Напишіть нам

Всі теми

Як розповідати про письменників і їхні твори, щоб учням “зайшло”

Якими були кулінарні пристрасті в родині Косачів? Таким запитанням задалася вчителька географії ліцею №144 Києва Оксана Данилова й почала не просто збирати рецепти зі своїми учнями, а й залучила до цього школярів і вчителів з інших українських шкіл та з-за кордону.

Та виявляється, що знайти цікавий підхід можна не тільки до вивчення біографії Лесі Українки. Ще можна починати вивчення творчості Івана Франка, дізнавшись, яким на дотик є граніт. А ще – скільки вітаміну Д у творчості Коцюбинського.

А також малювати комікси, влаштовувати онлайн-вечірки й халабудне читання.

“Нова українська школа” поговорила з учителями про незвичні способи викладання літератури.

МІЖНАРОДНІ ОНЛАЙН-ВЕЧІРКИ Й РЕЦЕПТИ УЛЮБЛЕНИХ СТРАВ ПИСЬМЕННИКІВ

Зацікавити творчістю й особистістю письменника можна навіть у дистанційному режимі, об’єднавши учнів із різних регіонів України та долучивши однолітків з-за кордону. До дня народження Лесі Українки Оксана Данилова, вчителька географії ліцею №144 Києва, разом зі своїми шестикласниками організувала онлайн-вечірку “На Zoom до Лесі”.

“Мене учні спонукали до народження цікавої ідеї. А чому би нам не відсвяткувати день народження Лесі Українки разом за чаєм та смаколиками, які полюбляла Леся та пекли в родині Косачів? Я погортала всесвітню павутину, знала, що про гастрономічні уподобання родини Косачів та особисто Лесі дуже мало інформації, а отже – є, що досліджувати”, – розповідає Оксана Данилова.

Мета цієї зустрічі, каже вчителька, – зробити класиків української літератури ближчими та зрозумілішими для сучасних учнів через реконструкцію їхніх родинних гастрономічних традицій та через особисте приготування страв.

На подію запросили ровесників із різних регіонів України. Першими відгукнулися учні Новоград-Волинського ліцею №11 разом із заступницею директора Оксаною Андрійчук.

“До нас приєдналися також діаспоряни з Франції, Латвії та Норвегії”, – додає Оксана.

До цього часу кожен учень мав провести маленьке дослідження про улюблені страви Лесі Українки, про гастрономічні традиції родини Косачів та приготувати якусь із них для своєї родини та представити на спільному Зумі. До кулінарної частини вирішили додати тему мрій поетеси та її стосунків з Ольгою Кобилянською.

Дивіться презентацію учнів із рецептами

ПАРАЛЕЛІ ІЗ СУЧАСНІСТЮ Й МИСЛЕОБРАЗИ

Учителька української мови та літератури КЗ “Ліцей Науковий” Кропивницького Ірина Мельник каже, що сучасних дітей не просто заохотити читати художню літературу. Ще складніше завдання – зацікавити постаттю письменника.

“Варто зауважити, що учні із задоволенням дізнаються про письменників-сучасників, адже з ними можна потоваришувати в соціальних мережах, послухати відеолекції, за можливості відвідати книжкові фестивалі. А от життєвим і творчим шляхом більшості авторів художніх творів у підручниках із літератури складно заінтригувати”.

Іноді доходить до абсурду:

“Про Григорія Сковороду знають не як про мандрівного філософа, а як про зображення на 500-гривневій купюрі”.

Поради, як розповідати школярам про письменників:

  • Знаходити паралелі із сучасністю, щоб учні асоціювали постаті письменників з успішними історіями

“За кожною постаттю письменника стоїть неймовірна історія успіху, і від учителя залежить, які він віднайде факти з біографії, щоби створити не образ кріпака в смушевій шапці, а високо оплачуваного гравера, який міг собі дозволити жити у двоповерховій квартирі-студії. Пригадайте, що тіло Шевченка на східцях між першим і другим поверхами знайшов служник. Багато цікавого матеріалу можна знайти в проєктах “Великі українці” та “Осмислені й переосмислені“.

  • Відійти від шаблонів, у які частково загнала програма ЗНО, коли учні зазубрюють стандартні фрази

Учень просто не має вибору, не може логічно думати, узагальнювати.

  • Створити впізнаваний мислеобраз, який буде асоціюватися з письменником

“Те, що ми сприймаємо органами чуття, залишається в пам’яті надовго. Вивчаючи творчість Лесі Українки, принесла на урок живу блакитну троянду, що стала символом поетеси. Урок за життєвим шляхом Михайла Коцюбинського почала із соняшника, поступово вводячи учнів у світ великого Сонцепоклонника. Розглядати постать Івана Франка почали, відчувши в руках, який на дотик граніт, тощо”.

  • Враховувати вікові особливості учнів

“Для старших учнів не буде проблемою самим знайти щось цікаве й запам’ятати, що розповідає вчитель. А от меншим краще спочатку зануритися в текст, а потім знайомитися з постаттю письменника”.

  • Застосовувати пошукові питання на початку уроку

“Наприклад, перед вивченням твору Михайла Коцюбинського “Інтермецо” запитайте: “Скільки вітаміну Д у творчості Коцюбинського?”. Діти проводять дослідження твору і знаходять пояснення причин того, чому ліричний герой їде з міста. Він перебуває в пошуках спокою, сонця, духовного одужання. У ліричного героя поступово зникає втома і проникає в душу сонце.

Або – “Чи все в житті йде за сценарієм, навіть якщо ти сам кінорежисер?”, коли вивчаєте біографію Олександра Довженка. “Кому дякувати за те, що українці найкраще у світі знають твір античної літератури?”, коли беретеся за біографію Івана Котляревського”.

Фото надане Катериною Кирилюк

ХАЛАБУДНЕ ЧИТАННЯ, ЛІТЕРАТУРНА СУШКА Й ТЕАТР

Учителька початкових класів школи №33 Вінниці Катерина Кирилюк розповідає, що на уроках читання дітям подобається брати участь у театральних мініпостановках. Це можуть бути фрагменти з використання лялькового театру.

“Кожен учень має можливість спробувати себе справжнім актором. Ми відтворюємо народну чи авторську казку. Але найбільше учням подобається бути казкарями, створювати власну історію”.

Також учителька помічала, що учні замальовують щось у чернетках. Так з’явилася ідея створювати на уроках комікси.

“За допомогою коміксів ми змальовуємо різні фрагменти дитячого життя, створюємо продовження історії. Одна з таких історій була про муху та кішку “Зіззі та муха”.

Ірина Мельник розповідає, що в її старших учнів були спроби вести сторінки письменників у соцмережах, але вистачало їхнього запалу не надовго.

А от літературні пікніки їм до вподоби.

“Навесні, коли гарна погода, беремо пледи і йдемо читати. Так повість Миколи Вінграновського “Сіроманець” учні сприйняли краще, адже вони змогли відчути запахи і звуки”.

Сподобалися учням і читання в колі.

“Коли ми зсунули парти докупи, застелили килимки й почали читати. А ще діти полюбляють так зване “халабудне читання“, коли можна побудувати своє укриття (найчастіше ховаються за рюкзаки)”.

Ірина жартома згадує, що першого разу забирала в школярів телефони, оскільки хвилювалася, щоби не гралися. Згодом побачила, що дітям цікаво й без заборон, і вони не відволікаються.

“Також у нас є досвід написання життєпису Галини Малик. Разом з учнями замість скупих відомостей із підручника ми творимо біографії самостійно й називаємо цей прийом “Моя сторінка підручника”.

Ось, що писали діти:

Галинка гарно вчилася в школі. Правда ж її ім’я звучить, як “га-га”, саме так – у неї ще й веселий характер. І, навіть ставши Галиною Миколаївною, вона не втратила почуття гумору, тому герої її творів позитивні, а вона на фото, та й у житті – завжди усміхнена.

Найкращий подарунок для Галі на День народження – це збірка “Українські народні казки”, бо на кожній сторінці оживає цілий світ. Коли вона стала письменницею, то у своїх творах створила окремий світ, у якому важливо доводити розпочаті справи до кінця, не робити все сяк-так, а головне – усвідомити, що майбутнє залежить від нас, не важливо скільки тобі років і чим ти займаєшся в житті”.

Ще один дієвий прийом – “Літературна сушка“, коли у фойє школи на мотузочках із прищіпками розвішують ілюстрації книжок письменника, цікаві факти біографії. Протягом двох днів учні доповнюють їх презентаційними матеріалами. Протягом певного часу твори так би мовити “сушаться” – і потім їх обговорюють.

“Називаю цей проєкт залежно від імені та прізвища письменника. Надихнула серія видань “Шевченко від А до Я”. Наприклад, “Довженко від О до О”. Суть полягає в тому, щоби відшукати цікаві факти біографії на певну літеру“.

Ірина зізнається, що тим не менше не всі учні із захопленням вивчають біографію письменників.

“Але, навіть слухаючи однокласників, переглядаючи відеоматеріали чи нестандартні портрети, діти мимоволі запам’ятовують і наступного разу долучаються до вивчення постаті письменника”.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Фото: автор – Syda_Productions, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення