Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

Як працюють та чи можуть звільнити непедагогічних та технічних працівників, якщо школа на дистанційці

“Із роботою будуть усі” – найчастіше так відповідали шкільні адміністрації на запитання, чи доведеться скорочувати персонал під час дистанційного навчання. Адже коли заклад середньої освіти працює онлайн, змінюється навантаження гардеробників, асистентів вчителя, прибиральниць, медичних сестер, педагогів-організаторів тощо.

Утім, до “Нової української школи” надійшло кілька звернень саме від непедагогічних працівників, що адміністрація школи скорочує їхні посади або переводить на інші, приміром, медичну сестру на посаду прибиральниці.

Чи законні такі дії та де шукати захисту непедагогічним працівникам в умовах воєнного стану?

Щоби дати відповіді на ці питання, “Нова українська школа” з’ясувала:

  • до яких робіт залучають непедагогічних та технічних працівників на дистанційці;
  • чи може заклад освіти переводити непедагогічних працівників на простій;
  • за яких умов призупиняється трудовий договір та трудові відносини;
  • на яких підставах директор може звільнити непедагогічний персонал;
  • до кого звертатися в разі незаконного скорочення чи переведення на іншу посаду.

ТЕХНІЧНІ ПРАЦІВНИКИ ВОЛОНТЕРЯТЬ ТА ДОПОМАГАЮТЬ ЗСУ

Поспілкувавшись зі школами в різних регіонах, більшість нас запевнила, що намагається будь-що вберегти своїх працівників. Для цього деякі заклади освіти залучають техперсонал до волонтерства.

Директорка криворізької гімназії № 5 Олена Маханькова розповідає, що в школі працює 20 педагогів та 10 молодших обслуговуючих працівників. Через близькість до лінії фронту заклад працює дистанційно. Вчителі за бажанням ведуть уроки з дому або приходять до гімназії. А от бібліотекарі, вахтери та прибиральниці залучені до волонтерства.

У такий же спосіб організували роботу непедагогічного персоналу в запорізькій гімназії № 13. Директорка Олена Бочка додає, що в закладі плетуть маскувальні сітки, в’яжуть теплі шкарпетки для бійців та шиють маскувальні халати.

“Робимо все, що потрібно для перемоги. Навесні виготовляли свічки з парафіну та воску. Раніше збирали речі для переселенців, досі їх роздаємо, бо чимало залишилося теплого дитячого одягу, – продовжує Олена Бочка. – Офіційно посадові інструкції ми не змінювали, бо однаково свою роботу ці працівники виконують: прибирають, миють, підтримують порядок у школі”.

У Ротмістрівській громаді на Черкащині до волонтерства залучили працівниць шкільних їдалень. Жінки печуть пиріжки, ліплять вареники та передають смаколики на фронт.

У громаді працює вісім шкіл, наразі всі дистанційно. Та, як каже начальниця відділу освіти Ротмістрівської громади Тетяна Ярута, частина вчителів проводить онлайн-уроки зі школи. Педагоги-організатори теж працюють із дітьми дистанційно, зокрема, створюють під час онлайн-уроків поробки для військових.

Техперсонал знаходиться на роботі постійно, бо школи та територію навколо однаково треба прибирати. Восени двірники та прибиральники загрібали листя, а тепер рубають дрова, бо всі школи опалюються автономно на деревині.

Тож усі залучені та всі з роботою. Заробітну плату виплачуємо вчителям з освітньої субвенції, а молодшому обслуговуючому персоналу із бюджету громади. У школах нашої громади працює 110 вчителів та 80–90 осіб непедагогічних працівників, – додає Тетяна Ярута.

Загалом ми можемо знайти їм іншу роботу, адже законодавство не забороняє переводити таких працівників на простій. Тоді в нормативно-правовому документі ми маємо прописати режим роботи працівника. Зазвичай вказуємо, що він долучається до іншої роботи за розпорядженням керівника закладу освіти чи голови сільради. Просто наша громада – це сільська місцевість, де робота знайдеться всім”.

ЛЮДИ СТАВЛЯТЬСЯ З РОЗУМІННЯМ”: ПРО РОБОТУ НЕПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ КИЄВА

Змогли впоратися із викликами дистанційного навчання та навіть ракетних атак у гімназії № 34 “Либідь” ім. Віктора Максименка, що в Києві. Через обстріл 18 березня приміщення гімназії зазнало руйнувань, ремонтні та відновлювальні роботи наразі завершуються. Перший семестр діти вчилися дистанційно.

“Наша школа працювала як укриття з 24 лютого, тоді 30 із 41 технічних працівників були на робочому місці постійно, оскільки забезпечували роботу сховища, – розповідає директорка гімназії Алевтина Багінська. – За час війни з гімназії звільнилася за власним бажанням лише одна працівниця. За кордон виїхало два техпрацівники. Під час їхнього перебування за межами країни ми виплачували їм зарплату як на простої”.

Зараз технічний персонал гімназії перебуває на своїх робочих місцях, крім секретаря-друкарки, яка веде електронний документообіг з-за кордону. Вихователі ГПД та педагоги-організатори теж працюють дистанційно. За словами директорки, педагоги-організатори мають довантаження. Наприклад, вчитель викладає основний предмет та має ще пів ставки педагога-організатора.

Директорка київського ліцею № 157 Тетяна Єрмак зазначає, що часто закладам освіти доводиться економити та оптимізувати роботу: “Під час літніх канікул частина прибиральниць, електриків та педагогічного колективу вимушені були вийти на простій. Наразі отримуємо забезпечення від держави в повному обсязі. Та директор має вирішити, наскільки йому необхідні сторожі, вахтери, гардеробники, якщо школа працює дистанційно. Люди ставляться до цього з розумінням і шукають на цей час тимчасовий заробіток на іншому підприємстві”.

ЯК ПРОСТІЙ ТА ПРИЗУПИНЕННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ ДОПОМОЖЕ ШКОЛІ ЗБЕРЕГТИ ПЕРСОНАЛ

Багато закладів освіти України переходили на простій влітку, а зараз це стає помічним для шкіл та садочків, які працюють близько до бойових дій або нещодавно деокуповані. Приміром, на Херсонщині, за інформацією обласного департаменту освіти, 155 закладів у регіоні працює дистанційно, а 228 якраз на простої.

Переведення закладу освіти на простій дає змогу зберегти робітників та частково їхні зарплати.

Згідно зі статтею 34 Кодексу законів про працю,простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами”.

Стаття 113 КЗпП визначає, що простій, який відбувся не з провини працівника, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Також керівники закладів освіти можуть скористатися статтею 13 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, яка дає можливість призупинити дію трудового договору у зв’язку зі збройною агресією.

Згідно із частиною 1 цієї статті “призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку зі збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором”.

Призупинити дію трудового договору можна за ініціативою однієї зі сторін (роботодавця чи працівника) на строк не більше, ніж період дії воєнного стану (абзац 2 Статті 13 Закону про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану).

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Проте частина 4 цієї статті говорить, що “відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору в повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України”.

Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” надає можливість роботодавцю перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без згоди самого працівника (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана цьому працівнику за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче від середньої заробітної плати за попередньою роботою (частина 1 статті 3 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”).

Керівник має повідомити працівника про зміну умов праці та її оплати до запровадження таких умов (частина 2 статті 3 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”).

В інших випадках згідно з абзацом 1 статті 32 Кодексу законів про працю, переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом із підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, тоді трудовий договір припиняється (абзац 4 статті 32 Кодексу законів про працю).

НА ЯКИХ ПІДСТАВАХ МОЖУТЬ ЗВІЛЬНИТИ НЕПЕДАГОГІЧНИЙ ПЕРСОНАЛ

Багатьох непедагогічних працівників хвилює, чи може директор під час дії воєнного стану звільняти їх, якщо заклад працює онлайн?

Попри воєнний стан, норми КЗпП, де вказані підстави для звільнення працівників, продовжують діяти. Зокрема, пункт 1 статті 40 КЗпП передбачає таку підставу для розірвання трудового договору з ініціативи працедавця, як “зміна в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників”.

У пункті 6 статті 41 КЗпП серед додаткових підстав розірвання трудового договору згадана відсутність можливості “забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій”.

Проте звільнення із зазначених підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” дозволяє звільняти працівника навіть у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) (частина 1 статті 5 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”).

Не допускається звільняти (у зв’язку зі скороченням):

  • вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до 3 років, жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до 6 років за медичними показаннями, одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю (частина 3 статті 184 КЗпП);
  • працівників, яких обирали до складу профспілкових органів підприємства, протягом року після закінчення строку, на який обирали цей склад (частина 4 статті 252 КЗпП);
  • чоловіків, що виховують дітей без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), опікунів (піклувальників), одного з названих батьків, одного з батьків-вихователів (стаття 186- КЗпП).

ДО КОГО ЗВЕРТАТИСЯ У РАЗІ НЕЗАКОННОЇ ВТРАТИ РОБОТИ

Якщо звільнення чи скорочення таки відбулося, а працівник вважає його незаконним, він може звернутися із заявою про вирішення трудового спору до місцевого загального суду.

Заява має бути подана в місячний строк із дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення (абзац 2 статті 233 КЗпП).

Нагадаємо, що Кодекс законів про працю зобов’язує працедавця в разі скорочення працівника чи звільнення (з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 статті 40 та пунктах 4 і 6 статті 41 КЗпП) запропонувати працівнику іншу роботу (за умови наявності такої).

Якщо працівник не згоден із наказом роботодавця про призупинення дії трудового договору, він може оскаржити відповідний наказ до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (Держпраці), або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням із військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов’язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів із дня отримання такого припису (пункт 3 статті 13 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”).

Є ще одна норма, не згадана в законодавстві, але властива для гуманного суспільства, – людяність та розуміння. Зараз керівники та працівники закладів освіти опинилися в складних умовах, коли фінансування суттєво обмежене, а нові виклики з’являються постійно. Та в будь-яких спірних питаннях можна шукати компроміси й залишатися людьми.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – grinvalds, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення