Всі теми

Як ІРЦ працюють на карантині

Продовжуємо вивчати досвід організації інклюзивного навчання. “Нова українська школа” розпитала у двох директорок ІРЦ про те, як вони налагодили роботу під час карантину і на що слід звертати увагу іншим установам.

Тетяна Колодіна, директорка ІРЦ у Мелітополі

ВИЗНАЧИТИ, ХТО ПРАЦЮВАТИМЕ

Ми почали з телефонного опитування батьків щодо дистанційної роботи. Не всі батьки погодилися на корекційні заняття онлайн, а ті, хто погодилися, – не завжди володіють методикою. Тому треба час для роз’яснення та аналізу виконання, адже батьки мають бути поруч під час заняття.

ОБРАТИ ІНСТРУМЕНТИ

Ми проводимо онлайн-заходи в Zoom (групові та індивідуальні консультації) та Viber. Створили бібліотеку власних методичних розробок онлайн. Проводимо онлайн-діагностування за методикою Conners для виявлення розладу дефіциту уваги та гіперактивності (цей тест із трьох форм: для батьків (опікунів), дитини і вчителів, тому його зручно проводити дистанційно, – ред.).

Якщо в педагогів є питання, вони нам телефонують. Якщо багато питань – проводимо або вебінар, або нараду онлайн.

РОЗКЛАД

Наш оптимальний розклад:

  • З 8-ї до 9-ї – корекційні заняття.
  • З 9-ї до 10-ї – консультації у Viber і Facebook для груп, до яких входять батьки й педагоги.
  • З 10-ї до 11-ї – надаємо детальну інформацію телефоном.
  • З 11-ї до 12-ї – консультації в Zoom.
  • Потім – знову зняття.

Усе це ми прописали на сайті й продублювали батькам. Усі консультації проводимо на теми, які турбують батьків, – ми орієнтуємося на їхній запит і відповідно до цього складаємо план роботи.

СКЛАСТИ ПЛАН

План роботи на наступний тиждень обговорюємо з фахівцями щоп’ятниці: що будемо робити, які теми оберемо, з якими батьками й педагогами працюватимемо.

ФОРМАТ ЗАНЯТЬ

Наші логопед і психолог проводять індивідуальні корекційні заняття, а реабілітолог – групові. Якщо в дітей однакові порушення – це краще. Такі заняття відбуваються за згодою батьків. Діти бачать одне одного, і це їх стимулює, вони починають спілкуватися.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

  • Варто прописати план дня для дитини. У неї повинне бути не лише дистанційне навчання, а й час для фізичної активності, вільної гри, спланованих прийомів їжі, час для релаксу й нудьги.
  • Рекомендуємо деякий час спробувати пожити без мультиків.
  • Прогулянки компенсувати складно. Якщо немає змоги їх проводити, можна відгородити частину кімнати (можливо, є балкон) для “прогулянок”. Пропонуємо пограти у гру: перевзуватися, переодягатися і виходити на балкон.
  • Говорити. Діти відчувають нашу тривогу, навіть якщо ми поруч із ними не розмовляємо на болісні теми й приховуємо, що відбувається. Діти з ООП можуть відчувати шалену тривогу, але не ставити запитань. Важливо розуміти, що мовчання лише погіршує ситуацію. Зважаючи на вік дитини й на її чутливість, треба підібрати слова, щоби пояснити, що відбувається. Деяка інформація може травмувати. Важливо надавати її дозовано.
  • У корекційних заняттях важливо не порушувати тон розмови, до якого звикла дитина. Тож важливо, у якому психічному стані батьки, наскільки вони близькі зі своїми дітьми, наскільки діти можуть відкритися та взаємодіяти разом із фахівцям та батькам.
  • Добре, якщо з дитиною працює не тільки мама, щоб у разі потреби було кому її підмінити й не пропало заняття.
  • Під час дистанційної роботи на батьків лягає вся відповідальність щодо корекційної роботи, вони мають стати наставниками й помічниками для своїх дітей.

ПОРАДИ ФАХІВЦЯМ

  • Дізнайтеся, якими методиками вже володіють батьки, які матеріали є в них удома. Складність у тому, що для корекційних занять потрібні матеріали або іграшки, яких часто немає в батьків. Тільки дізнавшись це, можна структурувати заняття.
  • Порадьте, як організувати робоче місце учня. Не в усіх дітей воно організоване. Потрібно дати рекомендації, як налаштувати камеру, щоби було видно і дитину, і того, хто з нею займається, і те, як виконується вправа. Якщо не вдається виконувати вправи одразу – потрібно повторювати спроби.
  • Готуйтеся до того, що на дистанційну роботу потрібно більше часу: як на підготовку, так і на налаштування, і щоби зрозуміти, який настрій у дитини. Нам вдалося організувати роботу за режимом на третій тиждень – було складно налаштувати дітей на новий формат. Ми обговорювали, коли зручно займатися дітям і батькам.
  • Пам’ятайте, що дітям сумно в чотирьох стінах. А ваші заняття підбадьорюють і батьків, і дітей.

Діна Тимошенко-Ушакова, директорка ІРЦ в Ірпені

ІНСТРУМЕНТИ

Щодня ми надаємо батькам інформацію про те, що робити з дітьми на карантині. Використовуємо для цього Viber, Zoom і Facebook-групу, де викладаємо дидактичні матеріали й ведемо блог. Кожен спеціаліст спілкується з батьками й супроводжує дитину.

У Zoom, Viber i Skype даємо рекомендації педагогам.

З колегами спілкуємося у Zoom та Viber. Проводимо наради, пишемо, що вдається, що змінити, як краще працювати з батьками.

РОБОТА

Ми вирішили щодня давати батькам тематичну інформацію. Наприклад, перед Великоднем – на тему свята, вправи на розвиток дрібної моторики, формування математичних умінь, прислів’я і приказки.

Щодня з 8-ї до 9-ї шукаємо матеріали в інтернеті. Потім проводимо заняття з дітьми, індивідуальні консультації, перевірку домашніх завдань. Після обіду знову шукаємо матеріали.

МАТЕРІАЛИ

Перед заняттям я підшуковую матеріали, сканую і надсилаю батькам. Вони роздруковують. Якщо на заняття треба ще щось – батьків попереджаю заздалегідь. Це може бути пластилін, палички, кольоровий папір, фарби, помпончики. На екрані виводжу шаблон і діти працюють. Хтось з допомогою батьків, хтось сам.

ПІДГОТОВКА

Пошуки матеріалів займають більше часу. Проблема в тому, що не завжди те, що ти підготуєш – пасуватиме в час заняття, бо здатність дитини сприймати залежить від дуже багатьох чинників. І якщо вживу бачиш, що щось не пасує, і змінюєш, бо маєш під рукою багато матеріалів, то батьки їх не мають.

У дистанційній роботі ми використовуємо більше дидактичного матеріалу, анімованих презентацій, бо діти це краще сприймають. Шукаємо на YouTube і на сайті “Особлива дитина”.

ЗМІНИ В РОБОТІ З ДІТЬМИ

Орієнтуємося більше на соціальні навички, бо саме зараз можна це надолужити. Якщо раніше батьки одягали дитину – зараз пробують вчити одягатися самостійно. Не зав’язує дитина шнурівки – вчать. Ми даємо рекомендації, як це робити.

Батьки викладають фото, як діти разом із ними печуть паску, варять яйце. Ми даємо такі завдання – бо на Пасху був саме час цього навчитися.

Хочемо впровадити хвилинки арт-терапії з дітьми, тому що формування позитивного настрою – головне.

Не вдається робота з дітьми з розладами аутистичного спектру у Zoom. Бо на очних заняттях ми використовуємо жетони із заохоченнями, а батьків діти часто не слухають. Ми навчаємо, як використовувати жетони, але якщо їх зараз неправильно ввести – потім доведеться перенавчати. Це важко. Зараз батьки з дітьми, які мають РАС, вдома також ліплять із пластиліну, вчаться робити їм масаж.

Робота з батьками. Працюємо в Zoom. Навчаємо за темами. Наприклад, беремо “артикуляційну гімнастику” і працюємо: даємо матеріали й роз’яснення.

Розробляємо методичні рекомендації, як проводити заняття з дітьми: уже були про те, як працювати з дітьми, які мають порушення мовлення, і з дітьми, які мають інтелектуальні порушення.

Батьки починають видихатися, коли треба щодня працювати з дитиною самому. Це дуже важко. Тому ми їх підтримуємо психологічно, проводимо консультації. Розуміємо, що якщо батьки (зазвичай, мами) не в ресурсі, вони не зможуть допомогти дитині.

Надія Швадчак, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – HayDmitriy, Depositphotos

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Матеріали за темою

Обговорення

Розділ створено за підтримки Програмної ініціативи “Демократична практика” Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.