Як проводили жеребкування в перші класи в одній з київських шкіл

Нашумілий Порядок зарахування учнів працює вже місяць. До 31 травня дітей зарахували в школи за їхнім місцем проживання. До 10 червня школи, в яких лишились вільні місця, проводять жеребування для тих, хто не хоче навчатись у закріплених за їхніми будинками школах.

Міністерство освіти і науки обрало саме процедуру жеребкування, адже з можливих варіантів (як то зарахування спочатку старших дітей, за часом подання заяви або за конкурсом – тобто перевіркою знань) має в собі взаємодію трьох складових: недискримінаційність (адже все вирішує випадок), найменші корупційні чинники (жеребкування проводиться привселюдно) і психологічна нетравматичність для дитини (напротивагу перевірці знань 6-річних дітей). 

Журналістка “Нової української школи” побувала на жеребкуванні в київській школі №148 імені Івана Багряного. До речі, Сергій Горбачов, директор цієї школи, є членом робочої групи зі створення нового порядку зарахування і автором рекомендацій, як провести жеребкування.

У день, коли для всіх учнів уже продзвенів останній дзвоник, у дворі 148-ї київської школи з’являються батьки з дітьми. Вони йдуть на жеребкування, яке визначить, чи потрапить їхня дитина в перший клас саме сюди. Чимало батьків прийшли самі, але дітей так багато, що через 10 хвилин після початку вони влаштовують ігровий майданчик у кінці актової зали. А після – починають бігати по всій залі, розбавляючи серйозність офіційного заходу.

“Хочу розпочати з приємної новини, – бере в руки мікрофон директор школи Сергій Горбачов. – Сьогодні ми разом з районним управлінням освіти знайшли можливість відкрити ще один клас. Ми можемо вивільнити одне приміщення. Це плюс 30 місць”.

У залі чуються оплески і вигуки “уууу”, ніби на сцені от-от розпочнеться концерт. Коли вони приходили, 97 дітей розраховували на 4 вільні місця, а тепер їх на 30 більше.

Ще десятеро батьків з території обслуговування школи телефоном повідомили, що йдуть в іншу. Проте директор ще не має їхнього письмового підтвердження – тож де-факто ці місця ще не можуть вважатись вакантними. Але батьки, звісно, розраховують ще й на ці 10 місць. Окрім того, директор лишив 4 резервні місця для дітей з території обслуговування – їхні батьки не встигли донести документим (пізніше він пояснить, навіщо це).

Перед початком Сергій Горбачов пропонує батька оглянути жеребки – склеєні зеленою наліпкою папірці, розкладені на столі.

“Ну, сміливіше!”, – підбадьорує директор, і зі своїх місць одночасно і дуже стрімко підіймаються з десяток людей. Ніби чекали знаку – перевірити прозорість процедури точно можна.

Фото авторки

Після цього жеребки кладуть у прозорий барабан. Його закупили спеціально для жеребкування.

“Спонсори допомогли, – розповідає пізніше Сергій Горбачов. – 600 гривень коштував. Тепер буде нам для проведення не тільки жеребкування, а й, наприклад, якихось розіграшей з учнями”.

У жеребкуванні бере участь кожна дитина, яка претендує стати учнем цієї школи. Кількість жеребків відповідає кількості дітей, які беруть участь у жеребкуванні. Кожен жеребок має цифру від 1 до того числа, скільки є учасників. Чим менше число, тим більше шансів отримати місце в школі (тобто якщо дитині попадається число 3 – вона стає третьою в черзі на зарахування).

Послідовність витягування жеребків визначають по алфавіту – за прізвищами дітей. Номер, який випадає дитині, записують одразу в протокол навпроти її прізвища – щоб згодом не було зловживань. Протокол засідання виведено на великий екран через проектор, на столі стоїть док-сканер, під який кладуть кожен жеребок – аби всі побачили на екрані.

Фото авторки

“Навіщо це?”, – чую риторичне невдоволення чоловіка поряд.

Втім, можливість бачити все на екрані врешті зіграє хорошу роль. Коли директор випадково поставив навпроти прізвища 50 замість 59, зал загумонів вигуками з правильним числом. Іншого разу, коли зал зашумів, жінка не знайшла в списку прізвища своєї дитини. Як з’ясувалося, через технічну помилку зі списку дітей між 48-м і 50-м номерами щезла цифра. Директор дякував присутнім за уважність, запитував, чи є незгодні – і тут же вносив правильні дані.

“У нас є радянська парадигма, що правила існують для всіх, окрім мене, – каже директор. – А це неправильно. Правила для всіх, тож усі їх мають виконувати. Я хотів показати, що ми маємо правила, виконуємо їх і відповідно маємо прозоре жеребкування”, – каже директор.

Жеребки витягували батьки або їхні діти. Коли витягали число до 30-ти, то зал починав аплодувати, а щасливі люди, пританцьовуючи, повертались на свої місця. Та, звісно, ті, хто не витягав щасливий жереб – засмучувались, хоча директор періодично нагадував, що список буде ссуватись, адже дехто може відмовитись.

Загалом пан Сергій каже, що не пригадує, щоб хтось обурювався новою системою зарахування.

“Були сумніви: як це, навіщо? Але в нашій спільноті дуже складно висловити обурення. Вони не встигають це зробити – як я їм усе розповідаю: чому ми це зробили, чому були вимушені вчинити так, а не інакше, чому було вибране саме жеребкування для зарахування на вільні місця. Я не знаю – можливо, хтось позаочі буде щось говорити. Але я не випадково запитав, чи є якісь притензії, пропозиції. Якщо промовчали – значить усе нормально”.

Утім, кілька батьків на моє запитання, чи вдоволені вони новою системою, відповіли, що ні. Наприклад, одна мама була незадоволена, що в розіграші брали участь діти, чиї батьки не прийшли на жеребкування. (За правилами, у такому випадку жеребок витягував член комісії). До того ж, її дитина ходила на підготовчі курси, які проводить організація, що орендує приміщення в цій школі. Те, що відвідування цих курсів не дає права на зарахування в школу, на думку жінки, несправедливо.

Цього року систему, коли будь-які підгтовчі курси можуть забезпечити дитині місце в школі, відмінили, адже батьки віддавали дітей туди виключно для того, щоб гарантовано потрапити в певну школу. Це нечесно, вирішили законодавці, адже не всі батьки можуть заплатити за такі курси.

Інша мама у Facebook-групі школи зазначила, що жеребкування для неї було дуже стресовим. Окрім того, якщо дитина витягає нещасливий жеребок власноруч, то може засмутитися.

Сергій Горбачов на це відповідає, що конкурсні відбори (які, до слова, раніше проводили в цій школі) стресували майбутніх учнів ще більше. Окрім того, новий Порядок зарахування не вимагає, щоб діти приходили на жеребкування, ба більше – забороняє будь-кому зі шкільної адміністрації ставити це як умову зарахування.

Фото авторки

Водночас, ця жінка позитивно оцінила організацію жеребкування. Сергій Горбачов і сам вдоволений тим, як усе відбулося. Проте, як один з розробників нової процедури зарахування учнів, одразу фіксує, що потрібно покращити наступного року.

“Наприклад, треба уточнювати терміни. Коли ми 31 травня приймаємо заяви, а 1 червня вже маємо видати наказ, то виникає проблема. Тому я відразу сказав, що буде 3-4 резервних місця для тих, хто не встиг підтвердити місце проживання в мікрорайоні. Бо в мене рука не підіймається відмовити людині, яка живе в будинку поряд, але не встигла донести документи.

Окрім того, дуже потрібна єдина захищена база, куди відразу будуть вноситись заяви. Бо зараз ця база робиться окремо в школах, і ми маємо часовий відрізок між тим, що ми зібрали дані й тим, що їх опрацьовуємо. Треба, щоб була єдина база, в яку б усе зводилось: можна було одразу бачити, в які школи подано багато заяв, в які – ні, в скільки шкіл загалом батьки подали заяви”.

Вікторія Топол, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – olly18, Depositphotos