Як російсько-українська війна вплинула на шкільні програми з географії: аналізуємо основні зміни

У відповідь на виклики повномасштабного вторгнення росії, Міністерство освіти і науки України ще в серпні 2022 року оновило навчальні програми з низки предметів, зокрема і з географії.

Втім, учні й далі продовжують вивчати росію, щоправда, у скороченому обсязі. Передусім тематика матеріалу стосується мілітаризації економіки країни-агресорки, її місця у світі та регіоні тощо.

“Знати свого ворога – потрібно. Адже, як показує наша реальність, росіяни докладно вивчають географію України, шукають місця, куди вдарити, знищують ґрунти, біоресурси, енергосистему…”, – вважає Алла Євтушенко, вчителька географії.

Разом із нею, а також з іншими вчителями/ками географії – Петром Британським та Тетяною Копійкою – “Нова українська школа” з’ясовувала, які акценти про росію та російсько-українську війну є в шкільних програмах із цього предмета та які зміни в них відбулися.

З матеріалу ви дізнаєтеся:

• що змінилося в програмах із географії за час російсько-української війни;
• як у програмах та підручниках говорять про країну-агресорку;
• чи актуалізовано питання біженців та внутрішньо переміщених осіб;
• що кажуть про геоекологічну ситуацію в Україні, яка погіршується через війну;
• з якими труднощами зіштовхуються вчителі під час викладання географії.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про те, як шукати баланс між перемогами та поразками українців і уникати занепадницьких настроїв під час викладання шкільного курсу “Історії України”.

“ГЕОГРАФІЯ МАЄ ШВИДКО РЕАГУВАТИ НА ГЕОПОЛІТИЧНІ ТА СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗМІНИ”

Окремі частини географічних знань учні починають отримувати ще в початковій школі та поглиблюють їх у 5 класі під час вивчення курсу “Пізнаємо природу”. Однак більш предметно географію починають вчити в 6 класі – тоді діти знайомляться з оболонками Землі та зображенням нашої планети на карті.

У 7 класі учні вивчають материки й океани, у 8 – Україну у світі (її природу та населення), у 9 – формують знання про тенденції розвитку національного та світового господарства. Десятикласники, які вчаться за рівнем стандарту, знайомляться з регіонами та країнами, а одинадцятикласники (теж рівня стандарту) завершують вивчення предмета темою про географічний простір Землі, де розкривають сутність географічної науки та інтегрують знання про природу, людину й господарську діяльність.

Петро Британський акцентує, що географія – один із тих предметів, який має швидко реагувати на геополітичні та суспільно-економічні зміни як у світі, так і в Україні. Тому до програм із географії МОН кожного року створює методичні рекомендації про те, які теми варто додати, які прибрати й на що звернути особливу увагу.

Так, останнє точкове оновлення навчальних програм із географії відбулося в серпні 2022 року для 6–9 та 10–11 класів (рівень стандарту). Зокрема, у програмах із географії переглянули обсяг навчального часу на вивчення країн в умовах сучасної російсько-української війни.

“Зазначу, що програми з географії доповнювалися і до повномасштабного вторгнення.

Наприклад, у програмах та підручниках, за якими я викладав ще до 2022 року, йшлося про те, що росія – агресор, також можна було зустріти поняття російсько-українська війна. Не оминали й теми тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим, частин Донецької та Луганської областей.

Після початку повномасштабної війни в програмах переглянули позицію України в межах сучасних геополітичних процесів та світового ринку, додали до програми вивчення мілітаризації російської економіки тощо”, – розповідає Петро Британський.

Водночас, за його словами, самі підручники не так легко оновити, як програми. Ситуація у світі змінюється ледве не щодня, а підручники оновлюють кожні 4–5 років. Тому чимало інформації вчителі шукають та актуалізують самостійно.

“Якщо ж ми говоримо про повноцінні розділи, параграфи, які могли би деталізувати саме російсько-українську війну, її наслідки, вплив на геоекологічну ситуацію, то такого в підручниках із географії ще немає. Однак є певні вкраплення щодо цієї теми в 8, 10 та 11 класах. Хоча, звісно, ми хотіли б бачити в підручниках повноцінну наскрізну лінію щодо питання російсько-української війни”, – каже вчитель.

Тобто теми, дотичні до російсько-української війни, точково доповнюють як у програмах, так і в підручниках. А далі, за словами Петра, усе залежить від того, як це реалізують самі педагоги під час роботи з учнями.

ЯК ЗМІНИВСЯ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ КРАЇН ПІСЛЯ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ

Основні точкові зміни, внесенні до навчальних програм із географії для 8, 10, 11 класів, насамперед пов’язані зі зміною сучасної глобальної суспільно-економічної та геополітичної ситуації у світі, додає Алла Євтушенко.

Так, в 10 класі (рівень стандарту) вилучили теми, які стосуються вивчення географії білорусі, натомість до переліку країн Азії додали Республіку Корея, оскільки її економічна модель може бути прикладом для України.

Скриншот з оновленої програми

Водночас за програмою учні й досі вивчають рф як країну, щоправда, у скороченому варіанті:

• було: “Росія. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці. Демографічні процеси. Національний склад населення. Українська діаспора в Росії. Система розселення. Роль Москви в контролі та перерозподілі економічних ресурсів країни. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Спеціалізація сільського господарства. Особливості розвитку третинного сектору. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародні зв’язки України з Росією”;
• стало: “Росія. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці. Демографічні процеси. Система розселення. Характерні риси просторової організації господарства. Мілітаризація економіки”.

Як вважає Алла Євтушенко, діти по-різному реагують на вивчення росії. І це зрозуміло, адже в кожного з нас свій досвід за час повномасштабної війни. Але вчителька переконана, що знати ворога – потрібно. Адже, за її словами, як показує наша реальність, росіяни вивчають географію України дуже докладно, шукають місця, куди вдарити, знищують ґрунти, біоресурси, енергосистему тощо.

“Що стосується підручників, які я використовую, то кут висвітлення російсько-української війни та загалом відносин між двома країнами мене влаштовує: чітка не двозначна позиція щодо української ідентифікації, ніяких “дружніх народів” чи відділення людей від політики. Звісно, на уроках, я додаю в ці теми трохи емоційності, глибший історичний аспект, елементи аналітики. Великий акцент роблю і на використанні української мови та відмові від спілкування російською”, – ділиться Тетяна Копійка.

Водночас перед таким уроком вчитель/ка має ретельно дослідити атмосферу в самому класі та спрогнозувати можливі реакції учнів, вважає Петро Британський. За його словами, зараз у класах є діти з різними досвідами: хтось втратив рідних через війну, хтось змушений був покинути свій дім тощо. Вчителі мають це враховувати й делікатно підійти до висвітлення цієї теми.

Важливо звертати увагу й на психологічний та емоційний стани дітей, підбирати матеріали відповідно до вікового сприйняття, додає Алла Євтушенко.

Щоби підготуватися до таких уроків, можна ознайомитися з посібником МОН “Як говорити про російсько-українську війну в школі. Уроки стійкості, боротьби та перемог”.

А ще раніше “Нова українська школа” публікувала матеріал про те, як вчителям відповідати на складні питання про війну. Докладніше можна прочитати тут. Крім цього, педагоги можуть звернутися по допомогу щодо чутливих тем до шкільних психологів.

ЩО ЩЕ ЗМІНИЛОСЯ В ПРОГРАМАХ ІЗ ГЕОГРАФІЇ

• Актуалізували питання біженців та внутрішньо переміщених осіб.

Цей аспект додали в тему про демографічні процеси населення світу та України. Однак у багатьох підручниках ця статистика застаріла. Тому вчителі самостійно перевіряють інформацію щодо міграцій, актуальної кількості населення, даних щодо народжуваності/смертності тощо, каже Алла Євтушенко.

Так, зміни щодо демографічних процесів, пов’язаних із міграцією та природним приростом, Тетяна Копійка бере з відкритої офіційної інформації та перевірених медіа, але, як зауважує вчителька, ці дані досить стислі. Навіть у світових виданнях наголошують на складнощах в отриманні об’єктивної статистики. Тому, за її словами, підготовка до такого уроку потребує ретельного фактчекінгу, аби запропонувати учням достовірні дані, а це забирає більше часу.

• У деяких підручниках йдеться, що сучасна геоекологічна ситуація в Україні погіршується через російсько-українську війну.

“За програмою ми вивчаємо повний обсяг об’єктів екологічної мережі, сформованої ще до 2014 року. Дітям розповідаю про поточну ситуацію, керуючись медіа, акцентуючи на медіаграмотності, тобто перевірці джерельної бази”, – додає Тетяна Копійка.

Загалом у підручниках не завжди враховано те, що чимало об’єктів були зруйновані/пошкоджені/окуповані ворогом під час російсько-української війни, особливо після 24 лютого 2022 року. Хоча в деяких зазначається, що сучасна геоекологічна ситуація в Україні погіршується через російсько-українську війну, зауважує Петро Британський.

• Акцент на партнерстві з ЄС, Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії (СК) і США.

У рекомендаціях МОН під час вивчення географії також радять акцентувати на “тих темах, які торкаються питань становлення української нації, війни, розвитку міжнаціональних, торговельних та культурних відносин між країнами”.

Наприклад, під час вивчення теми “Україна в геополітичному вимірі” курсу “Географія: регіони та країни” в 10 класі учителям географії рекомендують звертати увагу учнів на те, що “в умовах сучасної геополітичної ситуації, що склалася в Європі (широкомасштабна військова агресія російської федерації проти України) пріоритетними напрямами зовнішньої політики України є партнерство з Європейським Союзом (ЄС), Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії (СК) та Сполученими Штатами Америки (США)”.

Також, з огляду на те, що головною загрозою національної державності та суверенітету України є війна, розв’язана росією, вчителям радять не залишати поза увагою учнів партнерство України з організацією Північноатлантичного договору (НАТО).

• Сучасна економіка замість радянських підходів.

Під час вивчення курсу соціальної та економічної географії у 9–11 класах замість застарілих радянських підходів на уроках радять запровадити вивчення сучасної економіки, особливостей розміщення виробництва товарів і надання послуг. А також використовувати терміни сучасної європейської суспільної географії. Про це йдеться в тих же рекомендаціях МОН.

• А чи змінилася географія в 6 класі за “НУШ”?

Тетяна Копійка розповідає, що, як у старих програмах, так і в “НУШ”, географія 6 класу залишається базовою. Учням треба закласти базові знання з фізичної географії, аби використовувати їх у подальшому вивченні предмета.

Однак, за її словами, складність у тому, щоб мотивувати шестикласників вчити визначення, класифікації, закономірності та закласти основи знання номенклатури (об’єктів на карті). Різні форми візуалізації, прийоми та практичні дії (створення моделей, ігри тощо) дають потрібний ефект. Цей інтерактив у нових підручниках непоганий, але часу на його опрацювання в класі не завжди вистачає, каже вчителька.

ЩО ВАРТО ВДОСКОНАЛИТИ У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ З ГЕОГРАФІЇ

На думку Тетяни Копійки, вивчення шкільного курсу географії й досі потребує спрощення програм. Вивільнений час, на її думку, можна використати для закріплення вивченого та практичне застосування.

Водночас принцип “кожного уроку – нова тема”, за яким викладають географію зараз, перевантажує учнів та не дає можливості вчителям без поспіху й тиску формувати знання і вміння.

“З мого досвіду викладання в 6 класі скажу, що все ж у реформі “НУШ” є спроби спростити програму, щоб діти краще засвоювали матеріал. Однак і досі в українській програмі зберігається потужний пласт академічності. Хоча туди й дійсно намагаються додати цікаві географічні завдання, можливості для інтеграції, але на цей момент ми не можемо говорити про фінальний результат, який уже не потребує змін”, – додає Петро Британський.

Також, на думку Тетяни Копійки, було б добре додати більше практико-орієнтованих завдань, які, наприклад, пропонують під час міжнародного дослідження PISA. Адже, за словами вчительки, саме зв’язок програмного матеріалу з реальним життям (повсякденним, економічним, політичним) робить географію “живою”.

Вивчення географії має бути спрямоване на формування цілісної картини світу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків між географічними явищами та процесами, зазначає й Алла Євтушенко.

“Боляче читати коментарі в соціальних мережах про те, що українці/ки вивчили області за картою повітряних тривог або під час евакуації в іншу область. Це доводить те, що географію України та світу варто вчити для розуміння хоча би загальновідомих процесів”, – каже вчителька.

Водночас вона наголошує і на необхідності забезпечення вчителів актуальними методичними матеріалами, щоби педагоги не витрачали час на пошук додаткової інформації, наприклад, як у випадку зі статистикою. З цим погоджується і Петро Британський: “Очевидно, що ми не можемо змінювати підручники щороку, адже це досить трудомісткий і тривалий процес. А тому, на мою думку, варто вже задуматися над створенням якогось електронного додатка до основної навчальної літератури, куди можна було б додавати оновлену інформацію. Адже, якщо фізична географія оновлюється досить повільно, то суспільні, економічні, соціальні процеси значно динамічніші”.

Ще він вважає, що для вчителів різних предметів було би добре створити окрему електронну базу у вільному доступі з різними актуальними матеріалами для уроків та іншими напрацюваннями колег (презентаціями, іграми, додатковими джерелами тощо). Ці матеріали вчителі могли б завантажувати та підлаштовувати під свій стиль викладання. Водночас педагоги не перебували б у вічному пошуці інформації та шляхів її інтерпретації. Це стало б у пригоді кожному педагогу, незалежно від регіону та форми навчання, підсумував вчитель.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Титульне зображення: авторка – Ganna Sereda (Anna_leni), dribbble.com

Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network