно є тимчасовою. Після завершення війни нашою перемогою ми очікуємо стрімке зростання ринку. Якщо нині ми спостерігаємо відтік закордонних замовлень, то після перемоги вони повернуться в Україну й ми продовжимо здобувати імідж країни з високим рівнем ІТ-професіоналізму на світовій арені.

За час повномасштабної війни ІТ-сфера принесла економіці України 7,3 млрд доларів завдяки експорту своїх послуг. До того ж наші захисники потребують якісних та швидких технічних рішень, які також здебільшого забезпечують українські ІТ-вці.

• Це і програмування дронів,
• і програмне забезпечення для наших військових – наводити цілі, забезпечувати отримання та обробку координат тощо,
• кібербезпека – від державних програм до особистих даних.

Тому ми орієнтуємо студентів, які вчаться на бакалаврських програмах, які оновлював Кластер, на створення власних оригінальних проєктів та стартапів, а не лише на роботу на аутсорсі для відомих компаній. Це той напрям, на який варто звернути увагу українській ІТ-галузі.

Також ми спостерігаємо глобальну діджиталізацію в усіх сферах нашого життя – швидкий розвиток технологій повсюди. Це закономірно призводить до зростання попиту на ІТ-спеціалістів. Тепер вони потрібні й у медицині, і в аграрному секторі, і в харчових технологіях. Тим паче, коли Україна переможе й почне масштабну відбудову, попит на ІТ-вців зростатиме в геометричній прогресії. Ми потребуватимемо новітніх технологій та техніко-технологічних винаходів для якомога швидшого надолуження економічних втрат.

Маємо розуміти, що ІТ-продукт не створюється для колег зі сфери, у нього є кінцевий замовник – споживач, який працює в зовсім іншій галузі, але потребує послуг ІТ. Виходить, що ІТ – це обслуговування інших сфер економіки, а отже вибір у випускників величезний. Він чи вона можуть працювати не лише в спеціалізованих ІТ-компаніях, а будь-де. Якщо ти, наприклад, вмієш програмувати, але під час навчання зрозумів, що тебе цікавить медицина, то можеш почати свою кар’єру у фармацевтичній компанії або створити програмне забезпечення для медичного обладнання. Ти також можеш піти в агрокомпанію і запропонувати свої розробки чи виконувати поставлені технологічні задачі (тим більше, що саме ця сфера нині в Україні розвивається дуже швидко й потребує фахівців різних напрямів).

Один із найбільших повоєнних викликів для ІТ-сфери, з яким ми, безумовно, ще зіштовхнемося, – це людський капітал. Нині ми бачимо, як багато підлітків, потенційних вступників виїжджає за кордон і орієнтується на подальше навчання там. Частина з них, можливо, назавжди залишиться за кордоном. Це великий ризик для країни й втрата суттєвого відсотку потенційних працівників української ІТ-індустрії. Тому одним із головних завдань українського ІТ сьогодні є показати майбутнім абітурієнтам, що в Україні існує чимало якісних фахових навчальних програм для ІТ-сфери, які дають дуже конкурентний рівень підготовки для майбутнього працевлаштування.

Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

Усі фото: Львівський ІТ Кластер